2 березня, о 12-00 в  „Укрінформі” (вул. Б.Хмельницького, 8/16)  відбулася прес-конференція на тему: «Нас не хочуть чути. Чому  обмежується доступ до інформації людям з вадами слуху перед виборами?». Організатори заходу - Українське товариство глухих та Громадська рада захисту свободи слова „Медіарада” звернули увагу журналістів на незадовільне виконання указу Президента України щодо забезпечення прав глухих на вільний доступ до інформації.

Організатори нагадують, що торік у жовтні люди з вадами слуху пікетували Національну раду з питань телебачення і радіомовлення і просили забезпечити їм через сурдопереклад доступ до суспільно важливої інформації, яка подається в новинах та політичних програмах. Також особисто пан Шевченко обіцяв допомогти глухим, але з'явилися лише рекомендації ввести в ефірі візуальний супровід соціальних програм і окремих випусків новин.

Як вважають учасники прес-конференції, нічого не змінилося й після підписання Президентом указу про створення сприятливих умов реабілітації інвалідів, де в п.5 зазначено: „вжити додаткових заходів для збільшення кількості інформаційних, суспільно-політичних та культурно-мистецьких програм з сурдоперекладом та титруванням”. Однак, орган, який повинен це все регулювати – Нацрада з питань телебачення та радіомовлення – проігнорував і проблеми нечуючих, і указ глави держави.

Нацрада стверджує, що немає відповідних важелів впливу на приватні канали. Але, на думку організаторів заходу, існує приклад ТРК „”України”, ТЕТ, яких Нацрада через погрози забрати ліцензію, „переконала” вести трансляцію українською мовою.

Головний редактор газети УТОГ „Наше життя” Наталія Каменська наголосила, люди з вадами слуху мають таке ж  право на отримання інформації, як і всі інші громадяни України. Є відповідна резолюція ООН, крім того в Україні діє Закон "Про соціальний захист інвалідів України". За її словами, раніше люди з вадами слуху мали змогу дивитися програму із сурдоперекладом, де пояснювали, як правильно заповнювати бюлетень, інші тонкощі виборчого процесу. Тепер глухі такої інформації позбавлені.

З наближенням парламентських виборів постає проблема адаптації політичної реклами для нечуючих. Через ігнорування законодавства, яке забезпечує права глухих на вільний доступ до інформації, 100 тисяч глухих та погано чуючих фактично залишаються поза виборчим процесом, себто будуть позбавлені можливості робити свідомий вибір.

Координатор "Медіаради" Ірина Тиран вважає, що "серйозні порушення прав людей з вадами слуху на отримання повноцінної інформації є наслідком зневажливого ставлення та непродуманої програмної політики з боку провідних державних органів, що повинні регулювати та контролювати законність в українському телепросторі".  На думку пані Тиран, складається враження, що Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення більше займається перерозподілом медіапростору під парламентських вибори, аніж вирішенням реальних проблем глядачів, зокрема, і нечуючих.

Тому УТОГ та «Медіарада» знов підіймають цю проблему на суспільне обговорення і закликають журналістів допомогти глухим не почуватися людьми другого сорту.

"Детектор медіа" за інформацією "Медіаради".