Зовнішньополітичне непорозуміння й сатисфакція Росії

Цього тижня підсумкові програми присвятили чимало уваги міжнародним темам: конфлікту між президентом і міністром закордонних справ та поверненню Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи. 5 канал упевнено ствердив, що причини повернення — економічні. Ведуча програми «Час. Підсумки тижня» Анна Мірошниченко в підводці сказала, що «гроші побили цінності» та «російський рубль переміг здоровий глузд». У сюжеті розповіли про безпрецедентні обговорення і явку на нього депутатів у пізній час у такій великій кількості, назвали країни, що голосували за і проти. Є коментар кандидатки від «Європейської солідарності» Ірини Геращенко про те, що гроші для Європи виявилися важливіші; коментар президента України, який заявив, що розчарований рішенням ПАРЄ і що це рішення неофіційно лідери провідних західних країн прийняли вже давно. Є також критичний коментар члена делегації України в ПАРЄ Володимира Ар’єва. Обіцяють, що відповідь України буде жорсткою, а для консультацій відкликали в Київ постійного представника в ПАРЄ Дмитра Кулебу.

У розмові з Анною Мірошниченко Кулеба сказав, що Україна не повинна виходити з ПАРЄ, але діяти виважено і прагматично. Можливо, не запрошувати представників ПАРЄ спостерігати за парламентськими виборами: «Якщо ви закрили очі повністю на все, що відбувається в самій Росії, на все, що робить Росія поза своїми межами, насамперед в Україні, й відкрили їм двері, то яке моральне право ви маєте взагалі комусь щось розказувати, в тому числі оцінювати те, як відбулися вибори?». На Кулебину думку, Зеленський зробив усе, що міг, і звинувачувати його в зовнішньополітичному провалі не слід.

Із Дмитром Кулебою обговорюють ситуацію й у «Фактах тижня» ICTV. Знімальна група впіймала його фактично біля трапу літака. «Фактам тижня» Кулеба повторив, що спостерігачів ПАРЄ можуть не запросити на парламентські вибори, а також сказав, що громадська думка в Європі поки що на боці України.

Ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова ствердила, що європейські депутати капітулювали перед Росією, й назвала це рішення фактичною реабілітацією держави, яка загарбала Крим, розв'язала війну, збила літак із нідерландцями тощо. Автор сюжету Андрій Борис розповів, що під час засідання Україна внесла багато правок, але не дати затягти Росію назад до ПАРЄ не вийшло. За даними джерел «Фактів тижня», в обмін на повернення до ПАРЄ Росія мала погасити борг 70 млн євро, допустити до Криму моніторингову місію і звільнити українських моряків. Міністр закордонних справ Павло Клімкін підтвердив, що переговори про моряків велися, але Росія не виконала обіцянки.

Коментар Дмитра Кулеби є і в тижневику ZIK: «Спираємося на реальність, нас б'ють — ми б'ємо, граємо до кінця». У програмі кажуть, що повернення до ПАРЄ Росія ознаменувала провокацією — запропонувала свого представника на пост віцепрезидента асамблеї, але голосування провалилося. Тут також кажуть, що вирішальним аргументом стали гроші.

У тижневику каналу «Україна» Олег Панюта сказав, що Росія була впевнена в рішенні, тому на засідання прилетіли навіть ті політики, що перебувають під санкціями ЄС. «Українські парламентарі залишили ПАРЄ на знак протесту, бо таку поразку проковтнути неможливо», — каже Панюта. У діях ПАРЄ він вбачає загрозливий сигнал і прогнозує пом’якшення європейської політики щодо Росії. Втім, каже, що українські дипломати не здаються.

Компанія Edison Research, яка робить оперативні опитування для «України», запитала респондентів, чи повернення Росії в ПАРЄ є провалом для України. Думки людей розділилися майже порівну, але відносна більшість (39 %) вважає, що повернення не є провалом.

«ТСН. Тиждень» «1+1» розтлумачив глядачам, що собою являє Парламентська асамблея, які рішення вона приймає, в чому її важливість. Нагадали, що ПАРЄ — одна із трьох складових Ради Європи й нині Україна має там 12 голосів. Цей орган обирає генсека Ради Європи і суддів Європейського суду з прав людини, а також ухвалює рішення щодо включення до ЄС нових держав. Алла Мазур назвала ПАРЄ «політичним термометром» і зауважила, що вона існує коштом держав-членів: «Чи не ці мільйони стали основною причиною того, що тут забули про європейські принципи?». Детальніше ситуацію висвітив у сюжеті Григорій Жигалов, кореспондент «Радіо Свобода», спеціально для «1+1». Українська делегація називає повернення Росії змовою, прибічники Кремля — нормалізацією діалогу. Українські делегати кажуть, що цей бій був приречений від початку: рішення було ухвалене заздалегідь на зборах Ради міністрів РЄ у травні в Гельсінкі. Міністр Павло Клімкін ці збори проігнорував — Київ знав, що на нього чекає поразка. За словами Жигалова, Захід почав говорити з Росією про Україну без України. Після сюжету ведуча цитує Черчілля: той, хто обирає між соромом і війною, отримує й сором, і війну. За її словами, ПАРЄ так і не отримала грошей із Росії.

«Інтер» назвав повернення Росії до ПАРЄ новою політичною реальністю для України й подав розлогий коментар Юлії Льовочкіної, яка пропонує не реагувати на рішення щодо повернення Росії, використовувати асамблею як майданчик для досягнення цілей України, зокрема повернення політв'язнів і заручників, словом, озвучує проросійську позицію, притаманну її політсилі — «Опозиційній платформі — За життя». При цьому Льовочкіна нібито говорить від імені делегації України в ПАРЄ, хоча більшість делегатів не поділяє її поглядів.

Чимало говорили і про конфлікт Володимира Зеленського із Павлом Клімкіним. «Інтер» назвав поведінку президента «несподіваним дипломатичний скандалом». За словами Олексія Ліхмана, «міністр помилився в дуже дражливій справі щодо звільнення українських моряків із російського полону. Не порадився з президентом і поквапився відповісти Росії — і тим ускладнив, як можна було зрозуміти з контексту виступу глави держави, повернення наших хлопців додому». Згідно з цитатою президента, він в очі не бачив відповідь на ноту Росії, бо очільник МЗС не вважав за потрібне обговорювати з ним ці питання. В сюжеті переказали позицію Клімкіна: «Сказав, що це все — емоції, а міністерство має повноваження самостійно реагувати на дипломатичні ноти. Тим паче, правильною, на думку міністра, була саме та відповідь, яку дали Росії у відомстві». Ведучий цитує статтю Сергія Сидоренка на «Європейській правді», в якій детально описано ситуацію: мовляв, був план повернення моряків, пов'язаний із поверненням Росії в ПАРЄ, а рішення Клімкіна такий двозначний план заблокувало.

Скандал обговорюють і в другій частині токшоу «Подробиці вибору» з радником Юлії Тимошенко Маркіяном Лубківським, Юрієм Чижмарем із Радикальної партії Ляшка, Андрієм Білецьким, який став гостем «Інтера» другий тиждень поспіль, та політкоментаторами Кирилом Молчановим, Олександрою Решмеділовою та Валентином Гладких. Лубківський вважає, що мало місце непорозуміння, а не провокація. На думку Чижмаря, Клімкін порушив внутрішні інструкції. На думку Молчанова, те, що відбувається — політична криза. Чи не єдиним, хто бодай якось став на бік очільника МЗС, був Андрій Білецький — на його думку, Клімкін мав право відповісти на ноту. Білецький звинувачує світових лідерів у тому, що вони продають Україну Росії.

На 5 каналі конфлікт обговорювали і в сюжеті, і в інтерв’ю із Дмитром Кулебою. Ведуча сказала, що поразка на міжнародній арені остаточно розсварила тих, хто мав би триматися купи, а публічний конфлікт не грає на користь Україні.

«Факти тижня» теж згадали про скандал. За словами журналіста ICTV, експерти-міжнародники підтримують Зеленського — в ролі такого експерта виступив Богдан Яременко, який взагалі-то не лише послідовно виступає за нинішнього президента, а й балотується до ВР від «Слуги народу». ICTV також подає тезу Зеленського про те, що питання про повернення Росії в ПАРЄ було вирішено давно й від нього нічого не залежало.

«Перші про головне. Деталі» на ZIK розповіли, як Зеленський і Клімкін «побили глечики». Мовляв, президент привселюдно насварив головного дипломата. За словами ведучої, думки експертів про те, чи Клімкін мав право на власне рішення, різняться. Клімкін на критику президента образився і сказав, що більше йому не допомагатиме. Є позиція обох сторін конфлікту.

Критикують очільника МЗС у програмі «ТСН. Тиждень». Журналістка Ірина Прокоф’єва каже, що Павло Клімкін не зробив спроб скомунікувати з президентом. Тут також висловлюється Богдан Яременко, якого титрують дипломатом, хоча насправді він — політик і прибічник Зеленського. Журналістка каже, що поспішна нота Міністерства закордонних справ позбавила Україну поля для маневру, а зовнішня політика стала заручницею виборів, хоча не зрозуміло, яким чином вибори стосуються Павла Клімкіна — до ВР він не балотується.

Оди і критика

«Інтер» звернув увагу на нових голів обласних адміністрацій Донеччини (Павла Кириленка), Луганщини (Віталія Комарницького), Черкащини (Ігоря Шевченка), Львівщини (Маркіяна Мальського), Київщини (Михайла Бно-Айріяна), Закарпаття (Ігоря Бондаренка), Херсонщини (Юрія Гусєва) та Одещини (Андрія Андрейчикова). Щодо кожного викладено як нейтральні, так і сумнівні факти — наявність зв'язків на окупованих територіях, робота в уряді Азарова, майно, причетність до контрабанди тощо.

Крім того «Інтер» показав привітання Гройсмана й Зеленського із Днем Конституції. «Україна» звернула увагу на підвищення пенсій — мовляв, це планується зробити з додаткових надходжень і не призведе до підвищення цін. На каналі також традиційно хвалять ринок електроенергії, що має запрацювати з 1 липня. Про пенсії нейтрально розповідали й у «Фактах тижня».

ICTV показав сюжет про Конституцію, щоправда, особливу увагу звернув на роль Леоніда Кучми в її ухваленні. експрезидента та члена сім’ї власника каналу тут традиційно хвалять, опускаючи негативні сторони періоду його президентства.

Кореспондентка ICTV Лариса Задорожна подивилася, як виглядають кабінети перших осіб держави. Показала кабінет Андрія Богдана, невдоволеного розкішним інтер’єром. Голова Офісу президента висловлює сподівання на скорий переїзд і каже, що Український дім обрали через розташування і комунікації. За словами кореспондентки, ремонт закінчиться місяців за дев’ять. Богдан розповів, що стосунки із прем'єр-міністром налагодилися, а от зі спікером ВР вони не спілкуються. Кабінет голови Прикордонної служби України Сергія Дейнека оформлений аскетично, а він розповідає, що виявив п’ять службових автомобілів. Голова генштабу Руслан Хомчак позитивно відгукується про Зеленського. Побувала журналістка і в секретаря РНБОУ Олександра Данилюка, а ось голови СБУ та податкової дверей не відчинили.

ZIK розповів про можливий переїзд Офісу президента. У сюжеті є коментарі директора Українського дому, який каже, що офіційно немає жодних розпоряджень. У Музеї історії Києва пояснили, що не підуть звідти, поки не знатимуть куди. Кажуть, що музейникам можуть віддати Гостинний двір, але перевезення фондів триватиме щонайменше півроку. Архітектор Георгій Духовичний говорить про транспортний колапс, який виникне в разі перенесення. Каркас Українського дому сталевий, його реконструкція та зміна неможливі. Основна проблема — споруда стоїть на зсувному схилі. І хоча наразі на проєкт збираються витратити 300 мільйонів гривень і дев’ять місяців, сторонні експерти кажуть про півтора мільярди й кілька років.

«Перші про головне. Деталі» розповідають про можливе зниження тарифів із натяком на те, що Гройсману закортіло зробити це за три тижні до виборів.

«Парламентський купол буде здивований»

У порівнянні з попередніми тижнями, про окремі партії говорять небагато. Виняток — «ОПЗЖ», яка фактично окупувала «Інтер».

5 канал повідомив, що Центральна виборча комісія закінчила реєстрацію. Ведуча каже: «Парламентський купол, вочевидь, буде здивований. Коміки, шоумени, ресторатори, гімнасти, співаки, топ-менеджери… звісно, будуть і старожили, але запит суспільства на саме такі нові обличчя трохи дивує». За її словами, мажоритарники засівають округи хто чим може. В сюжеті — статистика: середньостатистичний кандидат — це 42-річний самовисуванець, 22,5 % кандидатів жінки, 77,5 % — чоловіки, наймолодшому кандидату 21 рік, найстаршому — 82 роки; серед кандидатів найбільше директорів підприємств, а на другому місці — безробітні. Розповіли про скасування рішення про відмову реєстрації «Руху нових сил», відмову в реєстрації Андрію Клюєву та Олександру Онищенку, замість якого балотується його дружина.

«Час. Підсумки тижня» згадав про концерти «Океану Ельзи» під час агітпоїздок Святослава Вакарчука. Сам політик вважає, що концерти не є агітацією. Говорять і про інші порушення — переважно на мажоритарці. В сюжеті показують, як у Харкові від одного з кандидатів надсилали виборцям пакунки з медикаментами. Згадують про Васильків, де балотуються четверо Дубинських і троє Кононенків. Коли говорять про кандидата Олександра Дубинського, показують відео, де той говорить, що привітання «Слава Україні» по суті є нацистським.

Також про завершення реєстрації кандидатів розповіли «Сьогодні. Підсумки» з Олегом Панютою. Марія Петрик подала цифри — 3178 мажоритарників, 21 партія, на одному окрузі в Одесі — 50 кандидатів. Безпартійних 666 — на думку авторки, «цей легіон, якщо пройде в парламент, може знехтувати і партіями, і партійними обіцянками». Згадали про клонів — «до парламенту йдуть восьмеро Зеленських, один із яких — Володимир». Політкоментатор Володимир Фесенко вважає, що за рахунок технології клонів можна відібрати 1,5 % голосів. Розповіли про місця політсил у бюлетені (перший номер в «Опоблоку», 21-ший у «Свободи») і про те, що номери можуть змінитися, коли в бюлетень включать «Рух нових сил».

«Факти тижня» навели статистику й повідомили про те, що ЦВК відмовила Андрієві Клюєву, а також Володимиру Парасюку, заставу за якого внесла інша людина. Політкоментатор Тарас Загородній називає це «роздолбайством». Автор сюжету Володимир Соколов розповідає про окремі округи, зокрема про журналістів, які балотуються, — колишню прессекретарку Ющенка Ірину Ваннікову, Сергія Швеця з «1+1» та іших. Каже, що клони можуть відібрати до 2 % голосів, і їх, за словами Тараса Загороднього, майже нереально зняти з виборів.

«ТСН. Тиждень» розповів, що суд визнав право «Руху нових сил» брати участь у виборах. Говорили про двійників кандидатів від «Слуги народу» та порадили ретельно перевіряти, за кого голосуєте. Процитували Юлію Тимошенко, яка сказала, що братиме досвідом, і запропонувала Дмитрові Разумкову і Святославу Вакарчуку об'єднатися разом із «Батьківщиною» на округах.

ZIK звернув увагу на економічні питання у програмах кандидатів, але в сюжеті жодної конкретики: йдеться про те, що Україні потрібен план економічного розвитку, але жодна політична сила не пропонує стратегії.

Соціологічні опитування. 5 канал у тижневику навів результати опитувань «Демократичних ініціатив» та «Рейтингу». ZIK і «1+1» — «Рейтингу». «Україна» озвучила опитування, яке сам канал замовляє компанії Edison Research, із відчутно нижчим показником «ОПЗЖ», який начебто ще й падає, тоді як в «Опоблоку» — росте. Ці дані суттєво відрізняються від результатів усіх інших опитувань. Також це дослідження дає каналу Ріната Ахметова підстави сподіватися, що до ВР може потрапити партія Ляшка.

«Опозиційна платформа — За життя» займає дедалі більше ефірного часу в програмах «Інтера». Випуск «Подробиць тижня» почався з повідомлення про повернення додому чотирьох заручників після «переговорів голови політради партії “ОПЗЖ” Віктора Медведчука з представниками так званих ДНР-ЛНР у Мінську». В сюжеті йдеться про звільнених, є коментар самого Медведчука: «Это должно послужить серьезным сигналом для сегодняшней украинской власти, что обмен всех установленных на всех установленных должен был произойти. Потому что это, во-первых, требование Минских соглашений, а во-вторых, речь идет о судьбах людей, о возможности их возвращения домой. Минские соглашения действительно должны быть выполнены». Віктор Медведчук каже, що це не обмін, а одностороннє звільнення; нагадує, що нова влада також не робила конкретних кроків для звільнення заручників, а сам він займається цим питанням із 2014 року і вже звільнив 489 осіб. Звідки взялася ця цифра, невідомо.

Кандидати від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич і Вадим Рабинович виступили в сенаті Франції, де представили план урегулювання ситуації на Донбасі й обговорили його з керівницею сенатського комітету з питань безпеки Наталі Гуле. У випуску є коментар Рабиновича: «Мы сегодня поговорили о мире, мы получили союзников»; а також Шуфрича, який говорив про мінські домовленості.

Юрій Бойко розповідав про потребу переглядати тарифну систему в Україні й розв’язувати проблему з боргом за комунальні послуги, який становить 70 мільярдів гривень: «Мы делали анализы: 80 % задолженности — это то, что люди действительно не в состоянии платить. Мировой опыт — если человек должен платить выше 15 % от своего дохода за коммунальные услуги, он прекращает платить. В Дании, в Америке, в России, везде — такой мировой опыт». Доказів на підтвердження того, що в цих країнах справді можна не оплачувати спожиті послуги, Юрій Бойко не навів, а натомість закликав знизити тарифи. Ведучий Олексій Ліхман розповів, що проблему тарифів Бойко обговорював на зустрічах із жителями трьох міст Полтавської області. Далі паркетний сюжет, у якому лідер «ОПЗЖ» пообіцяв повернути людям пільги.

«Інтер» також повідомив, що «цього тижня може завершитися судова тяганина з позовами проти кандидатів від “ОПЗЖ”. В тому числі проти співголови партії Юрія Бойка»; «У самій партії стверджують: за судовою тяганиною стоїть підконтрольний владі “Опозиційний блок”. Показово, що в усіх позовах проти кандидатів від “ОПЗЖ” сторону позивача представляв один адвокат, і всі позови написані, як під копірку. В партії очікують на справедливе рішення Верховного суду. І вказують: судді попередніх інстанцій погодилися, що порушень у документах, діях і висловлюваннях кандидатів не було. Отже, можна спокійно брати участь у виборах». У чому суть конфлікту, не пояснюють; також зауважмо елегантну підміну фактів судженнями у конструкції «підконтрольний владі “Опозиційний блок”». В «Опоблоку» тим часом пов’язаною із владою — принаймні з попередньою — називають «ОПЗЖ».

У першій частині токшоу «Подробиці вибору», яке є частиною «Подробиць тижня», виступали народні депутати від «ОПЗЖ» Микола Скорик і Юрій Павленко, а також депутат Херсонської обласної ради Єгор Устинов. Обговорювали мінський процес і повернення полонених. Політики хвалять зусилля Медведчука, називають те, що відбулося, його заслугою. Наприклад, Микола Скорик: «Любой политик и гражданин в этой стране должен радоваться и говорить “спасибо” Виктору Медведчуку за эту работу». Народний депутат висловив сподівання, що Зеленський повернеться до передвиборних обіцянок миру за будь-яку ціну. Юрій Павленко нагадав про доцільність оголосити амністію для громадян непідконтрольних територій. Про те, що Володимир Зеленський назвав звільнення чотирьох полонених організованим «під вибори», нагадала політкоментаторка Олександра Решмеділова.

На ZIK, який нещодавно купив наближений до Медведчука Тарас Козак, теж розповіли про звільнених заручників. Тут є синхрон Медведчука про те, що потрібно вести діалог, і більше жодних коментарів політиків. Окремо ведуча Катерина Романюк зауважила, що одного з визволених одразу затримала СБУ — слідчі перевіряють інформацію про дезертирство.

На «1+1» також звернули увагу на кампанію «ОПЗЖ». Мовляв, почалася агітація, але всім важко конкурувати із групою Медведчука, які збагатилися новою політичною валютою — звільненими заручниками. Розповіли, що це полонені із сумнівною репутацією, один із них начебто дезертир. Українська влада ж до цих переговорів не мала жодного стосунку. Не оминули нагоди вщипнути Порошенка — мовляв, саме він надав Медведчуку повноваження, які Зеленський повертати не збирається. «Медведчук сподівається, що все необхідне вони вже мають. І основне — це голоси прихильників, які проведуть їх прямо в серце парламентсько-президентської України. Як виявилося, всі ці роки наша влада і спецслужби не бачили ні сепаратних переговорів, ні сумнівно фінансованих телеканалів, ні дивних візитів у столицю агресора. Тож поява фракції маленьких путіних у Верховній Раді — майже вирішене питання», — резюмує журналістка.

Якщо про «Слугу народу» в тижневиках згадують хіба що в контексті результатів соцопитувань, то про «Голос» — трохи більше. У студії «Фактів тижня» цього разу побував Святослав Вакарчук. У розмові з Оксаною Соколовою він назвав рішення ПАРЄ достатньо очікуваним і ухваленим у результаті домовленостей за спиною України. Водночас Вакарчук каже про потребу прямої розмови з Росією. За словами лідера партії, «Голос» не буде об'єднуватися з тими політичними силами, що виступають проти Європи. Говорить про свій передвиборний тур — мовляв, зустрічі відкриті й вільні, а на концертах немає агітації. Бізнесу, який фінансує партію, нічого не обіцяють.

Про «Європейську солідарність» говорять небагато. Чи не єдиним приводом є запрошення Петра Порошенка до студії програми «Сьогодні. Підсумки». Експрезидент обговорює з Олегом Панютою питання повернення Росії в ПАРЄ. На слова ведучого, що українська делегація билася, але залишилася без підтримки керівництва держави, Порошенко каже: за його часів такого не було, ніхто про повернення Росії не говорив. Мав Порошенко змогу й поагітувати за свою партію: «Ми знаємо, як зупинити сповзання в бік Кремля. Ми знаємо, як зупинити п'яту колону, і точно цього не допустимо».

«Факти тижня» згадують про Порошенка, коли йдеться про обшуки в помічника міністра оборони, колишнього волонтера Юрія Бірюкова — мовляв, Державне бюро розслідувань звинувачує чиновників у закупівлі неякісної продукції для військових. Оксана Соколова згадала про слова Андрія Портнова: мовляв, ці обшуки — його «привіт» Порошенку.

У програмі «ТСН. Тиждень» про «Європейську солідарність» сказали, що партія представила «вітрину», але її електорат перетікає до «Голосу». У сюжеті про дивні судові рішення нагадали, що Порошенко виніс окружний адміністративний суд зі списку тих, що підлягають ліквідації. А Сергій Швець, який далі працює в ефірі попри кандидатський статус, ствердив, що Фірташ близький до Порошенка і Кличка.

Олег Ляшко у студії програми «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» коментував повернення Росії в ПАРЄ. Ведучий пояснив, що Ляшко запрошений як член української делегації, а той назвав ситуацію в Асамблеї «умиротворенням агресора» і порівняв її з поступками Гітлеру перед початком Другої світової. Ляшко вважає, що Україна має зробити висновки і сподіватися лише на себе. Крім того, роль Ляшка згадують у матеріалі про ПАРЄ. «Постійно треба про себе нагадувати, бо без цього не буде результату. І Ляшко, в принципі, таку функцію і виконував. Ляшко зробив дуже емоційний виступ, який дає приклад того, як треба себе поводити в таких ситуаціях», — сказав політкоментатор Олексій Голобуцький. Загалом це більше схоже на передвиборний піар Радикальної партії Ляшка, ніж на висвітлення подій у ПАРЄ.

Окремий матеріал у тижневику «України» присвятили маршу Конгресу українських націоналістів, «Свободи», Правого сектору та Національного корпусу у Львові. Принагідно нагадали, що ці сили разом ідуть на вибори. Аби глядачі не помилилися з тим, під яким брендом балотуються націоналісти, в матеріалі є коментарі двох представників ВО «Свобода» — Олега Тягнибока та Руслана Кошулинського.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.