Нагадаємо, що під документом свої підписи поставили Національна комісія з питань захисту суспільної моралі, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник та деякі загальнонаціональні телеканали, зокрема, менеджер найвищої ланки «5 каналу», каналів М1, М2-Естрада, ICTV, ТРК «Україна», Національної телекомпанії України, Нового каналу, ТЕТ, «1+1» і ТРК «Ера».

Хартія, зокрема, передбачає «запровадження саморегулювання в дотриманні суб'єктами інформаційної діяльності законодавства про захист суспільної моралі». Зокрема, ЗМІ беруть на себе зобов'язання «враховувати у своїй діяльності конституційну вимогу про те, що власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству», «забезпечувати неухильне дотримання законодавства про захист суспільної моралі», «сприяти розвитку української та інших національних культур», «забезпечувати дотримання законодавства України та європейських і світових стандартів щодо недопущення пропаганди наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління» та ін.

Подія стала доволі гучною, принаймні у медійному середовищі. Резонансність її посилилася тим, що останнім часом у результаті серії рішень, адекватність яких під питанням, на НЕК звідусіль сиплються звинувачення в утисках свободи слова. І тут раптом цей орган, який бере на себе функції барометра моральності, ініціює підписання спеціального договору з комерційними каналами. Після підписання цієї угоди минув уже місяць. Але чи помітили ми якісь зміни в інформаційному просторі?

Офіційно про перші результати дієвості цієї угоди можна буде дізнатися за два місяці, бо оприлюднювати їх збираються щоквартально. Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький упевнений, що втілення задекларованих норм - це справа часу:

- Врахуйте інерцію від прийняття рішення до його виконання. Рішення прийнято зверху, вищим менеджментом і засновниками, і поки середній менеджмент візьме все це на озброєння, дещо змінить підходи до висвітлення і організації мовлення, потрібен якийсь час. Хоча результати вже є: канал «1+1». Подивіться останні новини. Чим не ілюстрація? Узагалі, Національна експертна комісія - не орган, що має займатися «полуничками», і питання порнографії і еротики далеко не єдині, хоча й важливі. Нас тутбують питання захисту національної гідності етносу, народу й особистості. Але проти нас посилилась інформаційна війна. Звинувачення в утисках свободи слова абсолютно безпідставні, тому опоненти не звертаються до суду. Ми нікого не закрили і не заборонили,- захищається Василь Костицький.

З іншого боку, канали-підписанти схильні розцінювати Хартію не лише як чергове затвердження на папері загальновідомих табу, а і поштовх до ретельного добору телепродукції. Насамперед, документ покликаний проілюструвати можливість діалогу між комерційними каналами та органами влади, переконані деякі телеменеджери.

- Мета Хартії - привернути увагу учасників телевізійного ринку та державних структур до необхідності ретельного виконання чинного законодавства щодо питань суспільної моралі. Ми розглядаємо підписання Хартії як початок дискусії між державою й мовниками. Адже питання суспільної моралі - це дуже тонка сфера й тут легко вдатися до суб'єктивізму. Тому позитивним для нас є той факт, що державні органи намагаються уникати волюнтаристських кроків у роботі з комерційними телеканалами. Добре, що на сьогодні в питаннях дотримання норм суспільної моралі у ЗМІ ми спостерігаємо діалог зацікавлених сторін, а не монолог державних чиновників,- розповів «Дню» Григорій Тичина, голова правління ЗАТ «Телекомпанія ТЕТ», підпис якого під Хартією є.

Василь Костицький також схильний розглядати документ як «мирову угоду» між приватними і державними структурами:

- За умова глобального капіталізму говорити про адміністративні контрольні можливості держави складно. Телеканали, що належать громадянам різних країн, не дуже активно реагують на спроби держави впорядкувати ситуацію щодо захисту моралі. І це зрозуміло. Хартія - це спроба держави зробити неординарний крок, домовитися з капіталом про те, що підписавши цю угоду, інформаційний капітал публічно бере на себе зобов'язання поважати українське законодавство, права і свободи громадян - тобто не тільки права тих небагатьох, хто хоче щось сказати, а й права тих, хто слухає й дивиться,- пояснив «Дню» пан Костицький.

Що ж до експертів, то вони говорять про нежиттєздатність угоди. За словами директора «Інституту МедіаПрава» Тараса Шевченка, для комісії з питань захисту моралі хартія - це, більше, акт її політичного визнання, ніж юридичний документ.

- Ніякого юридичного значення цей документ не має. У ньому не міститься жодних нових зобов'язань, які досі не були покладені на телеорганізації законодавством. По суті, телеканали разом із НЕК погодилися ще раз підписатися під тим, що вони зобов'янані виконувати законодавство. Це, швидше, акт політичний, або акт певної сатисфакції для Національної експертної комісії, яку зараз активно критикують і звинувачують у цензурі. Цим комісія ніби демонструє, що насправді телеканали з нею співпрацюють і визнають її роль. Такий документ в принципі не може мати юридичної ваги,- пояснив «Дню» Тарас Шевченко.

Малюнок Ігоря Лук'янченка, «День»

Олена Олійник, «День»