10:03
Субота, 11 Липня 2020

Завершилась епопея Суспільного з «деркачами»

1 071
Завершилась епопея Суспільного з «деркачами»

Не велика подія, але все ж.

Сьогодні завершено те, що починалося майже 20 років тому, як нахабне передання паном Кучмою пану Леоніду Деркачу-старшому шести годин вечірнього праймового ефіру на державному каналі. У вигляді ліцензії на окремий канал, на частоті Першого Національного (тобто, «одна кнопка — два канали»).

До 2014-го року два канали співали в унісон. А з 14-го і далі — історії деркачівського каналу і Першого Національного, а потім UA: Першого почали рішуче розходитись. Точніше, Перший почав відходити від совка, а Андрій Леонідович Деркач іншого місця ніж совок для себе і свого каналу й досі собі не уявляє.

І ще довго вся «джинса на замовлення» виробництва деркачівців болісно відгукувалася Першому.

А завершувалася ця епопея, 19 років потому, не менш нахабними спробами Деркача-молодшого прямо рейдернути частину ефіру вже Суспільного мовника. З вимогами змусити (!) Суспільне купити (!) програму його виробництва (на абсурдність самого формулювання можете не зважати. Як не зважили десятки нардепів-підписантів звернення деркачівців до президента, прем'єра, спікера, ООН і Спортлото). З воланням про «цензуру і захист свободи слова». Як тебе не любити, о дивний фейково-гібридний новий світ, де на чорне кажуть біле і не червоніють.



Складно зважити всі тони бруду і брехні, вилиті за останні роки на Суспільне і на мене особисто членами цієї родини й співробітниками цієї компанії.

Складно порахувати кількість суддів, що вони «вмовили» за абсолютно нікчемними позовами.

Важко взнати по втаємничених наглухо силових структурах кількість пустих карних справ, заведених просто зі набору слів цього пронози (тільки по обшуках взнаєш малих сіх).

Маю зізнатись, часом я навіть припускався думки, що деркачі (не конкретна родина, а таки люди) і уособлюють тих, хто панує у нинішній Україні.

Не тому навіть, що вони безсовісні брехуни, що готові удавити кого завгодно за свій інтерес.

А тому, що вони успішні.

«Суд? - не питання, добудемо будь-які рішення.
Карна справа? - не питання, заведемо десять.
Ефір? - не питання, змусимо продовжити руками Виконавчої».

І їх — критична маса. І все їм вдавалося.

Ти живеш за законом? - ти програв. Заздалегідь, просто за фактом законослухняності.

Ну ж бо серед двох, з яких одному на закон пофіг, а інший законом стриножений — виграє і сміється той, кому на закон чхати.

Але не сьогодні. Сьогодні — завершилася дія офіційного договору на виробництво ранкового ефіру, що його було підписано під тиском рішень судів.

І продовжено його не буде.

З багатьох причин (включно зі зміною бюджетного законодавства у 2020); але головна з них — невідповідність цього продакшну бодай приблизним стандартам пристойності, не говорючі вже про стандарти журналістські (особливо огидно за тих, хто там працює: чому вони не вбачають конфлікту інтересів в тому, що власник (політик) диктує порядок денний «журналістської» роботи? Чому вони тупо виконують інформаційно-кілерські завдання? Чому вони не думають, що назва цього медіа в їх резюме — це тавро на все життя і кар‘єру?...

Хоча про що це я — в країні забагато безсовісних медій, яким потрібні безсовісні «журналісти»).

Але — не на Суспільному.

Джерело: Facebook

Думки, висловлені в авторських блогах, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа». Тексти авторських блогів лише модеруються, але не редагуються редакцією, є суб'єктивними та не претендують на всебічне висвітлення теми.
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1071
Переглядів
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду