Останній вихід друкованого журналу «Детектор медіа», який з 2011 року переходить у формат альманаху-щорічника, ми присвятили підбиттю медіапідсумків першого десятиліття ХХІ століття. Сайт «Детектор медіа» розпочав публікацію цих журнальних текстів з інтерв'ю шеф-редактора порталу Наталії Лигачової, присвяченого історії ТК (частина 1, частина 2) . Також на сайті вийшов матеріал Отара Довженка про 10 років відносин між ЗМІ і владою, екскурс в історію боротьби за громадське телебачення Отара Довженка та Андрія Деркача, розвідка Наталії Петрової із історії українського медійного законодавства,  суб'єктивний погляд Ігоря Куляса на розвиток українських теленовин останнього десятиліття та спогади-асоціації Михайла Бриниха про десятиліття розважального (і не тільки) телебачення. Сьогодні пропонуємо вам матеріал про історію адаптації міжнародних форматів українськими телеканалами.

Десять років тому в ефір телеканалу «1+1» вийшла перша українська адаптація міжнародного формату. Вікторина «Перший мільйон», створена за форматом Who Wants to Be a Millionaire? британської компанії Celador, виходила близько п'яти років. Так почалось освоєння українськими телеканалами напрямку виробництва, який у другій половині 2000-х став одним із головних, а у 2010-му - головним і найрейтинговішим сегментом розважального телебачення. Ірина Костюк, генеральний продюсер телеканалу ТЕТ, говорить, що головні етапи освоєння форматів перегукуються з етапами розвитку українського телебачення: перший - поява в ефірі покупного західного продукту, другий - доповнення західного продукту російським, третій - трансляція російських адаптацій міжнародних форматів та їх купівля українськими каналами, четвертий - виробництво власних версій.

Найперші

До виробництва своїх перших форматних продуктів канали підходили по-різному: одні обирали вже досить знані у світі проекти, переважно після вдалого показу російської адаптації, інші, навпаки, орієнтувались на ще не розкручені шоу. За словами Ірини Костюк, усе починалось із quiz show, потім з'являлись dating-show, кулінарні проекти та makeover-show, за ними прийшли реаліті, які, втім, швидко зникли з ефіру й почали відроджуватись лише в останні роки.

Першими форматними шоу «Інтера», згадує колишній керівник каналу, а нині голова правління групи компаній StarMedia Влад Ряшин, були «Кохання з першого погляду» (формат Blind Date англійської компанії Action Time) та «Інтелект-шоу LG «Еврика» (формат компанії LG Electronics), які вийшли в ефір 2001-го. «Інтер» належав до тих каналів, що орієнтувалися на маловідомі, але цікаві формати. Наприклад, «Ігри патріотів» ґрунтувалися на французькому форматі Intervilles («Змагання між містами») каналу France 3, відомому лише на місцевому ринку. «Не пригадую, який це був рік, але я блукав між стендами каннського телеринку в останній його день і помітив кумедну картинку, - згадує Влад. - Виявилось, що невелика французька компанія виробляє це шоу уже досить давно, і цього року вони вирішили запропонувати формат змагання між країнами. Я запитав, хто в них є, й вони відповіли: «Справи погані. Ринок закінчується, а ми маємо лише Китай і Францію». Тоді я придбав у них права на Україну і Росію, згодом цей проект сподобався керівництву Первого канала, де проект вийшов під назвою «Большие гонки».

«1+1» обрав своїм першим форматом Who Wants to Be a Millionaire?, бо, за словами колишнього генерального продюсера каналу Володимира Оселедчика, були переконані, що з усіх форматів інтелектуальних ігор та вікторин він є найкращим «за атмосферою в студії, за музикою, за логікою побудови послідовності запитань, наростання інтересу і факту виграшу». У 2003 році «1+1» запустив ще один проект у жанрі quiz show - «Найрозумніший», заснований на тоді маловідомому форматі компанії Celador під назвою Brainiest. Як згадує Дарія Фіалко, яка тоді працювала програмним директором каналу, спершу проект був запущений у стандартному вигляді - у кожній програмі змагалися представники різних професій. Але вже наступного сезону продюсер проекту Володимир Оселедчик запропонував створити міжнародний клуб найрозумніших дітей. Ця пропозиція була затверджена компанією Celador, після чого формат став одним із найуспішніших брендів «1+1», отримав премії ТЭФИ і багато «Телетріумфів». Виробництво проекту здійснювалося спільно з російським каналом СТС. Власне, на початку 2000-х більшість масштабних форматних шоу вироблялись на двох ринках: «Ігри патріотів» робили «Інтер» із Первым каналом, «Острів спокус» ‑ ICTV та РЕН ТВ. «Найрозумніший» успішно виходить і продовжує регулярно збирати «Телетріумфи» в номінації «Найкраща дитяча програма» дотепер, але з позаминулого року перейшов на «Інтер».

Однак «1+1» удавався й до адаптації розкручених форматів. Так, 2002-го спільно із СТС та російською телекомпанією «ВИД» «Плюси» виробляли велике шоу «Гарем» за форматом шведської компанії Strix. Формат був обраний на хвилі глядацького інтересу до проекту «Последний герой»; до речі, формат Survivor, за яким знімався «Последний герой», «1+1» не одноразово розглядав, але відмовлявся від нього через зависоку вартість виробництва.

Новий канал запустив своє перше форматне шоу 2002-го за японським форматом Happy Family Plan, спершу успішно показавши російську адаптацію. Українська версія звалась «Один за всіх», її ведучим був Юрій Горбунов. «Цей формат полягав у тому, що родина виконувала певні завдання задля виконання бажання одного з її членів, ‑ розповідає програмний директор каналу Ольга Задорожна. - Наприклад, син хотів сфотографуватися з Андрієм Шевченком, і його рідним для цього потрібно було навчитися грати на пляшках із водою «Реве та стогне Дніпр широкий».

Першим форматним проектом ICTV став ситком «Леся+Рома» (Love Bugs від Distraction). 2006-го, за рік після запуску, проект отримав «Телетріумф» як найкращий серіал. Хоча ситком з'явився після появи російської версії («Саша+Маша»), але в українському ефірі проіснував довше - останні прем'єрні серії вийшли в ефір 2008-го - і був визнаний власниками формату однією з найкращих адаптацій у світі.

Дещо пізніше освоєння форматів почав СТБ. 2007-го він придбав формат Psychic Challenge, і його адаптація під назвою «Битва екстрасенсів» відразу стала успішною та дожила вже до восьмого сезону. Паралельно із власною версією СТБ транслює й російську адаптацію формату.

Своє перше форматне шоу «Яка то мелодія» телеканал «Україна» запустив 2008 року за форматом Name That Tune компанії  Sandy Frank Entertainment. На той час українська аудиторія вже призабула російську версію цього проекту «Угадай мелодию», яка стартувала на Первом канале 1995-го і трималася в ефірі понад десятиліття. Хоча на досвід російської адаптації «Україна» не орієнтувалась - її цікавила оригінальна американська версія. «Угадай мелодію» - досить змінена версія, як і «Минута славы» (російський аналог «Україна має талант»). Росіяни завжди робили по-своєму, порушуючи умови формату. Нам це не було потрібно. Ми дуже хотіли запустити музичний щоденний формат для передпрайму, ‑ розповідає програмний директор ТРК «Україна» Ірина Курчакова. - А таких проектів у світі не так уже й багато. Хотіли поєднати в одній програмі і гру, й інтертейнмент, і музику. Тоді нам здавалося це актуальним, і ми вірили, що глядач це сприйме. Так і вийшло - частка проекту перевищила середні показники каналу, і це був для нас успіх».

Найуспішніші

У перші десять років ХХІ століття в ефірі українських каналів виходили найрізноманітніші власні та покупні форматні шоу - від obstacle («Ключі від форту Буаяр» на «1+1», «Ігри патріотів» на «Інтері») до makeover («Фабрика краси» на ICTV, «На десять років молодше» на ТРК «Україна»). Майже весь час залишались популярними телевікторини. Quiz show користуються успіхом і нині - наприклад, Новий канал вважає одними з найуспішніших проектів власного виробництва «Хто проти блондинок?» та «Інтуїцію», а ТРК «Україна» ‑ «Граєш чи не граєш?».

Однак справжній прорив в українському ефірі свого часу здійснили «Танці з зірками», які започаткували тренд глядацького інтересу до проектів celebrity show. У сезоні 2006/2007 шоу з цієї групи форматів запустили паралельно тогочасні канали першого ешелону - «Інтер» («Зіркові дуети») та «1+1» («Танці з зірками»). Цікаво, що першим можливість придбання формату Strictly Come Dancing від Бі-бі-сі розглядав «Інтер», коли шоу щойно стартувало у Британії. «Але канал близько року вагався - брати чи не брати, а якщо брати, то як робити, ‑ згадує Ірина Костюк. - Зате «Плюси» довго не торгувалися - прийшли, заплатили високу ціну й залишили «Інтер» без формату». «Танці», що принесли «1+1» перемогу в змаганні з «Інтером», стали першим форматом, на який через конкуренцію суттєво зросла ціна, і першою ластівкою шоу зі справді великим бюджетом - понад 1 мільйон доларів.

Відтоді українські та російські зірки не зникали з екранів: співали, танцювали, готували, брали участь у вікторинах тощо. Згодом, за рішенням румунського топ-менеджменту групи «1+1», «Танці з зірками» змінив інший танцювальний формат - «Танцюю для тебе», якому не вдалося повторити успіх попередника.

Щойно глядачі наситились «зірковими» форматами, зійшла зірка талант-шоу. Першою була «Фабрика зірок» на Новому каналі, формат якої був добре знайомий аудиторії завдяки однойменній російській версії. Однак справжній переворот здійснили талант-шоу на СТБ, започаткувавши новий етап розвитку вітчизняного розважального телебачення. 2008-го вийшло перше велике розважальне шоу каналу «Танцюють всі!» (So You Think You Can Dance? каналу Fox), що здобуло рекордні для СТБ показники, а на початку 2009-го справжньою подією став вихід «Україна має талант» за форматом America's Got Talent від NBC.

Услід за СТБ підкорювати глядачів, використовуючи таланти з народу, спробували інші канали - не лише у форматних проектах («Фабрика зірок» Нового, «Суперзірка» «1+1»), але й у власних розробках - «Народна зірка» ТРК «Україна», «Україна сльозам не вірить» Нового. Навіть Перший національний вирішив перетворити всеукраїнський відбір представника міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення» на талант-шоу.

Новий різновид талант-шоу, який намагаються освоїти вітчизняні виробники - пошук спортивних талантів. На початку сезону відразу декілька каналів розглядали подібні проекти, однак після провалу «Ти - чемпіон» на ТРК «Україна» за форматом Тhe Contender передбачити майбутнє подібних форматів на українському телебаченні важко. Хоча у 2011-му на «Інтері» з'явиться «Матч твоєї мрії» виробництва «Савік Шустер студії», в якому добиратимуть команду для поєдинку з київським «Динамо».

А тим часом на зміну талант-шоу, які сьогодні утримують лідерські позиції, уже приходить новий тренд - реаліті-шоу. Відродження цього жанру в українському ефірі почалося із програми «Міняю жінку» (формат Wife Swap від RDF Media) на «1+1». Після вдалого виходу шоу на початку 2010 року канал навіть запустив вертикальну лінійку реаліті-шоу: «Від пацанки до панянки» (Ladette To Lady від RDF Media), «Гламурні штучки та заучки» (Beauty & the Geek від The CW) і «Без мандата», в основу якого ліг формат The Tower Block Off, майже повністю змінений «Плюсами». За словами програмного директора групи «1+1» Вікторії Шульженко, коли канал узявся адаптувати формат, стало ясно, що слід створювати альтернативний. «Там були речі, аналогії до яких знайти неможливо, ‑ каже вона. - Нас цікавив момент глибшої взаємодії сім'ї та політика, а оригінальний формат був схожий на зустріч із виборцями». Окрім «1+1», цікавість до реаліті-шоу почав виявляти й Новий канал, який воліє розробляти власні формати - «Здрастуйте, я ваша мама!» та «Син за батька».

Результатом успіху реаліті-шоу на «1+1» стало те, що тепер не лише високі показники російської адаптації є стимулом для освоєння формату в Україні, але й навпаки. Формат Wife Swap після успіху «Міняю жінку» придбав російський СТС. Оригінальна версія шоу виходить на британському Channel 4 з 2003 року, але тільки після успіху в Україні росіяни звернули увагу на цей формат.

Серйозні

Хоча зазвичай телеканали цікавляться розважальними форматами, траплялися в історії українського телебачення адаптації політичних та соціальних шоу. Знайти їх не так просто, як розважальні. «Треба дивитися програми зарубіжних каналів, бо на ринку подібні формати не представлені, їх треба шукати окремо», ‑ пояснює Ірина Костюк. Прецедентом адаптації формату політичного ток-шоу став вихід на ICTV восени 2005 року програми «Свобода слова», яка спершу виходила на каналі НТВ. Права на українську адаптацію формату, авторами якого є Савік Шустер та Віра Кричевська, належать ICTV, що не завадило згодом пану Шустеру створити два дещо відмінних політичних формати на інших каналах. У 2007-му ТРК «Україна» адаптувала інший формат НТВ - «К барьеру!», що виходив на каналі під назвою «Дуель». Згодом мовник почав освоювати формат Бі-бі-сі Question Time - спершу запустив ток-шоу «Готовий відповідати» з Оксаною Зінов'євою, а потім «Відкритий доступ» із Андрієм Данилевичем.

Також варто згадати «Пупсню» на каналі ТЕТ ‑ спробу адаптації специфічного французького формату, який сприймався як аналог російських «Кукол». До цього проекту також був причетний Савік Шустер, однак виробництво виявилось задорогим, і проект незабаром був знятий з ефіру.

Серед соціальних проектів одним із перших, створених за зарубіжними зразками, була «Гордість країни», яка виходить на Новому каналі з 2003 року. У 2007-му величезним резонансом і не меншим скандалом супроводжувався проект «Великі українці», створений «Інтером» за форматом Бі-бі-сі 100 Greatest Britons. І знов до проекту був причетний пан Шустер, який свого часу мріяв, але не спромігся втілити подібне шоу в Росії. Творці програми були звинувачені в маніпуляціях та підтасуванні результатів глядацького голосування, внаслідок якого перемогу було присуджено Ярославу Мудрому.

                                                          Вдруге народжені

Ще однією тенденцією останніх телесезонів стало повторне використання форматів, які вже виходили на українському телебаченні. Наприклад, «Зірка+зірка» «Плюсів» ‑ адаптація формату Stars On Stage, який «Інтер» у 2006-му без особливого успіху використав для шоу «Зіркові дуети». Формат Beauty & the Geek, на основі якого створені «Гламурні штучки та заучки», кілька років тому був адаптований ICTV під назвою «Красуні та розумники». А формат легендарних «Танців з зірками» купив СТБ, що планує на початку 2011-го запустити нове танцювальне шоу.

До останніх тенденцій Ірина Костюк відносить інтерес до obstacle show («Битва українських міст» та «Сімейний розмір» на «Інтері»,  "Море по коліно" на ICTV, запланований на 2011-й Новим каналом «Замок страху» за форматом Estate of Panic). «На нас чекає бум так званих масових шоу - одразу кілька каналів працюють над подібними форматами. Японці потроху до нас підбираються. Нинішній період в індустрії адаптації форматів узагалі найцікавіший, адже такого розмаїття зарубіжних форматів уже давно не було. Українці розкупили майже всі більш-менш помітні формати, що були на ринку, включаючи навіть «паперові», ще не втілені розробки», ‑ коментує пані Костюк. До форматів масових шоу належать зокрема One Mass Dance, який адаптуватиме «Інтер», та Dancing nation, придбаний «Плюсами».

Найбільш шоковим форматом наступного року обіцяє бути Rent a Mama, поки що ніким не адаптований. «1+1» придбав опціон на це шоу, в якому декілька пар змагаються за сурогатну матір для своєї майбутньої дитини.

Непродані

Купувати ми вміємо, а як щодо продажу власних форматів? Росіяни, які йдуть схожим шляхом розвитку, вже досить давно продають свої формати. Перш за все на найближчі ринки, зокрема й в Україну: «Максимум в Україні» та «Велика різниця по-українськи» ICTV, «Давай одружимось» СТБ тощо. Дещо купує й Захід - наприклад, формат ситкому «Татусеві дочки» проданий на німецький канал Das Vierte.

В Україні, за словами Влада Ряшина, поки що було лише два випадки продажу форматів, обидва в Росію: «Інтер» продав ідею програми «Все для тебе» РЕН ТВ, а «Вечірній квартал» адаптований СТС.

Ірина Костюк вважає, що індустрія продажу форматів в Україні не розвинена, хоча багато каналів мають удалі й цікаві проекти власної розробки, які можна було б виставити на продаж. «Зараз усі канали сконцентровані на продажах готового продукту. Торгівля форматами - ризикований крок, адже продавати ідеї складно. Зробити каталог українських форматів, звісно, було б чудово, але чи вдасться на цьому заробити?». На її думку, українські канали могли би повчитись у російських: «Компанія «Красный квадрат», виробнича структура Первого канала, побачила потенціал у власних форматах («Модный приговор», «Давай поженимся») і домовилася з одним із мейджорів - Endemol - про їх включення до каталогу форматів. Найімовірніше, найкраща можливість для українських каналів - довірити продаж професіоналам».

Подібні думки висловлює й генеральний директор продакшну PRO TV Віктор Приходько - його компанія розмірковує над тим, щоб передати сторонній компанії права на продаж своїх оригінальних форматів.

Амбіції щодо продажу власних форматів декларує «Інтер», який після поглинання «Кварталу 95» розробив на наступний сезон близько трьох десятків нових проектів. Однак для цього продуктові спершу доведеться завоювати успіх на українському ринку. «Якщо проект успішно реалізований на одній території, він автоматично стає привабливим для покупців з інших ринків», ‑ каже Влад Ряшин.

Найбільші шанси бути проданими є в українських серіальних форматів. StarMedia намагалася презентувати на телевізійних ринках свій проект «Ненастоящая любов», а також працює над розробкою форматів «Аферистка» і «Дім на всі часи». За словами пана Ряшина, нещодавно до StarMedia надійшла пропозиція від американської компанії щодо продажу прав на формат стрічки «Прячься». Отже, попри те, що дотепер вітчизняна телеіндустрія переважно споживала міжнародні формати, у найближчі роки на телеканалах інших країн можуть з'явитись адаптації українських форматів.