При РНБО планують створити координаційний орган з впровадження «цифри»
При Раді національної безпеки й оборони планують створити спеціальний координаційний орган з питань впровадження цифрового мовлення в Україні. До нього мають увійти учасники робочої групи, яка нині допрацьовує рішення РНБО щодо впровадження «цифри»: представники РНБО, Мінтрансзв'язку, частотних органів, Концерну РРТ, громадських організацій, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про це на брифінгу повідомив в. о. голови Нацради Андрій Мирошніченко.
«Для того, щоб продовжувати роботу нашої групи, всі учасники прийшли до висновку про необхідність створення координуючого органу при РНБО, до якого увійдуть усі представники, які працювали над цим проектом», - сказав він. «Національна рада із самого початку наполягала на створенні координаційної ради при РНБО, а не при уряді», - додав член Нацради Ігор Курус.
Рішення РНБО по «цифрі» незабаром буде сформульоване. «Вчора на робочій групі всі учасники підписали узгоджувальний лист про підтримку тексту, який напрацьований», - повідомив пан Мирошніченко. За його словами, найближчим часом ми отримаємо оновлену модель впровадження «цифри», яка в жодному разі не перекреслюватиме все, що зроблено, а дасть новий поштовх.
Андрій Мирошніченко також висловив власне бачення того, як розвивається цифрове мовлення в Україні. На його думку, всі рішення, які досі приймала Національна рада, були правильні та своєчасні. «Моделі й напрямки, взяті як головні, були обрані 100% правильно. Інше питання, що змінився час, змінилися учасники цього процесу, а найголовніше - змінилася економічна ситуація, і ми змушені констатувати, що на сьогодні напрацьована модель не може залишатися базовою. Саме така позиція знайде своє місце в рішенні РНБО», - зазначив він.
Ігор Курус на брифінгу висловив здивування критиці моделі, запропонованої Нацрадою, та у відповідь розкритикував зустрічні пропозиції: «Скажімо, пропозиція видати ліцензію Концерну РРТ: у 2007 році КРРТ отримував річний дохід близько 20-25 млн грн, у той час як ліцензія Національної ради коштувала біля 13 млн грн, тож підприємство могло стати банкрутом. Або пропозиція про створення на базі КРРТ якогось спільного підприємства чи про приватизацію Концерну: законом заборонений продаж акцій КРРТ, бо це стратегічне підприємство».
Також пан Курус нагадав, що досі актуальна проблема з частотним регулюванням: адміністрація зв'язку за три роки не надала Нацраді частотних пропозицій, крім однієї по 74-й зоні. «І хто винен - Національна рада чи частотники? Було б добре, якби всі ці нюанси були обговорені робочою групою РНБО», - додав він.
Андрій Мирошніченко наголосив на тому, що всі коментарі по «цифрі», що лунають від членів і працівників Національної ради, не є офіційною остаточною позицією регуляторного органу, а є «особистими думками».
«Детектор медіа»