Комісія з журналістської етики засудила журналіста Олега Афоніна («Киевский вестник»)
Комісія з журналістської етики вважає матеріал журналіста Олега Афоніна «Буде так, як я схочу», надрукований 10 квітня 2008 року у газеті «Киевский вестник», порушенням Етичного кодексу через те, що в ньому не було представлено другу точку зору. Про це йдеться у рішенні комісії.
Зокрема, комісія констатує порушення журналістом пунктів 6 та 10 Кодексу: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста», «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Це рішення комісія винесла після отримання скарги головного лікаря Києво-Святошинської центральної районної лікарні Київської області (м. Боярка) Василя Кравченка, головного героя матеріалу Олега Афоніна.
На думку членів експертної комісії, матеріал Олега Афоніна можна віднести до жанру журналістського розслідування. «Але професійне журналістське розслідування потребує передусім об’єктивності журналіста під час його проведення. При зіткненні конфліктних точок зору журналіст не може виступати на боці одного з опонентів. Завдання журналіста полягає в іншому – повідомити громадськість про конфлікт, подаючи збалансовано різні думки, – йдеться у рішенні. – Незважаючи на серйозність звинувачень, висловлених у публікації щодо дій головного лікаря ЦРЛ Василя Кравченка, автор публікації Олег Афонін не зустрічався з ним як зі стороною, яку критикує».
У зв’язку з цим комісія закидає журналісту Олегу Афоніну, редактору та директору видання «Київський вісник» свідоме порушення етичних норм, передбачених міжнародним та українським законодавством, а також етичними принципами, і пропонує редактору газети «Київський вісник» провести для співробітників тренінги з принципів журналістської етики.
РІШЕННЯ
Про об’єктивність журналіста
Комісія з журналістської етики, розглянувши питання відповідності дій журналіста Олега Афоніна під час підготовки статті (матеріалу) «Будет так, как я хочу», опублікованої (ного) у газеті «Київський вісник» 10 квітня 2008 року, Етичному кодексові українського журналіста, констатує порушення журналістом пунктів 6 та 10 Кодексу: 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
Комісія вважає, що за обсягом, викладом та важливістю теми публікацію можна вважати спробою журналістського розслідування.
Але професійне журналістське розслідування потребує передусім об’єктивності журналіста під час його проведення. При зіткненні конфліктних точок зору журналіст не може виступати на боці одного з опонентів. Завдання журналіста полягає в іншому – повідомити громадськість про конфлікт, подаючи збалансовано різні думки.
У розумінні Комісії, об’єктивність – це безсторонність журналіста під час збирання інформації, це дієвий пошук ним різних думок, зіставлення конфліктних точок зору для того, щоб громадськість могла отримати повну та об’єктивну інформацію про події.
Розглядаючи питання, Комісія не мала на меті перевірку достовірності наведених у публікації фактів. Керуючись Етичним кодексом, Комісія встановлювала, чи було представлено погляди сторін збалансовано, чи була вислухана кожна зі сторін.
У ході розгляду скарги головного лікаря В.Кравченка члени Комісії відвідали центральну районну лікарню у м. Боярка та зустрілися із заявником, з автором публікації О.Афоніним та директором «Київського вісника» В.Корчаком, а також з основними героями публікації – лікарем В.Матвійчуком та його братом, який фігурує у статті як адвокат потерпілого.
Незважаючи на серйозність звинувачень, висловлених у публікації щодо дій головного лікаря ЦРЛ В.Кравченка, автор публікації О.Афонін не зустрічався з ним як зі стороною, яку критикує. Більше того, він вважає, що в цьому не було жодної потреби, оскільки матеріал готувався на підставі офіційних документів, зокрема, – судових рішень. Керівник видання В.Корчак також вважає, що в зустрічі із В.Кравченком не було потреби, оскільки документи, передані в редакцію В.Матвійчуком, переконливо свідчать про невідповідність головного лікаря В.Кравченка займаній посаді. Під час зустрічі із членами Комісії В.Корчак підтвердив цю позицію і заявив, що редакція послідовно домагатиметься звільнення В.Кравченка як такого, що не відповідає займаній посаді.
Журналіст також обґрунтував своє небажання зустрічатися із протилежною стороною конфлікту практикою Гільдії судових репортерів, які мають, за його словами, право не зустрічатися з особою (стороною), яка може негативно вплинути на думки чи переконання журналіста. Проте насправді таке розуміння не відповідає ні меті цієї Декларації, ні її положенням.
У преамбулі Декларації Гільдії судових репортерів зазначено, що вона приймається журналістами, оскільки: «Нас тривожить насамперед питання престижу професії журналіста. Останнім часом жанр “чорнухи” або поверхового, низькопробного кримінального репортажу витісняє з газетних шпальт і з ефіру кваліфіковані матеріали, зорієнтовані на ідеї правосуддя, що аналізують соціальні та інші причини злочинів. Це становище не відповідає інтересам демократії…».
А пункт 5 цієї Декларації наголошує на вимозі зустрічі з особою, яка критикується: «Будь-яка особа, яка стає об’єктом нашої критики, має право викласти свою точку зору, як правило, до передачі матеріалу до друку чи в ефір. У випадках особливої політичної значущості, коли витікання інформації про майбутню публікацію може загрожувати її долі, ми вважаємо, що маємо право ще раз перевірити відомі нам факти з допомогою непрямих джерел інформації».
Комісія зауважує журналісту Олегу Афоніну, редактору та директору видання «Київський вісник» свідоме порушення етичних норм, передбачених як міжнародним, так і українським законодавством та етичними принципами.
З огляду на вищесказане, Комісія:
засуджує дії журналіста Олега Афоніна, керівництва видання «Київський вісник»;
пропонує редактору газети «Київський вісник» провести для співробітників навчання принципів журналістської етики. Комісія готова сприяти цьому, надавши підручник «Журналістська етика» та забезпечивши участь у такому тренінгу членів Комісії.
Голова
Комісії з журналістської етики В. Мостовий
Члени Комісії, які підтримали рішення:
Батіг Михайло
Жупина Анатолій
Іванов Валерій
Кабачинська Світлана
Капелюшний Леонід
Котюжинська Тетяна
Лубченко Ігор
Рахманін Сергій
Були проти:
Гузь Сергій
Соболєв Єгор
Утрималися:
Кузьмов Тарас
У свою чергу, автор згаданого матеріалу Олег Афонін вважає це рішення необґрунтованим. Також він висловлює сумніви щодо проведення засідання комісії з цього питання. «Перше, що нас збентежило – те, що рішення підписане лише головою комісії Володимиром Мостовим, а далі не має підписів ні тих, хто підтримав рішення, ні тих, хто утримався. Окрім цього, ми зверталися до комісії і просили стенограму засідання, і так її і не отримали. Ми навіть не знаємо, чи було дійсно це засідання комісії, чи це приватна ініціатива пана Мостового. Бентежить те, що це рішення – складене відомими професійними журналістами, які мають вагу у нашому суспільстві – складене з точки зору логіки просто кричуще безграмотно», – зазначає він.
Зокрема, пан Афонін переконаний, що його матеріал не можна віднести до жанру журналістського розслідування і, відповідно, вимагати від нього дотримання вимог цього жанру: «Це може бути судовий нарис чи будь-що, а не журналістське розслідування. Якби я щось розслідував, то я б запитував у кожної сторони». Окрім цього, він вважає, що в міжнародних етичних документах зовсім не йдеться про обов’язкове подання позиції другої сторони у публікаціях: «У Міжнародній декларації принципів поведінки журналістів, міжнародних принципах професійної етики журналістів, у Резолюції Парламентської Асамблеї Європи жодним словом не зазначено, що з точки зору опонентів, в тому числі й тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані думки незалежних експертів. Це якесь ноу-хау нашої української комісії, що обов’язково я повинен розмовляти з усіма сторонами, та ще й подавати їх збалансовано. Тобто якщо є п’ять сторін, які критикують шосту, то рівна частка повинна бути 50/50. Тобто я повинен дати 50% п’ятьом особам та 50% особі, яку критикують – це нонсенс!»
Також він вважає невиправданим те, що комісія, виносячи рішення, «не мала на меті перевірити достовірність наведених у публікації фактів»: «Я відкриваю Етичні норми газети “Вашингтон пост”: “Безсторонність означає чесність”. А далі комісія пише, що не мала на меті перевірку достовірності наведених у публікації фактів. Тобто, єдине, що встановлювала комісія, – чи була вислухана кожна зі сторін. Тут іде підміна понять “чесність”, “безсторонність”, “неупередженість”. Навіть у заяві лікаря Кравченка йдеться про те, що жоден факт із опублікованих у статті не мав місце в реальному житті. Комісія мала б перевірити, чи не спотворив я факти, чи був у матеріалі наклеп тощо. А що вони роблять? До того ж, усі викладені факти в моєму матеріалі підкріплені рішення Верховного та Апеляційного суду».
Також пан Афонін зазначив, що за матеріалами його публікації збираються порушити кримінальну справу проти головного лікаря Києво-Святошинської центральної районної лікарні: «Держава називає його порушником закону і наполягає на тому, щоб він виправив усі наслідки своїх протиправних діянь, а комісія стає на захист цієї людини тільки тому, що журналіст не поспілкувався з цим головним лікарем».
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
8
Юрій Шеляженко
5750 дн. тому
Згоден з Сергієм Гузем. Пропоную свої послуги відео- або аудіозапису засідань комісії, щоб в майбутньому таких питань не виникало.
Стаття потрясає купою пасажів. Наприклад: "Непосредственно этого, конкретно описанного разговора, не было. Но были десятки подобных.", або: "после «завоевания» Украиной «независимости» ", або: "Потрясающий пример безнравственности и безграничной жажды наживы: одно крыло первого этажа В. Кравченко отдал под аренду салону красоты. А аккурат над ним находится… реанимация. Мне трудно представить ощущения клиентов парикмахерской или педикюрной мастерской, знающих, что вероятно в эту самую минуту, прямо над их головами мучаются, страдают".
Скажу чесно: мені теж іноді доводилось писати отаку відверту тупу заказуху (гроші та документи замовник віддає у відділ реклами, викликають копірайтера - не журналіста! - кажуть, що і як писати та який за це буде гонорар), але я ніколи не підписував ТАКЕ своїм справжнім прізвищем. Бо якщо б я подібне опублікував під власним прізвищем, то перед комісією з журналістської етики залишилось би тільки визнати свою провину і непрофесійність.
А. Лаврик
5764 дн. тому
"В.Корчак підтвердив цю позицію і заявив, що редакція послідовно домагатиметься звільнення В.Кравченка як такого, що не відповідає займаній посаді". Хм, по ходу редакція перебрала на себе функції прокуратури, коли вирішує якого дохтура карати, а якого милувати.
Baster
5764 дн. тому
to rest Вы уверены, что не мне? Я в расследовательской журналистике не один год. И мне не стыдно за свою работу. Принципиальность комиссии, конечно вызывает определенные вопросы, но в государстве где не работют законы иного ожидать наивно. А героев и антигероев, когда идешь на работу или говоришь о ней, нужно оставлять за кадром. Иначе вырабатываются стереотипы, а далее... Смотри выше.
rest
5764 дн. тому
to Baster Так в том-то и дело, что слишком много фигни вываливается на телеэкранах и в печати...Ежели господа из комиссии такие принцыпиальные, то фактически у каждого журналиста можно найти подобный ляп...если он конечно не пишы=ит о пестиках и тычинках...Эта ж ситуация очень напоминает ситуацию о напоминании, шо вроде вот существует такая организация. По поводу ж делить людей на категории -- дык у каждого есть свои герои и антигерои...И не Вам меня учить, что и как делать
Baster
5764 дн. тому
Да правильно все. Задолбали желтушные "расследователи", за бабло или по дурости лепящие хрен знает что и выдающие эту дрысню за журналисткие расследования. Учебники пусть почитают! Кстати, в предыдущем посте: "шо ежели какая нибудь табачница пожалеется", а она что, не гражданин? У тебя есть право делить людей на категории? этого можно опускать, а к этому нужно со всем уважением подойти? Надеюсь rest, что ты не журналист, а хотя бы банщик.
rest
5765 дн. тому
Так єто шо значит, шо ежели какая нибудь табачница пожалеется мостовому на типа оскорбление, так тк напишит гневній монолог так званной комиссии? Звиздец...єта б комиссия сначала б вібиралась обьективно...а то так...бутофория одна...даже не клоунада -- клоуні гораздо серьезней работают
Игорь
5765 дн. тому
Пчелы против меда :))))))
Сергій Гузь
5765 дн. тому
Шкода, що Олег Афонін піддає сумніву факт такого засідання. Ще більш дивно, що "Телекритика" опосередковано сприяє цьому.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
