«Я вернулся в мой город, знакомый до слез...»

Відкритий лист Харківському міському голові Михайлу Добкіну

Пане Добкін.

Останні тижні мене не було в місті, тому, на жаль, не мав змоги нормально відреагувати на ваше рішення щодо вручення муніципальної премії імені Бориса Чичибабіна. Аж ось повернувся додому, ознайомився з вашою позицією, і тепер не знаю що й думати. Ви пишете: «повинні життєвим прикладом показувати», «як потрібно робити і як не потрібно», і так далі. І все було б зрозуміло, але річ у тім, що в мене вже є почесна грамота з вашим підписом. Ви мабуть не пам'ятаєте, але я вам нагадаю - мені її дали позаминулого (2008-го) року під час книжкового фестивалю «Світ книги». Ви ще особисто мали її вручати, але чомусь не прийшли (можливо дельфінарій будували, не знаю). Нагородили ви мене тоді, цитую, «за багаторічну плідну працю, високий професіоналізм», але головне за «вагомий особистий внесок у розвиток і пропаганду вітчизняної книги та підвищення культурного рівня мешканців м. Харкова». Одним словом, буде нагода - обов'язково подивіться, там ще в слові «есеїст» зроблено дві помилки. І ось тепер я думаю - з чим же у вас проблеми: з пам'яттю чи все таки з моральними принципами, які дозволяють вам, залежно від політичної кон'юнктури, то говорити про пропаганду книги та плідну працю, а то боротись із поетами та «ессеістами» за допомогою залізної мітли адмінресурсу.

Я розумію - у вас попереду вибори, вам потрібно в належний термін перетворити це населення на електорат, вам необхідно знову розколоти місто на два ворожих табори, щоби мати беззаперечну підтримку одного з них. Але все одно - страшенно незручно за ці ваші спроби впровадження в літературний простір Харкова чіткої партійної лінії та генерального художнього методу, базованих на певній політичній орієнтованості. Література не покликана обслуговувати ті чи інші партійні інтереси, шкода, що ви цього не розумієте. Найгірше навіть не те, що ви дозволяєте собі ділити поетів та «помаранчевих» та «біло-синіх», на лояльних та нелояльних, на «своїх» та «чужих». Найгірше, що всі ці політичні спекуляції відбуваються навколо премії імені Бориса Чичибабіна - харків'янина, котрий знав ціну владі та її культурним пріоритетам.

Тому дякую вам, що все таки внесли ясність у це питання та розставили все на свої місця. Бо після вручення минулої грамоти могла виникнути підозра, що особисто вам справді подобається моя «ессеістика». Наступного разу навіть не пропонуйте. І загалом, з огляду на ваші методи формування культурного середовища в місті, радив би вам більше займатись усе таки дельфінами. З ними у вас виходить значно краще, аніж із поетами.

Сергій Жадан,

поет, прозаїк, есеїст. 

*** Довідка УНІАН. Сергій  Жадан - поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Лауреат видавництва "Смолоскип"  і Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». Премія Бу-Ба-Бу за найкращий  вірш 1998 року. У 2001-2007 роках його книги визнавалися найкращими книжками року. Лауреат премії імені Джозефа Конрада 2009 року.

Як повідомляв УНІАН , 24 грудня 2009 року під час засідання виконкому Харківської міськради за ініціативою харківського міського голови Михайла Добкіна відомого письменника Сергія Жадана виключили зі списку 29 осіб, відзначених творчими преміями міськвиконкому (премія ім. Чичибабіна).

За словами мера, С.Жадан причетний до спалювання книги Євгена Кушнарьова під час Помаранчевої революції. «Я пропоную С.Жадана з цього списку виключити. Книги спалювали під час інквізиції, під час фашизму і, на жаль, під час Помаранчевої революції. Тут немає нічого особистого, я довіряю думці експертів, які включили його в цей список, але вважаю, що люди, які мають талант, повинні життєвим прикладом показувати, як треба чинити і як не треба», - заявив тоді М.Добкін.

На цю заяву мера відреагувала низка харківських літераторів - лауреатів премії ім. Чичибабіна, які направили Михайлу Добкіну відкритий лист, у якому висловили своє занепокоєння «сьогоднішнім ставленням міської влади до цієї премії». Зокрема автори листа зазначали, що нинішнє рішення властей відсилає до подій двадцятишестирічної давнини, коли з тих же ідеологічних міркувань поета Бориса Чичибабіна виключали з Союзу письменників», - підкреслено в листі.

«Ми не знаємо, через які емоційні чинники спалював С.Жадан чужу книгу і чи спалював узагалі (ми вважаємо, що за великим рахунком літераторові годиться спалювати тільки власні книги). Можливо, ваші джерела більш інформовані. Але політичний донос не може бути критерієм оцінки літературних заслуг письменника!», - обурювалися літератори.

Харківський мер вирішив не відмовчуватися, а відповісти письменникам. Його лист був опублікований на сайті Харківської міськради. Добкін зокрема заявив, що у його «свідомості не вкладається, як людина, що є літератором, могла дозволити собі спалити книгу іншого автора, тим більше ту, зміст якої ніякого відношення до політики не має».

Мер зазначив, що у його пропозиції, підтриманій членами виконавського комітету, «немає ні краплі неповаги до С. Жадана як творчої особи, тим більше до думки тих, хто оцінював результати і рівень його літературної діяльності. Вона - лише нагадування всім нам про те, що, будучи громадянами вільної країни, ми при всіх розбіжностях в політичних поглядах, не повинні вдаватися до середньовічних методів знищення творів неугодних авторів».

Інформаційне агентство УНІАН

Фото - www.korrespondent.net