- Савік. Програма «Свобода слова» на НТВ була закрита в 2004 році. Ще рік Савік працював директором департаменту документального кіно там же, але було вже зрозуміло, що ця посада як «кинута кістка», щоб не «гавкав». Савік вирішив поїхати працювати в Україну. Я пам'ятаю, що вперше, коли ми про це заговорили, подумала, що це якийсь невдалий жарт. Савік прийшов, сказав мені, що він поїде працювати в Київ, і мені запропонував поїхати. Я скандалу, звичайно, не влаштувала, але в сльози вдарилася конкретні. Тому що уявити собі, що я, москвичка, від рідного дому поїду в Київ... Я до цього тільки один раз в житті була в цьому місті - лекцію читала з макіяжу десь в 98-99 роках. Звичайно, місто миле, але що мені там робити, я собі не уявляла.

Коли Савік вже почав конкретно їздити в Київ і вести переговори, шукати квартиру під оренду, я врешті-решт вирішила для себе, що теж повинна спробувати коли-небудь пожити і попрацювати в іншій країні. Якщо він вже в стількох країнах жив і так цікаво про це розповідає, то раптом мені теж сподобається. Адже, скільки людей їздить і працює і там і там, а я ніколи і не спробую нічого нового в житті. Написала резюме, отримала пропозицію від Олени Франчук, в результаті ми навіть опинилися в одній структурі.
Але я важко переживала і досі переживаю момент розлуки з Москвою.

 

- Працювати на ICTV, СТБ і Новому було приємно, я реально відчувала, що потрібна. І колектив був дуже приємний. Коли у Савіка визріло рішення піти на «Інтер», якраз я не була великою прихильницею цього рішення. Мені подобалося там, де ми були, але я не впливаю на такі рішення Шустера. До речі, я б із задоволенням залишилася там, але мені дали дуже конкретно зрозуміти, що немає Савіка – немає і Вас.

Я дістала рік загартування зіткненням по роботі з паном Шустером як із безпосереднім керівником. Скажу відразу - це «не мед», втім, не тільки для мене, для нього теж. У мене характер складний, а користуючись близьким, так би мовити, знайомством, я знаю ефективні способи боротьби з «тиранією начальника». Редакторський колектив це швидко зрозумів :).

Жахливо звичайно, коли разом і вдень, і вночі, займаєшся одним і тим, увечері розмови знову про роботу – особисте життя стає важчим, вірніше воно відсутнє, як таке. Зараз не краще, хоча вже є досвід такої щільної спільної роботи. Шустер - акціонер, генеральний продюсер і обличчя продакшена. Я головний продюсер. Генеральний продюсер – це найбільший начальник, а головний продюсер – це той, хто відповідає за все, за всіх і за кожного окремо. Знову зачароване коло виходить: коли з тебе на роботі вимагає начальник, сама ти відчуваєш відповідальність перед ведучим, який щодня в прямий ефір виходить, як потім удома «права качати»???? Виходить двосторонній діалог, який не припиняється.

 

- Не відкрию Вам таємниці, якщо скажу, що великої різниці між телевізійниками українськими, російськими, західними не має, вони завжди порозуміються. Є відмінності, пов'язані з тим, що тут молодший телевізійний склад, але незалежній Україні тільки 17 років – підлітковий вік. Старі «динозаври» ще тих радянських часів або пішли вже викладати, або перепрофілювалися, були оператори – стали давно режисерами, хтось повідкривав свої паралельні структури. Загалом, телевізійний світ тут, в Україні, досить молодий і звичайно не завжди досвідчений, проте з великим потенціалом.

 

- На мою думку – потрібно працювати з молодими і амбітними, з ними веселіше і цікавіше. Сучасний телевізійний світ швидко змінюється. Людям, які вже з дитинства звикли до комп'ютера, набагато легше, у них абсолютно інакше мізки працюють, уява, інша ментальність.

 

- Коли я працювала в Росії, там ще не було такої цензури, як зараз. У Росії я більше займалася не політикою, а стилем і дизайном. Але так сталося, що закриття багатьох цікавих і гострих політичних програм, не тільки «Свободи слова», яку вів на НТВ Шустер,  багато в чому збіглося з нашим відходом із російського телевізійного ринку. Україні поки в цьому сенсі можна по-хорошому позаздрити. Є відвертість політичних думок, є можливість проговорити свою думку в ефірі. Якщо демократія в Україні стане не просто словом, то розвиватиметься і відкрите, сучасне телебачення.

 

- «Савік Шустер Студіос» – це наш перший досвід створення власного продакшена в Україні. Більше того - це і наш перший повністю самостійний досвід інстоляції подібної студії, подібної схеми світла, технічної бази . Ми дуже багато чого зробили вперше. Не дивлячись на великий досвід роботи на телебачення, ми вперше зважилися виходити з власним громадсько-політичним ток-шоу, під своїм брендом, тільки цього сезону. Відступати було нікуди, і ось зробили. У Росії, до речі, у мене теж був продакшен, але не такий великий. Займався він в основному постпродакшеном (постпродакшен – це переклад, озвучування чи дубляж іноземних фільмів на мову глядача) і виробництвом документального кіно.

 

- Акціонери «Савік Шустер Студіос» - це сам Савік Шустер, пан Мохаммед Захур, і Віктор Самойленко.

 

- Познайомилися ми на дні народження моєї найкращої подруги Надії. Як з'ясувалося вже пізніше, за день до офіційного святкування, коли ми влаштували на роботі такий собі переддень дня народження, привітати заглянув наш спільний приятель - він же тоді працював у Шустера шеф-редактором «Свободи слова» на НТВ. Потім він прийшов до Савіка і розповів абсолютно неймовірну історію, як у Наді на дні народження була його знайома, ну, в такій білизні, ну, просто в неземній.

 

- Савіка вразило не стільки те, що його шеф-редактор розповідає, про те, в якій білизні була пані, а, що він взагалі розповідає про білизну, чого за ним у п'ятницю, як втім, і в інші дні, раніше не помічалося. Оскільки основне святкування дня народження було призначене на пізній вечір, то після програми заінтригований Шустер з'явився сам подивитися на «чарівну» білизну, що звела його шеф-редактора з розуму. Коли вони з'явилися, я була дещо спантеличена його першими словами, адже ми не були знайомі до цього: «Я знаю, ви завжди так екстравагантно одягаєтеся». Довелося відбиватися жартами… Так красива білизна і друзі нас познайомили.

 

- Вразив, напевно, затятістю, з якою прагнув завоювати прихильність. :) Доклав масу зусиль і навіть пішов зі мною танцювати. При цьому танцював весь вечір, хоча танцювати він не дуже любить.