Провладні спікери намагаються поєднати два суперечливих завдання: залякати громадян «російською загрозою» і водночас переконати, що влада робить усе необхідне для оборони країни. Журналісти починають ставити постановочні запитання.

Розподіл політичних трофеїв та розмивання відповідальності за ситуацію в країні, як стверджує Юлія Мостова, в середині листопада мали бути в самому розпалі. Схоже, що переговорний процес між командами президента і прем’єр-міністра, обох груп з впливовими олігархами зумовив на телебаченні (принаймні, у ток-шоу) дотримання своєрідного режиму «припинення вогню». Захоплива гра в «пошук винних», у якій із таким захватом брали участь союзники-суперники під час виборчої кампанії, раптом змінила напрям і перетворилася на змагання «хто сильніше звинуватить у всіх бідах Росію та Путіна».

Для прикладу погляньмо, що відбувалося в студії «Права на владу» («1+1») 13 листопада. До участі в ток-шоу на «Плюсах» були запрошені два представника-чиновника від команди президента — Маркіян Лубківський (радник голови СБУ) та Дмитро Кулеба (посол із особливих доручень МЗС). Серед експертів таким можна назвати екс-депутата Павла Жебрівського, якого представили як «головного сержанта 54-го розвідувального батальйону Збройних сил України, народного депутата України четвертого-шостого скликань» (про зв’язки з Порошенком можна дізнатися тут і тут).

Позицію команди прем’єра номінально представляв лише Андрій Парубій, кандидат у народні депутати від партії «Народний фронт» та екс-секретар РНБОУ. Проте до цього ж табору можна певним чином віднести й Петра Шуклінова, спеціального кореспондента інтернет-видання «Ліга.нет», чий колега Сергій Висоцький також ішов на вибори за списком «Народного фронту».

Позицію власника телеканала «1+1» представляли, на думку вашого автора, двоє: Борис Трейгерман, радник голови Дніпропетровської ОДА, та Юрій Бутусов, головний редактор інтернет-видання «Цензор.нет».

До незалежних експертів можна було б віднести правозахисника з Луганська Костянтина Реуцького, голову правління правозахисного центру «Поступ», та генерала Ігоря Романенка, заступника начальник Генштабу ЗСУ в 2006–2010 рр. 

Почнімо з того, що повернення в публічний простір у якості радника голови СБУ Маркіяна Лубківського, який відзначився раніше роботою в Секретаріаті Президента та на посаді керівника місцевого організаційного комітету «Євро-2012 Україна», навряд чи може додати балів спецслужбі.

В усякому разі на цей ефір Лубківський з’явився непідготовлений і замість чітко відповідати чи красномовно мовчати, пересмикував факти й перекручував запитання експертів. Наприклад, коли Костянтин Реуцький попросив пояснити, чому колишніх керівників та спонсорів Партії регіонів не переслідують за причетність до сепаратизму, Лубківський, не кліпнувши оком, замість пояснень почав обіцяти, що винних буде покарано. Коли ж Реуцький спробував дотиснути радника голови СБУ, Лубківський вдався до підміни теми розмови, розповівши як про велику заслугу про кримінальні справи проти дрібних та маловідомих прихильників сепаратизму, як-от Оксани Калетник чи колишніх співробітників служби, взагалі невідомих загалу.

«Костянтин Реуцький, голова правління правозахисного центру “Поступ” (Луганськ): У меня есть вопрос, адресованный к Маркияну и Андрею… Мы говорим о российской военной агрессии, мы говорим о “зеленых человечках”, которые случились в Крыму и которые позднее случились на востоке Украины. Но я думаю, что неправильно забывать, что эти зеленые человечки не могли бы случиться, если бы не предатели среди региональных политических элит, как минимум региональных политических элит, которые этих “зеленых человечков” пригласили сначала в Крым, а позднее и на восток Украины. И давайте помнить, что на востоке Украины все началось не с “зеленых человечков”, “зеленые человечки” появились там позднее, сначала все попытались сделать руками местных жителей, украинцев, и все это также инспирировалось региональными политическими элитами. Я хотел бы спросить, почему до сих пор люди, которые виновны в том, что все это произошло на востоке Украины, прежде всего меня интересует восток Украины, Александр Ефремов и его приближенные, его административная вертикаль, лояльная Александру Ефремову, которая сделала возможным то, что десятки, максимум сотни, вооруженных людей постепенно, в течение месяца, взяли под контроль половину территории Луганской области, и Ринат Ахметов и его люди, соответственно, административная вертикаль, лояльная Ринату Ахметову, которые точно так же сделали возможным захват половины Донецкой области небольшим количеством вооруженных людей, почему до сих пор никто из чиновников, которые вот таким образом сдавали интересы Украины на этих территориях, не ответил за эти преступления?

Маркіян Лубківський, радник голови СБУ: ...Коли говоримо про сепаратизм, я хочу вас запевнити абсолютно відповідально, і це позиція і глави Служби безпеки України, Валентина Наливайченка, що ближчим часом ви станете свідками гучних кримінальних проваджень проти людей, які закликали до боротьби проти України, які паплюжили наші національні символи, які є просто ворогами України. Такі кримінальні провадження будуть відкриті незабаром.

Костянтин Реуцький, голова правління правозахисного центру “Поступ” (Луганськ): Коли ж, нарешті, це станеться? Поки що ми бачимо, що ці люди чудово почуваються, наприклад, в Києві. Більш того, люди, які спочатку втекли до Росії, до Москви, зараз, ми бачимо, повертаються і непогано почуваються в Києві. Коли ж, нарешті, будуть відкриті кримінальні справи, і коли цих людей заарештують? Чи ми все ж таки дамо їм можливість вирішити тут всі свої справи, завершити, передати бізнес і спокійно переїхати в інші, більш безпечні для них країни?

Маркіян Лубківський, радник голови СБУ: Люди, які займали сепаратистські позиції і які закликали до дій, які йдуть врозріз з такими поняттям, як держава, будуть покарані. Я хочу вас запитати, а як себе почуває Оксана Калєтнік, проти якої ми відкрили кримінальне провадження за сепаратизм? А як себе відчуває третій номер у списку Служби безпеки України Бік, колишній керівник контррозвідки, якого Служба затримала і заарештувала? Тобто, іншими словами, це складний процес, я згоден з вами, що, мабуть, темпи його не є вражаючими, але ми сьогодні не боремося за статистику, ми боремося за якість. Окрім того, що всі ці люди, які закликали до повалення конституційного ладу, вони будуть покарані, ми сьогодні ще й чистимо Службу безпеки України. І сьогодні вона проходить своє очищення і оновлення. Це не заклики, це є реальні речі. Справді, багато людей було звільнено, проти багатьох були відкриті кримінальні провадження. Я не кажу, що це легкий процес, і цей процес, очевидно, займе не один день і не один місяць, а можливо, і не один рік, але ми стоїмо на цьому, і хочу абсолютно професійно вас запевнити, що кримінальні провадження в близькому майбутньому будуть відкриті».

Наступного разу відповіді Лубківського без жодного стосунку до поставленого запитання роздратували навіть ведучого. Після того як Борис Трейгерман розповів, що можливий сценарій із навмисним улаштуванням штучного голоду та виморожування людей на окупованих територіях, модератор звернувся до радника голови СБУ з питанням, чи такий варіант спецслужбою розглядається. Наступні слова Лубківського про те, що завдання присутніх у студії полягає в тому, щоб «заспокоїти людей» і що він «є оптимістом» і хоче, «щоб всі ми вірили в те, що безумство, яке сьогодні очолює Путін, не станеться», красномовно показали, що він узагалі не готовий говорити на цю тему. Натомість Маркыян Лубкывський спробував знову змінити тему й розповісти про «російський підводний човен у Швеції».

Коли ж ведучий наполегливо йому нагадав про те, що запитання стосувалося нової великої хвилі біженців ыз Донбасу, Лубківський знову вдався до зміни теми та зачитав «домашню заготовку» — зміст перехопленої розмови депутата Новоазовської районної ради з дружиною, яка жодного стосунку до суті розмови не мала й могла лише бути ілюстрацією, що українські спецслужби збирають інформацію з різних джерел. Очевидно одне: Лубківський спробував викрутитися та обійти незручне запитання шляхом підміни понять та відволікти увагу присутніх і глядачів оприлюдненням нібито ексклюзивної інформації. На думку автора, це йому вдалося лише тому, що ані Трейгерман, ані ведучий втретє не повторили незручного запитання. Так поводитися не можуть ані представники спецслужб, ані журналісти, покликані виявляти помилки влади.

До речі, саме журналісти (Бутусов та Шуклінов) чомусь не ставили таких самих гострих запитань, як це робили їхні колеги в ефірі «Права на владу» під час виборчої кампанії. Наприклад, Бутусов, відомий своїм дуже критичним ставленням до команди Президента і прем’єра, цього разу ставив представникам влади загальні питання. Ба більше, замість виконувати функцію журналіста, Бутусов раптом почав використовувати своє право на репліку, на донесення до глядачів фактів, результатів аналізу дій і помилок влади, для просування своїх власних ідей того, як треба воювати з Росією. Внаслідок цього він ніби помінявся місцями з Лубківським, якому подарував чудову нагоду не пояснювати дії й критикувати відверто «сирі» ідеї журналістів.

Петро Шуклінов пішов ще далі Бутусова. Його перше запитання до Парубія було не гострим, а провокативним. По суті, Шуклінов давав «пас» Парубію для критики Адміністрації Президента. Треба сказати, що ми досить давно, за весь час моніторингів ток-шоу, не стикалися з таким зразком «удаваної об’єктивності», коли дії одного політичного суб’єкта пропонують прокоментувати його опоненту.

Проте це не було випадковістю. Своє наступне запитання Шуклінов знову поставив Парубію, і знову це було постановочне запитання, в якому опоненти «Народного фронту» з команди Порошенка виглядали в непривабливому світлі:

«Петро Шуклінов, кореспондент інтернет-видання “Ліга.нет”: Я бы для начала хотел сказать, что меня тревожит, и в связи с этим задать вопрос. Я напомню, что саммит Большой двадцатки состоится в эту субботу, он продлится два дня — субботу и воскресенье, как правильно сказал господин Лубкивский, Путин хочет быть bad guy, и, если мы вспомним, всякий раз перед большими событиями, перед большими международными встречами Путин делал какие-то провокационные вещи, обвинял Украину в том, что это Украина начинает делать, а Новороссия защищается. Я знаю, что до сих пор в Администрации Президента о том, что мы воющая страна, до сих пор говорят шепотом. Украина не воющая страна в пресс-службе Президента, но воющая страна в кулуарах Администрации Президента. Чего я боюсь: мне кажется, что президент Порошенко до сих пор надеется, рассчитывает с Путиным договориться, и вот здесь как раз больше всего угроз, потому именно в руках Президента сейчас находятся все рычаги управления армией. Господин Парубий, насколько есть угроза, что Президент не до конца понимает, с кем мы столкнулись, и есть ли угроза, что Президент до сих пор рассчитывает договориться с Путиным?..

Петро Шуклінов, кореспондент інтернет-видання “Ліга.нет”: Я хотел бы вернуться к пониманию властью самой проблемы этой войны. Господин Парубий, когда вы говорите вашим нынешним партнерам по парламенту, по будущей коалиции о том, что нужна ставка, о том, что пора уже, наверное, подумать о введении военного положения хотя бы в оккупированной части Донбасса, как-то усовершенствовать законы в этом смысле, что они вам отвечают? Блок Петра Порошенко, Президент — что они вам говорят, они к этому готовы? Или опять “мы будем договариваться, лучше АТО, а война как-то сама по себе закончится”?...

Петро Шуклінов, кореспондент інтернет-видання “Ліга.нет”: Вы сказали позицию и вашей политической силы тоже?

Андрій Парубій, кандидат у народні депутати від партії “Народний фронт”: Без сумніву, «”Народний фронт” виступає за скасування нейтрального статусу України, за скасування законів, прийнятих в результаті мінських угод, і “Народний фронт” у випадку, якщо ми побачимо, як говорилось тут, агресію регулярних військ, буде настоювати і виступати на введенні воєнного стану».

До речі, перше постановочне запитання з погляду «удаваної об’єктивності» Андрію Парубію поставив саме ведучий. Втім, після відповіді представника «Народного фронту» право на репліку було надано Павлу Жебрівському, який нагадав глядачам та присутнім у студії, що відповідальність за Крим і початок сепаратизму на Донбасі лежать великою мірою на керівниках «Народного фронту» Яценюку й Турчинові. Після цього Жебрівський одразу ставить запитання іншому представнику команди Президента — дипломату з МЗС, унеможливлюючи таким чином відповідь Парубія. Однак ведучий відігрався, надавши право ставити запитання Петру Шуклінову. Згодом до кінця програми Жебрівському права на репліку не надавали, а основна атака була спрямована проти Дмитра Кулеби, якому доводилося в різний спосіб уникати відповіді про можливість нових переговорів із сепаратистами.

«Ведучий: Нинішній президент Петро Порошенко обіцяв в короткий термін вирішити конфлікт на сході, його попередники, Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, сьогодні заявили, що переконані: протистояння на Донбасі — на роки. Андрій Парубій.

Андрій Парубій, кандидат у народні депутати від партії “Народний фронт”: Ви знаєте, я хотів би ще зреагувати на попередню дискусію, бо нас чомусь дуже часто вводять в такий дискурс, чи будемо ми говорити з представниками Донецька і Луганська, “ДНР” і “ЛНР”. Це дуже хибна постановка питання. Тому що навіть останні публічні інтерв’ю Гіркіна, більш знаного як Стрєлкова, й інших — вони чітко дають зрозуміти: ситуація на сході України з самого початку була повністю контрольована з Кремля. Ви знаєте, Путін має отакі ляльки на руці, як ляльковод, і хоче заставити Україну, щоб ми з тою лялькою дискутували, про щось сперечалися. Всі ключові рішення приймаються в Кремлі, і вся відповідальність є Путіна. І тому ніякі його посередники, які є в Донецьку і Луганську, вони не можуть бути стороною переговорів. Стосовно тривалості конфлікту. Так, треба визнати, цей конфлікт може тривати довше, ніж очікував, в тому числі, і президент, тому що українська держава сьогодні протистоїть одній з найбільших імперій світу, з однією з найбільш потужних армій, які є в світі, і це є правда. І якщо на початку вони думали, що одним швидким рухом вони зможуть захопити пів України, тим не менше ми змогли їх зупинити, більш того, ми змогли їх відтіснити на ті невеликі території, які на сьогодні є. Але, наголошую, тим не менше, до тих пір, поки Путін буде своєю маніакальною ідеєю розбудови “русского мира”, куди входить не тільки Україна, а й вплив на частину Європи, доки ця маніакальна його ідея буде вище від національного розуму, поки він буде при владі, поки буде існувати потужна ця фінансова імперія, яку створив Путін, я боюся, нам доведеться тут тримати оборону, витісняти і звільняти наші території від окупантів.

Ведучий: Дякую. Павло Жебрівський.

Павло Жебрівський, головний сержант 54-го розвідувального батальйону ЗСУ: Андрію, згоден, все супер. Тільки по Криму, те, що задавав ведучий, є питання. Справді, 95-та бригада була завантажена в Іли і була готова навести порядок. І сьогодні, я думаю, що, в тому числі, і виконуючий обов’язки президента пан Турчинов, і прем’єр-міністр Яценюк, і ви, як секретар Радбезу, маєте дати відповідь, чому не зупинили в Криму? І не було б Донецька, не було б Донбасу. Ви сьогодні говорите про мобілізацію загальну, про що ви говорите, друже мій? Сьогодні бойових зіткнень лоб у лоб, штикових атак немає, сьогодні працюють “Гради”, “Смерчі”, “Мста” і іже з ним, сьогодні працює артилерія і міномети. І набирати людей, мобілізовувати — нема потреби, треба тратити гроші на зброю нормальну. Пане Кулеба, до вас питання з приводу все-таки ваших зусиль, Міністерства закордонних справ, все-таки ОБСЄ має запрацювати ... І сьогодні робота МЗС, на моє глибоке переконання, має бути в тому, щоб змусити європейське, світове співтовариство зрозуміти, що Україна — це останній рубікон наступу Путіна, оцього шизоїда, на Європу. І, в принципі, ваші зусилля, на мій погляд, мають бути більш сильнішими, більш жорсткішими, і ваш голос як країни, яка стоїть на сторожі інтересів всього світу і недопущення Третьої світової війни, має бути досить активним».

В результаті замість розмови про те, що може й повинна робити влада у відповідь на агресію, як буде виправлено помилки недалекого минулого, глядачі стали свідками спроб представників команди Президента зняти з себе будь-яку відповідальність за провали та намагання команди прем’єр-міністра все-таки придавити конкурентів цією відповідальністю. І, будемо відверті, попри поверхове враження об’єктивності, представники власника «Плюсів» 13 листопада ситуативно грали на боці прем’єр-міністра.

Наступного дня у «Чорному дзеркалі» на «Інтері» політики, чиновники та експерти були запрошені Євгенієм Кисельовим, щоб поговорити на ту саму тему: «В общем, нет недостатка в прогнозах относительно того, что в самое ближайшее время могут активно возобновится боевые действия. Что делается для того, чтобы предупредить это, предотвратить террористические угрозы, прочие неприятии, которые могут ждать страну и ее граждан в этой ситуации».

Родзинкою цього ефіру мала стати участь голови СБУ Валентина Наливайченка. Євгеній Кисельов та Олексій Ліхман мали зіграти, відповідно, ролі доброго та поганого слідчих. Проте Ліхман, який під час виборчої кампанії завзято провокував і тиснув на учасників шоу, цього разу нічого особливого не продемонстрував. Хоча одна лише тема продажу зброї учасникам АТО, закупівель неякісного озброєння та численні свідчення солдатів про те, як командири тікали й зраджували підлеглих, давали для цього всі підстави.

Отже, по-справжньому гострої розмови з головою спецслужби глядачі не побачили. Натомість ведучі та журналісти, свідомо чи ні, влаштували Наливайченку бенефіс. Майже всі запитання були відкритими й не містили конкретики. Єдине більш-менш конкретне запитання знову стосувалося відкриття кримінальних справ проти екс-регіоналів, які сприяли сепаратистам. Наливайченко, на відміну від Лубківського, був готовий на нього відповідати чітко. Хоча в самому запитанні журналіст Олександр Харебін, на відміну від правозахисника Реуцького, чомусь не згадав Ріната Ахметова. А це, на нашу думку, могло би поставити в незручне становище не лише Наливайченка, а й ведучих та менеджерів телеканалу «Інтер».

«Александр Харебин: Валентин Александрович, вы назвали фамилию господина Иванова, известного блогера Луганского. Количество публикаций разоблачений по поводу луганской мафии, включая Ефремова и губернаторов, заваливают. Читали все, видели все. Что мешало из тех 6 месяцев, как вы являетесь главой Службы безопасности, сдвинуть эти дела с мертвой точки, и как сейчас вы говорите, довести их до суда. Необходимо назначить нового главу Службы безопасности, чтобы что-то поменялось?

Валентин Наливайченко, председатель Службы безопасности Украины: Нічого не заважало і нічого не заважає, я вам відповідальний всіх інформую. Кримінальне провадження за 110-ю статтею, “посягання на територіальну цілісність і конституційний лад нашої з вами держави”. Відкриті і розслідуються, в тому числі за допомогою і пана Сергія Іванова, така робота була проведена, вона на сьогодні завершена. І так, кримінальне провадження проти громадянина України Єфремова, відкриті і розслідуються. Проти громадянки України Калетник Оксани відкрите і розслідується. Проти громадян України Левченка, Колісниченка та інших, яких ми всіх обґрунтовано не тільки підозрюємо, але тепер обґрунтовано будемо за законом переслідувати і передавати справи до суду. Все, риска підведена, відповідально».

Для чого голові СБУ влаштували майже «теплу ванну», стало зрозуміло наприкінці першої частини шоу. Перед тим як Наливайченко залишив студію, Кисельов усе-таки поставав йому провокативне питання про ставлення до люстрації. Зокрема про те, що цей закон призводить до звільнення цінних кадрів із Міністерства оборони. Відповідаючи на нього, голова СБУ міг і не здогадуватися, що в наступній частині «Чорного дзеркала» його слова буде оцінено як кон’юнктурні та непрофесійні. Звісно, ведучі не казатимуть цього напряму, проте запрошені експерти (Євген Захаров, Ігор Кабаненко), хто чітко та аргументовано, хто щиро й емоційно, розкажуть глядачам, який це недосконалий та маніпулятивний закон. Отже, у глядачів могло скластися враження, що СБУ очолює людина, яка не розуміє або просто нехтує правом і законом у такому важливому питанні.

Дещо зіпсував процес критики закону про люстрацію американський політолог Арієль Коен, який прямо сказав, що одним із наслідків непроведення люстрації на початку незалежності стали події в Криму та на сході України. Це був явний прорахунок Кисельова та його радників, які не очікували від американця єврейського походження схвалення закону, прийнятого за наполяганням радикалів.

Але треба визнати, що Наливачейнку й не дали можливості почути інший погляд та відреагувати на нього. Замість цього право репліки отримав Олександр Скіпальський, екс-заступник голови СБУ, зі слів якого випливало, що люстрація — це мало не інструмент Путіна із знищення фахівців.

«Евгений Киселев, ведущий: Мне бы хотелось дать возможность высказаться Александру Скепальскому, бывшему заместителю главы СБУ. Вы с высоты вашего жизненного и профессионального опыта что могли бы добавить ко всему что прозвучало?

Александр Скипальский, бывший заместитель главы СБУ: Добрий вечір. Я би почав із того, що одне із головних завдань Путіна це дестабілізувати ситуацію в Україні із середини. І мені здається що для мене як для професіонала так звана люстрація, дуже тягне димком із Росії. Обнажаються виконавці. Не обнажаються? Розуміють вони це чи не розуміють, але саме Путіну сьогоденні вигідно, щоб в нас вибивали тих спеціалістів. Яких треба вирощувати, а не вибивати. От мій приятель сидить, пан адмірал, людину яку люстрували дійсно при Януковичу за те, що він боровся, адмірал Кабаненко. Тепер він знову попав під люстрацію пана Деревянко, за те тільки, що він добре розбирається в теорії сучасних війн, асиметричних війн. І саме чомусь міністерство оборони обрало того, який найкращий фахівець є в організації боротьби із сьогоднішніми діями Путіна. Там на сході. І таких прикладів можна привести м масу. Якщо цей закон буде впроваджуватися так як він сьогодні робиться, ми будемо мати по-перше п’яту колону, прем’єр-міністр говорить, мільйон людей, вони цей мільйон буде говорити слава Україні чи не буде говорити цього, після ілюстрування? А вербовочна база для Путіна? От я КГБшник, ви мене звільнили після того що я 25 років боровся за незалежну Україну, і я собі кажу, що ж це за закон? Я будував, де ви були пане Деревячнко до 89 році чи в 90-му коли я випускник 2 вузів КГБ боровся за незалежну Україну? Сьогодні формально я люстрований. Що ви робите? Нас таких фахівців треба садити в клітку і дякувати, які знають що робить Путін проти нас в Україні, а ви люструєте».

І на завершення програми Кисельов зробив акцент саме на правових вадах закону, апелюючи до думки суддів Верховного суду. Здавалося б, звідки така наполегливість? Про причини, які штовхають команду «Чорного дзеркала» займатися дискредитацією одного закону, мимохідь розповіла Юлія Мостова у свіжій публікації: «...Кого-то используют втемную, как при подготовке закона о люстрации, которым одна олигархическая группа пыталась закрыть кадровый путь во власть другой олигархической группе, заключившей в Вене сейфовое соглашение с будущим президентом».

Отже, замість анонсованої розмови про те, що робить влада, щоб запобігти загрозам громадянам країни, слухачі побачили добре підготовлену виставу, спрямовану на дискредитацію дій цієї ж влади. Можливо, причину варто пошукати в політичній біографії Сергія Льовочкіна, Юрія Бойка й компанії? Так чи так, а доводиться констатувати, що суспільно-політичні ток-шоу на телеканалах, якими володіють олігархи та політики, продовжують виконувати функції інформаційного щита та меча в руках своїх власників уже в нових демократичних декораціях.

Моніторинг дотримання професійних стандартів українськими телеканалами під час парламентських перегонів-2014 здійснюється громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Медіа та вибори» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк».