Уже вкотре прямо за вікном відбуваються події, які впливають на долю всієї країни. Інколи про таке навіть читати нервово — що вже казати про безпосередню участь. Тож треба визнати, що жити у «підручнику історії» не дуже приємно. З іншого боку, ми створюємо цю книгу з власної волі, що б там не казала російська пропаганда та народний депутат Сергій Власенко у «Темі з Мосейчук», про яку нижче. Тому ласкаво просимо в чергову главу новітньої історії України під умовною назвою «Картонковий майдан 2.0».

Ютуб для написання поточного розділу — незамінний помічник, бо він фіксує усі події, думки та версії у реальному часі. Потім може хто і захоче відхреститися від своїх слів, але зась. Або, навпаки, зможе довести свою правоту. Як-от, наприклад, Віталій Портников на суспільно-політичному ток-шоу «Говорить великий Львів».

— Усі, хто в принципі користується соцмережами, вже на пам’ять знають ваш вислів, що Федорову буде складно. В нього буде всього два шляхи: він або стане популярним і його звільнять, або стане неуспішним міністром і його також звільнять, — звернувся до гостя ведучий Віталій Крутяков.

Ішлося про травневий виступ журналіста та публіциста на ІТ-конференції DOU Day 2026, за який йому  добряче прилетіло від користувачів соцмереж. Зокрема і за скептичне ставлення до перспектив тодішнього міністра оборони Михайла Федорова.

—  Перша людина, яка знає, як організувати боротьбу за Україну, — це президент Володимир Зеленський. Ви розумієте, що якщо у людини немає такої візії і протягом такого довгого часу вона перебуває у такій війні, то вона без уявлення про свою обраність не може керувати. Я тому і казав, що у Федорова немає жодних шансів у такій конфігурації. Поганий міністр приречений на крах — і популярний міністр приречений на крах. Треба бути сірим і непомітним! — відповів Портников.

— Секрет успіху Кабміну Володимира Зеленського, — пожартував Крутяков.

Назагал «Говорить великий Львів» організував марафон експертів прямо у день голосування за нового прем’єр-міністра та новий уряд і початку вуличних протестів проти відставки міністра оборони Михайла Федорова 16 липня.

Серед гостей, окрім Портникова, були колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко та чинні народні депутати Микола Княжицький і Микита Потураєв. Останній зранку того ж дня оголосив про складання повноважень. Це зараз уже всі знають, що Потураєв зробив це на знак протесту проти кадрової політики, де міністрів раптово звільняють і призначають без причин і пояснень. А 16 липня його поява у прямому етері та пояснення позиції була справжнім подарунком для глядачів. Хоча б для того, щоб упевнитися: нерозуміння причин кадрових змін в уряді — нормальна реакція, а не прояв слабоумства. Бо нардеп теж не розумів, що відбувається.

Двогодинний етер «Говорить великий Львів» у ютубі подивилися 39,2 тисячі глядачів за два дні.

Ще триваліший марафон — понад 6,5 години — 16 липня влаштувало «Радіо Свобода». Журналіст медіа Мар'ян Кушнір робив прямі ввімкнення з-під театру Франка у Києві, де зібралися протестувальники з картонками, а ведуча Власта Лазур спілкувалася онлайн у студії з експертами.

Більшістю були народні депутати. Микита Потураєв з’явився і тут.

— Це рішення зумовлено тим, що для мене абсолютно незрозумілими є процеси навколо Міністерства оборони і заміни очільника Міністерства оборони. Але це стосується не особисто Михайла Федорова, а це стосується небезпеки згортання і навіть більше — нівелювання тих реформ, які були започатковані командою Михайла Федорова в Міністерстві оборони, — сказав він.

Потураєв додав, що у разі схвалення Верховною Радою його заяви про складання повноважень передусім розглядатиме варіанти служби в Збройних силах України. Прозвучало сенсаційно, бо, на відміну від колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, який після звільнення також ніби збирався на фронт, але так туди і не доїхав, Потураєв має репутацію людини слова.

Трансляцію подивилися майже 142 тисячі глядачів за два дні.

Але справжнім хітом ютубу стала трансляція брифінгу колишнього міністра оборони Михайла Федорова, яка за два дні зібрала понад 910,3 тисячі переглядів.

Сам факт його появи перед журналістами — вже непересічна подія, адже Федоров на посаді у Міноборони мовчав майже пів року, а заговорив лише у червні. Тоді, нагадаю, він дав два великих інтерв’ю, де розповідав про реформу військової служби та плани дипстрайків по Росії. На брифінгу Федоров продемонстрував непритаманну йому форму відвертості. Він уперше розповів про конфлікт із головкомом ЗСУ Олександром Сирським, проблеми в армії та свої помилки.

— Ми зіткнулися з тим, що ті ініціативи, які ми пропонували, стали блокуватися, і Сирський не готовий особисто в очі говорити про проблеми. Він готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив у медіа якусь кампанію... Замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну. І в цьому є велика проблема, — сказав Федоров.

Гучні заяви додали трохи розуміння ситуації з відставкою міністра оборони, але ж ніяк не пояснили всі інші, так би мовити, рухи навколо уряду.  Саме тому наступного після 16 липня дня геть усі малі та великі ютуб-майданчики зайнялися пошуком очевидних і неочевидних причин того, що відбулося. «Нахіба це було?!» — як коротко назвала черговий епізод свого проєкту «Тема» Наталія Мосейчук. 

Тема з Мосейчук виявилася напрочуд цікавою. По-перше, авторка та ведуча розпочала випуск із виступу Петра Порошенка в парламенті, який критикував рішення про відставку уряду. Уривок був обраний не найбільш промовистий, як на мене, але все одно неочікувано. По-друге, вона прямо сказала, що підтримує Михайла Федорова, що трохи руйнує образ Мосейчук як непохитної прибічниці Володимира Зеленського. По-третє, в студії був наявний дивовижний навіть для неї баланс політичних сил. Гостями програми стали народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Юлія Сірко («Голос») та Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»). Навіть політолог Володимир Фесенко, що долучався до студії онлайн, подякував. Хоча і не встояв перед спокусою підколоти Гончаренка.

— Я з задоволенням дивлюся. Мені цікава завжди кухня. Я вас дивлюся і одночасно бачу, що з’являються в телеграмі інсайди від Гончаренка. Оце велике мистецтво — бути у вас на ефірі й одночасно постити інсайди про кадрові зміни, — підколов він.

— Можу підтвердити, що я періодично щось пишу з телефону, — парирував Гончаренко.

Фесенко вирішив розвити тему.

— Хто у нас головні інсайдери в парламенті? Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк. Обидва представники опозиції. Але витоки йдуть про рішення влади. І мені завжди цікаво, а хто джерела? Хто ж зливає інформацію? Це як ілюстрація, як працює наша політика. У нас усе взаємопов’язано, — усміхнувся він.

Попри посмішки та взаємні жарти, суперечки у студії теж траплялися.

— Нам потрібен мир. На жаль, усі події нас до миру не наблизили ні на крок, навпаки віддалили. В очах Путіна все, що в нас відбувається — якийсь бардак, — сказав народний депутат Гончаренко.

— Нахера мені його очі? — обурилася ведуча.

Гончаренко почав щось пояснювати, але Мосейчук повторила своє питання ще гучніше.

— Коли він їх заплющить, нам його очі будуть не потрібні. А сьогодні нам потрібно, щоб Путін зрозумів — він Україну не переможе.

— Так він це вже зрозумів, він обісрався.

— Він, може, і обісрався, але цього ще не зрозумів.

— Так а що ми хочемо від його очей? Один уже з’їздив, подивився йому в очі та сказав «ні, придурок рідкісний». Це був Зеленський, — нагадала ведуча.

— Так, це був Зеленський. Але ми не можемо досягнути миру, поки в очах Путіна не з’явиться, що він змушений на цей мир піти. Немає іншого шляху. Ми маємо воювати якісно, маємо бути сильними, він має бачити, що тут сильна управлінська команда, — пояснив свої слова Гончаренко.

— Ну так ви так і кажіть, а не про «хочу подивитися в його очі», — погодилася ведуча.

В обмін люб’язностями між Мосейчук і Гончаренком ніхто не втручався, а от народний депутат Сергій Власенко спромігся отримати дорікання відразу від  усіх учасників програми.

Обурення гостей викликало його зауваження, що протест проти відставки Михайла Федорова є «організованою історією».

— Повна калька з подіями минулого року, — сказав він.

Депутат, виходячи з його аргументів, не міг повірити, що така кількість людей самоорганізувалися для проведення акцій протесту. Мовляв, навіть десятеро вже не можуть домовитися, де зустрічатися.

— Як телеведуча «Чесних новин» спитаю вас як адвоката Помаранчевої революції: а той протест не був організований? — звернулася до гостя Мосейчук.

— Той протест не був організований із сьогодні на завтра.

— Але ж група з десяти людей виходила від сьогодні на завтра? — уточнила Мосейчук.

— З десяти людей — нема питань, — дещо непослідовно відповів Власенко.

Колеги по парламенту та ведуча одночасно спробували переконати опонента, що за сучасного рівня користування соцмережами домовитися може хто завгодно, з ким завгодно та про що завгодно. Але їхні зусилля були марними.

За пів дня відео подивилися 34,6 тисячі глядачів.

Однозначної відповіді на питання «нахіба це було» учасники дискусії у Мосейчук так і не знайшли. Ну, воно і зрозуміло. Ситуація з відставкою уряду виявилася настільки багатогранною, що поки ніхто не спромігся зібрати в одному етері геть усі «шари». Будь-яке нове відео з ютубу лише додавало нових подробиць і версій. Деякі з них були майже конспірологічними.

Наприклад, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на своєму каналі  висунув версію, що конфлікт із головкомом Олександром Сирським не є справжньою причиною відставки Михайла Федорова.

— Михайло був сім років одним із найближчих людей до президента. Шість місяців тому Михайло реалізував свою мрію, зійшов на посаду міністра оборони і сягнув піку своєї влади. І користувався піковою довірою президента. Я це знаю безпосередньо з перших вуст, що називається. І ось сьогодні таке падіння. Я не вірю, що за цією кризою стоїть лише питання конфлікту Михайла з Олександром Сирським чи конфлікту Михайла з корупційними людьми, які захищали корупційні схеми в міністерстві оборони. Я знаю президента, працював теж із ним, і за шість місяців ти не падаєш у стосунках із Зеленським із піку близькості, влади, концентрації сили в повний розрив. Тому я висловлю припущення, що між ними сталося щось особисте. І він не міг більше довіряти Михайлові так, як він довіряв йому всі ці роки, — сказав Кулеба.

Цей доволі короткий монолог Кулеби подивилися за два дні понад 116 тисяч глядачів.

А політичний оглядач «Української правди» Роман Романюк, що цього тижня став гостем каналу «Є питання» з ведучою Оленою Трибушною, наголосив, що раніше версія про те, що все перезавантаження уряду було вигадане заради того, щоб позбутися Михайла Федорова, звучала як жарт. Утім, події, що розгорнулися після відставки уряду Свириденко, багатьох переконали, що ця версія є чи не єдиною правдивою.

Назагал Романюк вважає, що справжньою причиною усунення Михайла Федорова став спротив генералітету новим правилам оборонних закупівель. На його думку, колишній міністр оборони Федоров зламав звичні схеми гравців тіньового ринку на закупівлях зброї, а Зеленський вирішив підтримати стару систему.

— Та реакція суспільства, протести і все, що я читаю останніми днями у соцмережах — дуже прямий сигнал Зеленському, що це неправильний вибір. Питання в тому, чи Зеленський ще розрізняє ці сигнали, чи він здатен слухати лише кількох нашіптувачів, які хороводом  навколо нього крутяться, — сказав Романюк.

Також ведуча проєкту Олена Трибушна з’ясувала, чому колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак нещодавно відвідував головкома Олександра Сирського. Про цю зустріч уперше написала «УП».

— Наші джерела кажуть, що вони досить часто зустрічаються з Сирським. Дай їм Бог здоров’я, — відповів Романюк.

За добу відео подивилися 113 тисяч разів.

Критика на адресу протестувальників в українському ютубі майже не звучала. Хіба що журналістка, головна редакторка газети «День» Лариса Івшина, яка завітала до етеру ведучого Дмитра Тузова на Radio NV, згадала події 100-річної давнини та падіння УНР через внутрішній роздрай.

— Усе це через те, що хороші люди з різних боків доводили свою правоту. Не маю сумніву, що вони хотіли добра Україні, але зрештою вистелили дорогу в пекло. Тому застерегти від лівацьких ухилів треба всім дорослим вдома, щоб потім не шкодувати в еміграції про останній втрачений шанс, — попередила вона.

Користувачі у коментарях зауваження редакторки розкритикували, але її теза про те, що «минуле може помститися», варта уваги. Це знову про нашу епічну битву минулого з майбутнім, де на полі бою гине сьогодення.

За добу відео подивилися 6,1 тисячі глядачів.

До речі, Дмитро Тузов у свій проєкт «Хід Тузова» на «Апостроф TV» покликав уже колишнього очільника Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Він отримав посаду у новому уряді Сергія Корецького та їде до Києва. Коментувати зміни у Кабміні гість особливо не міг, про що чесно попередив. Говорили натяками та узагальненнями. Але в будь-якому разі ця бесіда цікава, бо Кім для українців і до нового призначення залишався кимось більшим, ніж очільником однієї з областей. Він був обличчям спротиву на початку повномасштабного вторгнення.

Нагадаю, що згодом кількість його появ у медіа та соцмережах значно зменшилася і ходили чутки, що його було посунуто з інформаційного поля через занадто велику популярність у народі — як і зараз у випадку з Федоровим. Але столична посада все ж настигла героя. І вже наче ніхто не побоюється конкуренції. Чи далі буде?

Інтерв’ю за два дні подивилися 4,6 тисячі глядачів.

Там же на «Апострофі» вийшла ще одна цікава розмова. У проєкті  «Контексти Руно» ведуча Роксана Руно поговорила про відставку міністра оборони Михайла Федорова й інші кадрові зміни в уряді, протести та ситуацію в армії з чинним військовослужбовцем, офіцером 3-го батальйону «Свобода» Нацгвардії Андрієм Іллєнком. Він, до речі, відразу прокоментував можливу заборону військовим висловлюватися щодо поточної ситуації, про яку казали деякі народні депутати, активісти та медійники.

— Висловлювати свою думку військовим — це нормально. Тому що ми вільні люди. Вибачте за цей, можливо банальний, пафос, але ж ми воюємо за свободу, зокрема і за свободу висловлювати свої думки. Якщо це не суперечить закону і не є закликом до якихось протиправних дій, порушення дисципліни та субординації, які, безумовно, є важливими під час війни. В принципі, всі громадяни — і військові теж, бо вони теж громадяни — мають право висловлювати свої думки з приводу кадрових призначень. Уже давно армія стала повноцінним зрізом суспільства, і думки військових — це важливий індикатор суспільних настроїв, — сказав Андрій Іллєнко.

За два дні бесіду подивилися 14,3 тисячі глядачів.

А наостанок завершу тим, ким і почала — Віталієм Портниковим.

— Хочу жити у світі, де прогнози Портникова не здійснюються, — пожартувала у тредс одна користувачка.

— Я теж, — відповів їй журналіст, який прийшов у коменти.

Тож поки мрії обох не здійснилися, за прогнозами Портникова, як показала історія з Федоровим, варто стежити.

Центр близькосхідних досліджень виклав його лекцію «Як бути ефективним і дієздатним в умовах великої невизначеності», яку журналіст і публіцист прочитав у межах навчального проєкту «Літня українська миротворча школа». Назва відео вичерпно описує, про що йшлося. На мою думку, ці поради не менш важливі, ніж правила безпеки під час обстрілу. Бо інакше накриє уламками старого світу.

Лекцію за тиждень подивилися 21,5 тисячі разів.