Відкритий лист співробітників музею Михаїла Булгакова в Києві редакція «ТК» отримала 12 грудня 2007 року і друкує без купюр. Лист є відгуком на дискусію в проекті «Великі українці» («Інтер») щодо письменника Михаїла Булгакова (ефір 09.12.2007).

«Господа соврамши»

Проект Великі українці, зі слів одного ініціаторів проекту Вахтанга Кіпіані, повинен був принести глядачам щось інше ніж політичні сварки чи низькопробні розваги для «масового глядача». В музеї Булгакова саме так сприйняли цей проект і дуже жваво дискутували, кожний складав свій лист великих українців. Ми очікували, що і Булгаков обов’язково з явиться як один із кандидатів, тому що ми знаємо, як шанують його творчість в Україні і в усьому світі.

Канал «Інтер» запропонував музею надати коментар до проекту з приводу Булгакова і зняти сюжет саме в музеї. Музей погодився. Давала інтерв’ю Людмила Губіанурі, старший науковий співробітник музею, а також голова правління благодійного фонду Сприяння розвитку музею М.Булгакова в Києві.

Варто пояснити, що лишилося за кадром. Зйомки проходили наприкінці робочого дня у п’ятницю, 7 грудня. Музей вже був зачинений, але п’ятеро шанувальників Булгакова, які запізнилися, дуже просили щоб їх впустили. Після невеличкої екскурсії, яку знімали, журналістка попросила одного з гостей дати інтерв’ю по темі проекту, а саме, чи вважають вони Булгакова великим українцем. Один із гостей відповів чудовою українською мовою, що прийшов до музею з родичами з Москви і, на його думку, їх об’єднала любов до письменника. Коли журналістка запитала, чи готовий він висунути Булгакова кандидатом у «Великі Українці», чоловік дуже серйозно сказав, що він висуває Булгакова, тому що справжній талант завжди об’єднує, а не роз’єднує людей. Потім інтерв’ю дала Людмила Губіанурі, яку дуже ввічливо, але наполегливо попросили відповідати не українською, а саме російською мовою. Під час інтерв’ю, яке тривало 15 хвилин, журналісти дуже поспішали, постійно відволікаючись на телефонні дзвінки. Майже не ставили запитань. Наприкінці журналіст запитала, кого пані Губіанурі включила до списку славетних українців. Пані Людмила відповіла, що її список складається з відомих жінок України й очолює його Соломія Крушельницька. На цьому все скінчилося.

У суботу 8 грудня ми побачили анонс в теленовинах: на тлі булгаковського будинку поряд з пам’ятником Булгакову журналіст оголосила, що Булгаков, який довго мешкав у Києві, ніколи не визнавав Україну, яка для нього на все життя залишилась Малоросією. У неділю в «Підсумках тижня» знову пролунала ідея особливої зневаги Булгакова до всього українського, а потім показали весь сюжет…

Сюжет, на нашу думку, вийшов тенденційний. Ілюстрування «українофобства» письменника Булгакова кадрами зі слабких радянських художніх фільмів було просто некоректним. Серед героїв сюжету був пан Володимир Крижанівський, його представили як відомого фахівця з Булгакова. Пан Крижанівський дуже поважна і шановна людина, дипломат, публіцист, ми його дуже добре знаємо особисто, але при всьому тому він ніколи не вважався фахівцем з Булгакова. В Україні є вчені, які багато років вивчають саме життя і творчість Булгакова. Це Вадим Скуратівський, Людмила Кісільова, Олександр Корабльов і Мирон Петровський. Думка пана Крижанівського про підсвідому образу Булгакова на Україну дуже цікава, але їй бракує фактів.

З приводу того, що всі негативні герої Булгакова мають українські прізвища, взагалі не витримує критики. Наприклад, Тальберг, Шаріков, Швондер, Латунский, Берліоз, Босой, Пряхіна і т.д. – це зовсім не українські прізвища. Булгаков вважав себе сатириком і дуже любив вигадувати прізвища.

Також журналістка збрехала, що всі співробітники музею назвали Булгакова кандидатом № 1 у списку «Великих українців», хоча під час інтерв’ю отримала зовсім іншу інформацію.

Але річ не в цих окремих нюансах. Проблема в тому, що музей Булгакова був ідеологічно використаний. Ми вважаємо, що телеканал «Інтер» наніс шкоду репутації музею, якому скоро вже виповниться 20 років, і який ніколи не був звинувачений ні в непрофесійності, ні в неповазі до культури України. Ми мусимо визнати, що «Інтер» виконував завдання представити Булгакова не як одного із кандидатів у «Великі українці», а як кандидата у «Вороги України». Тому ми вважаємо за необхідне звернутися з відкритим листом до читачів та глядачів України, серед яких багато прихильників нашого музею.

На прикладі цієї історії, ми ще раз переконалися, що у нас не поважають людей і не соромляться маніпулювати думкою суспільства. Навіть через такий далекий від політики проект, на перший погляд, нашому суспільству продовжують нав’язувати ідеї протистояння, конфлікту, начебто прірви між нами, громадянами України. Інакше ми не можемо пояснити, чому в сюжеті було спотворено справжній «голос народу» - чому не показали інтерв’ю з тими людьми, які випадково потрапили до музею разом із журналістами «Інтера»?

Ми написали цей лист, щоб висловити своє обурення тим, як журналісти нехтують правом людей на висловлювання та самостійний вибір. Замість того, щоб зробити об’єктивний сюжет, показуючи різні сторони проблеми, вони скористалися авторитетом музею, щоб озвучити свою, «вже готову» версію, яку їм було потрібно тільки проілюструвати «гарною картинкою». Їх насправді не цікавить ані правда про Булгакова, ані думка суспільства.

Наш лист не присвячений питанню, чи може Булгаков претендувати на звання великого українця. Відповідь на це питання потребує більше часу, ніж15 хвилин інтерв’ю. Якщо аудиторії насправді цікаво, за кого буде голосувати музей Булгакова, то за Соломію Крушельницьку. Але все ж таки добре знати , що творчість Булгакова – це не тільки «Біла гвардія» та «Київ-місто». Дійсно, саме ці твори є найболючішими точками у ставленні Булгакова до України. Булгаков брав участь у подіях громадянської війни, і він не міг бути об’єктивним. Але на сьогоднішній день зібрання творів Булгакова нараховує 10 томів. І тільки прочитавши всі 10, можна робити висновки. Як фахівці, можемо свідчити, ані в щоденниках Булгакова, а ні в його листах, ані в його інших творах, немає слів зневаги до України, і він ніколи не називав її Малоросією, навіть в «Білій гвардії» написано що Олексій Турбін повертається на Україну. Булгаков ніколи не був шовіністом, яким його вирішив показати канал «Інтер». Тема Булгаков і Україна дійсно дуже непроста, саме ми, співробітники музею, це дуже добре розуміємо. Але справжнє мистецтво – це не поділ на своїх та чужих, на своїх та ворогів. Булгаков не був українофілом, але і не був українофобом.

Талант Булгакова це не талант історика чи політика, це талант письменника, який в часи радянського терору втілював справжню свободу особистості, незалежно від національності. Саме цю свободу сьогодні канал «Інтер» відібрав у глядачів, учасників проекту «Великі українці». Свободу самостійно вирішувати і обирати, а не повторювати стереотипи малоосвічених заангажованих журналістів.

На знак протесту проти брехні, непрофесійності, проти зневаги до пам’яті нашого видатного земляка М.Булгакова, музей відмовляється давати інтерв’ю всім ТБ-каналам з приводу Булгакова протягом тривалості цього проекту.

Директор музею М.Булгакова Кончаковський А.П.

Зам. Директора по науковій роботі Пітоєва-Лідер К.М.

Зам. Директора по масовій роботі Бурмістренко С.Л.

Ст.. Наук. Спів робіт., голова правління благодійного фонду «Сприяння розвитку музею М.Булгакова в Києві» Губіанурі Л.В.

Ст.. Наук. Спів робіт., директор благодійного «Сприяння розвитку музею М.Булгакова в Києві» фонду Воробйова І.О.

Ст.. Наук. Спів робіт., Рогозовська Т.А.

Ст.. Наук. Спів робіт., Ноженко С.П.

Ст.. Наук. Спів робіт., Сіренко І.О.

Мол. наук спів робіт., Дерід В.А.