Отар Довженко: «Нема що дивитися? Це проблема людей, а не каналу»
Тим, хто не відмовився від традиції святкувати Новий рік з телевізійним пультом у руках, цьогоріч можна було поспівчувати. Клацай не клацай каналами - суть не змінюється: одні і ті ж обличчя, пісні, жарти і та ж... російська мова. З року в рік - одне і те саме.
За результатами дослідження, проведеного «Газетою по-київськи», 46 відсотків опитуваних зазначили, що новорічний телеефір - це «повне позорище - ні розуму, ні фантазії, ні розваг». Ще 20 відсотків поцікавилися: «А що, хтось ще дивиться телевізор на Новий рік?». 25 відсотків поскаржилися: «Кожен рік у нас традиція - чекаємо розваг від телевізора і розчаровуємося». 5 відсотків опитуваних все ж вирішили, що «все було супер - гостро, весело, оригінально», а ще два зізналися: «Якось так розважилися за святковим столом - що ще треба?»
Про новорічну теленіч, тенденції в українському, як святковому так і буденному, телепросторі, тотально русифікований телеефір та смаки глядачів кореспондент «ВЗ» поговорила із медіаекспертом Отаром Довженком.
- Як ви як пересічний глядач і як медіаексперт оцінюєте цьогорічний новорічний телеефір?
- Не можу сказати, що цьогорічний новорічний ефір суттєво відрізнявся від попередніх років. Він - далекий від того, що мені чи будь-якому глядачеві хотілося б бачити. Орієнтація на найнижчий рівень потреб масової культури, паразитування на російських зірках і їх проектах - ця тенденція безперервна вже багато років. Те, що українських зірок можна було побачити лише на Першому Національному, - доволі показово...
Цього року канали використовували перевірені минулими роками підходи щодо програмування новорічного ефіру. Жодних сміливих рішень не було. Усі показали або те саме, що йшло торік, або подібні проекти до тих, що спрацювали у минулі роки. Трохи виділявся на загальному тлі канал СТБ, який демонстрував повтор свого «Х-фактора». Та це швидше хід у підтримку свого медіахолдингу - щоб не конкурувати зі своїми ж каналами.
- У святковому ефірі було чимало гумористичних програм, пародій...
- Це тенденція останніх років. Коли в Росії щось стає популярне, як-от «Велика різниця», це починають популяризувати і у нас. Якщо подивитися на новорічне програмування британських телеканалів, то там у першій десятці завжди є парочка гумористичних програм. Аналоги до них починає робити Росія, а аналоги до російських аналогів починає продукувати Україна. Виходить двічі пережований продукт.
- Хоч якась відмінність від минулих років у цьогорічному ефірі була?
- Був вибір між російськими проектами, купленими для ефіру українськими каналами, власними новорічними розважальними шоу, концертом на Першому Національному, «Х-фактором» на СТБ... Те саме, що торік. Хоча мене особисто потішив Новий канал 1 січня, коли цілий день транслював мультфільми. Це був гуманний крок, адресований дітям.
- Якщо нема змін, це свідчить про те, що всіх все влаштовує - і глядачів, і канали?
- Глядачів ніхто не питає. У нас підхід такий: якщо люди дивляться - значить, їм подобається. Якщо вони не мають вибору, що дивитися, і тому дивляться те, що показують, - значить, їм це подобається... Успішність проекту визначається його рейтингом. А те, що люди дивляться той чи інший продукт від безвиході, бо не мають іншого вибору, - нікого не хвилює. Це проблеми людей, а не каналу. З двох варіантів, один з яких передбачає вкладання великих грошей у виробництво, а інший - купівлю телеканалом прав на показ російського шоу, він обирає другий. Це дешевше і простіше.
- Чи можна вважати новорічний ефір відображенням тенденцій на українському телебаченні?
- Ні. Новорічний ефір покликаний задовольняти консервативні звички глядачів, коріння яких сягає радянських часів - дивитися новорічні привітання під бій курантів, «Блакитний вогник»... Під час же цілорічної роботи канал орієнтується не лише на більш розмаїту аудиторію. У цьому році було багато нового, проектів власного виробництва. Але телеканали ще не готові ризикувати, розширювати свою роботу, оскільки це не дає гарантій успіху. У минулому році було багато великих форматних розважальних шоу власного виробництва. У середині 2000-их цю тенденцію започаткували «1+1», згодом її підтримав Новий канал, а цього року таких шоу - вже понад десяткок. Зростає кількість реаліті-шоу. Зросла кількість розважальних українських серіалів. Українські вони, щоправда, лише за місцем виробництва, а не за мовою, атмосферою чи духом...
