На початку серпня Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс зміни до свого розпорядження від 8 травня 2024 року № 431 «Про деякі питання організації роботи журналістів у Верховній Раді України девʼятого скликання в умовах дії воєнного стану в Україні».

Зокрема, зміни передбачають дозвіл представникам медіа приходити особисто на засідання комітетів Верховної Ради й тимчасових слідчих комісій (ТСК), описують умови зйомки чи інтервʼю з народними депутатами й отримання акредитації.

«Детектор медіа» з’ясував, що саме зміниться в умовах роботи парламентських журналістів і чи проводитиметься перегляд тих медіа та журналістів, які мають акредитацію у парламенті з 2019 року.

Нові правила

Нове розпорядження Руслана Стефанчука вносить зміни у розпорядження 2022 року «Про деякі питання організації роботи представників медіа у Верховній Раді України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану в Україні», яке змінює, але не скасовує положення про акредитацію 2014 року.

Медіаюристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко прокоментувала, що положення про акредитацію журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 1 липня 2014 року № 1549-VII (зі змінами, внесеними згідно з Постановою ВР № 534-IX від 17.03.2020) регулює питання акредитації медіа у мирний час.

Воно передбачає, що під час воєнного стану умови допуску акредитованих працівників медіа до будинків та окремих приміщень Верховної Ради України можуть відрізнятися від тих, що ним визначаються. Зокрема, акредитація має здійснюватися за додатковою акредитаційною карткою, умови і порядок видачі якої визначаються Головою Верховної Ради України (пункт 6.1 Положення).

А от розпорядженням Голови Верховної Ради України № 1013/26-рг від 30.07.2026 у новій редакції затверджено Положення про акредитацію медіа й організацію роботи представників медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні. Воно регулює питання акредитації працівників медіа лише під час воєнного стану.

«З огляду на це, зазначені Положення співвідносяться між собою як загальне (Положення 2014 року) та спеціальне (Положення 2026 року). Останнє фактично розкриває пункт 6.1 Положення 2014 року, регламентуючи особливості акредитації у зазначений особливий період. Оскільки згадані Положення врегульовують питання акредитації під час дії різних правових режимів, вони по-різному визначають правила допуску до парламентських приміщень, документів, необхідних для акредитації, і квотування кількості представників медіа. Звісно, серйозні безпекові загрози воєнного часу спонукають до жорсткіших обмежень прав медіа», — пояснила Людмила.

За її словами, спеціальне Положення 2026 року порівняно з загальним Положенням 2014 року передбачає необхідність акредитації на кожну чергову сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання. Можливість її надана лише загальнонаціональним та іноземним медіа, які відповідають низці умов:

зареєстровані відповідно до Закону України «Про медіа»;

систематично висвітлюють діяльність Верховної Ради України;

не перебувають під санкціями (пункт 2 Положення 2016 року).

«З огляду на це від медіа, окрім іншого, для акредитації вимагається надання посилання на їхні матеріали про роботу Верховної Ради України з початку дії воєнного стану.

Крім того, встановлено квоти для працівників різних медіа: для лінійного аудіовізуального медіа — не більш як шість осіб (два журналісти і чотири телеоператори); для друкованого й онлайн-медіа — не більш як чотири особи (два журналісти і два фотокореспонденти чи замість останніх — телеоператори онлайн-медіа), чого немає в Положенні 2014 року. Передбачається також, що можливість отримання акредитації залежить від результатів перевірки пакета відповідних документів пресслужбою Апарату Верховної Ради України. Втім, чіткі критерії відмови в акредитації цей документ не містить», — звертає увагу Людмила Опришко.

Окрім цього нові правила вводять заборону вільного пересування будівлею парламенту, місце роботи журналістів встановлене винятково в межах спеціально відведеного пресцентру; впроваджено нові правила допуску та перебування журналістів, фотографів і телеоператорів, які супроводжують іноземних гостей, в адміністративних будинках Верховної Ради України, а також проведення там фото- і відеозйомки під час пленарного засідання Верховної Ради України тощо.

«Утім, більшість цих змін уже містилася в попередній редакції Положення про акредитацію медіа при Верховній Раді України дев’ятого скликання на період дії воєнного стану в Україні, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 431/24-рг від 8 травня 2024 року. Оновлена редакція Положення якихось принципово нових обмежень не вводить», — додає Людмила.

Чи порушують нові правила права журналістів

Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вважає, що оскільки на час воєнного стану діє інший підхід до акредитації, ніж установлений законодавством для мирного часу, то нові зміни «жодним чином не порушують ті правила, які діють на час воєнного стану, але, що логічно, дещо жорсткіші, ніж до війни».

«Наприклад, є обмеження кількості одночасного перебування журналістів (до 30 осіб) під час пленарного засідання. Чи вимога страхування, бо парламент є об’єктом підвищеного ризику під час війни. Та це об’єктивні обставини: безпека у воєнний час інша, ніж за мирних умов. Але де логічні межі безпекових заходів? Це і викликає найбільшу дискусію», — каже Ярослав.

За його словами, безпекові структури були проти допуску журналістів (додаткові люди — це фактор підвищення ризику), як і проти доступу до комітетів (що і забезпечують останні зміни): «Вони є найбільшими опонентами, окрім власне частини депутатського корпусу, допуску журналістів до ложі преси та кулуарів другого поверху (поки доступ є тільки до пресцентру на третьому). Поступово намагаємося переконати, що акредитовані з такою обережністю журналісти — це куди менший ризик, ніж представники проросійських партій, які досі сидять у залі. Тому, сподіваюся, це не останні зміни. Повністю ж довоєнні правила повернуться скоріш за все вже після війни».

Людмила Опришко говорить, що до нових правил можна висунути низку зауважень, наприклад, щодо їх законності: «Запровадження вимог про надання для акредитації посилань на матеріали медіа про роботу Верховної Ради України з початку дії воєнного стану чи копії документа про страхування життя та здоров’я представника медіа на випадок заподіяння шкоди його життю та/або здоров’ю під час виконання ним професійних обов’язків не узгоджується зі статтею 26 Закону України “Про інформацію”. Такі обмеження не передбачені й Законом України “Про правовий режим воєнного стану”. І оскільки закон має перевагу над розпорядженням — підзаконним актом, — повинен застосовуватися закон».

Але при цьому, на її думку, в умовах воєнного стану медіа більш схильні до компромісів, оскільки дуже ризиковано відкидати безпекові міркування. «Здоровий глузд бере гору. Схоже на те, що певне порозуміння щодо цих правил між медіа та парламентом наразі існує», — додає вона.

Керівниця пресслужби Апарату Верховної Ради України Альона Матвєєва у коментарі «Детектор медіа» сказала, що для проведення «ревізії» акредитованих на чинну сесію парламенту журналістів немає законних підстав. Наявність медіа у реєстрі Нацради обовʼязкова для отримання акредитації.

 Фото: rada.gov.ua