Пізно ввечері у четвер, 22 червня, генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що за матеріалами ДФС і київської прокуратури поліція затримала Ігоря Гужву, який "вимагав і отримав $10 тисяч за нерозміщення компрометуючих матеріалів на чинного політика". За словами Луценка, у слідства наявні відео- та аудіодокази.

Якщо Гужву дійсно звинуватять у вимаганні, це загрожує йому позбавленням волі до десяти років. Проте, як заявив адвокат головреда Андрій Смирнов, вранці у п'ятницю жодного повідомлення про підозру не вручено та не оформлено протокол затримання особи.

"З формальної точки зору він не затриманий, з фактичної - затриманий", - сказав адвокат.

Гужва і радикали

Це вже не перша спроба правоохоронців "узяти за жабри" Гужву. Ще з часів його керівництва газетою "Вести" були спроби припинити його пропагандистську діяльність. Над цим працювала податкова та СБУ, але безрезультатно.

І ось, схоже, "талановитий медіаменеджер", як називають Гужву лояльні члени його оточення, попався на банальній жадібності. Як з'ясувалося, гроші він нібито вимагав у народного депутата, члена фракції Радикальної партії Дмитра Лінька.

"У вимаганні й у шантажі брав участь головний редактор "Страна.uа" Ігор Гужва", - розповів у кулуарах Верховної Ради сам Лінько. Він уточнив, що сам звернувся до правоохоронних органів.

Колега депутата по фракції Ігор Мосійчук додав, що діяльність Гужви документувалася з березня. "Є прямі докази надходження коштів з Російської Федерації на фінансування сайту "Страна.uа", - додав він.

Версія Гужви та його оточення

До редакції прийшли з обшуком приблизно о 21:00 у четвер, а невдовзі захищати Гужву примчалась міністр юстиції часів Януковича Олена Лукаш. Сам він встиг написати, що в редакції сайту проводиться обшук "за сфальсифікованою справою". А потім "вийшов в ефір" вже з телефону Лукаш. Його версія подій така:

"Близько місяця тому на мене вийшли люди від нардепа Радикальної партії Лінька і запропонували $20 000 за зняття тексту про конфлікт людей Лінька і Ківи (мова про радника міністра внутрішніх справ Іллю Ківу. - Ред.). Пропонували наполегливо, але я відмовився. Відтоді контактів із приводу Лінька не було".

Потім на сайті "Страна.uа" вийшла підредагована версія, з якої випливало, що люди Лінька виходили на Гужву двічі та пропонували гроші, а він, звісно, двічі відмовився. За версією головреда, правоохоронці прийшли до нього, бо їм "набридло чекати"? коли він "почне "вимагати" щось у Лінька".

Тим часом співголова фракції "Оппозиційний блок" Олександр Вілкул заявив, що готовий взяти Гужву на поруки. Це не дивно, зважаючи на давню дружбу Гужви з цією політичною силою. Під час останніх парламентських виборів він навіть пробував балотуватися від неї, але невдало.

Але його рекламний борд тих часів дуже красномовний:

Захисники Гужви говорять про наступ на свободу слова і провокації влади. Вранці у п'ятницю заступниця головного редактора "Страна.uа" Світлана Крюкова скликала прес-конференцію, під час якої розповіла, що не вірить у висунуті проти її шефа звинувачення. Натомість, це влада намагається перекрити кисень опозиційному виданню.

"Вимагання - це останнє, що він (Гужва. - Ред.) може робити. Він дуже інтелігента, ввічлива людина. Я не вірю в цю версію, ми вважаємо її сфабрикованою", - заявила Крюкова. Вона також запевнила, що Гужва немає ніякого стосунку до Кремля.

Крюкова запевняє, що "справа нульова" і не має перспектив. Та навіть похвалилася, що після скандалу сайтом зацікавилися п'ять інвесторів, "двоє з яких - іноземні".

Свобода слова чи пропаганда

Хто гарно знає Гужву, той не дасть збрехати - він ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Про них було відомо кожному журналісту, який працював із ним у різних проектах.

Це виплило назовні ще у 2010 році: журналісти відділу новин газети "Сегодня" тоді надіслали на сайт "Телекритика" анонімного листа, де розповіли: "Без погодження можуть бути дописані не тільки фрази в авторський текст, але й змінені коментарі експертів, очевидців, джерел, не кажучи вже про вписування якихось анонімних коментаторів".

Гужва запевняв, що лист - це фальшивка. Але як розповіли "Еспресо" його колишні підлеглі, вони дійсно його написали і це подіяло - головний редактор почав акуратніше ставитися до правок.

Слова про наступ на свободу слова - це стандартна лінія захисту Гужви, яку він використовує ще з часів роботи головним редактором газети "Сегодня". Звідти він пішов зі скандалом у 2012 році.

Точніше, його "пішли", але перед цим він встиг влаштувати в стінах редакції невелику революцію під гаслом боротьби проти цензури нового керівництва, зокрема - Олени Громницької.

Після того він виринув у Москві як шеф-редактор газети "Московские новости". Але в 2013 році він покинув проект і повернувся в Київ, де почав збирати команду для запуску нового проекту - газети "Вести".

Перший номер вийшов у травні того ж року і спочатку проект здавався багатьом цікавим. Ставити новини з посиланням на видання не гребувала навіть "Українська правда" та інші видання.

Газета була лише початком. Створений Гужвою холдинг "Мультимедіа Інвест Групп" заснував журнал "Репортер" (створений по франшизі журналу "Русский репортер"), запустив "Радіо Вести" та перекупив телеканал UBR.

Дивувало лише, що газета роздавалася безкоштовно. Логічно поставало питання про джерело фінансування. Гужва усіх запевняв, що єдиний власник видання - то він сам, а гроші на запуск - то кошти інвесторів, імена яких він розкривати не може без їхньої згоди.

Як з'ясувалося вже у 2015 році, гроші йшли від Олександра Клименка - колишнього міністра доходів та зборів, який після втечі Януковича переховується в Росії. Це й не дивно, враховуючи, що Гужва давно приятелює з його братом Антоном Клименко.

"Під час президентських виборів 1999 року Антон Клименко очолював передвиборчий штаб Олександра Мороза в Донецькій області, а Ігор Гужва на той момент керував випуском партійного видання для Соціалістичної партії України", - писав у розслідування для "Української правди" в 2014 році тоді ще не депутат, а журналіст Мустафа Найєм.

Коли почався Майдан, стався камінгаут газети "Вести". Особливо запам'яталась багатьом перша шпальта, на якій українців закликали "узбагоиться". А після початку боїв на вулиці Грушевського газета вийшла з першою шпальтою "День беспредела".

Ставлення до видання не виправила навіть спроба замиритися випуском з "обличчями майданівців", який пробували роздавати на Майдані. Після анексії Криму та початку російської агресії на сході України позиція стала ще більш зрозумілою.

Наприклад, коли почались бойові дії на Донбасі в журналі "Репортер" опублікували "бойовий щоденник" прес-секретаря покійного Мотороли, бойовика-сепаратиста Геннадія Дубового. Що цікаво, дружина цього Дубового певний час очолювала донецький філіал газети "Вести".

А телеканал UBR в липні 2014 року отримав попередження від Нацради з питань телебачення і радіомовлення за синхрони терористів - Ігоря Гіркіна, Павла Губарєва, Валерія Болотова, Олександра Ходаковського.

Спроби взяти Гужву

Перша спроба припинити прокремлівську діяльність Гужви сталася у травні 2014 року. До офісу "Вестєй" прийшли з обшуком податківці. Серед іншого вони знайшли в сейфі у кабінеті Гужви 1,5 млн грн.

Його звинуватили в незаконній конвертаційній діяльності - було встановлено зв'язок між грошима, що надійшли на рахунок холдинга Гужви, та підприємства "Торггазстрим ЛТД", яке пов'язане з "Реал Банком" Сергія Курченка.

Гужва тоді заявив, що гроші не його, а одного зі співробітників, який просто залишив їх на зберігання. А гроші Курченка, він, мовляв, не брав. Як би там не було, довести до пуття цю справу податківці не змогли.

У вересні 2014 року до редакції з обшуком прийшли вже з СБУ. Конфіскували ноутбуки, на яких працювали журналісти та інші співробітники. Згодом СБУ передала результати обшуків Міністерству юстиції, яке звернулося до суду з вимогою скасувати реєстрацію газети. Але цього не сталося - газету роздають досі.

Сам Гужва на певний час виїхав до Москви, а його оголосили в розшук за ухилення від сплати податків. Що цікаво, він навіть у Москві продовжував керувати редакційним процесом і вичитував та правив усі матеріали.

Діяльність податківців та СБУ супроводжувалась блокуванням деяких рахунків холдингу та самого Гужви. Як розповіли сайту Еспресо його колишні співробітники, на той час у газеті давно припинили виплачувати "білу" зарплату та взагалі почались проблеми з її виплатою.

Гужва згодом повернувся у Київ. Його затримали, але невдовзі суд випустив його під заставу в 1 млн грн. Та вже у липні 2015 року він пішов з холдингу. Злі язики стверджують, що він прихопив із собою кругленьку суму з редакційної каси.

Керувати "Медіахолдингом Вести" стала Ольга Семченко, колишній прес-секретар Олександра Клименка. Власне, це остаточно підтвердило версію про те, що колишній головний податківець фінансує безкоштовну газету. Хоча і Семченко, і він сам це заперечують.

Подякуємо хакерам

Діяльність Гужви згадується у "листах Суркова", які виклали в публічний доступ патріотично налаштовані українські хакери. Зокрема, є цікавий лист від самого Гужви, в якому він просить свого давнього знайомого Віталія Лейбіна про допомогу та зізнається в проросійській діяльності. Лист взагалі дуже цікавий: там згадуються і схеми, які "вибудував Клим" (вочевидь, Олександр Клименко. - Ред.), і матеріали в "Репортері", які робили "на прохання з самого Верху".

Лейбін у листі до Суркова називає Гужву "наш старый друг" та пояснює, що його цінність для Кремля полягає в тому, що він "убедителен и умеет ярко и под нужным соусом подать необходимую информацию". В іншому листі Лейбін пише, що новий проект Гужви, сайт "Страна.uа" стане "суперэффективной платформой для пропаганды Кремля".

Сам Гужва назвав ці листи підробкою, та запевнив, що адресою guzhva@strana.ua користуватися не міг, бо в 2015 році ще працював у "Вестях". Втім, реєстрація домену strana.ua відбувалася в 2004 році, тож і відповідною поштою Гужва цілком міг користатися.

Проект "Страна.uа" запустили в лютому 2016 року. Спочатку до проекту мав відношення Іскандер Хісамов - ще один давній друг Гужви. Він спочатку писав колонки на сайті "Вести", потім очолив журнал "Репортер", потім - телеканал UBR і навіть вів там якесь ток-шоу.

Листування цього діяча також стало здобутком хакерів. Зокрема, з нього з'ясувалося, що Хісамов пішов з сайту Гужви і це викликало нерозуміння останнього. Втім, схоже що вони лишилися друзями. Бо новий проект Хісамова "Украина.Ру" зараз половину текстів на першій шпальті присвятив затриманню Гужви.

"Украина.Ру" має виразно виражену прокремлівську спрямованість. Окрім текстів про Гужву там можна помітити і такі чудо-ексклюзиви: "Украину наводнят ближневосточные гастарбайтеры", "Реформа среднего образования: на янтарь, в полицию или на фронт".

Це добре характеризує те, що відбувається в голові людей, з якими працює Гужва. Адвокат головного редактора очікує, що суд, який обере йому запобіжний захід, відбудеться у п'ятницю ввечері, або ж у вихідні.

Фото угорі: korrespondent.net