Ще 2 роки тому Рада Європи ухвалила Конвенцію про доступ до офіційних документів. Відтоді до неї приєднались 12 держав-членів Ради Європи. Українське ж МЗС повідомило Інституту медіа-права, що поки «вивчає питання щодо доцільності підписання цієї Конвенції».

Як розповів DW директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, українські медіа-експерти, зокрема представники «Детектор медіа» та «Інституту масової інформації», наголошують на важливості приєднання України до цього міжнародного документу у царині свободи інформації. Намагаючись зрушити цей процес з місця, журналісти та громадські діячі надіслали президенту й главі уряду колективний відкритий лист. У ньому нагадується, що доступ до інформації є однією зі складових демократичного урядування.

«На жаль, Україна досі не створила належної законодавчої бази для гарантування права на доступ до інформації. А Конвенція Ради Європи є ключовим актом, що регламентує ці питання на європейському рівні»,- підкреслив Шевченко. Директор Інституту медіа-права був учасником робочої групи з підготовки національного закону «Про доступ до публічної інформації». Робота над ним тривала, у тому числі, й у Німеччині.

Шансів на ухвалення дедалі менше

На початку липня нардепи направили закон на повторне друге читання. «Шанси, що закон ухвалять є, але їх стає все меньше. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб допрацювати цей текст у вересні, щоб ВРУ ще до місцевих виборів ухвалила цей закон»,- каже Тарас Шевченко. Закон спрямований на створення механізмів доступу до публічної інформації. Йдеться про інформацію, яка є у чиновників та можновладців, та інформацію, що становить суспільний інтерес.

Візит експертів до ФРН, за словами медіа-юриста, став у нагоді: «Німеччина має хороший досвід запровадження таких соціальних інституцій як уповноважені з інформації. Вони є держслужбовцями, до яких безпосередньо можуть звертатись громадяни на захист своїх прав на інформацію».

Фото - «Німецька хвиля»