За даними моніторингу компанії PRP, створеного на замовлення партії «Фронт Змін», у вересні скоротилася присутність опозиції в ефірі, а позитивні згадки про владу зросли. Про це сьогодні повідомив Богдан Козаченко, координатор напрямку «Відкрита влада» «Уряду змін», політична партія «Фронт змін».

За його словами, у вересні пройшла друга хвиля моніторингу (перша була в травні). За словами пана Козаченка, замовити цей моніторинг його політичну силу спонукало посилення сигналів щодо збільшення порушень свободи слова. А цей моніторинг мав спростувати чи підтвердити  дві тези: «опозицію не пускати в ефір» та «владу заборонено критикувати».

Досліджувались основні випуски новин восьми каналів: «Інтер» («Подробиці»), СТБ ( «Вікна-новини»), Перший національний («Новини на Першому»), Новий канал («Репортер»), ICTV («Факти»), «1+1» (ТСН), 5 канал («Новини»), ТРК «Україна» («Події»).

Відповідно до результатів моніторингу присутність опозиції в ефірі, у порівнянні з травневими дослідженнями, скоротилася на третину, і пан Козаченко переконаний, що це свідчить про зникання опозиції з ефіру. Натомість збільшилася кількість позитивних згадок про владу.

За словами віце-президента PRP Group Арини Сатовської, кількість згадок про владу зросла з 66,5% (у травні) до 79,4%, а згадки про опозицію знизились з 33,5% (у травні) до 20,6%. Щодо  конкретних політиків, то вдвічі, у порівнянні з травнем, зросла увага до Миколи Азарова, Сергія Тігіпка, Бориса Колеснікова.

При цьому частка негативних згадок про владу стає менше з 17% до 11,8%,  тоді як частка негативних згадок про опозицію зросла з 30,1% до 33,6%. А от позитивних згадок про владу стало більше (40% проти 38,1%), натомість про опозицію в цій тональності згадують менше (17,2% проти 23,8%).

«Окремо турбує інформація на Першому національному. Відповідно до даних дослідження на каналі відсутня будь-яка критика влади, на інших каналах вона все ж таки присутня. Особливо це турбує в контексті розмов щодо планів створення на базі УТ-1 Суспільного телебачення. Фактично зараз на каналі, який влада повністю контролює і впливає на інформаційну політику, вже впроваджуються ті методи, які у свій час впроваджувались на радянському телебаченні. І ми потроху прямуємо до путінської Росії», - додав пан Козаченко.

За його словами, детальніші результати моніторингу інших каналів організатори не надають свідомо, оскільки вважають, що це не є місією опозиції: «Наша місія - критикувати владу, а не на власників інших каналів. Прямо влада впливає тільки на Перший національний канал. І він у свою чергу є лакмусовим папером для інших каналів». При цьому він зазначив, що ситуація на інших каналах за даними PRP не сильно відрізняється від моніторингу, який публікується на «Детектор медіа». Дані по інших мовниках компанія готова надати, якщо до них звернуться інші канали.

У коментарях ТК генеральний директор НТКУ Єгор Бенкендорф сказав: «Не хотілося б коментувати, не ознайомившись із самим дослідженням. Але, з огляду на близькість виборів, вважаю, що воно може бути частиною передвиборної кампанії однієї з політичних сил. А телеглядачам я пропоную робити висновки самостійно - просто подивіться наші новини».

Як вже повідомляла ТК, Адміністрація Президента також проводить свої моніторинги присутності опозиції в ефірі. За результатами цього дослідження за останній тиждень (11.10-17.10.2010) в ефірі центральних каналів від опозиційних сил виступало 22 особи, також вийшло 30 сюжетів за участю представників опозиції, таким чином хронометраж присутності в ефірі опозиційних сил становив 90 хвилин. Однак поки що у цьому дослідженні не враховані дані присутності в ефірі влади, щоб їх можна було порівняти з показниками присутності опоизції. ТК звернулася до Адміністрації президента з проханням надавати розширені данні.

Проте пан Козаченко досить критично оцінив моніторинг своїх опонентів: «Наскільки я розумію, там багато неточностей та некоректностей. Тому ми серйозно на них не орієнтуємось. І часто незалежних експертів записують до опозиції тощо».

На запитання ТК, чи не планує «Фронт змін» домовитися з опонентами і замовити моніторинг, результати якого визнавались би всіма політичними силами, він зазначив: « У нас ідуть такі розмови. Але з самого початку ідея була в тому, що мають об'єднатись не лише представники опозиції та громадські організації. Тому що я не думаю, що в наших колег по опозиції чи міжнародних громадських організацій виникнуть сумніви щодо достовірності цих даних. Головне, щоб влада визнавала ці результати, але поки що, на жаль, влада з цього приводу на контакт не йде».

На думку політолога Олександра Палія,  збільшення позитивних згадок про владу мало б означати те, що вона почала краще працювати, тому ЗМІ б і говорили про позитиви. Однак, за його словами, у суспільстві на сьогодні інші тенденції: зокрема, відповідно до останнього дослідження Центру ім. Разумкова (30 вересня - 5 жовтня) президент, у порівнянні з квітнем, втратив половину своїх прихильників: «Тепер лише 20% повністю підтримують президента, раніше було 40%. Ми бачимо величезну кількість скандалів та інформаційних приводів, які у всьому світі стали сенсацією №1: каділак для міністра, нові тенденції по організації Олімпіади-2022, на яку збираються виділити гроші вже наступного року. Тобто це такі теми, які збурюють суспільство і є резонансними. І хоча вал негативної інформації про уряд збільшується, ЗМІ демонструють протилежну тенденцію і не йдуть у ногу з суспільством». Саме тому пан Палій переконаний, що це свідчить про силовий вплив на ЗМІ, тому «природнім було б те, що медіа мають відштовхуватись від суспільства». За його словами, «негласний вплив» зараз відбувається на власників медіа.

Богдан Козаченко зазначив, що планує поширювати результати моніторингу у ЗМІ та надавати міжнародним громадським організаціям та представникам влади, які мають стосунок до свободи слова. Також він запевняє, що апелюватиме до керівництва Наглядової ради НТКУ.

За його словами третя хвиля моніторингу планується в грудні

«Детектор медіа»