Обмін розбрату

Обмін полоненими, що відбувся 29 грудня,  став найважливішою подією останніх днів року, тож відеоблогери, природно, звернули на нього увагу. Роман Скрипін присвятив події 35-хвилинний випуск відеоблогу «Рибки Холодницького», вийшовши у прямий етер напередодні нового року. Рішення звільнити беркутівців, на думку Скрипіна, «не дотичне до законності». «Це — повний **здєц» — оцінив рішення суду журналіст-блогер, пригадавши, що спірних діячів відпускали й за часів Петра Порошенка. І попередня, і чинна влади, певен Скрипін, втрапляють у «пастки гібридності».

А от спецкор УНІАНу в Росії Роман Цимбалюк вважає, що, диктуючи умови щодо обміну, «Россия и ее президент фактически подписались, что они несут личную ответственность за происходящее в Украине».

Мама, вызывай ментов

Напередодні нового року, коли більшість блогерів активності не проявляли, Анатолій Шарій, як і деякі інші його колеги по цеху, відреагував на так званий напад невідомих осіб на активіста Віталія Регора. Якого, у свою чергу, підозрюють в обливанні сечею представника видання «Шарій.net» Дмитра Кучера. 

За словами ж самого Шарія, відео інциденту він знайшов у власній поштовій скриньці. У власних роздумах на тему «помсти» Регору блогер, погано приховуючи зловтіху, іронізує над тим, як помітно злякався активіст, що виглядав сміливим при нападі на кореспондента Кучера. Висновки у Шарія  прості: на кожну дію «злих націоналістів» прийде протидія. Хоча силові методи блогер публічно засудив.

Зреагував на інцидент і блогер та активіст Сергій Стерненко. Звісно ж, емоції від перегляду відео у нього були повністю протилежні. На думку Стерненка, те, що Шарій встиг записати блог і опублікувати кадри просто в день нападу, свідчить, що сам Анатолій і є замовником нападу на активіста. Натомість, Віталій Регор, вважає блогер, вчинив «максимум дрібне хуліганство» відносно «чорта, який не є журналістом навіть формально». На завершення відео Стерненко закликав глядачів «активно купувати засоби самооборони».

Зрештою, відео нападу на Регора цілком може зіграти проти самого Анатолія Шарія. Адже як окремі активісти, так і, наприклад, нардеп попереднього скликання Ігор Луценко стверджують: провадження щодо нападу на активіста може зробити Шарія надовго нев’їзним до України. Хоча у такий розвиток подій не віриться.

Та не однаково мені

Інформаційна бомба значно більшої потужності вибухнула саме у новорічну ніч. Адже у своєму новорічному привітанні президент Володимир Зеленський сказав, що «не важливо, як називається вулиця, бо вона — освітлена та заасфальтована».

Блогери, що зараховують себе до патріотичного табору, слова президента засудили. Осуд вилився у сотні постів та коментарів у соцмережах, а також у численних тематичних відеоблогах.

Зокрема, кореспондент УНІАН у Росії Роман Цимбалюк виклав свій виступ в етері радіо «Эхо Москвы», де привітання Зеленського стримано похвалив. Проте відзначив: назви вулиць важливі, адже йому «не хочеться жити на проспекті Мотороли».

Засудив слова президента і Сергій Стерненко, але у своєрідний спосіб: опублікувавши власне відео 2017 року, коли Стерненко та гурт активістів зірвали в Одесі концерт російського сатирика та прихильника анексії Криму Костянтина Райкіна. Після заходу, що не відбувся, Стерненко взявся пояснювати обуреним присутнім, чому вони змусили тікати російського гостя. Діалог активіста та проросійськи налаштованої глядачки завершується її прокльонами в бік Стерненка зі словами «какая разница, чьи войска на Донбассе?».

Та були й позитивні відгуки про новорічне звернення Зеленського. Наприклад, від того ж таки Анатолія Шарія. Перед обговоренням привітання Зеленського блогер згадав і дії 5-го та Прямого каналів, які до Нового року показали привітання 5 президента України Петра Порошенка замість чинного глави держави. А от коли зайшлося про слова Зеленського, Анатолій Шарій робив компліменти. Сказавши, зокрема, що «вещи, которые мы произносим на кухне, начали говорить в новогоднем обращении». «Я не помню настолько человеческого обращения… насколько глубокий посыл на объединение», — сказав Шарій.

Привітання та підсумки

Чимало блогерів виклали на власних каналах або привітання з новим роком, або ж підсумки 2019-го та сподівання на 2020-й. Найбільш лаконічним виявився Дмитро Гордон. Вітаючи підписників із прийдешнім роком, телеведучий сказав, що позаду «5 лет, которые не дали Украине ничего». Та напередодні 2020-го року він має «хорошее настроение, потому что есть надежда и потихоньку уходят тревоги».

Активно підбивала підсумки і відеоблогерка «Страни.ua» Олеся Медведєва. Зокрема, у відео «Топ 10 самых ярких событий в Украине уходящего 2019 года» (оце так заголовок! — Авт.) блогерка згадала про розслідування від Bihus.info стосовно махінацій в «Укроборонпромі», що призвело, мовляв, до послаблення рейтингу Порошенка, а ще викликало «красивый, яркий… протест» Нацкорпусу, коли 5 президента на публічних виступах закидали іграшковими поросятами. Зайшлося у ролику і про дебати перед другим туром президентських виборів, де Петро Порошенко, вважає блогерка, «потерпел разгромное поражение». Згадувала Медведєва і про обміни полоненими, і про діяльність політичного пранкера Джокера, якого «Новое время», до речі, пов’язує зі «Страной», і про нормандську зустріч у Парижі.

В іронічній манері підбили підсумки на каналі Skrypin.ua. Роман Скрипін та колеги пародіювали звернення колишніх українських президентів, вставивши у відео виступи Кравчука, Кучми, Ющенка та Порошенка. Звітувалися медійники і про зібрані від глядачів кошти, і про динаміку ютуб-переглядів відео каналу.

Шарій проти Порошенка, Стерненко проти Хакамади

Були на тижні й «ексклюзивні» теми, на які реагували лише окремі блогери. Суперактивний Анатолій Шарій знайшов у своєму щільному графіку час подивитися передноворічне інтерв’ю Петра Порошенка, що вийшло в етер на Прямому. Послідовний ненависник попереднього президента пройшовся по медіапродукту вздовж і впоперек, спершу відзначивши, що, як і під привітанням Володимира Путіна, під поздоровленням Петра Порошенка на ютубі вимкнені коментарі. (До слова, закритими є і коментарі під згаданим Шарієм інтерв’ю — Авт.).

Що ж до самого інтерв’ю, Шарій зауважує, що цей продукт важко віднести до журналістики (як, власне, і продукт від самого Анатолія — Авт.), адже Матвій Ганапольський та Світлана Орловська не намагалися ставити Петру Порошенку важливих незручних запитань. Натомість змагались у тому, хто буде улесливішим до 5 президента та зробить йому більший комплімент. Що ж, справді, на тлі риторики цих ведучих Дмитро Гордон видається справжнім хардтокером.

А от Сергій Стерненко відзвітував про перемогу: до Києва таки не приїде російська політикиня Ірина Хакамада, яка свого часу підтримала анексію Кримського півострова. На думку Сергія, скасування скандального візиту — це результат того, що «тисячі людей про це писали… а ви ділилися моїм відео».  Проте, надалі Стерненко пообіцяв домогтися для політичної діячки ще й заборони в’їзду до України мінімум на три роки та вкотре закликав підписників «не мовчати».

Спокійний Кисельов на завершення буремного тижня

Опублікував чергові «Итоги» і в минулому російський, а нині український телеведучий Євгеній Кисельов. Зайшлося, зокрема, про різні новорічні привітання від Зеленського та Путіна, обмін полоненими, газові угоди між Україною та Росією.

Телевізійник, як завжди, мовив спокійно та виважено. Згадуючи новорічні звернення президентів України та Росії, Кисельов відзначив, що між двома президентами існує справжня «цивилизационная пропасть». Бо ж Путін мовив лише про минуле (на кшталт 75-ї річниці перемоги над фашистською Німеччиною), тоді як Зеленський «говорил человеческим языком… призвав сограждан объединиться» (і в цьому висновки Кисельова збіглися з думками Шарія, — Авт.). Проте Кисельов не згоден з формулюванням «яка різниця» щодо питання декомунізації. Та поки що нічого з того, чим лякали народ прихильники попередньої влади, певен ведучий, не сталося. «Я не хвалю и не ругаю Зеленского, а просто размышляю», — сказав Євгеній Кисельов.

Схвально відгукнувся ведучий і про обмін полоненими 29 грудня. На його думку, визволяти полонених варто у будь-який спосіб, навіть якщо ворогу доводиться віддавати вкрай сумнівних персонажів.