Саморегулюючий організація в Грузії - Хартія журналістської етики -  кілька місяців проводив моніторинг дотримання етичних норм на 11 телеканалах країни. Моніторинг вівся у прайм-тайм (з 19-ї до 24-ї години) на загальнонаціональних 7  і 4 регіональних каналах.  У результаті було надіслано 17 скарг про недотримання журналістських стандартів та етики. Про це розповів голова Хартії журналістської етики Грузії Звіад Корідзе під час міжнародної конференції Мережі організацій саморегулювання ЗМІ «Висвітлення в ЗМІ виборів. ЗМІ і особисте життя громадян», яка відбулася 15-16 листопада в Києві.

Він нагадав присутнім про оприлюднення відео про знущання над в'язнями, яке деякі грузинські телеканали викладали в ефір з YouTube, не ретушуючи облич.

«Співробітник пенітенціарної системи, який зняв це відео, вимушений був шукати притулку у Бельгії. Перед цим він дав інтерв'ю 9 каналу, який під час виборів був головним опозиційним ЗМІ. Були й інші сюжети, які вимагали нашої реакції, бо там не дотримувалася журналістська етика. Ми хотіли якимось чином популяризувати нашу ідею етичної журналістики. Наше суспільство поки що ще нигілістично налаштоване, воно не вірить, що цього можна домогтися за допомогою саморегулювання», - сказав Звіад.

Глава Хартії журналістської етики зауважив, що кожен телеканал, який має ліцензію на мовлення, зобов'язаний дотримуватися кодексу поведінки мовників, згідно з яким у них має бути комітет саморегулювання. Але ці  комітети не приймають скарги Хартії, тому що не вважають цю організацію зацікавленою стороною. Тому Хартія розпочала кампанію за те, щоб внести зміни в кодекс мовників, згідно з якими не тільки ображена людина має право подавати скаргу до комітету саморегулювання, а й будь-хто інший, якщо ця скарга буде аргументована.

Загалом на адресу Хартії скарг надходить мало, повідомив Звіад Корідзе. Переважно це скарги на тих журналістів, які не визнають етики. За словами голови Хартії, в грузинських медіа зараз дуже активно йде дискусія щодо етичності журналістики.

«Є журналісти, які стають популярними за рахунок того, що пишуть неетичні статті на теми ксенофобії та інші. І кажуть, що це і є журналістика, а ми - ніби за стерильну журналістику. Одна газета надрукувала список всіх співробітників пенітенціарної служби, включаючи їх домашні адреси. Деякі вважали, що вони герої. А інші вимагали порушити проти газети кримінальну справу. Люди почали цікавитися у нас, що з цього приводу каже Хартія, де проходить межа між суспільно важливою інформацією, і тією, що торкається приватного життя. Ми намагаємося, щоб будь-яка справа, що стосується медіа, не дійшла до суду. Бо це небезпечно», - каже Звіад Корідзе.

Підштовхнула до дискусії про журналістську етику історія з однією масовою газетою, яка надрукувала статтю про популярного 80-річного актора, який нібито в молодості був педофілом. Доказів цього у газети не було, тому Апеляційний суд оштрафував її на 50 тисяч ларі (25 тисяч євро).

«Газета тепер може збанкрутувати. Але, з іншого боку, це видання не визнає журналістської етики. Практика така, що більшість журналістів, які не керуються професійної етикою, «допомагать» владі, яка хоче більш жорстко захистити суспільство від таких медіа. В Грузії 12 років тому декриміналізували статтю про наклеп. Але зараз триває дискусія про те, що люди незахищені від ЗМІ, і треба внести зміни до законодавства, які б обмежили медіа. Таким чином медіа і журналісти, які не дотримуються етики, навіть не усвідомлюють, що працюють на дурні ідеї тих політиків, які хочуть регулювати медіа», - сказав Звіад.

У конференції, яка відбулася за підтримки Ради Європи, взяли участь представники саморегулюючих журналістських організацій Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії, України і Таджикистану.

«Детектор медіа»