Очевидно, влада очікувала зовсім не таких масштабних протестів протягом останнього етапу ухвалення Податкового кодексу. Тим більше, на фоні масованої рекламно-пропагандистської кампанії про «будівництво нової країни», яку Партія регіонів масовано вела місяць тому.

І от виявляється, що методи «будівництва» не сприймаються значною часткою населення як на заході, так і на сході країни. Що один із наріжних каменів реформ Януковича - Податковий кодекс - викликає повне несприйняття з боку основної маси підприємців.

Отже, нова влада постала перед необхідністю рятувати своє обличчя у спосіб, яким часто грішили попередники: нічого не змінювати по суті, крім риторики. І головним завданням численних риторичних вправ було пояснення того, що проблема не стільки в Податковому кодексі, тим більше, не в помилках і прорахунках влади, скільки в самих громадянах і трішки - в діяльності опозиції. Це давній прийом формування «хибної свідомості» для пояснення й легітимації політичної ситуації, вигідної вузькому елітному прошарку, що було описано ще Карлом Марксом у «Німецькій ідеології».

Отже, ось основні тези спікерів Партії регіонів та Кабінету Міністрів, поширені в телевізійних підсумкових інформаційно-аналітичних програмах. Звісно, всі ці тези мали на меті не переконати чи вести чесну дискусію з підприємцями, а виправдати владу та дискредитувати протестантів. Тому не дивно, що в цих тезах маніпулятивні прийоми представлено дуже широко: замовчування фактів, підбір лише вигідних фактів (перетасовка карт), «блискучі» узагальнення, уявний вибір, навішування ярликів та посилання на авторитети тощо. При цьому альтернативна точка зору якщо і була представлена, то у вигляді або емоційної реакції, або фраз, вирваних з контексту:

1. Претензії підприємців-протестантів сумнівні, оскільки влада постійно вела з ними діалог і враховувала практично всі їхні пропозиції при створенні кодексу:

«Перший національний: Передача "Підсумки тижня" (випуск о 20:59:45)

21.11.2010 

Сюжет №2 (уривок)

Андрій СМІЯН, ведучий: Учора оргкомітет страйкарів заявив, що якщо в понеділок до 18 години Президент не заветує Податковий кодекс, вони почнуть збирати підписи про імпічмент Президента. Як ви розцінюєте такі погрози?

Віталій ХОМУТИННІК: "Ну, напевно, вони мають сказати чому саме? Тому що, коли зустрічаєшся з підприємцями, з тими, хто збирає ці страйки, починаєш вирішувати питання, то, до речі, ми зустрічалися разів 15 в різних форматах і вирішили майже 70% всіх питань, які порушувалися. Вони мають сказати, що саме в остаточної редакції ще не задовольняє їх і, напевно, саме по цих питаннях дискутувати, тому що, нажаль, зараз дуже така погана інформаційна політика щодо Податкового кодексу і більше таких загальних фраз, що все погано, що все треба змінювати і залишати так, як є. Я переконую вас, що коли з 1 січня країна почне працювати по Податковому кодексу, взагалі, люди будуть не розуміти, навіщо були всі ці страйки і навіщо лякали людей, що все так погано в країні"».

2. Підприємці погано читали кодекс і не орієнтуються в його нормах:

«Перший національний: Передача "Підсумки тижня" (випуск о 20:59:45)

21.11.2010 

Сюжет №1 (уривок)

Сергій ЛЕКАРЬ, заступник голови Державної податкової адміністрації: "Розв'яжуть руки, зав'яжуть руки, будуть якісь певні посилення. От я би хотів, щоб просто хтось взяв і показав, де вони бачать норми, порівняно з сьогоднішнім документом, посилилися якісь певні норми. Де пройшли якісь певні посилення проведення перевірок, де якісь нові підстави для проведення перевірок. Я от цих елементів, цих дискусій, які завжди ми дебатуємо, я їх не бачу"».

«"Iнтер": Передача "Подробности недели" (выпуск 20:00:00)

21.11.2010

Сюжет №1 (уривок)

Вячеслав ДОРОШ, глава инициативной группы предпринимателей: "Цей Податковий кодекс... він робить безправними мільйони громадян України. Зокрема, він запроваджує право податкових органів накладати арешт активів платників податків без рішення суду, порушуючи право людини на власність".

Артем АЛЕШИН, корреспондент: Но налоговики подобные вещи отрицают. И удивляются, а тот ли кодекс читали предприниматели. Дескать, в нем четко прописано: штрафовать и арестовывать имущество можно только по разрешению суда. Запрещено даже изымать документы у предприятия. Кроме того, бизнесу дадут возможность изучить новые налоговые правила. И какое-то время не будут штрафовать за их несоблюдение, успокаивают в налоговой администрации. Хотя, сколько продлится такая адаптация, еще не решили.

Виктор КОСАРЧУК, директор департамента: "Сама розмова, що податкова почне з першого січня штрафувати це щось подібне до того, що були поширені міфи про податок на труни, на домовини. Це абсолютна нісенітниця. Комусь дуже хочеться демонізувати податкову службу"».

3. Підприємці протестують, оскільки не хочуть чесно платити податки і прагнуть далі займатися зловживаннями:

«"1+1": Передача "ТСН. Тиждень" (випуск 19:30:00)

21.11.2010

Сюжет №2 (уривок)

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Однак за словами голови Держкомпідприємництва Михайло Бродського, люди знайдуть роботу, коли запрацюють заводи і фабрики. Зниження податків цьому сприятиме. Влада хоче змінити саму структуру економіки, коли тисяча підприємств оплачує весь бюджет в країні. У Європі великий бізнес приносить лише 30% держдоходів. До того ж вимога встановити касовий апарат найперше вдарить по оптимізаторах.

Михайло БРОДСЬКИЙ: "Вони всі разом з 450 мільярдів консолідованого бюджету платять 2 мільярди. Про що тут говорити? А через них у готівку перетворюють і оптимізують трильйон"».

«"Iнтер": Передача "Подробности недели" (випуск 20:00:00)

21.11.2010

Сюжет №2 (уривок)

Сергей ТИГИПКО: "Тому що у представників малого бізнесу є конфлікт інтересів. В чому він? З одного боку, не втручайтесь - це означає ніякого контролю, з другого боку, дайте більший обсяг - так не буде, так не може бути. От це, я думаю, що є одна з причин, а друга причина - ми дали надзвичайно ліберальний режим, надзвичайно, свого часу. Скажу, що у країн-сусідів такого режиму ні в кого нема, і люди звикли до цього, тому зараз переходити до більш контрольованої системи, безумовно, важко. Сьогодні є інтереси у тих, хто зловживає цією системою, вони можуть стимулювати такі виступи. Чому? Тому що великий потік контрабанди реалізується через такі підприємства, великий потік ухилень від оподаткування загальної системи - теж це є. Тому процес складний, але я переконаний, що в нас є резерви, яким чином допомогти, тому ж, малому бізнесу"».

4. Переваг від ухвалення Податкового кодексу для всієї економіки більше, ніж недоліків, на які вказують лише дрібні підприємці:

«"Iнтер": Передача "Подробности недели" (випуск 20:00:00)

21.11.2010

Сюжет №1 (уривок)

Николай АЗАРОВ, премьер - министр Украины: "Либо мы сейчас сделаем усилия и будем каждый год вкладывать значительные средства в модернизацию нашей экономики. Или перед нашим населением стоит простая абсолютно перспектива - торговать турецким и китайским товаром".

Артем АЛЕШИН, корреспондент: В развитии отечественной экономики могут помочь и зарубежные инвесторы. По крайней мере, новые налоговые правила должны этому способствовать, считают в американской торговой палате.

Хорхе ЗУКОСКИ, президент американской торговой палаты в Украине: "Принятие Налогового кодекса конечно же способствует притоку зарубежных инвестиций в Украину. Ранее бывали случаи, когда несовершенство или отсутствие определенных законов негативно влияли на приток денег в Украину из-за рубежа"».

«"Iнтер": Передача "Подробности недели" (випуск 20:00:00)

21.11.2010

Сюжет №2 (уривок)

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: "Я можу сказати, що більше 19 років незалежності, до цього часу ми не маємо Податкового Кодексу. Для інвесторів це просто біда. Нам потрібне спрощення Податкового законодавства, і ми його отримаємо, Нам потрібно зниження податкової ставки, і те, що ми будемо мати в кінці-кінців одну із самих нищих ставок на податок на прибуток в Європі - це надзвичайно цікаво, те, що ми будемо мати один з самих нищих податків на додану вартість ПДВ теж, з часом, це теж важливо, ми будемо мати нульову ставку для малого бізнесу на підприємстві, для малого бізнесу на 5 років податку на прибуток - це теж важливо, те, що ми попробуємо стимулювати 4 галузі свої, я говорю про літакобудування, про суднобудування, про готельний бізнес і про легку промисловість - теж важливо. Залишаються проблеми з спрощеною системою, я можу сказати, що певні резерви, яким чином допомогти підприємцям - бачимо"».

«ICTV : Передача "Факти тижня" (випуск 18:45:00)

21.11.2010 :00:18

Сюжет № 1

Олександр ЄФРЕМОВ, голова парламентської фракції Партії регіонів: "Есть группа представителей бизнеса, которая не платила раньше налоги, и хотела, чтобы в дальнейшем ничего не менялось. Мы понимаем, что необходимо преференции по отдельным направлениям. И понимаем также, что если человек сам для себя, для своей семьи создал рабочее место, то государство должно это поддерживать"».

Під час політичних ток-шоу, які відбулися наступного дня після ухвалення ПК, представники влади йшли з набором вище окреслених меседжів. У першій частині програми «Шустер live» (Україна) «фронтвумен» Партії регіонів Інна Богословська відбивалася одразу від опозиції та представників протестантів.

Однак якщо стосовно своїх політичних опонентів Богословська не гребувала жодними засобами, переходячи на особистості, то в діалозі з підприємцями зайняла позицію «удаваної підтримки»: всіляко заохочувала їхні акції протесту, однак наполягала на позитивній ролі Кодексу і застерігала від єднання з опозицією.

Але відзначити шоу Шустера хотілося б за те, що в ньому право висловитися отримали експерти, які аргументовано та в доступній формі викрили «хибну свідомість», яку нав'язує влада. Це зробили економіст Олександр Пасхавер та політолог Вадим Карасьов. Після їхніх виступів у програмі відбувся злам на користь підприємців. Після чого навіть виснажливо довгі монологи та зверхні відповіді Секретаря РНБОУ Раїси Богатирьової лише погіршували враження від брехні можновладців:

«Александр ПАСХАВЕР: Я хотел бы разделить два понятия, которые были сказаны, что люди хотят изменения, но бояться их. Люди хотят реформ, но они бояться тех способов, в которые они могут быть осуществлены. В этом смысле весь этот процесс связан с Налоговым кодексом, он оказал плохую услугу нынешней власти, потому что теперь люди будут действительно больше бояться реформ. Если власть делает что-то, что, скажем, касается проблем малого бизнеса, это 6 миллионов занятых в малом бизнесе, это приблизительно треть занятых в стране, то естественно, когда вы делаете такое мероприятие, такие изменения, вам надо непрерывно, в режиме обратной связи, непрерывно корректировать свои планы. Это аксиома, азбука социального управления. Мне кажется, нынешняя власть еще не научена социальному управлению, она воспринимает управление страной, как хозяйственный проект. И тут... Это очень опасно, очень опасно. И я бы сказал так, вот если взять Налоговый кодекс, абстрагироваться от его содержания, вот в моем быту, если мне говорят, вот мы тебе что-то предлагаем, но быстро и тайно, быстро и скрытно. Я говорю - нет, это опасно, тут что-то не то. Вот так приблизительно делался этот Налоговый кодекс. Например, я не понимаю, как может делаться такой документ, когда нет какой-то ярко выраженной идеологии. Ну, должна быть какая-то идеология, людям должно быть понятно, зачем оно делается, с какой целью, чем оно отличается. Я не понимаю, почему нет расчетов, которые бы показали, сколько мы потеряем и сколько мы получим на этом мероприятии.

Вадим КАРАСЕВ: Ну, это, что услышал. Что касается ситуации вокруг Налогового Кодекса. Понимаете, мы не на заседании бюджетного комитета или комитета по налогам. Так, если тут политики собрались и эксперты, так давайте говорить политически. А что мы имеем, вот с точки зрения политики. Идеология Налогового Кодекса есть. Господин Премьер-министр сказал - мы берем налоги у малого бизнеса, будем их жать, давить у малого бизнеса, у среднего бизнеса, который, по словам Инны Германовны, и спекулятивный. Как будто крупного бизнеса, банковского бизнеса спекулятивного нет. Есть только мелкий бизнес спекулятивный. Так вот. Мы будем у них брать и давать пенсионерам. Почему? Потому что пенсионеры - они уже старенькие, и это хорошо, значит надо беспокоиться о стареньких, потому что они наши избиратели - это два. Третье - они дисциплинированные - три. А малый бизнес - это же люди свободные, молодые, энергичные, гормоны играют экономические у них. Потому что малый бизнес - это экономическая свобода. Поэтому, Инна Германовна, не надо говорить, что вы за экономическую свободу. Так, и не надо говорить, что 2004 год не имеет отношения к 2010 году. В 2004 году вышли за политическую свободу, потому что хотели нагнуть людей, не дать им избирать, хотели загнать в стойло. Люди не дали, а теперь их хотят экономически загнать в стойло - имей свое место и не рыпайся, а мы за вас, типа, подумаем. Потому что деньги будут у нас и мы будем думать. Или точнее определять, кому деньги отдавать, а кому эти деньги не отдавать. Кто это мы? Это крупный бизнес. Когда вы говорите - частная собственность, тут, то имеет в виду крупная частная собственность, олигархическая частная собственность. Да, право на эту собственность священно. А вот у них, у малых, у средних так называемых, у них не священная частная собственность, она не гарантируется, мы будем на них давить и брать. Где же тут правда? А правды тут нет, я вам скажу, почему ту нет правды. Потому что действительно нужно цивилизовать малый бизнес, потому что он работает не в цивилизованных условиях, конечно, многие так работают. Это действительно превратить страну в базары - это тоже неправильно, но это вина власти, что учителя, кандидаты наук, даже доктора наук, пошли на базар торговать, выживать, потому что государство сказало - да мы ничего не можем с вами сделать, мы ничего не можем вам дать, сами делайте тут, сами выживайте. А теперь что государство говорит - мы вам выживать не дадим, потому что мы тут строим новое государство. Далее - экономику мы не можем поднять, у нас нет мозгов для того, чтобы сформировать экономическую политику. Поэтому, поскольку мы не можем сегодня запустить производство, запустить промышленность, потому что налоги то собираются и в пенсионный фонд, и на образование, и на медицину, и с промышленность. Промышленность же - это основной доходный источник доходов и налогов. А поскольку мы не думаем о промышленности большой, а думаем, как туда-сюда это сделать, тогда будем брать у малого бизнеса. Нужно цивилизовать - нужно цивилизовать. Но почему власть не скажет, а давайте мы будем начинать с себя. Главное в экономических реформах - это налоговая реформа, но не только, не столько. Главное в экономических реформах на постсоветском пространстве - это борьба с коррупцией, не с коррупционерами, а с коррупцией, системно».

Дві з трьох частин «Великої політики» («Інтер») 19 листопада теж було присвячено Податковому кодексу. Причому, якщо поява в ефірі Сергія Тігіпка спочатку анонсувалася як розмова про реформи, то під час дискусії віце-прем'єру довелося відбиватися від запитань журналістів про подальшу долю Податкового кодексу.

Дамо лише окремі найбільш виразні приклади використання Сергієм Тігіпком маніпулятивних прийомів:

1. «Навішування ярликів»: віце-прем'єр відмежовує протестантів від «справжнього малого бізнесу», який має нібито виграти від Кодексу. Більше того, не пояснюючи критеріїв поділу, він також відмовляється визнавати «самозайнятих людей» як «середній клас», для якого Кодекс створює «стимули». Тобто, прийом для повторення тези про те, що переваг у Кодексу більше, ніж вад:

«Мы пошли по следующему пути. Сделали следующий шаг для того, чтоб поддержать настоящий малый бизнес, потому что здесь, вот когда мы говорим об упрощенной системе налогообложения для физических лиц, то тут прежде всего надо говорить о самозанятости. Это не малый бизнес. Малый бизнес начинается все-таки с более крупных объемов. Мы пошли на то, что мы создали свою категорию для такого рода бизнеса...

Поэтому, вот, я считаю, что вот налоговый кодекс, как раз наоборот даст стимул именно для среднего класса, не для самозанятых людей, а именно среднего класса...».

2. «Повторення шаблонів» та «посилання на авторитети»: повторення мантр про «реформи» і загрози їхнього уповільнення, про «дірки» в бюджеті, які треба затикати, посилання на авторитет грузинського реформатора:

«Сергей ТИГИПКО: Вы знаете, сказать откровенно не боюсь, боюсь дела не сделать, вот этого боюсь, откровенно, что реформы опять забуксуют и люди, от которых это зависит, побоятся это дело сделать. У них начнут руки труситься, и они опять дадут сбои, определенные, а этого не боюсь. Недавно я приглашал Каху Бендукидзе, в Украину, мы с ним долго, сначала в обед встречались, потом ужинали долго, разговаривали об этих вещах, он многие вещи вспоминал, очень плохие. Он вспоминал молодого парня, который, когда он выходил из министерства, плюнул ему в лицо, он вспоминал десятки тысяч бастующих, который по Грузии были, он вспоминал ГАИшников, которых уволили в один день десять тысяч, предпринимателей, и так далее. Потому, что Грузии работает очень жесткая система. На сегодня Каха Бендукидзе признанный авторитет в провидении реформ в Европе, а Грузия признанная страна, где есть очень хороший микроклимат для бизнеса. Если мы хотим снижения налогов, извините, дырки надо запечатывать, по которым эти налоги и утекают из бюджета, если мы хотим иметь пониженные эти налоги, то надо иметь очень жесткое законодательство. Поэтому, вы знаете, бояться я этого не боюсь, держаться любой ценой, нечестным, не профессиональным поведением за свои рейтинги, я точно не собираюсь, этого не будет, а что касается людей, то вы знаете я готов работать конструктивно, конкретно, и когда люди возмущаются, то я хочу садиться и говорить по конкретике, о чем идет речь, что не устаревает?».

3. Відповідаючи на запитання Марії Данилової з «Асошиейтед Прес», Тігіпко спочатку зіграв у «свого хлопця», згадавши своє важке дитинство. Таким чином він спробував емоційно налаштувати людей на довіру до своїх подальших слів, оскільки він нібито теж розуміє їхні щоденні клопоти. Проте далі Тігіпко знову вдається до комбінації прийомів із «навішування ярликів», «підміни понять» та «посилання на авторитет». Зокрема, він протиставив «простих людей», маючи на увазі підприємців-протестантів, та невідомих «експертів», які краще знають.

Це дуже давній пропагандистський прийом, очевидно, відомий Тігіпко ще з комсомольських часів, коли говорили, що «начальство», «партія» чи «комсомол» краще знають, що потрібно «людям». Крім того, впровадження Податкового кодексу, проти якого протестують підприємці, Тігіпко підмінив поняттям «економічні реформи». В результаті виходило так, що саме дрібні підприємці блокують необхідні країні реформи.

На додачу Тігіпко вирішив посилити свою аргументацію посиланням на популярний та відомий вислів проф. Преображенського з булгаковського «Собачого серця»: «не люблю пролетариат», щоб підкреслити свою інтелектуальну вищість над протестантами. Далі віце-прем'єр знову зіграв «свого хлопця», визнавши за «народом» право на помилку. Однак завершив Тігіпко тим, що навісив яскраво негативний ярлик ідеї широкого обговорення кодексу - «бред» (дурниця).

«Мария ДАНИЛОВА, агентство Associated Press: Сергей Леонидович, я хотела бы вернуться к вопросы коллеги из «Коммерсанта». Вот вы говорили о реформах, о том, что их нужно делать, что другого пути нет. Всё таки вот такой личный вопрос, вот когда вы видите митингующих в Мариинском парке, женщин, которые там без выходных и праздников стоят на рынке, мёрзнут, получают 3 тысячи, а теперь они говорят, что полторы тысячи этих денег они будут отдавать налоговой инспекции, что вот вы чувствуете, когда приходите домой? Если Президент подпишет и НК вступит в силу, что будете чувствовать вечером, что вы чувствуете, как человек?

Сергей ТИГИПКО: Вы знаете, я родился не в княжеской семье. Нас трое братьев воспитывала мать-медсестра, поэтому я понимаю, что такое занимать соль у соседей, или спички иногда даже. Поэтому, всё это пройдено, но тем не менее, я могу сказать, так слушать простых людей в экономических реформах нельзя. Надо слушать экспертов. Профессор Преображенский сказал «не люблю пролетариат». Поэтому, в данном случае работай на этих людей, выстраивай перспективу их, понимай запросы, но будь объективным. Нельзя поддаваться на популистские настроения, иначе никогда шага не сделаешь.

Евгений КИСЕЛЕВ: Контрреволюционные вещи говорите, Сергей Леонидович.

Сергей ТИГИПКО: Да, говорю контрреволюционные вещи и понимаю, что нарываюсь, понимаю, что нарываюсь, понимаю, что нарываюсь, но если мы будем слушать...народ не всегда прав. Он имеет право на ошибку, но народ не всегда прав. Должны такие вещи делать профессионалы. Обсуждения, народные обсуждения НК извините, - это бред».

У другій частині програми дискусія стала цікавішою, але менш витонченою в плані використання маніпулятивних технологій як з боку влади, так і з боку опозиції. Треба віддати належне Євгенію Кисельову, який запросив у студію представників інтересів протестантів: Олега Верника, голову центрального комітету незалежної профспілки «Захист праці», та В'ячеслава Роя, голову Федерації профспілок малого й середнього підприємництва. Це дало змогу все-таки відділити політичні мотиви й інтереси основних гравців у парламенті від реальних вимог підприємців.

З самого початку дискусії стало зрозуміло, що політиків узагалі не цікавлять проблеми бізнесу: вони переймаються ними виключно з метою виголошення взаємних інвектив. Тим більше, що в студію перекочували регіонали Інна Богословська та Владислав Лук'янов, які встигли відзначитися цього ж вечора на «Шустер live».

Опозицію представляв Сергій Соболєв, прем'єр-міністр тіньового уряду. Він одразу почав з того, що використав прийом «посилання на авторитет»: як доказ непрофесіоналізму при ухваленні кодексу він указав на ігнорування думки головного юридичного управління апарату Верховної Ради. Проте як досвідчений депутат Соболєв чудово розумів, що ці пропозиції мають рекомендаційний характер, але саме депутати мають повне право вирішувати, чи брати їх до уваги. Цим зайвим рухом Соболєв зробив сам собі «ведмежу послугу», оскільки наступним аргументом згадав ухвалення низки положень на користь великого бізнесу. Депутатам від Партії регіонів (Віталію Хомутиннику та Інні Богословській) у цій ситуації було нескладно викрити прийом представника БЮТ і вкупі з ним знецінити аргумент про переваги для великого бізнесу та офшорів. Таким чином Хомутиннику й Богословській удався інший прийом - «перенесення» або «трансферу», коли заперечення одного аргументу автоматично і бездоказово поширюється на інший.

Далі двоє головних учасників дискусії, Соболєв і Хомутинник, по черзі вдалися до «перетасовки карт», тобто тенденційного підбору негативних чи вигідних фактів чи доказів. Зокрема, регіонал підібрав виграшні аргументи на користь ухвалення кодексу як засобу детінізації економіки, применшивши його негативні наслідки. У відповідь бютівець навів виключно негативні сторони Податкового кодексу, які тільки сприятимуть подальшій тінізації й корупції. При цьому Соболєв ще раз нагадав виключно про позитивні кроки уряду Тимошенко: її спроби ліквідувати схеми виведення прибутків олігархами через офшори. Звісно, про спробу запровадження пенсійного збору та інших поборів з підприємців у 2008-2009 рр. Соболєв промовчав.

Далі слово передали Інні Богословській, яка вдалася до свого улюбленого прийому «повторення гасел та шаблонних фраз», знову пояснюючи, яким чином Податковий кодекс буде детінізувати економіку. Нічого нового, порівняно з тим, що вона виголошувала півтори години до цього в «Шустер live», ми не почули. Ті ж самі фрази та маніпуляції. Коли ж Богословська відходила від завченого матеріалу, починалися справжні проблеми.

Зокрема, не кліпнувши й оком, Богословська аргументувала свої слова цифрами явно «зі стелі»: якщо за кілька хвилин до неї Хомутинник назвав обсяг «тіньового» ВВП в 40%, то у Богословської «тінь» встигла вирости до 70% (!), а ще через хвилину вона позначила як тінь 50% ВВП. Далі вона вдалася до багаторазового повторення аргументів на користь кодексу, вже виголошених Хомутинником.

На відміну від політиків, представники підприємців продемонстрували вищу культуру й рівень чесності в дискусії. Навіть Азарова, відомого як батька системи податкового пресингу і контролю, Верник суперполіткоректно назвав «дуже грамотною людиною». Більше того, всі аргументи проти нового Податкового кодексу одразу ілюструвалися практикою з реального життя про те, що душитимуть не стільки податки, скільки широкі повноваження контролюючих і перевіряючих органів.

На ці закиди регіонали відреагували дуже вбого: спочатку Лук'янов обмежився загальними фразами про боротьбу з корупцією і спробував підмінити поняття і протиставити «чесних вчителів», які платять 700 гривень податку, й «нечесних підприємців», які не хочуть платити стільки ж. А Богословська спробувала розіграти ще один свій коронний прийом - «перехід на особистості», запитавши одного з представників підприємців, В'ячеслава Роя, на якій він машині приїхав. Коли ж пролунала відповідь про службовий «Опель Астра», зал вибухнув оплесками явно на підтримку Роя і засудження нетактовності Богословської.

Так само в ролі руйнівника маніпуляцій регіоналів виступила Ксенія Ляпіна, яка добре і давно відома як лобіст малого бізнесу. На конкретних прикладах вона показала, чому регіонали брешуть, коли заявляють про готовність рахуватися з дрібними підприємцями:

«Владислав ЛУКЬЯНОВ: Наша задача рекетиров в погонах загнать в замажайск и загнать их туда вместе с бизнесом, вместе с предпринимателями. И то, что они сегдня выразили свою позицию это Украине дает шанс. Второй вопрос. Сегодня учитель, получая заработную плату 2000 гривен уплачивает в пенсионный фонд 36%. Это около 700 гривен. Поэтому говорить, что учитель, врач, рабочий на предприятии может платить налоги, может уплатить за себя. А предприниматель может?

Евгений КИСЕЛЕВ: Да, конечно же, можно.

Ксения ЛЯПИНА: Я дозволю собі коментар з приводу вчителя, лікаря. Зараз відбувається що? Кожна влада. Спочатку, нажаль, БЮТ в обличчі Тимошенко, зараз ви, намагаєтесь стикнути соціальні групи.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Це не правда. Одразу хочу роз'ясувати.. 

Ксения ЛЯПИНА: Це правда, ви тільки що сказали. Тепер я кажу, що платить лікар і вчитель. Вислухайте мене, будь ласка, я слухала ваш бред цілих 5 хвилин...

Ксения ЛЯПИНА: Вчитель сьогодні віддає 15% від своєї заробітної плати.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Чому не може цього зробити підприємець?

Ксения ЛЯПИНА: А ті 700 гривень, які ви говорите, сплачує роботодавець. Для вчителя і лікаря роботодавець є бюджет. Бюджет формують вони - підприємці, це вони сплачують за вчителя і лікаря цінні внески для того, щоб лікар отримав пенсію.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: На жаль, сплачують не все, самі вони..

Ксения ЛЯПИНА: Самі вони пенсію не отримають.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Є частина, яка сплачує, є частина, яка не сплачує. І це підтверджено розрахунком.

Ксения ЛЯПИНА: Тепер я дозволю повернутися до малого бізнесу. Що відбувається з цим податковим кодексом. Дійсно, експерти, на яких посилався пан Тигіпко, дійсно вже своє слово сказали, дійсно спрощену систему суттєво зіпсували. Мало того, що підвищили ставки оподатковування, це ще пів біди, як на мій погляд. Найгірше, що зробили - нав'язують повний облік на підставі первинних документів. Це значить кожну дію, наприклад винесли на базар сумку з товаром - неси накладну, переписуй будь ласка що ти винес. Більше того, сам розділ про спрощену систему закладено, будуть контролювати товарні залишки. Це є така стаття. Ви подивіться будь ласка.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Нажаль ви не знаєте тонкощів обліку і це не так.

Ксения ЛЯПИНА: Я написала низку поправок і два сесійних дня тільки що й докоментувала і не почула жодного аргументу від уряду чому мої поправки не приймалися. Кожна з цих поправок мала 1% завдяки Віталію, дякую, «секонд хенд» врятував, вони будуть залишатись на прощенці і нормально оподатковуватись. Але і їм буде погано тому, що цей облік, який нав'язнаний на підставі первинного документу вбиває все. Не важливо скільки гривень ви здобудете через встановлений податок, важливо що щоденно може приходити перевірка та перевіряти товарні остатки, касові остатки. Як все уплачено і отримано в касу, яка у підприємця каса. Хай вони вам пояснють

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Ксенія Ляпина, ми виступаємо проти цього.

Ксения ЛЯПИНА: Так ви виступаєте проти цього але проголосували за це, друзі. Якщо ви проти цього виступали, нащо оце було треба за це голосувати, поясніть мені. Всі ми визнали».

Але найгірше на регіоналів чекало попереду, коли слово надали художнику і СПД Сергію Пояркову, що виступав у ролі «особливого гостя студії». Відомий своїм гострим язиком, Поярков запитав Богословську про її машину. Коли ж депутатка спробувала знову перейти на особистості, щоб дискредитувати Пояркова, отримала у відповідь блискучу тираду про «скромний побут» свого лідера - Віктора Януковича. На щастя регіоналів, Кисельов одразу поспішив згорнути цю «плідну тему»:

«Евгений КИСЕЛЕВ: Простите, пожалуйста, сейчас у меня ситуация выйдет из-под контроля потому что у нас там есть очень специальный человек, Сергей Поярков, предприниматель между прочим, единоналожник. Как вам дискуссия, Сергей?

Сергей ПОЯРКОВ: А Инна Германовна на какой машине приехала? Вы зря у нее не спросили? Вы на какой машине приехали?

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Я одна из тех политиков, у кого машина в кредит на 10 лет. Мерседес, но в кредит на 10 лет и каждый месяц плачу.

Сергей ПОЯРКОВ: У нас всегда те, кто на мерседесах наезжают на тех, кто на опелях.

Евгений КИСЕЛЕВ: Сергей, в микрофон говорите, умоляю.

Сергей ПОЯРКОВ: Кредит, не кредит. На мерседесе вот этим местом мягче чем на "Опеле Астра".

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: Можно я выйду, пока он поговорит, а вернусь, когда он замолчит.

Евгений КИСЕЛЕВ: Сергей, в микрофон, не используйте микрофон как указку, умоляю.

Сергей ПОЯРКОВ: Вот почему смотрите, вот почему.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: А почему не посмотреть на машину господина Пояркова, единоналожника?

Сергей ПОЯРКОВ: Я на Тойоте.

Инна БОГОСЛОВСКАЯ: На Тойоте он, упрощенец. Ваша картина стоит месячный ваш объем.

Сергей ПОЯРКОВ: В отличии от нашего президента я получаю меньше, но больше по прошлой и позапрошлой декларации, чем он. Финансовый гений Янукович меня поражает. Он настолько меньше меня заработал и настолько лучше живет, что знаете, что-то тут не то. Вот не то, понимаете. Он меньше меня заработал по декларациям. Поэтому дайте я задам вопрос. Вот почему предприниматели не хотят ни ваших политических флагов, ни их политических флагов. Да оба задолбали! Оба задрали уже! Знаете, почему вы оба и те, и те не хотите ввести, например, налоговую амнистию? А у нас есть такой классный фонд, называется "Держмайна". Сейчас, если бы Юлия Владимировна пришла к власти, она бы это успешно доворовала. А сейчас же Партия регионов должна успешно доворовать и после этого должна быть налоговая амнистия. Согласны?».

В підсумку можна стверджувати, що підібрані владою аргументи та меседжі для виправдання Податкового кодексу згодилися лише для підсумкових програм новин, які в силу технологічних причин можна підготувати й підігнати під свої інтереси. У відкритій дискусії позиції Партії регіонів та Кабінету Міністрів зазнали відкритого краху. На це, до речі, коректно натякнув Євгеній Кисельов:

«Евгений КИСЕЛЕВ: Давайте посмотрим на результат голосования потому что наше время неумолимо подходит к концу. Мы задали вопрос "Должна ли власть пойти на уступки протестующим предпринимателям?". Вот мнение аудитории нашей программы: 51/49. Все-таки большинство считают, что пойти должна. И напомню, в предыдущей части программы был прогноз наших зрителей, что президент все-таки наверное наложит вето на законопроект нынешней редакции. Очевидно это голосование отражает мнение значительной части общества».

Отже, на нашу думку, в подальшому влада намагатиметься обмежити відкритість дискурсу в подібних ток-шоу або селективно підходити до відбору учасників таким чином, щоб альтернативну точку зору було представлено якомога слабшими або неадекватними суперниками.

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Детектор медіа» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Картинка - http://tsn.ua