Ще одне побічне карантинне спостереження. Воно проміжкове, і зроблене з точки зору інструменту, а саме - телевізійного вимірювання (можливо, соціологи пізніше дійдуть інших висновків).

Але наразі воно таке: «Проєкт Всеукраїнська Школа Онлайн - Game over».

Це була хороша і потрібна спроба. Досвіду настільки масового закриття шкіл (як, власне, і всього іншого) Україна в новітній історії не мала. І намагання врятувати ситуацію було хоробрим та гідним вчинком. (І дорогим, відмічу в дужках).

В чому була ідея? - якщо школярі не можуть фізично прийти до вчителів - давайте зробимо так, щоб вчітелі потрапили до учнів. Через телебачення, яке точно є у кожній хаті. 40 вчителів, 13 предметів, 7 класів (з 5-го по 11-й), 5 днів на тиждень і біля 70 годин щотижневого контенту.

Складно пояснити нетелевізійнику, наскільки колосальним є такий об‘єм роботи. На кожен один день знимати й монтувати до 15 годин матеріалу. Зі складним пост-продакшном, титрами, ілюстраціями і перевірками самого матеріалу.

Але божевільні люди знайшлись і взялись за цю роботу. Телевізійні групи та канали, отримуючи готовий матеріал, розібрали класи по ефірах (Суспільне взяло 9 клас - на UA: Культура, 10-й - на UA: Перший, 11-й - на регіональні філії).

Перший тиждень показав навіть непогані цифри переглядів: цікавість до нового продукту, плюс інерція шкіл (повернусь ще до цього).

Починаючи вже з другого тижня і далі - цифри почали падати, і зараз доходять до майже нульових показників. Які впливають й на загальні частки каналів. Які, в свою чергу, у комерційних каналів впливають на ціни рекламних слотів.

Не те, щоб аналітики і маркетологи каналів прогнозували бурхливий рейтинговий успіх просвітницького проєкту (кому-кому, а Суспільному добре відомо, що таке забов’язання робити суспільно-важливі проєкти, які апріорі не можуть бути комерціалізовані).

Але все ж таки загальна добра і важлива справа ОП, МОН, і Освіторії, плюс грамотно проведена офісом президента мобілізація сегмента ТБ (Кирило Тимошенко залучив особисто Володимира Зеленського до розмови із главами медіа-груп і заохочення каналів; а за організацію самої справи взялися Юрій Костюк, Вероніка Селега та Олександр Божко з командою).

Що ж пішло не так?

Ні, не у помилках справа (хоча як дорого вони обходяться, ми бачили наочно. Невдала політизована компанія «Маю право на помилку» з усіма наслідками - так, родом зі «Школи Онлайн»).

І не в поганій організації робіт (хоча без бардаку на такому об‘ємі виробництва не обходиться ніколи).

І не в поганій якості матеріалу - склад вчителів зібрано з усієї країни, вони кращі з кращих.

На мій погляд, основна причина в тому, що школи змогли і почали організуватися самі. В перший тиждень брак навчання заповнили канали ТБ, а далі - школи поступово почали створювати свої власні онлайн-уроки.

Так, школа - це масове навчання. Але, ймовірно, існує поріг масовости, за яким такій спосіб втрачає дієздатність.

Один вчитель викладає 15-20 учням в класі, і один вчитель викладає десяткам тисяч учнів, які сидять по своїх кімнатах вдома. Втримати увагу аудиторії до нерозважального контенту в такий спосіб - майже нереально. Тільки якщо такій спосіб є безальтернативним.

Але альтернатива з’явилась. Коли школи організували свої онлайни, з добре знайомими учням вчителями (й vice versa), з десятком своїх однокласників в чаті, в той самий час, коли йдуть телевізійні уроки - ТБ глядачів/учнів втратило остаточно.

Університети, до речі, втілили онлайн-навчання одразу (та в вишах така практика розвинена давно і успішно). Проблем з цим особливо не виникло (наскільки я знаю, студентам така форма сподобалась так, що проблеми можуть виникнути як раз при поверненні до традіційної форми навчання :0).

Але школи здебільшого не так багаті, як універи, і більш інертні.
Втім, врешті й вони спромоглися.

І проєкт Всеукраїнська Школа Онлайн, виконавши своє рятувальне на початку завдання, втратив сенс.

Це не означає, що Суспільне виходить з проєкту - ми продовжимо показувати уроки для 9-10-11-го класів до закінчення карантину, чи до початку каникул (в залежності від того, що настане раніше).

Але цей текст про те, як в потрібний час швидко організувати потрібну справу, а потім зробити правильні висновки з досвіду.

Джерело: Facebook