Вчорашня катастрофа Boeing-777 над територією донецької області викликала справжній шок у всьому світі. Провідні західні канали присвятили цій події спеціальні програми та телемарафони, соцмережі «вибухнули» різноманітними версіями. Натомість українське телебачення відреагувало вкрай стримано – кілька новинних сюжетів, обговорення з гостями традиційних вечірніх програм і… все. І це в той час, коли російські ЗМІ наперебій почали звинувачувати в падінні літака Україну, не визначившись, щоправда, з єдиною версією події – мабуть, відповідні інструкції ще не встигли надійти. Пролунала навіть версія про те, що українські силовики цілились… у літак Путіна (про це, зокрема, повідомив «Интерфакс» з посиланням на джерело у Федеральному агентстві повітряного транспорту Росії). Що це – байдужість наших журналістів, непрофесіоналізм чи саботаж? Дещо врятували ситуацію хіба самі українці, які одразу ж почали поширювати завбачливо збережені радісні повідомлення бойовиків в соцмережах про знищення чергового українського літака – тоді вони ще не знали, яку ціль вразили насправді.

Як і опубліковані СБУ перемовини між найманцями, ці повідомлення одразу ж були перекладені активістами англійською мовою. Слід додати, що деякі мовники не оминули можливості вкотре надати слово й самим бойовикам, аби й ті могли поділитись власним баченням подій – вочевидь, задля «об’єктивності» і «представлення позиції всіх сторін»…

Ще одним випробуванням на якість для українського ТБ стала відсутність змін у сітці мовлення.  Ніби нічого не сталося, канали продовжували транслювати в ефірі розважальні шоу і російські серіали, зокрема й про будні людей в погонах… Так, до прикладу, на «Інтері» показували серіали «Пока станица спит», «Узнай меня, если сможешь» і «Синдром дракона», а на ICTV – серіал «Ржавчина» – про хоробрих «служащих Антикоррупционного комитета»…

– Українські ЗМІ, на жаль, дуже тяжко розвертаються, – вважає перший заступник голови Нацради Ольга ГЕРАСИМ’ЮК. – Всі суспільно-важливі теми вони зазвичай віддають лише новинним редакціям. Вочевидь це пов’язано з інерцією управління та програмування. Тут є над чим усім нам подумати й бажано негайно. Сьогодні канали страждають від збідніння ринку. Вони вважають, що потрібно показувати розважальні програми, щоб хоч якось вистояти і щоб, як вони кажуть, люди не жили у постійному мінорі. Маю дещо скептичне ставлення до цієї тези, адже розважатися і виводити людей з мінору можна по-різному, не за рахунок балаганів. Великі канали сьогодні відстають від тих завдань, які перед ними ставить час. Росіяни заточені на пропаганду й тому вони дуже швидко розгортають свої можливості – ніяким ринком це пояснити не можна. У ці дні я провела багато розмов з колегами з українських каналів стосовно необхідності адекватного реагування й запровадження інших підходів в умовах інформаційної війни. Всі соціально відповідальні менеджери та власники повинні негайно зайнятись внутрішніми реформами. Державні інформаційні служби, які були створені недавно, зараз розгортаються просто на марші – їм потрібна допомога фахових журналістів. Ми повинні вести свою наступальну інформаційну політику. Потрібне мовлення, здатне не лише на відбиття атак озброєного до зубів, добре оплаченого нафтодоларами російського пропагандистського монстра, але й здатне до переходу в контрнаступ. Ми повинні перемогти за рахунок своєї громадянської позиції та професіоналізму – все що ти маєш, потрібно інвестувати у Батьківщину. Кожне слово зараз може як вбити, так і вилікувати.

Голос із Facebook

Анастасія Береза, журналіст:

– З моменту катастрофи, всю ніч і зараз – ефір CNN присвячений нашій (а чия ж вона?) трагедії. Постійні включення по телефону з місця аварії літака відразу декількох журналістів, детальний розбір польоту і вибуху експертами в студії (бовдури, по-моєму, якісь), фрагменти прес-конференцій з Києва та Малайзії, регулярний повтор перекладу розмови терористів про літак, etc. Перепочинок роблять тільки для новин з Сектора Гази. А наші канали що?

Тетяна Мокріді, колишній прес-секретар партії «Наша Україна»:

– Цинічна картина сьогодення: на центральних ТБ-каналах російські фільми. А під час погоні «русского полицейского» (героя,мабуть,за сюжетом) свічка пам’яті за загиблими… Що-що? Інформаційні війни, кажете? Це так свої воюють проти України. Ми вимагаємо від світу санкцій, а самі транслюємо це гівно з орлами-гербами і портретами терориста Путіна? Що зовсім розум втратили і гідність? Вже після подій в Криму треба було змінити сітку! Що три місяці мало? Є межа любові до грошей...

Наталія Лигачова, медіа-експерт, шеф-редактор «Детектор медіа»:

– Канал «2+2» показує відео, на якому Гіркін хвалиться, що вони збили під Торезом літак. А на каналі «112 Україна» – відео Бородая з російського каналу, в якому той розповідає, що бути такого не може, щоб вони могли збити боїнг... Довге таке відео. А на противагу йому – лише коротке усне повідомлення Кужеєва про те, що український штаб АТО спростовує причетність українських військових... Гіркіна не показують! Не побачила і на сайті каналу повідомлення про його заяву. До слова, рухомий рядок на «112 Україна» ще приблизно до 20:30 не містив слова «збитий», були тільки слова «катастрофа», «падіння» і... повідомлення про те, що деякі авіакомпанії світу припиняють польоти над територією України. А потім буквально на очах інтонація стала змінюватися... але що було до цього?!! Повідомлення Гіркіна, між іншим, з’явилося в соцмережах ще в 16:50. А про те, що Гіркін та інші захопили «Буки», вони жваво звітували ще три дні тому. Що це – непрофесіоналізм чи усвідомлене гальмування невигідної бойовикам інформації?

Сергій Кошман, блогер, координатор ГО «Ми — європейці»:

– Друзі, почалася одна з вирішальних інформаційних битв. Ця битва може вирішити долю нашої країни. У кожному разі, ця інформаційна битва дуже сильно вплине на нашу репутацію у світі. Як і з яким знаком? Багато в чому це залежить від кожного з нас... З таким викликом ми ще не стикалися.

У зв'язку з цим, дуже прошу максимально об'єднатися у відображенні інформаційної агресії Кремля і мобілізуватися. Зараз критично необхідно діяти швидко і ефективно. Перевірка і розвінчання фейків, підтримка голосу правди, максимально швидкий і якісний переклад інформації на ключові європейські та азіатські мови, потужна підтримка у поширенні на всіх платформах, точкова робота із зацікавленими громадянами з інших країн, з журналістами, політиками, громадськими діячами. Перед нами важка і відповідальна боротьба на інформаційному фронті, наслідки якої складно усвідомити ...

Зараз все стає знову актуальним, все буде переглядатися. Мільярди очей дивляться на нас. Потрібно заново підняти інформацію, підготувати відповіді на найбільш часті питання, завжди мати під рукою ключові факти та хронологію подій, як мінімум англійською. Дуже важливі переклади на малайську та індонезійську мови. Всього із самого початку, з першої ночі Евромайдану до 17.07 включно.

У нас немає багатомільйонних бюджетів на утримання ботів, що писатимуть пропаганду на всіх мовах світу. Але ми не можемо дозволити собі програти цю битву. Путіну відступати нікуди – він стоятиме до кінця. І ми будемо стояти до кінця, до кінця Путіна. Слава Україні!

Роман Гривінський, «День»