Про це сказав в інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини Володимир Яворський.

Українська Гельсінська Спілка з прав людини спільно з Міжнародною Гельсінською Федерацією поширили напередодні виборів звернення, у якому висловили стурбованість значними порушеннями політичних прав і свобод громадян. Зокрема, мова йшла про переслідування за політичними поглядами, що виявлялося у тиску правоохоронних органів, арештах, стеженні за людьми, звільненні з роботи за активну підтримку опозиційного кандидата. "Ми констатуємо тиск на студентів з боку адміністрації вузів - аж до звільнення чи застосування інших санкцій, наприклад, виселення з гуртожитків, - сказав Володимир Яворський. - Масовим, на жаль, був примус людей приходити на мітинги на підтримку одного із кандидатів, а присутність людей перевіряли за списками".

Володимир Яворський прокоментував і те, що напередодні першого туру голосування представники правоохоронних органів та виконавчої влади заявляли, що проведення масових акцій у день виборів, до яких закликала опозиція, буде незаконним.

"Я хотів би нагадати представникам державної влади про статтю 39 Конституції, де вказується, що мирні зібрання і заходи можуть проводитися вільно і обмежуватися лише судом, - сказав він. - Та ж стаття 39 вказує, що такі акції можуть також бути обмежені на підставі закону. Однак на сьогоднішній день такого закону немає. Тому на підставі різних нормативних актів, у тому числі регіональних органів влади, заборонити такі акції не можливо. Звісно, суди можуть тлумачити Конституцію, де є певні підстави, наприклад, якщо є загроза громадському порядку і національній безпеці. Але треба мати для цього конкретні факти, які свідчать про такі загрози. Загалом, варто також пам'ятати, що будь-які подібні погрози і попередження з боку правоохоронних органів є незаконними. Хоча б тому, що Європейська конвенція з захисту прав людини чітко передбачає, що правоохоронці, в першу чергу, мають захищати мітингуючих".

За словами В.Яворського, лише за минулий рік у найменшій області – Чернівецькій - апеляційний суд дав 823 дозволи на зняття інформації з каналів зв'язку, тобто, на прослуховувння і зчитування електронної пошти. У США за рік, за умов боротьби з тероризмом, таких дозволів 1380. "Як на мене, це є настільки неспівмірні цифри, які свідчать про те, що використання правоохоронних органів у політичних цілях в Україні – очевидне, - сказав він. - За неофіційними даними, які ми одержали у Верховному суді України, у 2002 році було надано офіційно 40 тисяч таких дозволів. Кожна людина, яку прослуховують, може перебувати у контакті із 100-120 людьми. Тобто, підрахунки показують, що офіційно в Україні прослуховують розмови кількох мільйонів людей."

Інф. Бі-Бі-Сі