19 листопада у Києві в рамках міжнародної конференції «Європейський вимір української благодійності» відбувся круглий стіл «ЗМІ та благодійність на шляху до синергії». Учасники заходу – представники ЗМІ та благодійних фондів – обговорили поточні проблеми висвітлення благодійної діяльності у медіа.

 

Учасники були єдині у думці, що ситуація є далекою від сприятливої. Представниця Фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine Лариса Сивак навела статистичні дані: станом на 2007 рік, 74% українців взагалі нічого не знають про благодійні фонди в Україні. При цьому 66% українців дістають актуальну інформацію через телебачення та радіо, 23% - з друкованої преси і 22% - через особисті контакти. Така несприятлива ситуація з інформуванням суспільства, за словами пані Сивак, пов’язана з декількома факторами. Перший і основний з них – це політизованість та комерціалізованість ЗМІ. Журналісти дуже рідко звертають увагу на події, що не забезпечують уваги масової аудиторії та підняття рейтингу.

 

Крім того, ЗМІ, як правило, відмовляються розміщувати інформацію про благодійні фонди безкоштовно. За словами представниці Центру розвитку корпоративної соціальної відповідальності Марини Саприкіної, причиною цього не в останню чергу є «розбещеність» ЗМІ – звикнувши отримувати від великих компаній гроші за рекламні публікації, або й відверту «джинсу», журналісти не бажають писати безкоштовно про те, за що можна отримати гроші.

 

В свою чергу генеральний директор видавництва «Шкільний світ» Марина Мусієнко представила інший погляд на проблему. З одного боку має місце «мімікрія рекламних бюджетів під соціальні проекти», і наразі немає формальних критеріїв, за якими можна було б відрізнити одне від іншого. З іншого боку, самі по собі благодійні фонди дуже погано працюють стосовно розповсюдження інформації щодо власних заходів. Про це сказала також представник видавничої групи «Едіпресс-Україна» Наталія Сікевич, додавши при цьому, що часто матеріали від благодійних фондів приходять у такому вигляді, що журналісти фізично не мають часу обробити їх відповідним чином. А шеф-редактор журналу «Телерадіокур’єр» Василь Яцура зазначив, що навіть персональні звернення до фондів часто пропадають у нікуди. Як приклад він назвав ситуацію при організації фестивалю «Відкрий Україну», коли на 70 персональних листів до фондів відповідей було отримано одиниці.

 

Як варіанти вирішення ситуації той же пан Яцура запропонував компаніям, що працюють з благодійними фондами, провести ряд освітніх семінарів з тематики роботи зі ЗМІ. Представниця фундації імені князів-благодійників Острозьких Альона Гера згадала про такий варіант взаємодії зі ЗМІ, як договори про інформаційне спонсорство. А голова Нацкомісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі Тарас Петрів зазначив, що потужним інструментом для інформування громадськості про благодійні проекти могло б стати суспільне мовлення.

 

За підсумками заходу було прийняте рішення про необхідність:

- звернутися до Нацкомісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі з проханням про розробку посібника по комунікації між організаціями «третього сектору» та ЗМІ;

- розробити окремий стандарт для розрізнення реклами, спонсорства, соціальної реклами та благодійної діяльності.

 

«Детектор медіа»