Двадцять восьмого листопада 2007 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення рішенням № 1709 затвердила правила ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України, повідомляє Інститут Медіа Права.

Правилами встановлюється, що державній реєстрації підлягають суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а суб’єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у галузі телебачення і радіомовлення (агентства, об’єднання, асоціації, компанії, телерадіоорганізації, дистриб’ютори тощо), які не мають ліцензій Національної ради, можуть зареєструватися як суб’єкти інформаційної діяльності за власним бажанням.

Державний реєстр створюється «з метою ведення обліку суб’єктів інформаційної діяльності, а також виданих, переоформлених, визнаних недійсними, анульованих ліцензій та свідоцтв, та їх дублікатів; реалізації відповідно до вимог законодавства принципів доступності, гласності та відкритості інформації про телерадіоорганізації - суб’єктів інформаційної діяльності та проведення аналітичних досліджень».

Доступ до Державного реєстру телерадіоорганізацій України є вільним. Порядок користування зазначеним реєстром, зокрема перелік відомостей для оприлюднення та розмір плати за надання письмової інформації щодо даних цього реєстру встановлюється Національною радою. Відомості з Державного реєстру телерадіоорганізацій України розміщуються на веб-сайті Національної ради та двічі на рік публікуються у Віснику Національної ради. Проте, за отримання письмової інформації з реєстру справляється плата, у порядку, який затверджується Національною радою.

В свою чергу ІМП зазначає, що, незважаючи на публічність даних державного реєстру, повна реалізація принципу відкритості інформації про телерадіоорганізації об’єктивно неможлива, адже закон зобов’язує оприлюднювати лише інформацію про номінального власника телерадіоорганізації, в той час як реальний власник зазвичай залишається поза увагою.