Валерій Іванов: «Першими постраждають ЗМІ , в яких багато банківської та страхової реклами»
Чи зміниться редакційна політика в період фінансової кризи, чи будуть масові звільнення журналістів та чи вплине теперішня ситуація на свободу слова в Україні – про це та про інші аспекти журналістики розповів у інтерв’ю ІМІ президент Академії української преси Валерій Іванов.
- Наскільки вразливі до економічної кризи українські мас-медіа? Які ЗМІ постраждають у першу чергу і чому?
- На мій погляд, українські медіа досить таки вразливі, як і будь-які медіа в світі, бо вони залежать від реклами. В ситуації економічної кризи та паніки - звільняють людей, скорочують рекламні бюджети, а це, в свою чергу, впливає і на українські медіа. Ну і, відповідно, постраждають передовсім ті ЗМІ , в яких багато банківської та страхової реклами.
- Чи слід очікувати масових звільнень, і як можна цьому запобігти?
- Я не думаю, що будуть масові звільнення. Швидше, якщо криза продовжуватиметься, то на телебаченні та в газетах переглядатимуть штати, і там, де вони ростуть, намагатимуться їх скоротити. В друкованих виданнях зменшиться кількість сторінок виходу. Все це може бути, і це цілком економічно нормальні заходи в умовах кризи.
- Як криза відіб’ється на свободі слова?
Не думаю, що тут існує прямий зв’язок. Можна сказати так: якщо закриватимуться газети, то буде просто менше плюралізму. Але це не пряма залежність. Якщо говорити про свободу слова, то мене, відверто кажучи, більше турбують спроби нашої влади на чолі з віце-прем’єром Іваном Васюнником ввести своєрідну етичну цензуру в ЗМІ. Це сильніша небезпека для свободи слова, ніж фінансова криза. Тому що криза прямо на контент не впливає.
- Як самі ЗМІ впливають на фінансовий клімат усередині країни? Чи погоджуєтеся Ви з тезою політиків і бізнесменів, що преса «накручує» ситуацію?
- Звичайно, преса «накручує» ситуацію, але, вибачте, завжди легше звинуватити пресу, що вона розповсюджує паніку. Медіа не виробляють поганих новин. Їх виробляють фінансові установи або політики, які ретранслюють панічні чутки, а ЗМІ їх тільки підхоплює.
- Що відбуватиметься з рекламним ринком у наступному році? Чи скорочення легальної реклами позначиться на кількості «джинси» та прихованої реклами в друкованих ЗМІ?
- Я думаю, що тут розповсюдження «джинси» стимулюється не фінансової кризою, а бажанням різних рекламодавців напряму заходити до аудиторії під виглядом новин та журналістських матеріалів. Те, що при цьому порушуються права аудиторії, - рекламодавців, звичайно, не цікавить. На жаль, українські журналісти дозволяють собі таке ставлення до своєї аудиторії і заробляють на цьому.
- Не здається Вам, що кількість замовних матеріалів зможе зрости внаслідок утрати журналістами своїх робочих місць?
- Ті, що зараз погоджуються на замовні матеріали, будуть погоджуватися і надалі. Хто займає принципову позицію сьогодні - займатиме її і завтра. Тобто я вважаю, фінансова криза ніяк не вплине. «Джинса» - це можливість для медіа, журналістів, топ-менеджменту отримати якийсь заробіток, причому «чорний», неоподаткований.
- На мій погляд, українські медіа досить таки вразливі, як і будь-які медіа в світі, бо вони залежать від реклами. В ситуації економічної кризи та паніки - звільняють людей, скорочують рекламні бюджети, а це, в свою чергу, впливає і на українські медіа. Ну і, відповідно, постраждають передовсім ті ЗМІ , в яких багато банківської та страхової реклами.
- Чи слід очікувати масових звільнень, і як можна цьому запобігти?
- Я не думаю, що будуть масові звільнення. Швидше, якщо криза продовжуватиметься, то на телебаченні та в газетах переглядатимуть штати, і там, де вони ростуть, намагатимуться їх скоротити. В друкованих виданнях зменшиться кількість сторінок виходу. Все це може бути, і це цілком економічно нормальні заходи в умовах кризи.
- Як криза відіб’ється на свободі слова?
Не думаю, що тут існує прямий зв’язок. Можна сказати так: якщо закриватимуться газети, то буде просто менше плюралізму. Але це не пряма залежність. Якщо говорити про свободу слова, то мене, відверто кажучи, більше турбують спроби нашої влади на чолі з віце-прем’єром Іваном Васюнником ввести своєрідну етичну цензуру в ЗМІ. Це сильніша небезпека для свободи слова, ніж фінансова криза. Тому що криза прямо на контент не впливає.
- Як самі ЗМІ впливають на фінансовий клімат усередині країни? Чи погоджуєтеся Ви з тезою політиків і бізнесменів, що преса «накручує» ситуацію?
- Звичайно, преса «накручує» ситуацію, але, вибачте, завжди легше звинуватити пресу, що вона розповсюджує паніку. Медіа не виробляють поганих новин. Їх виробляють фінансові установи або політики, які ретранслюють панічні чутки, а ЗМІ їх тільки підхоплює.
- Що відбуватиметься з рекламним ринком у наступному році? Чи скорочення легальної реклами позначиться на кількості «джинси» та прихованої реклами в друкованих ЗМІ?
- Я думаю, що тут розповсюдження «джинси» стимулюється не фінансової кризою, а бажанням різних рекламодавців напряму заходити до аудиторії під виглядом новин та журналістських матеріалів. Те, що при цьому порушуються права аудиторії, - рекламодавців, звичайно, не цікавить. На жаль, українські журналісти дозволяють собі таке ставлення до своєї аудиторії і заробляють на цьому.
- Не здається Вам, що кількість замовних матеріалів зможе зрости внаслідок утрати журналістами своїх робочих місць?
- Ті, що зараз погоджуються на замовні матеріали, будуть погоджуватися і надалі. Хто займає принципову позицію сьогодні - займатиме її і завтра. Тобто я вважаю, фінансова криза ніяк не вплине. «Джинса» - це можливість для медіа, журналістів, топ-менеджменту отримати якийсь заробіток, причому «чорний», неоподаткований.
- Кожна криза є також і оновленням чи «перезавантаженням» системи. Яких позитивних змін Ви сподіваєтесь, коли ситуація стабілізується?
- Не сподіваюся, що позитивні зміни відбудуться внаслідок фінансової кризи. Просто наші українські медіа існують, як забаганка власників. Припустимо, що зараз їх закриють (ті з них, які не прибуткові). Проте в подальшому, коли фінансова ситуація нормалізується, що заважає власникам їх відкрити? Звісно, будуть скорочення медіа, а потім їх збільшення, але де тут залежність між якістю інформування та ростом, жодної залежності немає.
- Не сподіваюся, що позитивні зміни відбудуться внаслідок фінансової кризи. Просто наші українські медіа існують, як забаганка власників. Припустимо, що зараз їх закриють (ті з них, які не прибуткові). Проте в подальшому, коли фінансова ситуація нормалізується, що заважає власникам їх відкрити? Звісно, будуть скорочення медіа, а потім їх збільшення, але де тут залежність між якістю інформування та ростом, жодної залежності немає.
Оксана Синицька, ІМІ
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Оксана Синицька, ІМІ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ