ПРОЕКТИ
12:00
Вівторок, 6 Березня 2018

Що нелегально в офлайні – нелегально і в інтернеті

1 березня Єврокомісія випустила Рекомендації щодо ефективної боротьби з нелегальним контентом в інтернеті. Основний посил – посилення відповідальності постачальників інтернет-послуг (включно з хостинг-провайдерами) за управління контентом. Як це стосується України?
Що нелегально в офлайні – нелегально і в інтернеті
Що нелегально в офлайні – нелегально і в інтернеті

Ще три роки тому, коли Україна посилювала регулювання телевізійного простору (забороняла російські телеканали, показ частини російських теле- та кінофільмів), будь-яка спроба звернути увагу на те, що телебачення та інтернет у цій ситуації регулюються несиметрично, натикалася на заперечення: інтернет – це оплот свободи слова, і західні партнери ніколи не дозволять Україні навіть заїкнутися про обмеження в інтернеті. Минуло три роки, і західні партнери перед обличчям неоголошеної, але від того не менш реальної гібридної війни, що втягує все більше країн, самі почали замислюватися над кращим регулюванням інтернету. Зокрема, проблему в багатьох країнах загострюють вибори, коли стає зрозуміло, що завдяки інформаційним маніпуляціям до влади можуть приходити сили, які за інших обставин там би не опинилися – причому звичні довіряти ЗМІ жителі благополучних західних демократій виявляються навіть беззахиснішими перед цими маніпуляціями, ніж вимушено менш довірливі українці.

1 березня Єврокомісія випустила Рекомендації щодо ефективної боротьби з нелегальним контентом в інтернеті. «У Повідомленні про боротьбу з нелегальним онлайн-контентом, датованому вереснем 2017 року, Європейська комісія пообіцяла моніторити прогрес у боротьбі з нелегальним інтернет-контентом та оцінити, чи потрібні додаткові заходи, щоб забезпечити його швидке та проактивне виявлення і видалення, включно з можливими законодавчими змінами до існуючої нормативної бази. Сьогодні Комісія рекомендує набір операційних заходів, яких мають вжити компанії та держави-члени для подальшої активізації цієї роботи до того, як Комісія визначить, чи необхідно пропонувати законодавство», – йдеться в анотації до Рекомендацій. Під нелегальним контентом мається на увазі контент терористичний, а також той, що може збурювати ненависть, містить матеріали з сексуальним насильством над дітьми, комерційне шахрайство чи порушення авторського права («що нелегально в офлайні – нелегально і в онлайні»). У вересневому Повідомленні була побіжна згадка і про фейкові новини та контент, шкідливий для неповнолітніх: щодо них направлено пропозицію про перегляд Директиви з аудіовізуальних медіасервісів.

Основний посил Рекомендацій Єврокомісії – посилення відповідальності постачальників інтернет-послуг (включно з хостинг-провайдерами) за управління контентом. Деякі країни-члени вже запровадили механізми «повідомлення та дія». Інші країни-члени наразі розглядають запровадження таких правил. Ці механізми зазвичай покликані полегшити інформування хостинг-провайдера про контент, який скаржник вважає незаконним («повідомлення»), у відповідь на що цей провайдер може вирішити, чи погоджується він з оцінкою та чи бажає видалити або вимкнути доступ до контенту («дія»). У різних країнах ці механізми набувають різних форм. Відповідно, постачальники інтернет-послуг можуть підпадати під дію низки юридичних вимог, які відрізняються за змістом та обсягом.

Окремо в Рекомендаціях Єврокомісії виділено терористичний контент, який слід видаляти протягом однієї години після отримання відповідного звернення від правоохоронних органів. Щоб пришвидшити процедуру, рекомендовано в якості джерела повідомлень використовувати «довірених спостерігачів» – фізичних або юридичних осіб, які з точки зору хостинг-провайдера мають необхідну експертизу та обов’язки у сфері боротьби з нелегальним контентом. Приклади «довірених спостерігачів» – Internet Referral Unit у Європолі для терористичного контенту чи мережа INHOPE для контенту, що містить ознаки сексуального насильства над дітьми.

Водночас у Єврокомісії звертають увагу на необхідність запровадження запобіжників, які б не дозволяли зловживати описаними вище механізмами та не давали можливості видаляти легальний контент. Такими запобіжниками, зокрема, є:

  • нагляд і верифікація з боку людини у випадках, коли використовуються автоматизовані інструменти видалення контенту;
  • можливість оскарження рішення про видалення контенту за допомогою механізмів зустрічних повідомлень;
  • чітка контентна політика, прописана в умовах користування інтернет-послугами. Постачальники цих послуг мають регулярно публікувати звіти, які б пояснювали широкій аудиторії, яким чином вони застосовують свою контенту політику. Звіти повинні містити інформацію про кількість та тип отриманих повідомлень та вжиті заходи, включно з часом на обробку повідомлень та їхнім джерелом. Також ці звіти повинні містити інформацію про зустрічні повідомлення, якщо такі були, та надані на них відповіді. Такі звіти повинні публікуватися постачальниками інтернет-послуг не рідше одного разу на рік.

Варто передбачити і можливість зниження пріоритету повідомлень від осіб, чиї скарги занадто часто є необґрунтованими або отримують велику кількість зустрічних повідомлень. Також можна вдаватися до анулювання статусу «довіреного спостерігача», використовуючи при цьому добре пропрацьовані та прозорі критерії. Усе це має бути чітко описано в умовах користування інтернет-послугами і бути частиною публічного звітування їхніх постачальників.

Рекомендації Єврокомісії розповсюджуються на всіх постачальників інтернет-послуг – і великих, і маленьких, – беручи до уваги той факт, що менші платформи дедалі частіше стають привабливими майданчиками для нелегального контенту. При цьому автори Рекомендацій додатково фокусуються на дрібних учасниках ринку, ураховуючи, що ті мають обмежені ресурси та експертизу. Тому Єврокомісія радить підсилити співробітництво між постачальниками інтернет-послуг з метою обміну досвідом та технологічними рішеннями, який покликаний допомогти дрібним гравцям запровадити рекомендації.

Також усіх без виключення постачальників інтернет-послуг Єврокомісія закликає не тільки реактивно реагувати на повідомлення, але й бути проактивними в питаннях боротьби з нелегальним контентом, а також співпрацювати з експертними, само- та співрегулівними і правоохоронними органами.

Як усе це стосується України? Протягом останнього року в нас було запроваджено одну системну ініціативу регулювання інтернет-простору і кілька точкових. Під системною я маю на увазі антипіратські норми закону про державну підтримку кінематографії, через які ухваленню цього закону дуже опиралися інтернет-провайдери (до речі, цікаво, чи відчуває нині Єврокомісія такий же шалений спротив від провайдерів із ЄС?). Що до точкових ініціатив, то мова про рішення Ради нацбезпеки і оборони заблокувати доступ до mail.ru, «Яндекса», «ВКонтакте» та «Одноклассников»; а також про робочу групу при Міністерстві інформполітики, яка вже напрацювала і передала до СБУ перелік із 20 сайтів, що розпалюють міжетнічну та міжнаціональну ворожнечу або порушують територіальну цілісність і, на думку МІП, мають бути заблоковані (на нашу думку – виключно за рішенням суду). Нині ця робоча група працює над новим переліком небезпечних сайтів і в цілому користується хоча й стриманою, але все ж підтримкою громадськості. Проте ухвалений на початку року проект постанови Кабміну щодо встановлення технічних засобів перевірки того, як провайдери блокують заборонені російські інтернет-ресурси, викликав бурхливу негативну реакцію. Знаєте, що пішло не так? Подивіться на ці точкові ініціативи української держави і спробуйте знайти серед них переконливі запобіжники від зловживань таким регулюванням. Не знайдете.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3136
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop