Що ж важливо? Або знову про свободу слова...
Я не журналіст... І, напевно, саме тому мені важко зрозуміти де пролягає, з точки журналістської професії, межа між такими поняттями, як «важливо» та «неважливо», або ж «цікаво» та «нецікаво». Я не маю того таланту, завдяки якому стають журналістами і отримують благословення «приносити користь людям, захищати їх інтереси й вносити світло в темряву необізнаності».
...вносити світло в темряву необізнаності.
На ці високі слова я натрапив коли Google у відповідь на набране українською «журналіст» видав визначення у вікіпедії. Були там ще й такі слова: журналіст - це дзеркало суспільства, він повинен відображати дійсність.
Ніколи до цього моменту не замислювався над тим, що конкретна людина - журналіст є ДЗЕРКАЛОМ суспільства. Не якийсь там засіб масової інформації, а саме людина зі своїми смаками, необ'єктивністю, симпатіями, страхами, потребами... Неймовірна відповідальність...
Перечитав і подумав, що написане виглядає ніби передмова до якогось страшного викриття. Боже збав... Аж ніяк... Просто в мене виникло кілька запитань, відповідь на які наблизить мене - не журналіста, поки що молодого, недосвідченого політика, до журналістського розуміння тих самих категорій, які ви з такою легкістю визначаєте - «важливо»-«неважливо»...
Навіщо мені це потрібно?
Все просто - бо я переконаний, що навіть самі прогресивні політики, апелюючи до людей, залишаються німими, якщо їх спочатку не почують журналісти. Тому вкрай важливо зрозуміти, що саме чують журналісти і як за голосно треба говорити, щоб донести те, що вважаєш важливим та вартим уваги людей.
А тепер, власне,про те, що спонукало мене до такої рефлексії.
Вчора, відбувся брифінг з представниками посольств та міжнародних політичних інституцій. На ньому Богдан Козаченко, який відповідає в партії за напрямок «Відкрита Влада» презентував результати моніторингу висвітлення влади та опозиції в провідних ЗМІ України, здійснені на замовлення політичної партії «Фронт Змін» компанією PRP Ukraine.
На брифінгу були присутні представники посольств Британії, США, Германії, Франці, Данії, Польщі, Словаччини, Фінляндії, Угорщини, міжнародних організацій NDA, Ради Європи, Интерньюз.
До слова, брифінг пройшов блискуче... Інтерес до моніторингу був неабиякий... Посольства отримали купу обґрунтованої інформації, яка ляже не в один «репорт» про стан демократичних свобод в Україні.
Проте, цей допис не з'явився би якби я не запитав у Козаченка, а чому така резонансна інформація не розійшлась серед українських медіа?
Це ж задокументовані докази руйнування в Україні свободи слова... Мені як юристу-практику зі студентських літ зрозуміло, що будь-яке звинувачення має базуватись на доказах. І політичне звинувачення чинної влади в утисках демократії та її основи - свободи слова тим більше. На неупереджених, захищених репутацією експертів та здобутих законним, відкритим шляхом доказах вини.
Жодного, тобто 100 % позитиву... І це на каналі який фінансується з бюджету, тобто за наші з вами гроші!
У відповідь я почув про те, що українські ЗМІ цей моніторинг зацікавив мало... Посольства половини країн великої вісімки разом із представниками Ради Європи зацікавив, а українських журналістів не дуже - на порядок менше тональності заяв про посягання на свободу слова!
Так що ж в такому разі важливо?...
Поправте мене, якщо я помиляюсь, але виявляється для того, щоб тебе почули в Україні - необхідно заходити здалеку, бажано із-за кордону.
Я щиро вважаю, що нам вдалося створити продукт, який може претендувати на статус об'єктивного кількісного дослідження стану свободи слова в Україні, а відтак українські журналісти отримали неупереджений доказ вини влади, що підтверджений репутацією експерта - PRP Ukraine. Будь-ласка беріть, користуйтесь і доводьте... аби не вийшло так, що чим більше ми говоримо про свободу слова тим, більше ми говоримо про свободу слова.
Презентація Моніторингу висвітлення влади та опозиції підготовлену компанією PRP Ukraine
P.S. Цікавий факт - російська версія вікіпедії дає інше визначення слова «журналіст». І воно принципово відрізняється від українського. Порівняйте самі...
Андрій Пишний, заступник голови ради громадського руху «Фронт змін»
