Нобелівський комітет Норвегії оголосив про те, що Китайська Народна Республіка і ще 18 країн відмовилися відвідати церемонію вручення Нобелівської премії миру на знак протесту проти нагородження премією китайського дисидента Лю Сяобо. У переліку «країн-бойкотувальниць» опинилася і Україна.

Хто такий Лю Сяобо

Після оголошення імені переможця вищої гуманітарної премії-2010 про ув'язненого китайського правозахисника і письменника Лю Сяобо дізнався увесь світ. Нобелівський комітет присудив йому премію за "тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї». Як повідомляв CNN, під час трансляції церемонії оголошення лауреата в Осло, сигнал телекомпанії на Китай блокувався.

Доктор наук і професор китайської літератури пан Лю викладав у Пекінському університеті. Але після участі у акції на площі Тяньаньмень в 1989 році, його без суду кинули до в`язниці, де він провів два роки, і заборонили викладати в державних освітніх установах Китаю. У 1996 році він був засуджений до трьох років трудових таборів за заклики до звільнення арештованих учасників протестів 1989 року. У 2008 році Лю знову арештували і кинули до в`язниці - суд визнав його винним у спробі повалення державного ладу і засудив до 11 років позбавлення волі. Приводом для арешту стала так звана "Хартія-08", одним із авторів якої виступив Лю Сяобо. Маніфест, підпис під яким поставили більше 10 тисяч чоловік, містив заклики до реформування політичної системи Китаю і вимагав дотримання в країні прав людини.

Китай досить різко відреагував на вручення премії Лю Сяобо. У своєму зверненні до країн світу Пекін закликав висловити бойкот церемонії вручення Нобелівської премії китайському правозахиснику. А 18 листопада агентство AFP повідомило, що шість країн, а саме Китай, Росія, Куба, Казахстан, Ірак і Марокко, відмовилися посилати своїх офіційних представників на церемонію в Осло.

За китайського активіста вступилися нобелівські лауреати. Вони закликали лідерів країн «Великої двадцятки" вимагати від КНР звільнення з в'язниці правозахисника.

«Звільнення Лю Сяобо могло б стати підтвердженням тих перевтілень, які відбуваються в КНР в останні десятиріччя», - йшлося у листі, який, зокрема, підписали колишній президент США Джиммі Картер, духовний лідер буддистів далай-лама і південноафриканський архієпископ Десмонд Туту.

У Гонконзі пройшов марш протесту, в рамках якого декілька сот демонстрантів закликали Китай звільнити з тюрми Лю Сяобо. Хвиля акцій на його підтримку прокотилася Європою.

Але безрезультатно.

І раптом Нобелівський комітет Норвегії повідомляє, що список «країн-бойкотувальниць» поповнився. Окрім КНР і п`ятьох названих, бути присутніми на церемонії відмовилися Колумбія, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Сербія, Іран, В`єтнам, Афганістан, Венесуела, Філіппіни, Єгипет, Судан і Україна.

Україна, декларуючи у Брюсселі свої євроінтеграційні прагнення, цього разу опинилася в компанії країн, які не особливо переймаються питаннями демократії і прав людини.

В АП знайшли пояснення.

- Запрошення на церемонію вручення Нобелевської премії не надходило нікому із представників офіційної влади в Україні, - повідомили УНІАН в адміністрації президента. - Але оскільки посол України в п'ятницю, 10 грудня, буде присутній на нараді послів у Києві, він насправді не зможе взяти участь у церемонії, що проводитиме Нобелевський комітет.

В МЗС довго думали з офіційною відповіддю і врешті-решт вирішили просто «підтвердити" інформацію АП.

Згодом міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що нарада послів у Києві відбудеться 14 грудня.

«Я не бачу в цьому ніякої політики. Це робочий момент, - сказав міністр. - Ми виходимо з того, що сьогодні дипломатичне відомство концентрує свої зусилля на вирішенні практичних завдань, що стоять перед нашою країною, перш за все в економічній сфері. І для цього нам треба зібрати всіх, у тому числі й посла в Норвегії, щоб сконцентрувати їх на вирішенні практичних завдань, від яких залежить розвиток нашої країни».

«Як правило, послів країн, де немає лауреатів Нобелівської премії цього року, не запрошують. Тому наперед знати про те, що таке запрошення може прийти, наш посол не міг. Принаймні, така практика була раніше», - додав міністр.

Ми поцікавилися в українських експертів-міжнародників, чому Україна таки бойкотує церемонію вручення Нобелівської премії миру.

Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважний Посол України, професор:

Україна прийняла таке рішення під впливом Китаю і Росії

Якщо посол від'їжджає, то на цей час призначається тимчасовий повірений у справах. Він функціонує як посол, як представник держави.

Забороняючи представникові України взяти участь у церемонії нагородження цього китайського дисидента, влада солідаризується з силами, які здійснюють політику порушення прав людини.

Я думаю, Україна прийняла таке рішення під впливом Китаю і, звичайно, Росії. Тому що росіяни намагаються солідаризуватися з Китаєм, щоби вирішувати свої проблеми. Тим більше, з захистом прав людини у Росії теж не все гаразд.

Це єдиний фронт тих держав, уряди яких нехтують міжнародними стандартами захисту прав людини і в яких мають місце порушення прав людини.

Європі буде ясно, що режим Януковича здійснює політику подвійних стандартів: каже одне, а робить інше. Декларує свою прихильність до європейських цінностей, європейських стандартів, необхідності захисту прав людини, а насправді здійснює політику, яка йде врозріз із європейськими стандартами захисту прав людини.

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.):

За моєю інформацією, нарада послів у Києві відбудеться 14-15 грудня

Навіть якщо посла нема в країні, так чи інакше є його заступник, який називається тимчасовим повіреним у справах, який відповідає за діяльність посольства. Він має всі повноваження, і якщо його запросили, безумовно, має бути присутнім.

Я прочитав на вашому сайті, що йде посилання на нараду послів у Києві 10 грудня, а за моєю інформацією, ця нарада відбудеться 14-15 грудня. Отже, хтось помиляється...

Як на мене, це незграбні спроби пояснити те, чого в принципі пояснити не можна...

Вадим Карасьов, політолог:

Нинішня влада не бажає сваритися з керівництвом Китаю

Насамперед, це потрібно пояснювати не зовнішніми, а внутрішніми факторами, змінами внутрішньої політики, внутрішньої ідеології і світоглядного фундаменту політичного режиму. Оскільки зовнішня політика - це продовження внутрішньої політики. І в зовнішній політиці якраз і проявляються ідеологічні, ціннісні, світоглядні зрушення у правлячому політичному класі. Хіба може бути сенсацією те, що в зовнішній політиці Україна відмовляється від ідеї прав людини, якщо і у внутрішній політиці ця ідея не є центровою і пріоритетною? Тому не випадково цей зовнішньополітичний прагматизм насамперед ґрунтується на забутті або ігноруванні ідеї прав людини, залучення України до ціннісного демократично-правового простору, яка була керівним і організуючим принципом внутрішньої і зовнішньої політики попередніх 5 років.

З фактичної точки зору нинішня влада не бажає сваритися з керівництвом Китаю, особливо після «епохального" візиту Віктора Януковича в ту країну, коли нова українська влада розраховує на серйозні китайські інвестиції, а вони неможливі без дозволу чи санкцій вищого китайського керівництва. І зрозуміло, що український слабий розсіяний капіталістичний авторитаризм намагається бути схожим на державний капіталізм російського чи китайського зразка. Але головне сьогодні - це не тільки важливість Китаю як інвестиційного і, можливо, у майбутньому стратегічного партнера України, а те, що ще до всіляких "китайських резонів", українська зовнішня політика взяла до відома ідею прагматизму, що означає відмову від ціннісних ідеологічних детермінант зовнішньої політики і передусім захисту прав людини, політичних і громадянських свобод.

Григорій Перепелиця, експерт з міжнародних питань:

В України ніяких особистих причин з точки зору національних інтересів для бойкоту немає

Я так здивувався, коли прочитав цю новину. Ніяких особистих причин з точки зору національних інтересів у України для бойкоту немає. Тим паче що це премія миру...

Очевидно, це є жест солідарності. З якою країною - ми можемо тільки здогадуватися. Я думаю, що оскільки всі такі рішення зараз погоджуються з МЗС Росії, то можливо, для солідарності з Росією. Але конкретної причини я назвати не можу...

Іван Попеску, народний депутат України (ПР):

Наскільки мені відомо, у таких заходах бере участь особисто посол як представник держави.

Думаю, цю ситуацію вам краще прокоментує кадровий дипломат.

Я єдине знаю, у нас 14 грудня відбудеться зустріч за запрошенням президента в Українському домі всіх керівників іноземних місій, які акредитовані в України. Там, я думаю, будуть і наші дипломати. Щорічно у грудні місці відбувається така нарада з послами.

Анна Ященко, УНІАН

Фото - ww.unian.net