Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко прогнозує, що після прийняття закону про засади мовної політики українські теле- та радіокомпанії здебільшого обиратимуть російську мову трансляції передач. Про це він сказав у коментарі «Тиждень.ua».

«Зміна положень, які стосуються мови ведення телевізійних програм, викликана новим законом (про засади державної мовної політики - ТК.), суть якого змінює законодавство про мови. Зокрема, і змінив закон про телебачення і радіомовлення, вилучивши всі норми, які стосувалися підтримки української мови. Тобто під виглядом запровадження і підтримки регіональних мов повністю вилучені ті норми, які сприяли розвитку української мови. Відповідно до нового закону є декларативна позиція, що телеканали самостійно визначають, якою мовою здійснювати мовлення і зрозуміло, що перевага буде на користь російської, оскільки велика кількість продукту створюється в Росії. А тому більше не буде потреби перекладати його, дублювати, витрачати зайві кошти. Плюс міське населення значною мірою російськомовне, а рекламодавці витрачають кошти, орієнтуючись здебільшого на пріоритети міського населення», - сказав Тарас Шевченко.

Він переконаний, що вибір мови для теле- чи радіокомпаній буде зумовлений більше комерційними мотивами, аніж політичними: «Я думаю, що вибір мови буде швидше комерційним. Цілком імовірно, що найближчим часом будуть зберігатися більш-менш ті пропорції, які були. Але глобально все таки буде більше з'являтися російськомовного продукту».

Щодо мови трансляції передач державними теле- та радіокомпаніями Шевченко вважає, що вочевидь нею залишиться все таки українська.

«В нас є єдина Національна телерадіокомпанія, яка традиційно мовить виключно українською. Обласні вочевидь визначатимуться. Звісно, це можуть бути і політично-мотивовані рішення. Проте я особливо не очікував би якихось змін в їхній програмній політиці», - прогнозує Шевченко.

На думку директора Інституту медіа права, передбачене законом декларативне положення, що телеканали повинні зважати на пропорції населення в певному регіоні, на практиці не діятиме. «Це положення нічим не підкріплене, немає жодних детальних норм про те, яким чином визначати, кому повідомляти і що саме мають робити телеканали для забезпечення цього положення. Це означає, що працювати на практиці воно в принципі не буде», - пояснив Тарас Шевченко.

Він відзначив, що громадськості буде важко або взагалі неможливо вплинути на вибір теле- чи радіокомпанією мови трансляції: «Вплинути буде фактично неможливо, тобто звернення до суду з подібного питання швидше може мати на меті якусь піар-акцію, інформаційний вплив, але не юридичний. Довести одній людині, що порушено її право на отримання інформації рідною мовою буде практично нереально, хіба що за обставин, коли такою мовою (передач - Ред.) взагалі не буде. Але подібні юридичні процеси достатньо складні і з огляду на те, хто контролює в нас владу і фактично контролює судові рішення, на користь українців я би не очікував».

На думку виконавчого директора Інституту масової інформації Вікторії Сюмар, це серйозний крок назад у формуванні нових поколінь українців.

«Це остаточно сприятиме мовній федералізації країни. Це остаточно матиме наслідки, тому що велика кількість російськомовних зосереджена на Сході і телекомпанії орієнтуються на регіони з великою аудиторією. Там є велика конкуренція з російськими телеканалами, і впринципі конкурувати вони будуть російською мовою. Тобто це такий серйозний крок назад у порівнянні з тим, що можна було вважати досягненням, коли україномовні програми дивилися і в Криму. Якщо 8 років формувалося кілька поколінь україномовних дітей, то зараз це відкат назад», - зазначила Сюмар.

Нагадаємо, відповідно до закону «Про засади державної мовної політики» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вилучила у бланку ліцензій графу «мови». На думку юристів, закон про мови передбачає тотальне переоформлення ліцензій на мовлення на підставах, не передбачених Законом про телерадіомовлення. Зокрема, керівний партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк переконаний,  що зникнення української мови з українського теле- та радіоефіру «скоріш за все стане питанням часу»: «В комплексі з іншими встановленими Законом правилами, українська мова може повторити долю білоруської, якої більшість населення Білорусі не знає».

Як писала «Детектор медіа», на думку першого заступника голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Олени Бондаренко, телерадіокомпанії, що відчувають свою соціальну відповідальність за побудову громадянського суспільства, спробують дотримати баланс і вийдуть на процентне співвідношення російського і українського контенту 50/50. «Головним цензором і головним визначником, якою мовою вести мовлення телерадіокомпанії, тепер буде глядач, а не держава і не політики. Що стосується ради (Національної ради з питань телебачення та радіомовлення - ред.), вона не могла вчинити інакше. Це вимога нового закону про засади мовної політики в Україні, який якраз і передбачає вибір мови телерадіокомпаніями самостійно, в залежності від побажань аудиторій. Фактично всі телерадіокомпанії будуть розмовляти зі своїм глядачем і слухачам тією мовою, якою зручніше більшості їх аудиторії», - зазначила народний депутат.

Закон «Про засади державної мовної політики» було ухвалено 3 липня в редакції першого читання, незважаючи на те, що до нього було подано понад 1000 поправок і тривав його розгляд у комітеті, про що після погоджувальної ради заявляв журналістам Володимир Литвин. Крім того, голосування за закон відбувалося з порушенням норм регламенту, про що заявили представники опозиції. При цьому фракція Литвина повним складом проголосувала за мовний законопроект.

Раніше Ганна Герман заявляла, що Віктор Янукович може накласти вето на закон «Про засади державної мовної політики», а також про те що, Янукович поділяє думку, що «мовний закон», прийнятий у нинішній редакції, буде розколювати суспільство.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон 31 липня, а Віктор Янукович - 8 серпня.

 «Детектор медіа»