Культура «На Часі». Репортаж із фестивалю сучасного мистецтва
Збоку пригощають чаєм, попереду роблять татуювання, а на сцені Пацюк показує сраку. Це фестиваль сучасної культури «На Часі», який цього року відбувся 6 травня у Малій опері. Проєкт, який організовує ГО «Стрічкоткацька Фабрика». Перші фестивалі проходили на території Нижньоюрківської 31, культового місця Києва, де раніше працювали цехи Київської стрічкоткацької фабрики, а зараз — вінілові програвачі, бари та танцполи.
— Фестиваль «На часі» виник, як реакція на зовнішні та внутрішні обставини. Після деокупації Київської області люди почали повертатися до Києва, багато людей у країні стали внутрішньо переміщеними особами. І ти повертаєшся наче у знайомі приміщення, але вони вже підлягають якомусь новому осмисленню та сенсу. Виникла необхідність показати, що ми тут, ми живі, працюємо, і життя продовжується. Перший фестиваль відбувся наприкінці червня 2022 року, його відвідало близько 2000 людей. Хоч і в антиідеальних умовах. По-перше, зазвичай фестивалі — це нічний час, по-друге, це спонсорська підтримка. Не кажучи про відсутність спонсорів, сама спроможність людей оплачувати квитки людей впала, — розповідає Андрій Сігунцов, один з організаторів «На часі».
Увагу одразу привертає хлопець за чайною дошкою. Це Сергій з Shanti Space, він не вперше з «На часі» і проводить чайні церемонії на фестивалі. Сергій пригощає мене чашкою білого пуеру «Місячне сяйво», який дуже нагадує мед, і паралельно розповідає про традиції китайського чаю:
— Зеленому чаю Шен пуер 1400 років історії, китайці пʼють його дуже давно. Шен пуер краще пити після їжі — він виводить токсини, зосереджує, бадьорить. На 250 мл потрібно приблизно шість грамів чаю. Кожен пролив [спосіб заварки китайського чаю, коли воду проливають крізь листя, — авт.] — це різний смак і різні властивості, проливати потрібно швидко, перший пролив не пʼється: він змиває чайний пил, прогріває посуд, а третій пролив, найчастіше, найбільш насичений.
Біля Сергія цілий день сидять люди, він пригощає їх чаєм, поряд грає тантрична музика, змінюється тільки кількість піалок — їх стає щораз більше. До речі, не потрібно казати, що ти більше не хочеш чаю — можна просто перевернути піалу.
Здалека чути звук тату-машинки. Це — Acupuncture.kyiv, благодійний тату-марафон.
— Коли почалась повномасштабна війна, ми вирішили організуватись і почали робити татухи за донати. Лягай, ногу сюди…, — розповідає Олександр, тату-майстер, одночасно набиваючи тату чи то з ґратами чи з пташками, — і потім ми приєднались до фестивалю «На часі».
— Скільки коштує набити тату?
— 1500 гривень. Поставлю 10 000, до мене підійде одна людина, і я буду робити одне тату цілий день. А так — більше людей, більше донатів.
До речі, про ціни на фестиваль, квитки «ранні пташки» — коштували 250 гривень, а на вході — 500 грн.
— Ми балансуємо на грані нуля, і коли виходимо в нуль, я кажу — клас! Комерційна ціна фестивалю — 1000 гривень, ми хочемо робити його доступним. Зараз багато хто має проблеми зі стабільним заробітком, але це не має стати причиною обмеження споживання нової культури, — каже Андрій Сігунцов.
Тим часом на першому поверсі починається перформанс ліній. Під звуки контрабасу та зойки солістки рухається дівчина, обплетена лентою пастельного кольору, її очі закриті, а рухи хаотичні. Музика стає гнітючою, виникає враження, що дівчина балансує між життям і смертю. З вуст солістки лунає: «Візьми… візьми…». Дівчина простягає лінії до глядачів, двоє людей беруться за них. Музичний супровід звучить тривожно і гучно — аж ріже вуха. Кожен рух транслюється на великий екран проектора. Щось схоже на петлю з’являється в дівчини в руці, вона простягає її людям, цього разу ніхто не береться. Дівчина натягує її на себе, і знімає пов’язку з очей.
— Це завжди імпровізація, — ділиться Софія, виконавиця перформансу ліній. — Закривши очі, я позбавляю себе одного чуття і ніби роблю собі виклик. Я стаю більш відкритою, і можу підійти до будь-кого. Насправді так і в житті, бо ми зв'язуємося будь з ким, не тільки з тими, хто нам до вподоби чи імпонує, а далі якось рухаємось і живемо.
— Схоже, я одна мала враження, що наприкінці зʼявилась петля, яку ви одягли на себе?
— Вона зʼявилась випадково. Я намагалась її комусь віддати, але складалось враження, що я вже занадто близько підходжу до людей, і її ніхто не брав. Я зневірилась і наділа її на себе. Але я не асоціювала це з повішанням.
До нашої з Софією розмови приєдналась музикантка перформансу Христина.
— Музичний супровід — теж імпровізація?
— Так, деякі ефекти ми готуємо заздалегідь, а на перформансі слідкуємо за рухами Софії, і починаємо створювати аудіальну картинку, — розповідає Христина, — Я викладаю музичні перформативні практики в театральній школі «Дах», і колись придумала вправу для студентів, де одна людина рухається з зав'язаними очима, її знімає оператор на телефон, і це транслюється на екран. Екран бачить музикант, і грає музику відповідно до відчуттів.
Програму на другому поверсі — Головній сцені — відкриває молодий блюз-соул-рок гурт «Soul Delusion». Ексклюзивно для виступу «На часі» хлопці запросили саксофоніста, який доповнив їхню програму джазовими нотами.
— Протягом виступу нам вдалось зібрати повну залу великої сцени, незважаючи на те, що виступали першими, коли люди тільки починають сходитись. Ми вдячні авдиторії фесту, яка прийшла відкрити для себе новий клаптик української культури, за інтерес до нас, — ділиться «Soul Delusion».
Тим часом на Електронній сцені, на першому поверсі, «читав віршики», як він сам висловився, спеціально запрошений гість — репер Jockii Druce, відомий треками «Шо ви браття», «Будем снідать».
— Дрюсе, — кричу я, — в одному з інтервʼю ви казали, що не виступаєте на фестивалях. Що ви тут робите?
— Я тут тільки, щоб виступив кєнт, Ілюха Бренд.
«Ілюха» — це діджей за пультом, який крутив треки Дрюса. Їхній виступ запамʼятався мені простотою, легкістю та близькістю з авдиторією. Після Jockii Druce Електронна сцена наповнилась електронними виконавцями (Sommer, Moonevea, Yung Berkut, AudioVova, Pol.k.a.). Перший поверх аж до завершення заходу заполонив техно-рух.
Третя сцен — Двір, яку заповнювали сонячні промені, цигарковий дим та звучання українських діджеїв ORDEE, Seba Korecky, Prince Tarik I.
Виступи на головній сцені продовжили рок-гурти «Sexnesc», «Плерома». А наступною мала бути Наталя Дзеньків, українська співачка, вокалістка гурту «Lama».
Проте перед її виступом захід раптово зупинили — по всій Малій опері вимкнули звук. На сцені вже були гітаристи Лами, басист поцікавився у мікрофон, а що власне відбувається і чому вони не виступають. Потім виконавці пішли зі сцени, а причину одна з організаторок пояснила технічною затримкою.
Глядачі скандують: «Лама, лама!».
— Її пісні ще мої батьки слухали, кліпи постійно крутили на M1, я на ній ріс! — ділиться юнак з авдиторії.
Через 20 хвилин захід продовжився.
Фінансова «технічна затримка»
Я звернулась за коментарями з приводу так званої «технічної затримки» до організаторів «На часі» та представників Малої опери.
Андрій Сігунцов, один із організаторів «На часі», розповідає, що звук вимкнули як спосіб фінансового тиску: «Через незакрите фінансове питання (важливо наголосити, що ми просили внести залишок суми за оренду одразу по завершенню івенту), про послідовність закриття якого мене поставили перед фактом за день до заходу — Мала опера стала вести себе як терористи. Вони вимкнули захід на всіх локаціях, стали зривати браслети, не випускати людей. А також зібралися в кабінеті і стали «чекати» вирішення цього питання, тож коли я подзвонив, вони були напоготові. Тобто, грубо кажучи, їх взагалі не цікавила їхня репутація, як партнерів, як закладу, як установи. Що вони пішли на такі ризики, які загрожували безпеці, вони створили стресову ситуацію спеціально. Я позичив кошти у декількох друзів і зміг закрити це питання, але сюрпризи від опери продовжувалися».
Представники Малої опери стверджують, що свої обов’язки порушили організатори: «Вимкнути звук було спільним рішення, нашим та технічного підрядника і його командою, організатори були про це попереджені, люди чекали, але гроші так і не надходили. Тому вимушені були піти на цей крок. І там був не залишок, а 80% від загальної суми. Але це не тільки послуги залів Малої Опери, це ще вся техніка, транспорт, звукорежисери, художники по світлу, клінінг тощо».
Дупа Пацюка не на часі
Наступними виступали «Sobakka» і «Пацюк та сонячні котики». Але виступ другого гурту «відразу пішов не по плану». Коли хлопцям повідомили, що, замість заявленої години для виступу, вони мають лише 20 хвилин, а потім прямо посеред пісні відключили мікрофон, учасник гурту Валя Самурай оголив сідниці на сцені. Варто додати, що всі учасники гурту виступали в трусах.
Ось що написали «Пацюк та сонячні котики» на наступний день після заходу: «Організатори порушили всі оговорені умови нашого виступу, не надали побутовий райдер, не виконали умови лайнапу, який у них з'їхав майже на 40 хв, а так як ми грали останні, нам наостанок залишилось якихось смішних 20 хвилин, хоча організатори змусили нас готувати сет аж на годину бо "такі в нас правила"».
Цю історію мені теж прокоментував один із організаторів Андрій Сігунцов: «Хлопцям хочеться бути більше панками, ніж вони є насправді. Є така робоча тема — робиш скандал, видаєш свої капризи за умови технічного райдеру, обвинувачуєш когось відомого і вуаля — в тебе є увага. Про діяльність хлопців в такому складі є лише один анонс. Тобто це дуже молоді артисти. Хлопці почали писати нецензурну лексику в адресу організаторів, напилися коньяку, випорожнилися в пляшку та показували свої дупи всім охочим. Навряд чи це можна назвати адекватною поведінкою. За 8 заходів в нас виступило більше 500-та артистів, і, звісно, проблеми виникли з 20-ти річними «Панками» пубертатного періоду, тут було б дивно, якщо б було інакше».
Враження, яке лишає після себе «На часі»? Це свято сучасної української культури в різних проявах. Фестиваль дає можливість показати себе маловідомим артистам, і вони показують. А хтось навіть забагато ;)