За словами Олега Самородного, книгу «Дволикий «Імпрессум»: Анатомія маленької інформації війни» він написав із кількох причин. Одна з них - звернути увагу на те, що російськомовний інформаційний простір Естонії заповнюється медіа-структурами, які є провідниками пропагандистської діяльності Росії.

Зокрема, це стосується медіа-клубу «Імпрессум», Першого балтійського каналу та газети «Комсомольська правда», в якій Самородний працював шеф-редактором у країнах Північної Європи, поки, за його словами, не зрозумів, які насправді цілі переслідує це видання.

«Коли виявляється, що ті цілі, які декларувалися на початку, не збігаються з практикою, то, безумовно, є бажання піти звідти і написати про це, щоб люди знали, що там відбувається, і щоб інші журналісти знали, що є конкретні структури, які займаються пропагандою, а не журналістикою», - каже Олег Самородний.

«Імпрессумом» цікавиться Поліція безпеки Естонії

Естонський журналіст попереджає, що подібні російські медіа-структури діють не лише в Естонії, ця мережа поширюється й на інші пострадянські країни.

«Принаймні, аналогічний «Імпрессуму» так званий медіа-клуб під назвою «Формат А3» почав свою діяльність у Латвії, а минулого року в Молдові та Україні, точніше, в Криму. За ними стоять ті ж самі сили, які керують діяльністю «Імпрессуму. Отже, вибудовується ціла система», - зауважив журналіст.

Діяльність медіа-клубу «Імпрессум», який на початку позиціонував себе як структура, мета якої розвивати естонсько-російські відносини, викликала інтерес естонських спецслужб. Зокрема, комісар Поліції безпеки Естонії Андрес Кахар висловив думку, що за «Імпрессумом» може стояти Служба зовнішньої розвідки Росії.

У звіті Поліції безпеки Естонії за 2010 рік зазначається, що, незважаючи на те, що на перший погляд окремі заходи «Імпрессуму» не здаються провокаційними, головна мета структури полягає у довгостроковій та послідовній діяльності, спрямованій на дискредитацію Естонії.

Поліція безпеки зазначає, що, зокрема, для підриву стабільності економічного середовища Естонії «Імпрессум» розповсюджував паніку про девальвацію естонської крони і нагнітав протистояння серед населення щодо приєднання країни до єврозони.

Олег Самородний зауважує, що, можливо, цієї проблеми в Естонії не існувало б, коли б місцева влада більше уваги приділяла естонському російськомовному інформаційному просторові.

Питання етичного вибору журналіста

Після виходу у світ книги Олега Самородного в Естонії розгорнулася дискусія про місце російськомовної журналістики в місцевому медіа-просторі, а також про журналістську етику.

«Інформаційні війни ведуться, і з цим неможливо нічого зробити. Є дуже багато людей - політиків, бізнесменів - які використовують журналістику, тобто журналістів, у своїх корисних цілях. І тут постає питання персонального вибору журналіста, як поводитися у цій ситуації», - зазначив естонський журналіст.

Олег Самородний народився в Україні, на Полтавщині, закінчив Московський інститут міжнародних відносин, свого часу працював перекладачем кхмерської мови в посольстві СРСР в Камбоджі. В Естонії живе вже понад 25 років, працював журналістом у багатьох місцевих ЗМІ.

«Естонською мовою поняття батьківщини можна висловити декількома словами: «sünnimaa» - країна, де народився, і «kodumaa» - країна, де живеш. Коли я спілкуюся естонською і говорю, що моя батьківщина Україна, то вживаю слово «sünnimaa». Естонія теж моя батьківщина, але я вживаю слово «kodumaa», - каже естонський журналіст Олег Самородний.

Людмила Пилип, «Радіо свобода»

Ілюстрація - «Радіо свобода»