Редактор «Нової Східної Європи»: «Польща не знає, на що ставити»
«Вважаю, що цей лист має два такі полюси. Перший, це визнання слабкості тими сильними політиками, тими відомими політиками з Центральної Європи, як то Кваснєвський чи Ротфельд, які насправді багато дуже зробили у розвитку для Східного напрямку. А другий аспект - це таки нагадування про себе, щоб Центральна та Східна Європа - це важлива частина європейського континенту і про це не потрібно забувати».
Польська журналістка не береться прогнозувати, який вплив цей лист матиме у майбутньому, за її словами, в Польщі вже давно говорять, що немає як такого «східного» вектору у польській політиці: «Польща вже не знає, на що ставити в цей час. Тобто, ми зробили ставку на Україну, але зараз вже забираємо цю ставку назад. І невідомо, що робити і вже не відбуваються ті програми, які попередньо реалізувалися». Із Росією практично заморожені стосунки Польщі, каже Малгожата Ноцунь. Разом з тим, каже редактор польського часопису про Східну Європу, Польща відновлює стосунки з Білоруссю, «але фактично Польща вже не має таких відносин, які би мали бути». «Ще часто звучали голоси про напрям кавказький, але це - трохи абсурдний підхід. Бо де Польща, а де Кавказ» - додає Малгожата Ноцунь.
Нагадаємо, про те, що країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) потребують тіснішої співпраці зі США, а відродження трансатлантичної спільноти, активніша участь США у справах Європи, принциповість у відносинах з Росією - ці кроки з боку нової адміністрації США допоможуть закріпити незворотність демократичного та трансатлантичного вибору в країнах ЦСЄ, - написали колишні політики з країн регіону у відкритому листі до Білого Дому, опублікованому в польській Gazeta Wyborcza.
Пізніше й українські інтелектуали і політики, урядовці і громадські діячі, фахівці і бізнесмени, науковці і журналісти назвали публікацію листа значущою і важливою: «Ми цілковито підтримуємо ідеї цього документу і вповні поділяємо занепокоєність його авторів. Переконані, найбільш реалістична політика - це політика, що відстоює цінності свободи і демократії. Саме така політика, підкріплена чітким усвідомленням суспільних реалій і забезпечена силою, зрештою виявляється найбільш успішною і вигідною».
Серед авторів авторів і підписантів листа:
Валдас Адамкус - колишній президент Литовської Республіки.
Еміль Костантінеску - колишній президент Республіки Румунія.
Павол Демес - колишній міністр міжнародних відносин і радник президента Словацької Республіки.
Любош Добровський - колишній міністр оборони Чеської Республіки, колишній посол в Росії.
Матяш Ерши - колишній державний секретар угорського міністерства закордонних справ.
Іштван Ґ'ярматі - посол, президент Міжнародного центру демократичних трансформацій в Будапешті.
Вацлав Гавел - колишній президент Чеської Республіки.
Растіслав Качер - колишній посол Словацької Республіки в Сполучених Штатах.
Сандра Калніете - колишній міністр закордонних справ Латвії.
Карел Шварценберг - колишній міністр закордонних справ Чеської Республіки.
Міхал Ковач - колишній президент Словацької Республіки.
Алєксандр Кваснєвський - колишній президент Республіки Польща.
Март Лаар - колишній прем'єр-міністр Естонії.
Кадрі Ліїк - директор Міжнародного центру оборонних досліджень у Таллінні (Естонія).
Янош Мартоні - колишній міністр закордонних справ Угорщини.
Януш Онишкєвіч - колишній віце-президент Європейського парламенту, колишній міністр оборони Польщі.
Адам Ротфельд - колишній міністр закордонних справ Польщі.
Алєксандр Вондра - колишній міністр закордонних справ і віце-прем'єр-міністр Чеської Республіки.
Вайра Віке-Фрейберг - колишній президент Республіки Латвія.
Лех Валенса - колишній президент Республіки Польща.
Ольга Веснянка, «Майдан-Інформ»