Члени комітету з питань свободи слова та інформації продовжують відкликати свої підписи під законопроектом про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо запобігання негативним наслідкам фінансово-економічної кризи у рекламній галузі та електронних засобах масової інформації, №3563), який був зареєстрований 25 грудня 2008 року.

Як повідомив перший заступник голови комітету Андрій Шевченко, 19 лютого 2009 року формально розпочато процес відкликання законопроекту №3563. «З дев'яти авторів – уже є підписи п'ятьох депутатів: Шевченка, Уколова, Бондаренко, Ландіка, Стеця. Ми також маємо домовленість із Баграєвим, Кондратюк і Абдулліним про те, що вони також відкликають свої підписи. І чекаємо на рішення Прутніка, який зараз у відрядженні», – зазначив Андрій Шевченко. Він також пояснив причину відкликання підписів: автори законопроекту хотіли допомогти медіа в умовах кризи, але почувши критику на адресу проекту, вирішили відкликати його для вдосконалення.

Також на адресу «Детектор медіа» надійшла заява народного депутата Олени Кондратюк, у якій вона підтверджує намір відкликати свій підпис, але тільки для того, «щоб продовжити боротьбу самостійно або з тими, хто готовий підтримувати журналістів і медіа не на словах, а у справах, у конкретних рішеннях». 

Наближення президентських виборів унеможливило консолідовану позицію депутатів різних фракцій у боротьбі за економічну незалежність засобів масової інформації, насамперед, телебачення.

Перші підсумки стану справ серед медіа в 2009 році очевидні – скорочення рекламного ринку призводить до скорочення накладів і числа друкованих видань, програм на телебаченні і працівників в цілій галузі. Місцеві мовники втратили навіть перспективу економічної самоокупності і активно шукають національні мережі для продажу власних ліцензій. Відразу після втрати економічної самостійності медіа посилився тиск власників на інформаційну політику – і, цей тиск практично не зустрічає опору, адже держава залишила журналістів з власниками один на один, і власники перетворились в гаранта економічного забезпечення життя.

Прогнозуючи можливість реального повернення маніпулятивних технологій в медіа, насамперед в телебачення, після втрати мовниками економічної незалежності, я вважала за потрібне підтримати галузь в цілому, відтермінувавши рішення про заборону озвучення спонсорства алкогольними торгівельними марками програм власного виробництва та інших рішень. На жаль, демагогія у боротьбі за здоров’я нації, яка чомусь зводиться тільки до боротьби з рекламною галуззю і телебаченням, не розповсюджуючись на місця продажу, час, контроль за віком покупців та інше, консолідувала різнокольорові партійні номенклатури проти реальних медіа і, журналістів, які, в умовах економічної кризи, залишились наодинці з власними принципами. Я ж завжди вважала, що економічно захищений журналіст більш виважений у стандартах професії, а все інше – цинічним, непотрібним моралізаторством.

Саме тому з сумом дивлюсь на колег, які вирішили залишити медіа без захисту в період поглиблення економічної кризи. Саме тому відкличу і власний підпис під спільним проектом, але тільки для того, щоб продовжити боротьбу самостійно, або з тими, хто готовий підтримувати журналістів і медіа не на словах, а у справах, у конкретних рішеннях.