Тижневики люблять підбивати підсумки. Цього разу таку нагоду їм дало завершення каденції Верховної Ради восьмого скликання. «Інтер», який доклав чимало зусиль до того, щоби дискредитувати постмайданний парламент, нагадав глядачам, що на старті восьме скликання отримало «колосальний рівень довіри», а його склад був дуже строкатий — «люди з народу, комбати, герої Майдану… і досвідчені політики». Розповіли, що коаліція, мовляв, розпалася ще 2015 року, а ухвалені реформи — судову, пенсійну та медичну, — назвали потрібними, але суперечливими. Восьме скликання, на думку «Інтера», було рекордним за кількістю «законодавчого спаму» та мало вкрай низький коефіцієнт корисної дії. Окремо згадали про непростий процес ухвалення виборчого кодексу. Процитували прощання Володимира Гройсмана із парламентом, а також дали коментар Юрія Бойка у звичному ключі. «Рада ушла в небытие, на историческую свалку, и это закономерно, потому что она полностью дискредитировала себя», — сказав лідер однієї із фракцій парламенту восьмого скликання.

ZIK зосередився на розповіді про ухвалення виборчого кодексу, під час якого, за словами ведучої, голова ВР Андрій Парубій кричав і благав. У сюжеті Дмитра Будкевича йдеться про найяскравіші сторінки історії скликання, яке він називає найнезвичнішим. Журналіст підрахував, що лише 12 % поданих законопроектів були ухвалені.

Ірина Прокофьєва, авторка сюжету в «ТСН. Тижні» «1+1», назвала завершення парламентського сезону переможним, маючи на увазі ухвалення виборчого кодексу. Втім журналістка озвучила сумніви, що Зеленський підпише закон — за словами Руслана Стефанчука, представника президента у ВР, під час ухвалення кодексу порушили регламент. Журналістка ставиться до кодексу скептично — мовляв, є ризик того, що за старою системою будуть проведені не лише ці, але й наступні вибори, 2023 року: «Такий собі стратегічний подаруночок наступним поколінням депутатів і нам, бо диявол, як відомо, завжди ховається в деталях». При цьому вона не пояснює, чому так (насправді це пов'язано з тим, що нинішні дострокові вибори змінюють строки наступних виборів, а закладений раніше вступ у дію виборчого кодексу не був змінений, тож він вступить у силу за умови підпису його президентом уже після чергових виборів до Ради, які тепер мають відбутися в жовтні 2023 року, з 1 грудня 2023-го).

Сергій Кудімов у «Фактах тижня» ICTV сказав, що народні депутати зібралися «з речами на вихід», але перед тим ухвалили кілька революційних рішень. Втім, підсумків у цьому тижневику не підбивали. В сюжеті Володимира Соколова також ідеться про ухвалення кодексу: спікер «ходив по залу та особисто вмовляв депутатів, після чого вже просто не стримався.

Андрій Парубій: На брифінгах усі за, в програмах всіх партій було за, а зараз — підло, підло, ви сидите і голосуєте, я іншого слова не скажу. Це підлість.

Володимир Соколов: Зрештою це подіяло і нардепи таки ухвалили закон». Журналіст каже, що кодекс запрацює за чотири роки, тож якщо наступні вибори теж будуть достроковими, вони пройдуть по-старому. Насправді — навіть якщо будуть строковими. Каже також про сумніви команди Зеленського.

На 5-му каналі про підсумки скликання говорили з головою ВР та кандидатом від «Європейської солідарності» (партії власника телеканалу Петра Порошенка), Андрієм Парубієм. Він сказав, що кодекс запроваджує нову філософію виборів. Порушення регламенту під час голосування, на думку Парубія, не було, адже «після кожного голосування ми бачили, як народні депутати говорили, що чи карточка не спрацювала чи вони не встигли». Парубій висловив сподівання, що Зеленський «не посміє не підписати виборчий кодекс із відкритими списками», а високий рівень підтримки проросійських сил назвав «темними часами».

Тижневики озвучували підсумки соціологічних опитувань. Дослідження «Рейтингу» оприлюднили «Перші про головне. Деталі» і «ТСН. Тиждень»; «1+1» подав розподіл кількості мандатів без урахування мажоритарки. Тижневик «Інтера» озвучив результати дослідження сумнівного Фонду інноваційних проектів: «Слуга народу» отримує майже 42 %, «ОПЗЖ» — 15,3 %, «ЄС» — майже 8 %, «Батьківщина» — 7,2 %, інші партії прохідного бар'єру не долають.

На ZIKу порахували, скільки коштує агітація для партій і мажоритарників. Починають з історії мажоритарниці Анни Ледньової, яка сама за себе агітує. Політтехнологиня Катерина Одарченко називає вартість кампанії мажоритарника — від двохсот тисяч до 1,2 мільйона доларів, а якщо кандидати нечисті на руку — «додайте мільйон». Розповідають про Михайла Поплавського, якому живе спілкування замінює борди. Керівник Аграрної партії пророкує співакові Олегу Виннику президентство, а з кандидатом на прем'єра поки що не визначився. Опитані перехожі кажуть, що реклама нав’язлива й одноманітна.

«Факти тижня» згадали про представників шоу-бізнесу, які мають шанси потрапити в парламент: «Попри діючу мажоритарку, яка дає перевагу тим, хто роками підгодовував округи, фахівці все ж очікують сюрпризів на виборах — через участь у них відомих спортсменів, журналістів та шоуменів». Аналізують і перспективи партій у пропорційній частині виборів. На думку політкоментатора Володимира Фесенка, скандали й конфлікти, спровоковані Медведчуком, сприяли підвищенню рейтингу партії Порошенка. У «Голосі» заявляють про маніпуляції з рейтингами, які застосовують проти їхньої партії, а «Батьківщина» розраховує отримати золоту акцію в Раді й навіть претендує на посаду прем'єра. Автор матеріалу Володимир Соколов озвучує імена потенційних кандидатів на пост прем’єра і спікера, озвучених йому неназваними «експертами»: «Серед претендентів називають і Айвараса Абромавічуса, і голову “Нафтогазу” Андрія Коболєва, і лідера “Батьківщини” Юлію Тимошенко. Є і несподівані та маловідомі персони, як от Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора МВФ від України. Але найвірогіднішим кандидатом вважають секретаря РНБО Олександра Данилюка. [...] Якщо прем'єр буде від “Слуги народу”, то спікер, за традицією, від партнерів по коаліції — партії “Голос” або “Батьківщини”. Серед претендентів у ЗМІ з'явилося прізвище заступника Вакарчука — Ярослава Юрчишина, хоча сам він назвав це чутками, натомість пропонує на цю посаду свого колегу — шоумена Сергія Притулу. [...] Розглядається і інший варіант, коли прем'єр-міністром стає лідер “Голосу” Святослав Вакарчук, а посаду спікера отримує партія “Слуга народу”». Фесенко ж упевнено називає майбутнім прем’єром Дмитра Разумкова.

У тижневику 5 каналу говорять про масу порушень, а трендом кампанії назвали кандидатів-клонів. «Клонуються, зрозуміло, щоб відібрати голоси у найбільш рейтингових претендентів на мандат», — каже ведуча Анна Мірошниченко.

Тижневики відмовилися від практики передвиборних дайджестів. Піар точковий і ґрунтовний.

Перший номер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков цього тижня засвітився у програмі «Факти тижня». В розмові з Оксаною Соколовою він коментував ситуацію на Донбасі, можливе закінчення війни («любая война заканчивается двумя путями — или переговоры, дипломатия, или военным путем. Военным путем, наверное, сегодня невозможно закончить эту войну, потому что на противоположной стороне стоит Россия и так называемые ЛНР и ДНР, которые фактически полностью управляемы со стороны Кремля, и мы это с вами прекрасно понимаем»), перемовини з тими, хто приймає рішення на Донбасі, мораторій на землю, декомунізацію (Разумков вважає, що рішення щодо назв мають прийматися на місцевих референдумах). Обговорюють виборчий кодекс (ухвалений, на думку політика, з порушеннями) та ініціативу люстрації від Зеленського — Разумков каже, що ініціатива президента передбачає розширення закону. Також голова «Слуги народу» попросив виборців уважно читати бюлетень, щоб не голосувати за клонів.

Ще одна згадка про партію була у програмі «Перші про головне. Деталі» на каналі ZIK: критичний матеріал про мажоритарника від «Слуги народу», який виявився громадянином Ізраїлю.

«Опозиційна платформа — За життя» традиційно піариться на «Інтері». У «Подробицях тижня» розповіли про черговий візит Юрія Бойка, Вадима Рабіновича та Віктора Медведчука до Москви. У токшоу «Подробиці вибору» гостями були Микола Скорик, Наталія Королевська й Нестор Шуфрич. Обговорювали вони необхідність вести прямі переговори з Росією. У другій частині до них приєднався Віктор Баранський, депутат Одеської облради від «ОПЗЖ».

Критично про партію говорить «1+1»: «Цього тижня вони знов піарилися на фоні Кремля, надували щоки і обговорювали, тарифи без усякого мандату на переговори. Єдине, для кого це мало б бути важливо — СБУ. Бо в цивілізованих країнах за подібні сепаратні міжсобойчики садять у в'язницю».

«Опозиційний блок» піарять на каналі «Україна». Олег Панюта розповів про форум «Сила Донбасу», в якому брали участь мери міст і кандидати від партії. Мовляв, опозиціонери мають чіткий план реінтеграції окупованих територій та економічного розвитку.

Лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко відзначився на кількох каналах. На «Україні» він обговорював із Наталею Кравченко наслідки саміту «Україна — ЄС» та звільнення моряків. Порошенко ствердив, що на 90 % їх звільнять до виборів: «Молюсь, щоб це було, й мені байдуже, хто на це натягне ковдру і на кого Путін покладе в зв'язку з виборчими процесами причину або позитив». Експрезидент вважає, що проведення військового параду залежить від пріоритетів Зеленського, і критикує ідею розширення люстрації.

Про люстрацію говорить і ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова: «під одну гребінку зачесані ті, хто допоміг Януковичу узурпувати владу і, приміром, ті, хто розробив новітні ракети "Нептун" чи боровся за українських моряків в міжнародному трибуналі. У законопроекті, який вніс Володимир Зеленський, під люстрацію підпадає і президент Порошенко. Що він про це думає, я мала змогу запитати особисто, коли цього тижня побувала у новому прозорому офісі лідера ЄС». Порошенко каже, що спочатку сприйняв ініціативу Зеленського як жарт, а потім як передвиборний сюжет, у якому немає нічого спільного з демократичними традиціями. «Богдани, Портнови і інші — це лише перші ластівки Коломойського, спроба помститися за “Приватбанк” і за інше, — сказав Порошенко. — Вони прагнуть затягнути нас у стару систему координат колонії Росії». Свою політсилу він назвав десантом, який може зупинити цей реванш. Обговорюють також ініціативу скасування параду: «Пріоритетом Порошенка є держава, державність, армія, мова, віра, реформи. У Президента Зеленського є інші пріоритети».

Олега Ляшка в тижневику «України» вже не вперше назвали одним із претендентів на посаду спікера. Опитані перехожі сказали, що Ляшко — «людина честі й совісті», «твердий у вирішенні питання», «за словом в карман не лезет», «може заставити Верховну Раду і всіх депутатів працювати», коротше, «буде самим ідеальним спікером. Ідеальним». У студії Олега Панюти Ляшко говорить про те, якою має бути людина на чолі парламенту, і скромно повідомляє: «Якщо люди хочуть, щоб я був, я буду. Якщо люди захочуть іншого — значить, буде інший. Ніхто ж узурпувати посаду не може». Насправді спікера обирають не «люди», а парламентська більшість, а Олег Ляшко, згідно із соціологічними опитуваннями, має невеликі шанси потрапити до ВР.

Цю саму маніпуляцію застосували і щодо прем’єра: показали опитування про те, кого перехожі хочуть бачити прем'єром. Звучать різні прізвища (Вакарчук, Тимошенко, Мураєв), але більшість називає Володимира Гройсмана: «молодий, досвідчений, розумний», «деятельный», «професіонал», «до Гройсмана так дороги не будували», «то, что говорит, то делает. Как бы уже приятнее» тощо. Ілюзія «виборів прем’єра» — відверта маніпуляція.

Сам Гройсман став гостем студії: хвалив свою програму й команду. Критикував концепт «нових облич»: «Це люди, яких просто ніхто не знає, ми не знаємо, на що вони здатні, який у них досвід, яка у них взагалі буде позиція щодо України в цілому». Сказав, що прем'єр-міністром не обов'язково має бути депутат, що потрапить до парламенту (вочевидь, на відміну від Ляшка, Гройсману вистачає чесності визнати, що «Українська стратегія» непрохідна). У вставному сюжеті між частинами розмови із Гройсманом політкоментатори Кирило Сазонов та Віктор Таран (який у соцмережах не приховує, що підтримує «Українську стратегію») хвалять проведені реформи й називають Гройсмана та Яценюка одними з найефективніших прем’єрів.

Про конфлікт довкола каналів Медведчука говорили лише у двох тижневиках. ZIK, який також належить Медведчуку, присвятив цій темі ґрунтовний сюжет. У підводці Катерина Романюк зазначила, що обстріл будівлі, де розташований канал «112», правоохоронці кваліфікують як терористичний акт. А напередодні через «погрози від радикалів у соцмережах» працівники каналу звернулися до СБУ. У сюжеті йдеться про те, що керівник каналу Єгор Бенкендорф звернувся по захист до влади. Традиційний захисник проросійських телеканалів, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в сюжеті називає постріл наступом на свободу слова та вимагає від політиків припинити цькувати журналістів.

Розповіли і про телеміст, який телеканал NewsOne планував провести з російським каналом. За словами ведучої, проєкт мав допомогти досягти миру, проте спроба не вдалася. Офіційний Київ жорстко розкритикував ініціативу, а Генпрокуратура викликали на допит генпродюсера каналу. В сюжеті показують анонси телемосту. Процитовано і критику, і слова на підтримку телемосту — хоча серед критиків цитують кандидата-мажоритарника Романа Безсмертного, який насправді іронізує: «Чи потрібен телеміст? І про що говорити? Телеміст — прекрасний засіб комунікації між мирно існуючими суспільствами, а не між воюючими сторонами. В Україні п'ятий рік триває війна з Росією. Уявіть собі телеміст між СРСР і нацистською Німеччиною в 1942 році». Повідомили, що партія «Голос» організувала пікет каналу, а Порошенко розкритикував телеміст; жорстко відреагував і Зеленський, який вбачає в телемості передвиборний піар. Василь Голованов у сюжеті каже, що канал має проукраїнську позицію, а однією з його функцій є популяризація діалогу. Далі розповідають, що попри скасування телемосту «радикали» зібралися протестувати (показують хлопців із фаєрами і в масках), а прихильники каналу наступного дня вийшли з гаслами «руки геть від свободи слова». Нацрада нібито намагалася позбавити канал ліцензії, але марно, бо не має таких повноважень. У фіналі повідомляють: Нацрада не має доказів, що справжнім власником NewsOne та «112» є Віктор Медведчук, а не Тарас Козак.

На «1+1» Алла Мазур назвала телеміст «методом, який при здоровому глузді навіть припустити важко». Вона змалювала ситуацію так: «Ви уявляєте собі щиру розмову з людьми, які вас ненавидять і хочуть знищити? І посилають до вас своїх убивць, озброєних до зубів, за гроші, бо ви розмовляєте і думаєте не так. Звучить абсурдно? А от на українському нібито каналі таку розмову уявили і навіть проанонсували. Не зовсім удалася ця спецоперація тільки тому, що більшість українців обурилися». Звідки «Плюси» взяли «більшість», невідомо. Постріл із гранатомета по будівлі «112», на думку ведучої, тільки підігрів інтерес до теми: «На каналі заявили, що якісь радикали їм погрожували. Але в соцмережах відстріляний гранатомет роздивилися і твердять: з арсеналу бойовиків “ДНР”». Цю інформацію, на жаль, журналісти не перевірили.

Наталя Ярмола в сюжеті називає телеміст «телеміною» і стверджує, що провокацію ретельно готували, «заклали пастку там, де Україна найбільш уразлива». Телеміна спрацювала пізніше: «Фаєри та петарди, які спалахували під стінами телеканалу Newsone у понеділок, стали новою поживою для охочих “пагаварить”». Розкритикували позицію Нацради: мовляв, збиралася лише за добу, та й те, що змогла, — призначити позапланову перевірку. «Але все це наслідки їхньої минулої діяльності. Вони вперто не бачили, як Кремль, вибачте, Медведчук, отримує контроль над Newsone, “112” і нарешті ZIKом. Де-юре ці канали, звісно, не кума Путіна, а такого собі народного депутата Тараса Козака. Торік за санкції, зокрема позбавлення ліцензії телеканалів Newsone і “112”, проголосувала Верховна Рада, однак тоді президент Порошенко указ не підписав. Злі язики твердять: в обмін зникла критика тодішнього президента», — переводить журналістка стрілки на Порошенка. Ці твердження досить сумнівні, адже новини каналів Медведчука були толерантними до Порошенка, згідно з моніторингами «Детектора медіа», задовго до описаного епізоду. Доказів причетності експрезидента в «1+1» не мають і не шукали. Також не зовсім точно переданий перебіг подій стосовно рішення ВР щодо цих двох каналів — насправді це було звернення Ради до РНБО, яке там й залишилося без відповіді.

Далі йдеться про зв’язок холдингу Медведчука з Росією: «Генпрокурор Юрій Луценко заявив: фінансові ниточки власників цих телеканалів ведуть у Росію, бо керівник кіпрських юридичних компаній, який є кінцевим бенефіціаром Newsone, одночасно є співвласником російського “Промсвязьбанку”, через який РФ фінансує оборонні замовлення». Розкритикувала журналістка й Міністерство інформаційної політики, витрати на утримання якого не мають сенсу, бо «вилазять нам боком, точніше, ось такими телемостами». Хоча МІП не має жодних каральних або інших повноважень, які могли би дозволити боротися з медіа Медведчука.

Стриманіше, але критично про телеміст розповіли на 5 каналі. Наприкінці програми Анна Мірошниченко, яка дивилася програму в запису на російському телебаченні, сказала, що телеміст включав «вислови з радянським присмаком і з суто радянською риторикою на кінець від ведучого Андрія Малахова — “Добро победит!”, “Пора все бросить и обняться!”. До речі , цього ведучого вже внесли до бази Миротворця». Ведуча додала, що «NewsOne нині просить захистити свободу слова і робить це, до речі, на пару із каналом “112”. Йому на кінець робочого тижня прилетіло. Вночі з гранатомета обстріляли офіс компанії. Хто — поки ще невідомо. І все це фактично за тиждень до виборів». Хай там як ведуча ставиться до телеканалів Медведчука, але її іронія — «прилетіло» — відгонить схваленням дій невідомих стрільців. А ще дуже схожа на стиль її попередника, теперішнього партійця «Європейської солідарності» Віталія Гайдукевича.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: стопкадр ефіру 5-го каналу