Яке щастя! Яка насолода! Який катарсис! Після тривалої перерви мій улюблений телевізійний ведучий знову з’явився на екрані. Він виплив скромно, без зайвого шуму, без непотрібної реклами. Але повз нього неможливо пройти. Я наткнувся на нього пізно ввечері, і з першого погляду побачив, що він росте. Так росте, що скоро в екран не влізе. Особливо росте його стан. Точніше, розширяється. Він десь удвічі, а може – і вдвічі з половиною ширший за його плечі. А лисина, спитаєте ви. Лисина залишилася такою ж. Але ж їй і не треба збільшуватися, бо вона і так широченна, як Київське море. А блискуча – як те ж море на сонці в тиху погоду. Коротше, зовнішність цієї телезірки раз побачите – ніколи не забудете. Це треба бути відважнішим за Олександра Матросова, щоб з такою подобою закривати собою амбразуру телевізора.

 

Ну ви ж розумієте моє захоплення і поділяєте мій екстаз… Про кого я веду? Як це «про кого»?! Він же єдиний такий, подібних більше нема. Це ж сам Дмитро Джангіров! І він, жорстокий, обділив усіх громадян України на користь киян. Бо побачити його тепер можна не в усіх куточках нашої неньки, а лише з усіх шпарин її столиці. Кияни можуть наочно переконатися, що народний улюбленець лишився вірним своїм принципам, котрі він сповідував у знаменитій програмі «Проте», що виходила після вечірніх новин на каналі «1+1». Заздрісники називали цю програмку «П’ятихвилинкою зненависті». Тоді цей полум’яний публіцист на всю потужність свого непересічного таланту таврував клятих націоналістів, котрі продалися підступним америкосам, а також підтримував інтернаціоналістів, які любили Росію і прагнули злитися з нею в політично-етнічному екстазі.

 

Яка ще об’єктивність, неупередженість, баланс точок зору? Це все понавигадували оті чортові «помаранчеві» журналісти. Ні, хай будуть різні точки зору, але всі правильні – такі, які Джангіров підтримує. Тож тепер він в ефірі телеканалу «Київ» уже не сам з’явився, а влаштував дискусію – у програмі «Вечірня кава». Ви подумали, що дискутується комунальне господарство, дерибан землі у столиці чи будівництво нових розв’язок, аби зменшити кількість заторів на столичних дорогах? Ну не смішіть! Наша зірка чудово знає, що всі ці дріб’язкові проблеми на міському комунальному каналі киян зовсім не цікавлять.

 

Тож до нашого героя в ефір завітав член Державної думи Росії Сергій Глазьєв та голова якогось українсько-російського центру Олег Бондаренко (якщо помилився з іменем, то даруйте, це ж постать не така помітна і знаменита, як ведучий програми). Так ось, Глазьєв казав, що Україна може вижити виключно в єдиному економічному просторі, а якщо не дай Бог вступить до Європейського Союзу, то ЄС такого просто не витримає і розвалиться. А його опонент нахабно заперечував: якщо Україна вступить ще й до ворожого Росії блоку НАТО, то вона зовсім накриється мідним тазом. Про те, що Росія зі своїми ворогами співпрацює значно ширше від України – гості якось замовчали.

 

Наша неповторна зірка стає, власне, не тільки зіркою, а ще й медійним магнатом. Вони там київські засоби масової інформації перетворюють у медійний холдинг і всенародний улюбленець стає одним із керівників. Під його керівництвом міське телебачення не колупатиметься в наших водогінних системах, не викриватиме тих, хто всупереч волі киян засмічує столицю незручно розташованими будинками. Він нам розповідатиме про згубність націоналізму і про виняткову користь від безкорисливої любові до Росії. Адже сам Джангіров палає такою любов’ю. І він хоче поділитися нею з усіма мешканцями Києва.

 

А на завершення свого ток-шоу Джангіров сказав: «Дякую вас». Мені так і захотілося відповісти: «Будь ласка вас». Тільки Джангіров не міг мене почути з того боку екрану. Так ось пишу на «ТК» – раптом я матиму честь бути ним прочитаним.