ТВі оскаржує рішення суду про січневий конкурс, тому що суд «присвоїв собі функції позивача»
Канал ТВі 7 липня подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову Окружного адміністративного суду Києва про скасування результатів конкурсу Нацради з питань телебачення і радіомовлення на вільні частоти (заява про апеляційне оскарження була подана 18 червня). «Детектор медіа» про це повідомили в юридичній компанії Jurimex, яка представляє інтереси ТВі в суді.
Рішення Окружного адміністративного суду Києва, на думку юристів Jurimex, було прийняте з низкою порушень норм матеріального й процесуального права. Одним із головних порушень був розгляд справи й прийняття постанови невповноваженим складом суду. Колегія суддів була сформована не за допомогою системи автоматизованого розподілу справ у адміністративних судах, а «в ручному режимі», наголошують юристи.
«Коли представники каналів заявили відвід суддям через вказане порушення, їхні заяви залишилися без сатисфакції. Це є підставою для скасування постанови Окружного суду апеляційним», - йдеться в повідомленні Jurimex.
Другим процесуальним недоліком, як повідомляє Jurimex, є те, що суд замість позивачів (телеканалів групи «Інтер»), за власною ініціативою змінив їхні вимоги, і учасники справи дізналися про новий предмет судового розгляду тільки з постанови суду.
Як розповів ТК Юрій Крайняк, керівний партнер юридичної компанії Jurimex, початковою вимогою позивачів було «анулювання ліцензій». «Згідно зі статтею 1 закону про телебачення і радіомовлення анулюванням ліцензій мовлення може займатися тільки Національна рада. Суд не має компетенції ліцензувати мовлення, він лише може вирішувати адміністративні спори між позивачем і Нацрадою у випадках, коли остання якось обмежує права позивача», - пояснює він.
З повного тексту постанови адміністративного суду треті сторони з'ясували, що вимогу щодо анулювання ліцензій навіть не розглядали. Замість цього суд виніс рішення і «визнав додатки до ліцензій такими, що втратили дію».
Юрій Крайняк наголошує, що суд не вповноважений самостійно змінювати вимоги позивачів, за законом таке право належить тільки позивачам. Суд може розглядати додаткові вимоги, але не змінювати одну вимогу на іншу, тому прохання позивачів про анулювання ліцензії мали розглянути в будь-якому випадку, за винятком відмови самих позивачів від своїх претензій, а такого прецеденту не було. Крім того, знаючи про вимогу «анулювання ліцензій» учасники процесу відповідним чином будували свій захист і заперечували проти цієї вимоги, нагадує юрист.
«Це достатньо серйозні порушення, які свідчать про те, що суд був настільки зацікавлений задовольнити позов компаній Хорошковського, що навіть присвоїв собі функції позивача й сам придумав новий предмет судової справи» - зазначив Юрій Крайняк.
Нагадаємо, 8 червня Окружний адміністративний суд міста Києва повністю задовольнив позовні вимоги телеканалів групи «Інтер» (НТН і Enter Film) до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і скасував результати січневого конкурсу на вільні частоти, головними переможцями якого стали ТВі (33 частоти) і 5 канал (26 частот). Телеканали ТВі і 5 канал, що виступали у цій справі третіми особами, оскаржили рішення суду.
Анастасія Білякова-Бєльська, для «Детектор медіа»