«Це і так усі знають...»

28 Жовтня 2008
52054
28 Жовтня 2008
07:51

«Це і так усі знають...»

52054
Про те, що лишилося за кадром підготовки новин про Quest Pistols і М1, адаптацію російських каналів, Балогу та УЦТМ.
«Це і так усі знають...»
«Як перекласти російський вислів “общєє мєсто”?» – «Загальне. Просто “загальне”. Без місця » – «А мені треба з місцем...» – «Ну а я тут до чого, якщо в нас така мова дурнувата – “общіх мєст” купа, а “місця” їм нема»... Це я до того, що цей текст мав би називатися «общєє мєсто».
 
В ньому буде про те, про що ви знаєте, ми знаємо, він (вона, воно) теж знають. Я знаю – може, лише трохи більше. Невже заради цього трохи цілий текст писати? Легше написати одну статтю, в якій мотивувати відсутність мотивації. На конкретних прикладах. Дякую Андрію Кокотюсі. Якби не його заклик здавати гуманітарку, замість писати й знімати, я би навряд чи це написала.
 
Приклад 1
 
Історія із «Квест пістолз», MTV та М1. Ми публікували цю новину. Її прочитало менше тисячі людей, тому переказую про що: українська група Quest Pistols, яка за результатами голосування глядачів телеканалу «MTV-Україна» отримала право представляти Україну на MTV Europe Music Awards 2008, раптом відмовилася їхати на церемонію. Причина – на іншому телеканалі – М1 – музикантам виставили умову: той, хто їде на MTV EMA, втрачає ротацію на М1.
 
Так от: для багатьох людей, із якими я говорила – мовляв, поясніть, що там у вас відбувається, у вашій ніші музичного мовлення, новиною став не сам факт диктату каналом М1 умов на ринку, а те, що М1 визнало це публічно.
 
Ті самі музиканти з Quest Pistols, які замість того, щоби написати, що ми не їдемо на MTV ЕМА, бо нам це невигідно, почали розповідати про духовність: карету, нам, карету, ми вирушаємо «в Индию, где люди привыкли к духовности и воздержанию» і ще смішніше«Так мы выражаем протест материальному миру и его составляющим». Тут набрешемо – там покаємося, але головне: виглядати кращими, ніж ми є насправді. Нащо – ніхто не питає, бо це теж ніби «общєє мєсто»: брехати треба, крапка.
 
Ви запитайте в Лами, радить нам Валентин Коваль, генпродюсер М1, як вона минулого року з’їздила на Europe Music Awards. В тому сенсі, що нічого це шоу музикантові українському не дає. Ми запитали. Лама не відповіла. «Менеджмент Lama вважає за потрібне утриматися від коментарів з цього приводу». А чому, цікаво?
 
Ми попросили групу «Бумбокс» прокоментувати ситуацію. Директор групи Борис Гінжук сказав, що нічого не чув про цю ситуацію взагалі («На М1? Із ротацій? Не може бути!») і досить переконливо, хоча й трохи затинаючись, сказав, що в групи «Бумбокс» з усіма музичними каналами прекрасні стосунки.
 
Якби не цей локшиновий фон, то й реверанси Валентина Коваля – мовляв, я знаю, що виглядаю в цій ситуації як злий поліцейський, але такою є політика нашої компанії – обмежувати участь музикантів, які мають ефіри у нас, в публічних акціях інших музичних мовників, так от може – наголошую – може, за інших умов, на іншому тлі ці слова й не виглядали б як вершина адекватності. Бо ж не дають ордени за мужність за елементарну готовність відповідати за свої слова – вчинками, і за вчинки – словами.
 
Все просто: ми цей ринок будували – ми його і танцюватимемо. Бо частка М1 2%, а в решти каналів від 0,2 до 0,02. Куди М1 скаже – туди музиканти і поїдуть. Буде М1 – буде і пісня.
 
Сашко Положинський, «Тартак», ситуацію коментував так: «Я цілком розумію позицію Quest Pistols, які не намагаються вхопити журавля в небі, а міцно тримаються за синицю в руках». А позицію М1 розумієте? «Розумію. М1 є фактично монополістом в ніші музичного телебачення, і він не бажає давати потенційним конкурентам жодного шансу змінити ситуацію. Можливо, це не дуже гуманно щодо музикантів та інших музичних каналів, але мені це бачиться закономірним, коли ідеться про конкуренцію».
 
А чого колеги не коментують? «Із тих самих причин: не можна сваритися з лідером і монополістом». А чому тоді ви коментуєте? «Я вже як той пролетар, якому нема чого втрачати, крім своїх кайданів – наші стосунки з М1 наразі зіпсовані. Коли група Тартак” була цікава М1 – ми дружили з каналом, коли ні – то ні. Дружити чи не дружити вирішував завжди канал, а не я. Скажу відверто з власного досвіду: зменшення ефірів на М1 прямо пропорційно зменшенню концертів. Менше ефірів – менше концертів. Хоч як це прикро».
 
«Сварка з М1 – це дуже серйозний удар по бізнес-планах», – додає генеральний продюсер ще одного музичного каналу, «Ентер-м’юзік», Юрій Молчанов. Попри те, що коментуючи ситуацію він кілька разів повторив «якщо це справді так» (ну про ротації і заборони), а завершив однозначно – мовляв, із боку М1 все це жорстко, але справедливо.
 
Усі, з ким я говорила, так чи інакше перепитували – а нащо це вам? Або: нічого нового я вам не сказав. Або: це і так усі знають...  
 
Приклад 2
 
«Це і так усі знають», – сказала мені одна людина. Інженер, займається кабельним телебаченням. Тільки що він мені пояснював економічний сенс вимоги Нацради щодо легалізації в Україні великих російських мовників. Як відомо, Нацрада вимагає від російських телеканалів заснувати юридичну особу в Україні та пройти ліцензування в Нацраді. Мотивація: Нацрада має вплив лише на своїх ліцензіатів, а всі мовники, що мовлять в Україні, мають виконувати закони України.
 
«Будь-який бізнес в Україні, коли досягає межі 15 – 20 млн доларів, обов’язково стає комусь цікавим», – говорить мій співрозмовник. Рекламні збори російських мовників нині якраз перейшли «поріг цікавості» – 20 – 23 млн доларів (в основному ідеться про «Первый канал. Всемирная сеть», що працює з українським сейлз-хаусом «Інтерреклама», та «РТР – Планета», який обслуговується у «ВІ-Пріоритет»).
 
Вимогу легалізації тут російських мовників мій візаві називає «планом “Інтер-2”», і додає: «Комусь слава покійного Кулика спати на дає»...
 
Давайте запишемо інтерв’ю – пропоную. «А нащо?» – відповідають мені, мовляв, для глядача все одно нічого не зміниться – він як дивився ці канали, так і дивитиметься, зате політики трохи настрижуть собі купонів, кабельників понагинають, а в результаті буде створено якесь СП (спільне підприємство), у засновники – чи то засновники засновників – увійде особа, скоріше за все юридична, яка дуже зацікавлена в легалізації і частині рекламних зборів... «Повірте, тут нема ніякої політики – тільки економіка», – переконують мене.
 
На пряме запитання, кому слава Кулика спати не дає, мій співрозмовник відповів, а от від інтерв’ю відмовився. Це ж і так усі знають...
 
Приклад 3
 
«І кому користі від твоєї роботи?» – такими словами прокоментувала мій матеріал про Балогу подруга. Хороша людина. В неї просто був поганий настрій – вона ж в Україні живе, новини дивиться.
 
Я їй розповіла про те, що після чергового запиту в Держреєстр ми отримали підтвердження того, що серед засновників компанії, яка має будувати інфраструктуру цифрового телебачення, в руках якої буде фактично зосереджено усю транспортну систему телевізійної цифри, ми нарешті виявили структуру Віктора Балоги. Точніше, як треба казати в Україні, пов’язану із фінансовою системою імені Віктора Балоги під назвою «Барва». «Нарешті» тому що про те, що впровадженням цифри рулитимуть троє – Прутнік, Балога і ще одна людина, допоки документально не підтверджена, ми писали ще у травні. Тільки тоді слово «Балога» заміняли коректним «політик Б.». Копали кілька місяців – і розкопали.
 
Оскільки українська система засновництва нагадує матрьошку – телекомпанію засновує ТОВ, яке, у свою чергу, засновує ще пара ТОВів, а ці пару ТОВів ще кілька ТОВів, то новина вийшла досить складною, насиченою абревіатурними скороченнями та мало зрозумілими назвами кіпрських компаній. В результаті текст про зв’язок Балоги з компанією УЦТМ зацікавив у кілька разів менше людей, аніж новина про те, що Нацрада заборонила використовувати логотип «Куй-ТБ». А з тих, хто прочитав – не всі й зрозуміли, що вони прочитали. А ті, що зрозуміли, так ті – правильно! – «і так знали»...
 
Знали, і що? Або, як сказала моя подруга, «і кому користі від твоєї роботи?». Адже далі – звичайна промова, чута багато разів – та в будь-якій іншій країні самої підозри щодо керівника президентської адміністрації у захопленні перспективного ринку було би досить, щоби відправити посадовця не тільки у відставку, а й у тюрму. А в нас – у нас це навіть мало кого обурює, крім політичних опонентів. Ну й тих обурює геть не тому, що обурює, а зовсім з інших причин. Решта, як відомо, і так все знає...
 
Я би й правда, мабуть, не писала цієї статті, якби не Кокотюха. Ось це розвінчальне «Ми переконалися: так і знали» щодо сюжету Лесі Штогрин про Святошинський інтернaт для душевнохворих я вважаю нечесним. Зрештою, вся наша робота – ну то й що, «всі і так це знали». У нашій країні всі все знають. Тільки сказати не можуть. Брехати – не бояться, а правду – соромно. Недипломатично, неетично, некоректно, невигідно або як сказали би Quest Pistols, «бездуховно»... Благодійний фонд не може прилаштувати благодійні ролики на телебаченні. «Давайте ви про це нам розкажете, як ви вели переговори з каналами, що вам відповідали?» – Ні, адже це і так всі знають... Або ще краще? Давайте ви самі про це напишете, але ми про це вам розповідати не будемо. На нас же образяться... Про те, що всі знають – не пишуть і не говорять. Не знімають і не показують. Бо..?
 
Бо в сухому залишку – ніяких звільнених посадовців, добрих нянечок і протертого супу. Тільки рентген. Виходячи з логіки «це і так всі знають», рентгенолог теж має зробити собі харакірі: адже кому від його роботи легше – краще б на ліки скинувся.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
52054
Читайте також
12.06.2008 15:50
«Детектор медіа»
30 743
Коментарі
17
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Сергей
5897 дн. тому
Хорошо поговорили и обсудили материал статьи. Именно в этом вся наша страна.
z
5898 дн. тому
ну а я вам, бяша, прокричу две другие буквы: ГГГГГГГГГГГГГГГ!!!!!! и ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ!!!!!!! сейчас заполним коменты звуками, достойными зоопарка. только что делать-то, кроме как кричать? это как анекдот про перестройку: давайте выйдем и честно, прямо, открыто скажем стране - рельсы кончились, ехать нельзя.
5898 дн. тому
Как я люблю такие споры! Если по-вашему альтернатива молчанию - крик типа "ААААА" - вам никогда выше комментариев не подняться. Тем не менее, я вас услышал. Результат вполне соответствует вашей цели. Мой ответ - "БЭЭЭЭЭЭЭЭЭЭЭЭЭ!!!"
z
5898 дн. тому
но ведь крик сам по себе ничего не стоит. АААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!! услышали? и? здесь должен работать принцип: плавали, знаем. опытный и уважающий себя водитель не поедеь в объезд по ужаснгой дороге в грязь и ямы тольо для того, чтобу проехать по ней, доказать что-то себе и при этой расхерачить машину. то же самое - с капитаном дальнего плавания или лоцманом: если уж он вышел море в шторм, то только для того, чтобы гарантированно спасти человеческие жизни, а не порисоваться: вот, я храбрый и не пофигист.
5898 дн. тому
Но согласитесь: если молчать, то шансов быть услышанным - вообще никаких.
кокотюха
5898 дн. тому
чого ви на людину напали? в Лесі є право вважати: аби бути почутою, треба кричати. а я вважаю, що сьогодні забагато безсилих криків.
Читач
5899 дн. тому
Видна справжня жіноча пострадянська душа: обкакалась - мужик винуватий!
5899 дн. тому
Кирхе-кюхе-киндер! Видна широкая мужская душа! Я как-то и не задумывался о семейном статусе Леси... Что-ж, это меняет дело. А позволите ей после декретного отпуска вернуться? Говнюк.
Читач
5899 дн. тому
Аноніме, не слід перевершувати роль і значення Лесі Ганжі для світу. Якщо вона перестане писати - світ це переживе. Хай краще вийде заміж і народить дітей. Це реально кращий спосіб витрачання часу, ніж писання таких критичних заміток.
степан плановой
5899 дн. тому
Леся, где вы покупаете то, что курите? Я тоже хочу.
5899 дн. тому
Если Леся и буквально единицы ей подобных перестанут писать, можно будет переходить на фотожурналы. Всё остальное читать - только зрение переводить. Ганжа! Держись, коллега!
Эгус Кабулус
5899 дн. тому
Ганжа права... хотя мы и так это знали))) спасибо.
кокотюха
5899 дн. тому
О! І я тута є... Там і мойо тоже єсть...
Читач
5899 дн. тому
Ганжу читати недалі важче і неприємніше. Криза людини - криза критика. Пора Ганжі трохи на телебаченні попрацювати, піти на "Тоніс" на практику - дізнається для себе багато нового, познайомиться з новими людьми, замислиться над життям. Бо мучається Ганжа, як критик, через відсутність місця в житті, лише порожні місця на її шляху: журнал "Телекритика", сайт "Телекритика", форум "Телекритики" і знову... по новій та ще й спиртне вечорами. Рятуйся, Леся!
Сергій Назаренко
5899 дн. тому
а хто такі Квест Пістолз?
верба
5899 дн. тому
Леся, когда последний раз курили с Берёзой?
5899 дн. тому
Поток бессознательного Ганжи. Подруга права...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду