1 серпня, «Вже на часі», Прямий

Гостями були народні депутати та депутатки: голова підкомітету з питань дотримання законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування комітету з питань антикорупційної політики Вікторія Сюмар («Європейська солідарність»), член комітету з питань правової політики Сергій Демченко («Слуга народу»), перша заступниця голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко («Голос»), голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів і похідних фінансових інструментів (деривативи) комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Ніколаєнко (ВО «Батьківщина»). По двоє чоловіків і жінок.

Як і минулого тижня, у програмі «Вже на часі» обговорювали законопроєкт про заборону УПЦ МП, що досі не ухвалений. «Дежавю» глядачі побачили й у заголовку: тиждень тому він починався зі слів «Стефанчук вчепився за УПЦ МП…», цього разу «Стефанчук зупинив роботу ПАРЛАМЕНТУ…». В етері навели пряму мову спікера парламенту стосовно згаданого документа. Нагадаємо, раніше Руслан Стефанчук пояснював затримку з голосуванням неготовністю фінального варіанту законопроєкту. Схожу риторику провадив і присутній у студії «слуга народу» Сергій Демченко.

Натомість Вікторія Сюмар із «Європейської солідарності» сказала, що затримка з ухваленням документа пов’язана з тим, що монобільшість не хоче псувати стосунки з депутатами від колишньої ОПЗЖ, прихильники якої, мовляв, є вірянами російської церкви. Андрій Ніколаєнко з ВО «Батьківщина» суголосно говорив, що голоси в сесійному залі точно будуть, і мова не про вплив на віросповідання, а саме про заборону юридичної організації УПЦ МП.

Відстрілюватися від нападок опозиції змушений був представник «Слуги народу» Сергій Демченко. Нардеп говорив, що нинішній варіант законопроєкту — це «документ на тисячу аркушів», хоча решта гостей доводили, що мова про додатки, яких завжди чимало. Парламентар не відступав: мовляв, ухваливши наявну редакцію, не буде змоги реалізувати закон юридично, тож треба доопрацювати. Юлія Клименко з «Голосу» заперечила: мовляв, юридичні недоліки мають усі законопроєкти. Які можна ухвалювати, якщо є політична воля.

Вікторія Сюмар вирішила нагадати, що, коли владі вигідно реалізувати якусь ініціативу, то це робиться попри всі нюанси. За приклад взяла «канали Медведчука», які, на її думку, кілька років тому закрили, бо там «критикували владу». Нагадаємо: у лютому 2021 року РНБО наклала санкції на власника проросійських телеканалів «112», NewsOne і ZIK, нардепа Тараса Козака. А підозрювали його у фінансуванні тероризму через постачання вугілля з тимчасово окупованих територій. Понад те: «Детектор медіа» навіть пояснював, чому закриття згаданих каналів не є проявами цензури телепростору. Та деталі справи у студії Прямого соратниця Порошенка не пояснювала. Назвавши неухвалення «церковного закону» «знущанням з країни».

Ведуча Світлана Орловська, яка нині сольно вела програму, перейшла до інформації щодо аудиту Рахункової палати, де йшлося, що телеканал «Рада» може контролюватися приватною компанією «Кінокіт», яка отримує сотні мільйонів з бюджету на виробництво контенту. Медійниця цікавилася, невже приватна компанія «приватизувала» державний канал? Опозиціонерка Сюмар говорила, що не була в етері згаданого медіа досить давно. Та й загалом, нормально «Рада» працювала, мовляв, ще за спікерства Андрія Парубія (за президентства Петра Порошенка). Нині процес, говорить парламентарка, «виглядає як відмивання грошей в умовах війни». Юлія Клименко додала, що нині «Раду» не дивляться, бо це «нудота». А Андрій Ніколаєнко міркував, що «результати аудиту могли занепокоїти керівництво держави». 

Поступово присутні перейшли на обговорення телемарафону «Єдині новини». Відбиваючись від критики, Сергій Демченко сказав, що деяка інформація у проєкті «цензурується з благою метою». Світлана Орловська в цей час розповідала: з цифрового мовлення викинули три канали, що викликає запитання навіть у наших західних партнерів. Сюмар додала: «Ці канали не повертають у “цифру” — і нічого не можна зробити».  Мовляв, концерн РРТ просто не хоче вмикати мовників. Тому опозиціонерка зробила висновок, що «Україна сьогодні — не правова держава». Про те, що телемарафон і канал «Рада» цензуруються владою, говорила і парламентарка Юлія Клименко.

 Палкі дискусії про медійну цензуру

Ведуча проєкту Світлана Орловська вирішила взяти ініціативу у свої руки. Тож сказала про те, що представники вимкнутих із цифрового мовлення телеканалів «судяться вже 2,5 року — і нічого». Нагадаємо, що  нещодавно Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги «Еспресо» щодо рішення РРТ вимкнути канал з цифрового мовлення. Нічого не вдієш і у Верховній Раді, каже Орловська, де монобільшість формує порядок денний.

На завершення «Вже на часі» порушило тему мирних ініціатив України та західних партнерів. У студії навели цитати українського президента, речника МЗС, а ще згадали про тезові «мирні плани» експрем’єра Великої Британії Бориса Джонсона та колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Юлія Клименко з партії «Голос» запевняла, що «опозиція жодних переговорів не веде і деталей не знає». «Слуга народу» Сергій Демченко говорив, що засідання фракції з цього приводу не було. «Путін хоче говорити точно не з українською владою», — додала Вікторія Сюмар із «ЄС».

У кінці згадали про екснардепа Андрія Деркача, який нині втік до Росії та навіть збирається балотуватися до Ради Федерації. Присутні говорили, що через подібних діячів кремлівський режим добряче вкорінився в українському політикумі.

1 серпня, «Тема», ютуб-канал Наталі Мосейчук

Гостями були волонтер, співвласник мережі піцерій Олег Бібіков, комерційний директор «1+1 media» Валерій Варениця, колишній міністр розвитку економіки (2019-2020), президент Київської школи економіки, Тимофій Милованов, доктор економічних наук Андрій Длігач. Загалом четверо чоловіків.

Випуск під назвою «Плата за війну» був покликаний з’ясувати, чи потрібно підіймати податки та як українцям жити й у чому обмежуватися, щоб держава і надалі нормально функціонувала. Комерційний директор «1+1 media» Валерій Варениця сказав, що в українську економіку «повертається надія», а роздрібна торгівля вийшла на довоєнний рівень. Наталя Мосейчук не погоджувалася: помітила, мовляв, як закривається у Києві дрібний бізнес. Особливо це їй «стало впадати в очі» у липні. Пошукачів роботи міг відлякати закон про мобілізацію, згідно з яким чоловіки 18-60 років мали оновити власні облікові дані до 16 липня. Таку думку висловив ексміністр розвитку економіки Тимофій Милованов.

Коли ж зайшлося про потенційне збільшення військового збору, медійник Варениця говорив: в умовах війни це мало статися в перші дні й скласти хоч і всі 10% (нині урядовці пропонують 5%). Економіст Андрій Длігач заперечував: мовляв, підвищення збору тінізує українські зарплати до рівня 45%. Нині ця цифра, на погляд гостя, складає 35%. Коли зайшлося про бронювання, Длігач висловився, що бізнесу для нормальної роботи треба забронювати 15% персоналу. Ще говорив, що на відкуп від армії в Україні щороку витрачають до 90 млрд гривень.

Дискусія потроху набирала обертів. Комерційний директор «1+1 media» Валерій Варениця не сумнівався, що в часи війни податки можна підвищувати, а люди повинні самообмежуватися. Ще нарікав, що українці охочіше купують в іноземних брендів, хоча мали б якнайактивніше підтримувати вітчизняних. Економіст Андрій Длігач, критично налаштований до податкових нововведень, зрештою сказав, що від дискусії «в шоку». Мовляв, замість дякувати, окремі гості ще й ганять закордонних інвесторів.

 Андрій Длігач не приховує шоку від дискусії

Ведуча тим часом цитувала слова  Михайла Кухаря, економіста з сумнівною репутацією, поширені низкою українських медіа. Кухар говорив: нинішній план підвищення податків є «економічною диверсією». Ще Мосейчук навела цитати з тематичних коментарів парламентарки Ніни Южаніної («Європейська солідарність») і бізнесмена Василя Хмельницького, котрі теж нововведення не хвалили.

Гості далі завели за корупцію. Тимофій Милованов говорив, що на часі реформа митниці, де й нині квітнуть незаконні оборудки. Андрій Длігач розповідав, що корупційна вертикаль тримається, адже бізнес боїться скаржитися у профільні служби, щоби потім не зазнати тиску. Бізнесмен і волонтер Олег Бібіков сказав: підприємці готові платити податки, аби лише бачили ефективну взаємодію з державою.

Длігач далі вів про мотивацію для потенційних військовослужбовців. Нагадав, що людським ресурсом окупантів не перемогти, а от технологічно можна. Наталя Мосейчук розповідала: захисники, повертаючись із фронту, можуть влаштувати «військову демократію», що матиме значно більше обмежень, ніж нинішня. Валерій Варениця стояв на своєму: в тяжкі для країни часи японці, іспанці самообмежувалися та стійко переносили негаразди, а українці, мовляв, хочуть і далі жити з довоєнним розмахом.

Тимофій Милованов тим часом знову провадив про мобілізацію. Сказав, що в економіці є «точка неповернення», коли до війська можуть призвати стількох працівників, що компанії просто почнуть закриватися. Держава не оптимізує бюджет під потреби сьогодення, але хоче підвищити податки, говорив критичний до влади економіст Длігач.

Ведуча згодом, читаючи актуальні на момент виходу програми новини, відзначила: російсько-українська війна, судячи з актуальності згадок у медіа, виходить на «плато». А далі, мовляв, може бути «приморожування» конфлікту. Проти такого сценарію висловився Андрій Длігач. Гість говорив: пауза піде на користь саме агресорці, яка відновиться швидше. Натомість з України й далі виїжджатимуть чоловіки. Та і підстав для переговорів нині немає. На кінець економіст похвалив Харків і Запоріжжя, які в умовах регулярних обстрілів демонструють «дива адаптивності».