Неслухняна дитина, пірат інформації, анархіст мережі, ворог системи? Ким і чим насправді є Джуліан Пол Ассанж [Julian Paul Assange]? Єдине, що знають напевно про засновника порталу Wikileaks Джуліана Ассанжа, так це те, що йому не йдеться про гроші. Принаймні поки що. Його мета полягає у забезпеченні «свободи інформації», - стверджує він. Неймовірно нахабна вимога.

«Ми побачимо новий світ, в якому світова історія буде переписана наново», - оголосив нещодавно Ассанж, пояснюючи стратегію оприлюднення інформації на своєму порталі. Це схоже на певний вид помсти, попахує культурною революцією та дисидентством.

У біографії Ассанжа можна прочитати насправді ознаки амбіційного, але певним чином нещасливого журналіста, котрий вороже ставиться до свого професійного оточення. Такий собі парій. Фрустрація від журналістики (передовсім американської) загнала його не на кораловий атол у південному морі. Його притулком став інформаційний острів Wikileaks: добре захований в нетрях Інтернету, керований з кабінету в Ісландії, чиє населення на даний час послуговується найліберальнішою інформаційною конституцією в світі.

Ассанж міг би зійти за бізнесмена чи дипломата

Звідти й з будь-якої іншої точки на земній кулі проводить він з інтервалом у півроку свої кампанії зі зміни світу. Остання його справа - оприлюднення американської посольської кореспонденції, раніше - публікація десяти тисяч військових звітів з Іраку, перед тим - з Афганістану. «Таким чином ця війна сприйматиметься як війна», - заявив він. То хто ж Ассанж, ідеаліст? Але яка тоді його ідея, яка його програма?

Народжений 1971-го року в австралійському Таунсвілі [Townsville] Джуліан Пол Ассанж студіював фізику в Мельбурнському університеті, жив і працював у Китаї, Ірані, Австралії, Сполучених Штатах і Великобританії. Його заарештовували, допитували, вносили в кримінальну базу даних, цензурували і подавали на нього суду (до останнього часу - безрезультатно). З червня Ассанж розшукується владою США. І протягом двох останніх тижнів він перебуває ще й у розшуку шведських правоохоронців за звинуваченням у сексуальних домаганнях і зґвалтуванні. За словами Ассанжа все це звинувачення є «інтригою спецслужб». Обставини справи поки що залишаються таємницею.

Ассанж виглядає завжди впевненим у собі. Навіть коли він відкидав звинувачення у зґвалтуванні як «брудні методи з Пентагону». Зазвичай він висловлюється у спокійних тонах, його сірі очі завжди спрямовані на публіку. Він міг би зійти за бізнесмена чи навіть дипломата, якщо б свої презентації він регулярно не підігрівав наперед запрограмованою брутальністю.

Антипод - земляк Руперт Мердок

Що стосується його самовпевненості, яка межує з манією величі, то Ассанж на даний момент нічим не поступається такому ж знаменитому землякові й такому ж медіа-насильникові: адже також народжений у Австралії Руперт Мердок [Rupert Murdoch] вплинув своєю медіа-імперією на сучасну журналістику (особливо у Великій Британії та Сполучених Штатах), як ніхто до нього. Так само, як і Ассанж. Обидва є антиподами єдиного глобального медіа-світу, який стрімко перетворюється.

У той час як Мердок трансформовував стиль і сутність традиційної журналістики шляхом агітаційно-пропагандистської участі його газет і телевізійних каналів на користь консервативних урядів, Ассанж як «шеф-редактор» Wikileaks готував переворот у системі традиційних засобів масової інформації за допомогою абсолютно непідконтрольного «вільного потоку інформації» [Free Flow of Information]. Переворот у методиці під девізом: якщо ЗМІ зазнають невдачі, то ми візьмемо й перетворимо Інтернет на інформаційний вулкан. Вулкан, який все й кожного випльовує з архівних глибин на світло.

Ассанж переконаний у тому, що та журналістика, «яку ми звикли сприймати, незабаром припинить своє існування», він не робить жодної таємниці зі свого презирства до традицій та правил журналістської професії. Ассанж - це Мердок, який послуговується іншими засобами. Було б дуже цікаво поспостерігати за їхньою дискусією, у якій би зіткнулися між собою їхні дві вкрай відмінні конфронтаційні концепції.

«Якщо я тобі чимось не до вподоби, то звалюй звідси»

Вдаючись до ефективних і радикальних підходів щодо системних змін у традиційній журналістиці (так само, як і його співвітчизник Мердок) Ассанж не боявся самостійних кроків, які вже приводили його організацію до межі краху. Так значні потрясіння спричинили внутрішні суперечки у Wikileaks щодо того, у який спосіб оприлюднювати військові звіти з Іраку.

Край суперечці поклав сам Ассанж такими словами: «Тебе усунуто від виконання своїх обов'язків». Ця погроза про звільнення стосувалася довгорічного німецького активіста Wikileaks Даніеля Домшайт-Берґа, котрий урешті-решт пішов сам. На критику одного ісландського активіста Wikileaks Ассанж відповів так: «Я є серцем і душею цієї організації. Якщо я тобі чимось не до вподоби, то звалюй звідси».

Такі форми поведінки нам відомі із історій змовницьких організацій усіляких типів, колективів, які перебувають на межі розвалу, політичних фракцій або поп-гуртів. Часто в таких чварах з п'єдесталу скидався сам творець ідеї. Але не так сталося з Wikileaks.

Ассанж танцює на канаті під куполом

До цього часу Джуліану Ассанжові вдавалося фокусувати проект суворо на своїй персоні і піднімати його до нових висот всесвітньої уваги. Wikileaks сприймається як організація, яку дуже складно визначити локально і персонально, яка не підлягає жодному зовнішньому зобов'язанню звітності. Джуліану Ассанжові досі вдається здійснювати велике балансування.

Сила Wikileaks полягає у незліченних невідомих помічниках викривальної мережі. Утім, стиль керівництва Ассанжа тепер аж ніяк не сприяє міцності спільноти. Тому досі неухильне зростання обсягу викривальних документів, хоч завжди забезпечувало компанії Wikileaks додатковий імпульс, але навряд чи формувало напрямок. Що буде з Wikileaks, якщо обсяг сенсацій, розголошення таємниць, зрад, викриттів більше не буде зростати? Якщо світло проллється на останню таємницю, якщо буде дискредитовано останнього чиновника? Хоча до цієї точки шлях видається ще доволі далеким.

Тож Ассанж і далі танцює на канаті під куполом. Він залишається червоною шматою для спецслужб у цілому світі й об'єктом пошуку шведської поліції моралі, його фотографія висить на дошці «Особливо небезпечні» в усьому світі - таким став Джуліан Ассанж в ці дні. Чоловік, котрий став найкращою темою для будь-яких мислимих новин і ще довго таким залишатиметься.