Непотрібна Політковська
Нещодавно - як раз через тиждень після того, як в Києві та інших українських містах відзначили десяту річницю зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, я вів у київському бюро Радіо Свобода передачу, присвячену іншому зникненню, зовсім ще свіжому, - головного редактора харківської газети «Новий стиль», автора численних розслідувань Василя Клементьєва ...
А за тиждень до тої річниці в московському бюро «Свободи» я вів програму пам'яті білоруського журналіста, засновника опозиційного порталу «Хартія-97» Олега Бебеніна. В офіс я йшов повз Лісну вулицю - тут кілька років тому була вбита Ганна Політковська. Кожна з цих смертей, кожне зникнення - доказ небезпечності журналістської професії на пострадянському просторі. І неможливості дізнатися правду про злочин.
Мертві справи
Правоохоронцi начебто роблять все що повинні, загибель журналістів отримує широкий громадський резонанс. У справах Гонгадзе та Політковської навіть начебто як були знайдені вбивці, у справі Гонгадзе виявлений навіть замовник (правда, мертвий), а по справі Політковської замовника шукають (і не факт, що знайдуть живого). І це аж ніяк не всі приклади таких от мертвих справ.
У Росії зараз вже практично забута загибель кореспондента газети «Московський комсомолец» Дмитра Холодова - а адже це була перша резонансна журналістська смерть, вибух прямо в редакції газети в самі що ні на є єльцинські часи! І доci нічого не ясно. Справа кілька разів доводилася до суду, кілька разів розвалювалася - поки про Холодова остаточно не забули.
А після загибелі Холодова його колеги вказували на причетність до справи «найкращого міністра оборони Росії» Павла Грачова - однак на кар'єру генерала це ніяк не вплинуло. Як не вплинуло на кар'єру президента Калмикії Кірсана Ілюмжинова вбивство опозиційної журналістки Лариси Юдіної людьми з його найближчого оточення. Ілюмжинов взагалі не злякався і продовжив, між іншим, не тільки Калмикією керувати, а й Міжнародною шаховою федерацією, залишаючись одним з богів спортивного світу.
Вулиці Юдіної в Елісті немає. А у Москві немає вулиці Політковської. У Києві вулиця Гонгадзе є - що не заважає новій владi будувати країну, у якій про свободу слова починають говорити іронічно. І при цьому депутати, що грають на боці влади, на всю країну розповідають, які у нас продажні журналісти, небезпечні для майбутнього України. Нібито ніяких смертей і зникнень і не було.
Віталій Портников, «Радіо Свобода»
Фото - «Радіо Свобода»