Медіаюристи пропонують чітко визначити відповідальних за роздержавлення ЗМІ
Медіаюристи пропонують чітко визначити відповідальних за роздержавлення ЗМІ. Про це вони заявили під час засідання журналістського прес-клубу, присвяченого обговоренню проекту закону «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», який відбувся 6 листопада. Цей законопроект було внесено на розгляд Верховної Ради України в липні цього року, але його так і не було розглянуто. На думку експертів, у цьому є певний позитив. Адже є можливість допрацювати певні недоліки, які ще залишаються в законопроекті.
На думку юриста Української асоціації видавців періодичної преси Олега Целуйка, одним із найбільш суперечливих є момент про безоплатне отримання приміщень та майна редакцій виключно для господарських товариств, попередньо заснованих трудовими колективами цих ЗМІ: «Приватні учасники ринку навряд колись сприйматимуть за добросовісну конкуренцію набуття власності у такий спосіб і поза конкурсами»
Він також наголошує, що ставлення до майна, в яке вкладено хоча б частину свого статку, зовсім інакша: «Приватизація у Польщі на початку 90-х років довела, що ЗМІ, які були продані, у більшості довели свою працездатність в умовах ринку, а ті, що були “подаровані” – у більшості були перепродані і неодноразово ставали предметом суспільних каналів».
У цьому його підтримав юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. Він висловився проти будь-яких податкових преференцій для цих ЗМІ. Він вважає, що в такому разі треба докорінно змінювати всю податкову систему.
Як зауважив юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, у ст. 14 цього законопроекту не повністю прописано відповідальність за порушення законодавства про реформування друкованих засобів масової інформації. Також він звернув увагу присутніх на ст. 9, яка передбачає перетворення редакції в господарське товариство. Він вважає вибір саме такої форми власності не дуже вдалим. Натомість він запропонував форму виробничих кооперативів.
Ще одне суперечливе питання – якою мірою має враховуватися думка трудових колективів. На думку експертів, у результаті реформи найгірше почуватимуться районні газети. Адже вийти в самостійне плавання їм буде дуже важко. З одного боку, рекламний ринок там не настільки насичений, щоби ці видання мали змогу вийти на самоокупність. З іншого боку, районки виконують важливу соціальну функцію. Адже в обласних газетах далеко не завжди знаходиться місце для висвітлення проблематики маленьких районів.
Також експерти остерігаються, що згодом відбудеться відчуження майна редакцій на користь інших осіб. Щоб цього не сталося, вони запропонували чітко визначити коло установ, які відповідатимуть за реформування, і, зокрема, включити до цього переліку Держкомтелерадіо.
У підсумку всі юристи зійшлися на думці, що з прийняттям закону не варто сильно затягувати. Адже в будь-якому разі навряд чи буде створено законопроект, який влаштує всіх учасників цього процесу. Але затягування роздержавлення створює багато можливостей для маневрів із боку органів влади, які наразі контролюють ці видання.
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
