Що саме є «отруйним для суспільної свідомості» - ток-шоу «Проти всіх» чи його коментар?

16 Березня 2008
24468
16 Березня 2008
20:22

Що саме є «отруйним для суспільної свідомості» - ток-шоу «Проти всіх» чи його коментар?

24468
Юрист, присутній на славнозвісному випуску ток-шоу Христини Бондаренко про релігію, висловлює свою думку.
Що саме  є «отруйним для суспільної свідомості» - ток-шоу «Проти всіх» чи його коментар?
Ток-шоу Христини Бондаренко «Проти всіх» на тему нових релігійних течій  викликало такий резонанс, що ще до свого виходу в ефір воно вже обговорюється. Та ще й як! Початок був покладений 3 березня у статті «Побиття немовлят, або Рефлексія на зйомку» Вікторії Титаренко. Після цього з’явилися кілька «розгромних» статей Людмили Филипович, які завершилися відкритим листом шеф-редактору 5-го каналу з вимогою взагалі зняти усі її коментарі до сюжетів. У листі, як відомо, була висловлена наполеглива рекомендація не випускати програму в ефір, тому що вона є «отруйною для суспільної свідомості».


Ця цікава ситуація змушує мене висловити й свою точку зору стосовно згаданої програми. По-перше, тому, що я також брав участь у її записі, але побачив цей процес зовсім інакше, ніж пані Филипович і пані Титаренко. Крім цього, якщо так трапиться, що внаслідок значного тиску програма так і не отримає ефіру, для історії залишиться тільки думка пані Титаренко та пані Филипович, яка видається мені вкрай упередженою та необ’єктивною.

Я був запрошений на ток-шоу Христини Бондаренко в якості гостя у зв’язку з тим, що тема програми перегукується з темою моєї наукової праці. Перш за все, хочу зазначити, що погодився я взяти участь у дискусії, оскільки переконався, що формат цієї програми дозволяв у максимальній мірі уникнути тенденційного, однобічного висвітлення такого тонкого й делікатного питання, як вплив нових релігіозних течій на психіку людини. Свого часу я входив до робочої групи Міністерства юстиції з розробки нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». На свій рахунок можу з гордістю віднести те, що в той час добився внесення до проекту принципіальних положень у вигляді комплексного дослідження відповідності законодавству України віросповідної доктрини та практики діяльності релігійних організацій, як умову проведення державної реєстрації. Я писав та пишу на цю тему. Тому не можна стверджувати, що нібито ніхто в студії крім двох експертів-релігієзнавців не володів ситуацією.

Я заслужив згадування у статті пані Титаренко. Вона називає мене паном юристом і звинувачує мимохідь у непрофесіоналізмі. Нібито я за одну ніч (?) написав новий кримінальний кодекс. При цьому мені приписуються слова, яких я ніколи не казав. Я не хочу сперечатися з нею – не бачу в цьому ніякого сенсу. Але хочу підкреслити, що на програмі я не мав наміру виступати, бо не був залучений в якості експерта, мені здавалося цікавішим слухати, як проходить обговорення «вживу». Свою позицію я не хотів нав’язувати, згадав про неї лише в кінці у кількох словах. Але ж, коли пролунала цитата пані Філіпович стосовно того, що вона ніколи не чула про релігійні вбивства в Україні, я не зміг стримати свого обурення.
 
Дійсно, якщо завідувач відділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ, виконавчий директор Центру релігійної інформації (!) та свободи Української асоціації релігієзнавців пані Филипович ніколи не чула про випадки вбивств на релігійному ґрунті в Україні, то, вибачте, щось не те у них там із релігійною інформацією. Таких випадків в Україні досить багато (я намагався перелічити для пані Филипович усі, що мені та й ще багато кому відомі, але не дали можливості). Можливо, кожний потребує окремої експертизи, але «не чути» про  них взагалі, як на мій погляд, – неможливо. Саме це я й сказав, чим заслужив із боку Титаренко таку оцінку, що я, нібито, «робив закиди у непрофесіоналізмі релігієзнавцю». Так, пані Титаренко, визнаю, робив. Взагалі, атмосфера на програмі сприяла діалогу.
 
Судіть самі! За правилами ток-шоу на суд гостей і експертів (а в кінці кінців — усіх жителів України) були винесені реальні історії у викладенні їхніх безпосередніх учасників. Опоненти мали змогу коментувати ситуацію, перебуваючи безпосередньо в студії, в режимі «живого» спілкування. Усі, хто мав сміливість і бажання, скористалися цією можливістю у повній мірі!
 
Варто подивитися шоу для того, щоб в цьому переконатися! Так, із чотирьох запрошених на програму релігійних організацій своїх представників під промені софітів виставили лише дві: Фалуньгунь і Дніпропетровський реабілітаційний центр. І при цьому обидві зрештою вийшли заслуженими переможцями. Вони в основному були переконливішими у своїх аргументах за своїх візаві і захисту ззовні не потребували. А хто із запрошених не прийшов до студії, хто вирішив ухилитися від спілкування? Теж двоє: Свідки Єгови і Хізбут-т-тахрир. Та хіба винні в цьому організатори програми? Чи не ці дві організації має на увазі пані Титаренко, коли говорить про «побиття немовлят»?
 
Дивно, якщо це дійсно так. В обох сюжетах мова йшла про вбивства, що ґрунтувалися на релігійних переконаннях. До речі, саме такі, про наявність яких в Україні ніколи не чула пані Филипович! Шкода, що вона так рано залишила студію. Адже дуже цікаво, на мою думку, дізнаватися про щось, чого ніколи не чув!
 
Украй недружелюбним було б із боку пані професорки намагатися перешкодити виходу цієї програми, адже якщо вона, будучи експертом, вперше чула про релігійні вбивства в нашій країні, то інші наші співгромадяни могли не чути ці факти й поготів. Я повторюю, факти! Зрештою, погодьтеся, не так важливо, що саме лунало в студії під час обговорення цієї теми, важливо, що обговорення все ж відбулося і наша громадськість в ході дискусії була ознайомлена з шокуючими випадками невмотивованого і брутального насилля на релігійному підґрунті, які мають місце в нашій країні.
 
Суспільство проінформоване, а це означає, що вочевидь маємо те, що називають турботою про «захист суспільного здоров’я», «сприянням благополуччю, добробуту, безпеці більшості», що повністю відповідає уявленню про суспільний інтерес. У цьому є пафос подібних програм – максимально вільне й неупереджене обговорення в студії повинне задавати тон дискусії по глядацький бік екрану. А обговорити, друзі, було що, запевняю вас!
 
Я не розумію логіки наших релігієзнавців: що не так у програмі, чому саме вона є «отруйною для суспільної свідомості»? Якщо й згадувати «побиття немовлят», так ось, будь ласка, випадок вбивства маленького хлопчика. Чи про це не потрібно говорити? Можливо, потрібно мовчати про те, що вбивця займав керівну посаду в релігійної організації? Чи будемо робити вигляд, що ми не розуміємо мотивів злочину – краще вбити хлопця-пасинка, ніж дозволити йому залишити організацію? Закономірне питання: чи засудила релігійна організація вчинок свого «старійшини»? Ось аспект, який, безумовно, має значний суспільний інтерес. Колись ми прийдемо до того, що виносити які завгодно соціально значущі питання на розгляд суспільства – це нормально. Дійдемо до того, коли кожен, хто незгодний, буде прилюдно відстоювати свою думку та не стане намагатися заборонити обговорення, називаючи такій підхід своєю позицією.
 
До слова, особливо запам’ятався мені виступ мусульман стосовно діяльності Хізбут-т-тахрір. Він був коротким, але чіткім та цілком логічним. Їхня позиція, тобто принципове неприйняття діяльності деяких екстремістів під прапором ісламу, буде зрозуміла кожному, хто подивиться програму (якщо вона вийде). Що надалі, безумовно, буде сприяти міжконфесійному, міжнаціональному діалогу в країні. Прекрасна мета, яка була організаторами ток-шоу досягнута!
 
Наші журналісти роблять свою складну справу, керуючись міжнародним та вітчизняним законодавством, лібертарною теорією, принципами журналістської етики, поняттям про соціальну відповідальність, про свої обов’язок та совість. Допоможемо їм! Перешкоджати їм все одно, що робити спробу обмежити доступ до інформації, яка є соціально вагомою.


Кашницький Микита Вікторович, юрист
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Микита Кашницький
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
24468
Коментарі
8
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Оксана
6117 дн. тому
Беру свої слова назад і перепрошую за недоречне висловлювання. Людмила Олександрівна, як і більшість академічних релігієзнавців (представників науки, а не псевдонаукових кіл), справді є надзвичайно зацікавленими особами. Так! Вони послідовно відстоюють інтереси... громадян нашої держави. Українська асоціація релігійної свободи, наскільки мені відомо, не чинить жодних протиправних дій, а у своїй діяльності пріоритетним вважає цінність особистісної гідності віруючого (та й не віруючого) громадянина України. Право людині на її релігійний вибір дарував сам Бог, що наділив людину і відповідними механізмами (свідомістю, розумом). навіть Він в саду Едемському не наважився обмежити свободу вибору людини, бо поважав її гідність, хоча, очевидно, мав можливість створити умови для "правильної поведінки" Адама. Ви намагаєтеся виправити ситуацію людськими руками і самочинно визначити "шкідливість" того чи іншого вибору за допомогою власноруч витворених міфів? Досить уже самовдовольнятися через плюндрування імен визнаних науковців!
Юрій
6119 дн. тому
Ermanno, насколько мне известно, Сталин не просто воспитывался, а учился в духовной семинарии. Что не помешало ему уничтожить почти всех служителей Православной Церкви и восстановить институт патриаршества под действием внешних обстоятельств – Великой Отечественной войны. Так быть наученным чему-то и разделять взгляды – это разные вещи. Если бы внимательно читали Библию то вы бы знали, что Моисей был научен «всей мудрости Египетской» (Деяния 7:22), однако это не мешало ему не разделять убеждения египтян. Что касается христиан, которые вели себя как человеконенавистники, то хочу напомнить слова Иисуса Христа: «Многие скажут Мне в тот день: Господи! Господи! не от Твоего ли имени мы пророчествовали? и не Твоим ли именем бесов изгоняли? и не Твоим ли именем многие чудеса творили? И тогда объявлю им: Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие» (Матфея 7:22-23). Я бы, как христианин, не хотел бы оказаться на месте людей…
Юрій
6119 дн. тому
Пані Оксана, будь ласка, залишить казочки про те, що українські академічні релігієзнавці - лише сухі аналітики. Якщо завідувач відділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ одночасно є віце-президентом Української асоціації релігійної свободи, то як після цього його можна назвати сухім аналітиком? Сухій аналітик не втручається у процеси якій він аналізує. Інакше він зацікавлена особа. А якщо цей аналітик захищає усіх підряд, то виникає питання: у чому він зацікавлений? Щоб не заважали його релігійним експериментам?
Ermanno
6120 дн. тому
Как же христиане разнообразных конфессий начинают полыхать гневом,как только кто-нибудь посмеет подвергнуть более пристальному досмотру их собственные "шкафы со скелетами". Утеснения, гвалт, нетерпимость и призывы к толерантности. А с другой стороны готовы вцепиться в горло по любому поводу, будь-то показ по TV "Последнего искушения Христа" или выход в прокат "Сафо". Тут же напрочь выветривается "свобода думки, слова та об’єднань" и начинается пена бешенства у рта. Смертельная обида на телешоу, которое осмелилось поднять на них голос, и ни слова благодарности за многолетнее оболванивание детишек ежеутренними "Суперкнигами" практически на всех каналах. Агрессивность практикующих христиан в последнее время приняла масштабы, откровенно угрожающие светскому государству. Если не принять меры хотя бы просветительские, через пару лет нас ожидает дремучее средневековье. Кстати, насчет убийств на религиозной почве: практически все известные науке серийные убийцы - от Эда Гейна до Джеффри Дамера - воспитывались не проститутками или гомосексуалистами, а чрезмерно усердными вплоть до рукоприкладства христианами. Вот тебе и корень зла...
Оксана
6122 дн. тому
Пане Микито! Ви пишете, що "якщо так трапиться, що внаслідок значного тиску програма так і не отримає ефіру, для історії залишиться тільки думка пані Титаренко та пані Филипович, яка видається мені вкрай упередженою та необ’єктивною", то ж, очевидно, прагнете виправити ситуацію і увіковічнити ще й свою думку. Однак, історія жорстока, і ніщо, що пов,язане з цією передачею, не буде у ній збережено. Історія пам,ятає значніші речі, як-то: боротьба у Римській імперії проти такої тоталітарної і шкідливої секти, яка спотворила віровчення іудеїв і підбурювала громадян римської імперії вести асоціальне життя, негативно впливаючи, при цьому, на їхню психіку, закликаючи до руйнації сімейних зв,язків, відмови від виконання громадських обов,язків... Ви ж здогаладися? Мова іде про раннє Християнство. І політичні кола тоді, пам,ятається, вдало використовувало жахалочки про християн для відволікання уваги пересічних громадян від проблеми внутрішнього розкладу самої імперії (і хліб через них не росте, і видовища з їхньою участю цікавіші). Аж доки деяким політичним лідерам не спало на думку підтримати раніше гонимих, упосліджених і "шкідливих" християн, та й, зрештою, скористатися їхньою вдячністю для ідеологічної підтримки власної політики... Але то було давно... Усі світові релігії проходили первісний етап сектанського упослідження. академічні релігієзнавці - лише сухі аналітики. не у їхніх правилах когось судити, але у їхніх обов,язках пізнавати і об,єктивно висвітлювати основи віровчення тієї чи іншої релігійної організації, її історію, діяльність. Вони зобов,язані бути лише лакмусовим папірцем суспільної свідомості. І вони теж констатують, українське суспільство має значні проблеми... То може знову пошукаємо, через кого не вистачає хліба, чи за допомогою кого можна видовищно задовольнитися? А тут і "сектанти" під боком... Повірте! віровчення Свідків Єгови не закликає ніяким чином до дітовбивства! Як і християнство загалом ні до якого вбивства! Іудеї не споживають кров немовлят! Лєдяєв не закликає зі зброєю в руках скинути законний уряд України! Вас обдурили! і запропонували Вам примітивненьке видовище, аби ви не відволікали своєї уваги на сутнісні суспільні проблеми.
Віта Титаренко
6123 дн. тому
Даруйте, не можу не відповісти пану Кашницькому, оскільки справа стосується статті за моєї автури. Я, пане Кашницький, виступаю, в першу чергу, за те, щоб кожен професійно, підкреслюю – професійно займався своєю справою і відповідав за ті результати, які доносить до громадськості. Себто, журналісти - своєю, релігієзнавці – своєю, а юристи – своєю. Це добре, що ви займаєтеся наукою. Отже, ми – колеги. Спробуємо вести конструктивний діалог (про який ви говорили). Ще раз хочеться задати вам ті питання, які ви так чемно обійшли, цитуючи мою статтю, і які, проте, виходять за рамки лише зйомки передачі, становлячи глибшу і складнішу проблему. Отже, чи може компетентний юрист засвідчити достовірність тих документів, які використовуються в передачі (цій, наступній тощо)? Ви як юрист – підведіть нормативно-правову базу під активно використовуваний вами вислів – «злочин на релігійному ґрунті». Далі, прокоментуйте ситуацію – скільки злочинців в Україні належать до православ’я, скільки до католицизму і скільки до протестантизму, щоб ми побачили процентне співвідношення і оцінили ступінь небезпеки «тоталітарних сект». І, останнє. Дійсно, справа порозуміння дуже ускладнюється. Тут і потрібна ваша, пане Кашницький професійна робота, бо існує проблема правових лакун, як то - заборона расової, національної та релігійної нетерпимості, скажімо, ставить під загрозу реалізацію таких свобод, як свобода думки, слова та об’єднань; право особи сповідувати певну релігію чи переконання (а чи ж не сповідувати) може вступити в конфлікт із правом інших осіб поширювати інакшу релігію та альтернативні переконання. Тобто, без правового врегулювання таких моментів досить проблематичною видається гармонізація будь-яких відносин. То де ж ви, пане юристе? Докажіть свій професіоналізм!
Филипович
6124 дн. тому
Як я і передбачала, розмова ще не закінчена. Її продовження свідчить про наявну проблему і про методологію її, по-перше, дослідження, а по-друге - розв*язання. Проблема наступна: існування і діяльність нових релігій. На сьогодні визначилися дві позиції: 1) виходячи з того, що всі нові релігії є деструктивними, а отже несуть загрозу суспільству і людині, заборонити їх; 2) виходячи з того, що всі релігії утримують в собі елементи деструкції і що не завжди, до речі, деструкція є тільки негативом (наприклад, віросповідне уявлення в шиваїзмі про необхідність руйнування або вимога християнства "умертвити" в собі грішну людину і народитися згори), кожний випадок прояву деструкції в релігії, в т.ч. й нової, розглядати окремо, детально, з виясненням реальних причин і мотивів. Для юриста п.Кашницького останнім словом і найвишим авторитетом у визнанні якоїсь групи деструктивною має бути рішення суду (хоча і суди помиляються, як, наприклад, у справі М.Бейліса), але я, дійсно, не знаю про такі рішення. Може, п.юрист нам їх наведе? Хочу акцентувати увагу: розбіжність цих двох дослідницьких позицій в тому, ях вивчати феномен? як інтерпретувати факти? тобто методологічні. Методологія, на яку спираються релгієзнавці, не дає можливості за одиничним фактом робити узагальнюючі висновки. Тому коли тебе конкретно питають щодо вбивства дівчинки, тіло якої знайдено в лісі, а слідчі дії ще не закінчені, і суд ще не відбувся, чи це не ритуальне вбивство сатаністів, я чесно відповідаю: я не знаю про характер вбивства, чи вчинено воно на релігійному грунті чи ні. Мій досвід експерта-релігієзнавця, який залучався до справи вбивства в с.Вишневе, коли син вбив матір і прикрився релігійними мотивами ("принесення жертви Сатані"), свідчить про відсутність такого мотиву, що й було доведено на судовому процесі. Припущення, приблизні знання, не перевірені факти - найгірший порадник у вирішенні проблеми.
Сергей
6124 дн. тому
Господин "компетентный" юрист. Что за бред Вы несете? В тексте ТРИЖДЫ Вы говорите, что есть факты убийств на религиозной почве. Возможно. Я, например, о таких не слышал. Но допускаю, что может быть всякое. Но коль скоро Вы утверждаете, что есть конкретные факты - то назовите их здесь. Иначе все Вами сказанное - полный бред и попытка запрограммировать читателя псевдонаучными заклинаниями. Факты, пожалуйста: имена, даты, обстоятельства. Не забывайте, кстати, что основные читатели этого сайта - профессионалы СМИ - и уж кому-кому, а нам методы напускания тумана при полном отсутствии фактажа хорошо известны. Видимо, Вас так обидели на съемке оппоненты, что решили с ними поквитаться через сайт. Так что - факты в студию. Иначе с этого момента для меня фамилия Кашницкий - синоним демагогии и дебильной манипуляции.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду