Проблеми журналістської етики в Україні й німецький досвід

6 Травня 2010
13874
6 Травня 2010
11:08

Проблеми журналістської етики в Україні й німецький досвід

13874
Про виклики для свободи слова та дотримання журналістської етики в Україні, а також про німецький досвід у цій сфері йшлося в середу на конференції, організованій Академію української преси та Фондом Фрiдрiха Науманна
Проблеми журналістської етики в Україні й німецький досвід

У дискусії під назвою «Етика в редакційному повсякденні», окрім українських журналістів, взяв участь кореспондент «Зюддойче Цайтунг» Томас Урбан, який спеціалізується на Східній Європі і є одним з кращих знавців України в Німеччині. Він вважає, що в історії розвитку німецької журналістики є досвід, яким можуть скористатись українці: «Коли німці мали реорганізувати державу після Другої світової війни, вони утворювали структури, які гарантували б журналістам свободу преси, це, зокрема, така інституція, як Німецька рада преси з етики або ж журналістські профспілки», - сказав Урбан «Німецькій хвилі».

 

«Готовність продатися або самоцензурувати»

 

Тим часом президент Академії української преси Валерій Іванов має песимістичний погляд щодо майбутнього української журналістики. На його думку, головна загроза свободі слова нині в Україні - це не влада, а готовність самих журналістів «продатись, догодити, піддатись цензурі чи само цензурі». Щодо ж до медіа-профспілок, Іванов нарікає, що в Україні вони перебувають у конфлікті, і тому навряд чи хтось до них прислухатиметься.

 

Водночас Іванов переконаний, що слід проводити освітню роботу з молодими журналістами. Для цього Академія української преси видала друком посібник «Етика в редакційному повсякденні» за підтримки Фонду Фрiдрiха Науманна «За Свободу». За словами Іванова, українська Комісія із журналістської етики вже готова використовувати його в роботі. «Частина проблем в українських медіа пов'язана з тим, що окрім продажної журналістики медійникам невідомі журналістські стандарти, зокрема щодо перевірки достовірності інформації», - зауважує експерт.

 

«Темники в Німеччині означали б політичну смерть»

 

Занепокоєння українців щодо можливостей повернення політичної цензури чи темників німецький колега Томас Урбан прокоментував так, що жодного рецепту від цього не має: «Такі ситуації бувають, але навряд чи в Німеччині якийсь політик намагався б напряму впливати на рішення редакції, якби таке стало відомо, це означало б політичну смерть для такого політика».

 

Ольга Веснянка, радіо «Німецька хвиля»

 

Фото - www.dw-world.de

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ольга Веснянка, «Німецька хвиля»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
13874
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду