Скасування статті про незаконне збагачення, бомба в «Укроборонпромі», рейтинги й початок марафону зі зняття кандидатур на користь інших кандидатів — такими були основні віхи на маршруті передвиборного марафону. Єдиним тижневиком, в якому вирішили взагалі не говорити про скандал, спричинений розслідуванням  «Наших грошей» щодо «Укроборонпрому», став «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна»).

Казка про «Укроборонпром»

«Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер») запропонували глядачам збалансовану довідку й обговорення у студії. В матеріалі лаконічно подано суть справи. Є позиції фігурантів розслідування (Олег Гладковський просить призупинити його повноваження на час слідства, Гладковський-молодший вимагає спростування), журналістів (джерела інформації не називають і анонсують нові розслідування), влади (відзначається, що спочатку влада назвала результати розслідування фейком, а потім генпрокурор визнав, що вони давно розслідують цю справу). Цитують і Порошенка: якщо факти підтвердяться, прізвища й посади нікого не врятують.

Розслідування ведучий обговорив із гостями студії — народним депутатом від ВО «Свобода» Андрієм Іллєнком та спеціалістом із конституційного права Богданом Бондаренком. Свободівець назвав те, що відбувалося, державною зрадою, яка «кришувалася» на найвищому рівні, круговою порукою, мародерством. На його думку, розслідування правдоподібне. Інший гість підійшов до обговорення як юрист і сказав, що вже бачить певні прогалини в розслідуванні — тези, які важко буде довести (без прикладів). Бондаренко зазначив, що зі справою має розібратися правоохоронна система, але їй не довіряють і виходить замкнуте коло. Він висловив припущення, що ситуація може змінитися з новообраним парламентом і президентом.

Окремо ведучий ще раз зазначив, що президент прокоментував ситуацію: глядачам показали Порошенка у бліндажі, де він сказав, що його «задовбали корупціонери».

Тема розкрадань у держконцерні звучала і в сюжеті про діяльність Верховної Ради. Олена Сотник («Самопоміч») вимагала створити тимчасову слідчу комісію, а Сергій Власенко («Батьківщина») засумнівався в ефективності комісії, яка й так має що розслідувати.

«Перші про головне. Деталі» (ZIK) для з'ясування теми відрядили важку артилерію — керівника програми Романа Недзельського. У підводці ведуча Катерина Романюк охарактеризувала ситуацію як «скандал тижня, який затьмарив все». За її словами, автори розслідування стверджують, що мають докази, а от фігуранти розслідування — заперечують і називають його маніпуляцією. «Генпрокуратура заявляє: про схеми знала і їх розслідували, а журналісти просто випередили і розповіли першими. В оборонпромі додають: контрабанда з Росії деталей, які критично важливі — єдиний спосіб підтримувати боєздатність техніки», — сказала ведуча. Є й позиція «Укроборонпрому»: «В оборонпромі додають: контрабанда з Росії деталей, які критично важливі — єдиний спосіб підтримувати боєздатність техніки». У сюжеті більше зосереджуються на родині Гладковських, та не бракує й реакції політикуму на скандал. Є коментарі кандидатів у президенти Зеленського і Юлії Тимошенко, від БПП ситуацію коментують речник штабу Олег Медведєв та заступник голови фракції Сергій Березенко. Є й позиція Порошенка: «Про справу розкрадання в оборонпромі в п'ятницю вже вдруге згадав і президент. В окопі на передовій він записав таку заяву: “Корупціонери, які вже задовбали, вибачте на слові. Моя принципова позиція, як президента: є факти — до в'язниці, і ніхто не зачепить. Немає фактів — припинити розкачувати ситуацію і в армії, і в державі”».

У сюжеті є й реакція головних дійових осіб розслідування — концерну «Укроборонпром», Олега Гладковського. Загалом сюжет збалансований і докладний.

Достатньо збалансований сюжет показали і глядачам програми «Час. Підсумки тижня» (5 канал). Втім, ведучий Віталій Гайдукевич уявив себе психотерапевтом і вирішив пояснити глядачам природу емоцій і психологічну мотивацію журналістів-розслідувачів. «Емоція, здається саме це мета, яку хочуть досягнути фігуранти нашого першого матеріалу. Емоція як реакція на інформацію. Цього тижня в інформаційне середовище, інформаційне поле було виплеснуто велику кількість матеріалів, які з одного боку можуть пролити світло на певні процеси, а з іншого, вони ж провокують глядача або читача, дивлячись де ви отримуєте інформацію на певну емоцію. І вона, ця емоція, своєю чергою спонукає до висновків і може підштовхнути до вибору», — заспокоює він глядача.

«Сюжет про оборудки в оборонних закупівлях, і історія із виборчими сітками, і сюжет про джерела фінансування політичних сил — все це викликає обурення. Але не в багатьох викликає бажання перевірити, чи правдиві дані, які були показані суспільству. Наскільки, мало хто запитає, чому я це бачу саме зараз і саме в такій трактовці? Пересічний читач, глядач, він не буде допитуватися, а що таке сірий ринок озброєння як явище в світі? Які там накрутки зазвичай, як він працює, механіка? В яких випадках в світі йдуть до таких продавців? Пересічний глядач не буде занурюватися у виборчу технологію, щоб зрозуміти, де закінчується біла сторона сили і починається темна. А значить, кожна цільова аудиторія, вона повірить тому, що підпадає під світоглядну її матрицю, зрадофіли повірять в зраду, перемогофіли повірять в перемогу. А скільки людей з холодною логікою розберуть кожен кейс на плюси і мінуси наслідків? Мінімум», — стверджує Гайдукевич.

«Так, може, це є мета — не розкрити проблему, щоб її виправити за наслідками, а викликати емоцію. Ну якщо так, то в такому випадку на нас чекає місяць під гаслом: "Скандали. Сенсації. Розслідування". І нинішній тиждень ще квіточки», — підводить він до перегляду сюжету. Формально ведучий апелює до критичного мислення, фактично — повторює тези прихильників президента і тим самим демонструє власну позицію.

У сюжеті є синхрони фігурантів розслідування, журналістів, представників влади, зокрема президента і генпрокурора. Матеріал доволі збалансований, але і в ньому відчувається недовіра до результаів розслідування. Зокрема, під сумнів ставляться джерела розслідувачів і робиться акцент на тому, що викривальна інформацію оприлюднили за чотири тижні до виборів: «Подробиці про корупційні схеми та переписки її фігурантів журналісти начебто отримали з анонімних джерел. Хотіли оприлюднити розслідування ще у січні, але не встигли. Тому запустили його в ефір за чотири тижні до виборів». Для 5-го каналу, який дотепер уникав відверто пропрезидентських висловлювань, це досить промовиста декларація політичних симпатій.

«Факти тижня» (ICTV) розпочали випуск із теми скандалу в «Укроборонпромі». Ведуча Оксана Соколова одразу перейшла на особистості: «Такі молоді, усміхнені обличчя. Схожі на щасливих студентів якогось західного вишу. І дійсно, вони практично їх ровесники. Але звичайним студентам навіть не снилися мільйонні суми з якими пов'язують цих хлопців автори журналістського розслідування. Ну істина про те, що кому війна, а кому і мати рідна, відома давно. Але цього разу журналісти розкопали ціле родинне гніздо, яке наживалося на війні. І де? На самісінькій верхівці влади». Вона повідомила, що самі Гладковські все заперечують, а також піддала критиці владу і її підходи до розслідування: «В НАБУ й Генпрокуратурі заявили, що знають про схеми давно. Їх розслідування на фінішній прямій. Цікаво, скільки б тривала ця пряма, якби не розслідування журналістів і не наближення виборів?».

У сюжеті є коментарі Дениса Бігуса, представників влади (генпрокурора, президента) і ексклюзивні коментарі керівника «Укроборонпрому» Павла Букіна, який звинувачення відкидає: «Я до цього не причетний. Категорично це заперечую. Нас звинуватили в тому, що ми щось вкрали. Заробляємо на крові, на армії. Це дуже популярне слово. Я тут працюю 12 років. Якщо винен буду відповідати, але це все категоричний фейк». Цитують і Гладковського, який мав змогу висловитися в ефірі телеканалу ZIK. Як і на 5-му каналі, наголошують на тому, що розслідування вийшло за місяць до виборів, і побудоване на інформації від невідомих джерел розслідувачів: «Водночас до фігурантів скандалу чимало запитань, у тому числі до джерел, на які посилаються журналісти. Адже основну інформацію про незаконну діяльність оборонних заводів вони взяли з анонімного листа, відправленого з одноразової електронної пошти.

Кореспондент: Другу серію обіцяють вже завтра. На скільки вся ця брудна історія вплине на перебіг виборів і чи випадково вона з'явилася за місяць до перегонів — питання відкрите».

Цей сюжет — не єдина розвідка про розкрадання в армії. Про Володимира Заману, який начебто розвалював українську армію, зробив окремий сюжет журналіст Максим Крапівний.

Упевненість випромінювала ведуча «ТСН. Тижня» («1+1») Алла Мазур, яка ствердила, що «нашу армію брутально обкрадали під час війни… Близькі до президента люди». «Факти, розкопані нашими колегами, справді пролунали цього тижня, як вибух. Зізнання правоохоронців, що про все знали і розслідували, лише підкинуло хмизу у вогонь», — сказала вона.

У матеріалі Андрія Орляка є цитати всіх можливих фігурантів, авторки розслідування Лесі Іванової, опонентів і кого завгодно (в тому числі не один раз дали висловитися Юлії Тимошенко), але головного меседжу це не змінює: розслідування — правда, а Порошенко — винен. Андрій Орляк анонсував, що «бомбане ще дужче, ніж під час вибухів на складах боєприпасів». У сюжеті окрім деталізації інформації, поданої в розслідуваннях Дениса Бігуса і його колег, достатньо смажених подробиць. Наприклад, від журналіста «1+1» Олександра Дубинського: «Олег Гладковський з'явився на світ лише 5 років тому. До 2014-го цю людину знали як Олег Свинарчук. Про одну з версій зміни прізвища заявив журналіст Олександр Дубінський.

Олександр Дубинський, журналіст: Через два дня после того, как Порошенко выиграл президентские выборы в 2014 году, господин Свинарчук поменял фамилию. Со Свинарчука стал Гладковским. Потому что ему нужно было скрыть свои связи с российской бизнес-империей. Потому что там он ею владеет как Свинарчук, а здесь пост первого замглавы Совета нацбезопасности и обороны занимает как Гладковский».

На жаль, відповіді на це серьозне звинувачення від Гладковського або, наприклад, від відповідних органів, в сюжеті немає.

Чимало уваги приділяють і бізнесу Гладковського-старшого в Україні, зокрема концерну «Богдан» і його контрактам, і дипломатичному статусу Гладковського-молодшого, якого пов'язують із Сейшельськими островами. Коментує цю ситуацію, до речі, Богдан Яременко, титрований у сюжеті як голова правління ГО «Майдан закордонних справ» — активний прихильник Володимира Зеленського та Олександра Шевченка, двох плюсівських кандидатів.

Дають висловитися і прихильникам президента, зокрема, його представниці у ВР Ірині Луценко. Вона називає ситуацію замовленням Путіна, якому найбільше в Україні заважає президент Порошенко.

У «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») про розслідування вирішили не говорити.

Свято українських корупціонерів

Ще однією гарячою темою стало рішення Конституційного суду (далі — КС) про те, що стаття  368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення,  є неконституційною, бо примушує підозрюваного самого доводити законність походження статків, а отже порушує презумпцію невинуватості.

Олексій Ліхман у «Подробицях тижня» назвав тиждень, що минув, «святковим для кожного українського корупціонера», позаяк тепер усе нелегально зароблене не є причиною для засудження. У сюжеті Інни Томіної керівник Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник каже, що через таке рішення суду п'ять років роботи втрачені. Цитують пояснення судді КС у соцмережах (доволі зв’язне) і подають його живий коментар (дуже плутаний). Дарина Каленюк із Центру протидії корупції ситуацію характеризує як політичний хабар зокрема для ВР перед виборами.

Після сюжету ведучий повідомив навздогін, що в Україні почне працювати технічна місія МВФ, якій скасування статті може не сподобатися.

Гості студії долучилися до обговорення. Андрій Іллєнко, назвав ситуацію корупційним реваншем. Він розкритикував законодавчу ініціативу Порошенка і похвалив майбутній законопроект кандидата у президенти Руслана Кошулинського. Богдан Бондаренко сказав, що КС мав формальні підстави визнати цю статтю неконституційною. Він нагадав, що народні депутати реєстрували закони, щоби внести зміни в цю статтю, й раніше — це свідчить про те, що депутати просто не хотіли його міняти.

У сюжеті про діяльність Верховної Ради рішення КС прокоментували кілька політиків — зокрема Вадим Рабинович пов’язав ці два скандали (перший – розслідування про «Укроборонпром») і припустив, що влада боїться.

Емоційно повідомили про рішення суда на ZIKу: «Україна опинилася на порозі втрати безвізу та розриву співпраці з МВФ. Наслідки, яких навіть не хочеться уявляти можуть настати після скандального рішення КС». Є коментар Ситника, глави НАБу, про те, що «всі справи повинні бути закриті, так як з намету винесено рішення, ця норма вважається не конституційною і відповідно втрачає чинність. Повернути це рішення назад не можна. Рішення не оскаржується і тому сьогодні можна сказати, що п'ять років втрачено».

Віталій Гайдукевич («Час. Підсумки тижня» 5-го каналу) не зміг визначитися, пов'язане рішення КС з виборами чи ні, «біс його знає», але поставив кілька запитань. «КС послався на конкретну статтю Основного закону, який ніби суперечить в нормах Кримінального кодексу стосовно кари за незаконне збагачення. І тут знову запитання виникає. Якщо щось суперечить, то значить, вирок можна було б потім, коли якщо він трапиться, легко оскаржити. Причому, ось так і по кожній справі. Логічно. Тоді навіщо було зараз город городити? А якщо виявиться, що протиріч немає, а справи вже згоріли і фігуранти відбулися легким, скажімо так, переляком. Нам із таким КС що робити?» — розмірковує він. Втім, у його словах вчувається критика скасованих положень: «НАБУ каже прямо, п'ять років роботи коту під хвіст, але при цьому додає, що фігуранти проходять і по інших статтях. Себто, вони нікуди не дінуться, так? Ще один цікавий момент. Скасована редакція закону, вона передбачала покарання аж в два роки за ґратами. І не більш, ніж три роки заборона займати певні посади після того. Чекайте, два роки? У нас досі діє “закон Савченко”, це рік СІЗО за два тюрми. І якщо незаконно збагачений, котрий знаходиться, як ми розуміємо під слідством, рішення суду, наприклад, прочекає рік, то що виходить? В залі суду разом із вироком йому просто скажуть, дякую, до побачення і випустять на волю? Це такого покарання мав би боятися посадовець?»

У сюжеті йдеться про законопроекти, вже зареєстровані в парламенті — Порошенка і фракції «Батьківщина». Останній законопроект критикують більше («В законопроекті “Батьківщини” поняття незаконного збагачення надто розмите, що дозволить посадовцям ухилятися від відповідальності»), але доходять висновку, що перед виборами обидва законопроекти не мають шансів — голосів для їх ухвалення немає.

Ведучі програми «Факти тижня» поговорили на цю тему у студії:

«Оксана Соколова: Т епер будь-який чиновник попри свою мізерну зарплату може не звітувати, звідки у нього взялося елітне авто, або розкішний будинок, або відпочинок на лазурному узбережжі, бо все одно не покарають.

Сергій Кудімов: Та, що Оксано, когось до цього часу покарали? Он, генпрокурор Луценко цього тижня заявив, що ця стаття кримінального кодексу, ну, вона була мертвою з народження.

Оксана Соколова: Ну, чому мертвою? вона розв'язала руки, як мінімум, слідчим НАБУ і вони розслідували 65 справ. І можемо подивитись, ну, хоч на одного фігуранта. Ось наприклад, це голова окружного адміністративного суду Києва, Павло Вовк. Він жив у розкішному будинку, начебто своєї екс-дружини.

Сергій Кудімов: Щось новеньке. Раніше були фіктивні шлюби, а тепер фіктивні розлучення. Ну, головне, щоб не показувати звідки гроші.

Оксана Соколова: Так, а тепер і ховатися не треба. Тому що усі ці 65 справ будуть просто закриті.

Сергій Кудімов: Але ж президент Порошенко, цього тижня, в четвер, вніс новий законопроект про покарання за незаконне збагачення.

Оксана Соколова: Так поки його Парламент розгляне. І чи ухвалить ще? А карати нікого не будуть за цей час. І взагалі, ми так до російської ситуації докотимось, коли статі еліти — це таємниці під сімома замками».

У програмі «ТСН. Тиждень» Алла Мазур оголосила, що КС дозволив корупціонерам красти: «До цього рішення, якщо чиновник не міг пояснити звідки в нього гроші, будинки, квартири чи елітні авто, проти нього могли і мали б порушити кримінальну справу. Саме для цього і вводилося електронне декларування, де звіт про статки був обов'язковим». Вона зупинилася на повноваженнях статках і рішеннях КС, зазначила, що більшість суддів «захистили чиновників від кримінального переслідування». Ведуча риторично запитала, чи взагалі КС можна довіряти, позаяк не було жодної каденції, у який би він не прийняв скандального рішення.

Сергій Швець у сюжеті не менш категоричний: назвав ситуацію бомбою, а рішення — антинародним. Журналіст сформулював кілька версій, чому суд міг прийняти таке рішення, й подав коментар Віталія Шабуніна. Сергій Швець пояснює й наслідки того, що відбулося — можливі проблеми з безвізовим режимом, жорстку реакцію Міжнародного валютного фонду. І навіть якщо закон, запропонований президентом, ухвалять, «усе, що вкрадене досі за цієї влади, що прийшла, ніби, на ідеях майдану — вкрадено законно і більше не підлягає переслідуванню».

Хвилина слави Гриценка

Однією з найпомітніших подій тижня став альянс Анатолія Гриценка та Андрія Садового. «Інтер» у «Подробицях тижня» 1 березня повідомив про подію стисло, анонсувавши підписання політичної угоди між Гриценком і Садовим у понеділок.

Канал ZIK у тижневику 2 березня доповнив інформацію про рішення Садового даними опитування КМІС, назвавши його останнім, де фігурує Садовий (2,4 % із тих, хто піде й визначився, висловили намір голосувати за мера Львова). Крім того, в тижневику посилаються на невідомих «політтехнологів», які «припускають, що тепер у Гриценка може зрости рейтинг як коштом виборців Садового, так і тих, хто поки що не визначився. На голоси виборців львівського міського голови розраховують і в штабах інших кандидатів».

«ТСН. Тиждень» повідомив, що Садовий і Дмитро Гнап знялися на користь Гриценка й відмовилися від подальшої боротьби за президентське крісло. Втім, за словами Алли Мазур, Садовий наголосив, що його крок не означає безумовної підтримки Гриценка, і пропонує підписати публічну угоду. Ведуча висловлює припущення, що на його рішення могло вплинути соцопитування агенції «Фама» (наближеного до самого Садового), за якими мер Львова отримував вдвічі менше підтримку, аніж Гриценко. «Садовий думає, що нинішнім кроком подасть Гриценко, як мінімум, 10 %. Як мер Львова ці цифри нарахував, сказати важко, але поживемо — побачимо», — сказала Мазур.

«Факти тижня» могли розпитати подробиці об'єднання в Анатолія Гриценка безпосередньо. Він давав інтерв'ю Оксані Соколовій, яка поводилася чемно й жорстких питань не ставила. Гриценко пообіцяв завершити співпрацю з МВФ, посадити крадіїв бюджету та середню зарплату 700 євро через п’ять років. Про об'єднання із Садовим також ішлося — за словами політика, «якщо ми об’єднуємося з Андрієм Івановичем Садовим, то Гриценко виходить на перше місце». Твердження базується на результатах опитування «Соціальний моніторинг». Як ми вже зазначили в «Детекторі виборів», в опитуванні справді є згадка про «демократичну опозицію» та єдиного кандидата від неї, якого готові підтримати 15,6 % опитаних. Однак про «перше місце», як наголосив Гриценко, не йдеться.

Хто здатен забезпечити мир?

На «Інтері» глядачам озвучують результати дослідження центру «Софія», в яких Зеленський має 18,3 %, Тимошенко — 15,4 %, Порошенко — 12,1 %, а Юрій Бойко — 11,2 %. Щодо парламентських партій, що проходять до парламенту, «Опозиційна платформа — за життя!» може набрати 10,5 %. Більше неї — лише «Слуга народу» (17,2 %) та «Батьківщина» (14,8 %). Нове питання в опитуванні: «Хто здатен забезпечити мир?». Найбільше називали Бойка (23,2 %), Зеленського (18,4 %), Тимошенко (10,5 %). А от у Порошенка за цим показником усього 4 %. Про те, що центр «Софія» пов’язаний із співвласником «Інтера» й однопартійцем Бойка Сергієм Льовочкіним, глядачам, на жаль, не нагадують.

ZIK звернув увагу на опитування КМІС і зазначив, що лідером, як і в попередньому, залишився Зеленський (26 %). «Далі йдуть: Петро Порошенко (18 %) та Юлія Тимошенко (майже 14 %). Але різниця між ними близька до статистичної похибки, яка не перевищує 3,3 %, — кажуть соціологи. На четвертому місці Юрій Бойко (майже 11 %). Дуже близькі надбання в Анатолія Гриценка та Олега Ляшка. А решта кандидатів набирають приблизно 3 % або менше. Замикає першу десятку Андрій Садовий». Тут також акцентували, що це останнє опитування, де фігуруватиме прізвище львівського мера.

Результати опитування КМІС вперше за багато тижнів озвучили й на «Україні», втім, наголосили: «Тотальної переваги не має ніхто. Ну, а третина виборців — взагалі не визначилися, що робить результат непередбачуваним».

На «1+1» полестили Садовому, озвучивши опитування від «Фами», але основний акцент зробили на результатах Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка і центру «Соціальний моніторинг». За ними лідером є Зеленський (27,3 %), який «продовжує набирати оберти». Друге та третє місця майже поділили Юлія Тимошенко та Петро Порошенко — 18,8 % і 18,2 % підтримки виборців. Четвертий — Бойко (11 %), Гриценко — п'ятий (8,8 %). Традиційно озвучують результати другого туру, в яких Зеленський перемагає всіх, в тому числі чинного президента.

Схеми й сітки

Якби не «Укроборонпром» і рішення КС, теми передвиборних схем ніхто не міг би переплюнути, а так про них говорили дещо з меншим ентузіазмом.

На «Інтері» ведучий повідомив: «Що таке сітка — знають навіть діти». Він провів історичну паралель із передвиборною кампанією мера Києва Леоніда Черновецького. І додав, що на цих виборах заяви про мережі підкупу вже робили у штабах Тимошенко, Порошенка і Гриценка. Гість студії, заступник голови Служби безпеки України Віктор Кононенко, розповів про схеми і сказав, що ниточки ведуть до багатьох політиків, але конкретних імен не назвав.

НаZIKу Катерина Романюк відзначила, що «розслідувачі “Наших грошей” цього тижня оприлюднили й матеріали про фінансування партії Юлії Тимошенко. У матеріалі доводять: сотні тисяч гривень, а то й мільйони, “Батьківщині” жертвують підставні особи, касири супермаркетів, працівниць автомиїв. Сама Тимошенко фактично визнала таку схему і заявила: до неї вдаються жертводавці, які бояться санкції від влади за підтримку опозиції». Формулювання дивне — що значить «фактично визнала»? Позиції самої Тимошенко з цього питання у програмі не озвучили. Про спонсорів «Батьківщини» розповіли й на 5-му каналі, але їй дали прокоментували ситуацію.

Також у програмі «Час. Підсумки тижня» згадали про Володимира Зеленського і скандал навколо «Слуги народу»: «Є компромати, які не лягають в основу журналістських розслідувань, їх просто зливають в мережу інтернет. Як от завантажили телефонну розмову депутата з провладної фракції Олександра Черненка. У ній він обговорює шляхи зриву виходу до ефіру серіалу за участю кандидата-артиста». Сам Черненко сказав, що в його розмовах не було нічого кримінального, хіба що сленг. Але він вважає, що «Слуга народу — 3» — це агітація. Нагадали глядачу і про скандал навколо грошей «Приватбанку», начебто виведених на рахунки «Квартал 95», процитувавши допис народного депутата Володимира Ар'єва. Коментарів представників Зеленського в матеріалі немає.

«Усі згадані епізоди розслідують правоохоронці, — йдеться в сюжеті,  — До того ж, Служба безпеки провела три десятки обшуків у підозрюваних в організації підкупу виборців. Їх пов'язують із партією “Батьківщина”». Коментарів підозрюваних у матеріалі також немає.

Про схеми підкупу в БПП: «Через підкуп виборців відкрило провадження і Міністерство внутрішніх справ. У ньому фігурує депутат від БПП Сергій Березенко. За словами міністра Арсена Авакова, ці розслідування ініціювали кандидати Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко». Цю історію коментує Березенко. Ще один приклад того, як 5 канал нехтує балансом, відверто надаючи перевагу політичній силі свого власника Петра Порошенка.

Детально про виборчі махінації говорили на «Україні». В рубриці «Україна контролює президента» замість обіцянок кандидатів глядачі побачили очільників МВС, СБУ, Генпрокуратури на Міністерства юстиції, які висловлювали занепокоєння перебігом кампанії та закликали не продавати свої голоси.

Підозрілі матеріали

Крім слів про те, як його «задовбали корупціонери», глядачі мали й інші нагоди побачити Петра Порошенка. ZIK у сюжеті про можливі зміни в роботі ФОПів розповідає: «Скандал сягнув такого рівня, що довелося втручатися президентові і прем'єр-міністрові. Вони почали заспокоювати: про айтівців у законопроекті не йдеться.

Петро Порошенко, президент України: Слухайте, це класно. Як тільки ви вдарили в колокол, наступного дня приїжджає президент, приїжджає прем'єр-міністр, всі однозначно для того, щоб ми з вами обговорили».

У «Передвиборчих фактах» (ICTV) Порошенко нагадав про індексацію пенсій. А «Україна» показала, як президент у Приморську відкриває вітроелектростанцію Ріната Ахметова («Цей проект, який стане моделлю для всіх вітроелектростанцій в Україні. Нехай сюди їздять і вчаться, як працювати у вас вчаться, як будувати технології»).

Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана згадали на «Інтері» в матеріалі про індексацію пенсій.

Юлія Тимошенко переважно коментувала питання, пов'язані з її кампанією. Проте було й трохи піару. В «Передвиборчих фактах» (ICTV) нагадали, що вона із трибуни Верховної Ради закликала запустити процедуру імпічменту президента. Так лідерка «Батьківщини» відреагувала на скандал в оборонному комплексі, пов'язаний із розслідуванням журналістів про зловживання в «Укроборонпромі». За словами Тимошенко, її ініціативу також підтримала «Самопоміч», Радикальна партія й чимало депутатів з інших фракцій та груп. Не завадило би доповнити цю інформацію бекґраундом про погрози імпічментом, які лунали з уст Тимошенко на адресу трьох попередників Порошенка, та про дієвість самої процедури.

Несподівано мало у тижневиках було Володимира Зеленського. Одна зі згадок про нього — обіцянка боротися з корупцією за американським зразком. Він розповів про закон Лінкольна 1863 року, коли викривачі корупціонерів отримували як винагороду відсоток від повернутого до бюджету. Також на ICTV згадали, що Зеленський запропонував українцям висувати кандидатів на найвищі державні посади: прем'єр-міністра, Генпрокурора та навіть голови СБУ.

Юрій Бойко незмінно коментує українські реалії на «Інтері». 1 березня, як завжди, прийшовши до студії, він висловився про «каральний закон про мову», зазначив, що парламент працює в інтересах кандидата Порошенка. Про скандал в «Укроборонпромі» Бойко сказав, що його партія буде вимагати відставки президента, а сам скандал вплине на рейтинги. Розкритикував і індексацію пенсій, назвавши це «офіційним підкупом». Це несподівано жорстка критика на адресу чинного президента, якої на «Інтері» зазвичай не було чути.

Однопартійці Бойка, Вадим Рабинович та Юрій Павленко, коментували різні питання в матеріалі про діяльність Верховної Ради, а Наталія Королевська заговорила про мужиків. В окремому сюжеті про з'їзд «Жінки за мир» на Донбасі вона сказала, що «наши мужики смогут не бороться, не соревноваться, а объединиться и победить. Нам нужна одна победа на всех».

Несподіваною стала поява кандидата у президенти Романа Безсмертного, про якого в «Передвиборчих фактах» повідомили: він почав підготовку до парламентських виборів. До міністерства юстиції подали документи для реєстрації політичної партії «Рух+380», яка сповідує ідеологію неоконсерватизму. Раніше Безсмертного центральні канали не згадували.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко в ефірі «України» заявив про зростання зарплат військовослужбовцям та індексацію пенсій.

Арсенія Яценюка майже щотижня згадують у програмі «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» як глава уряду, за якого почалися позитивні зміни в країні. «Їх називали камікадзе, а варто було реанімаційною бригадою. Цього тижня виповнилося 5 років відтоді як на Майдані було представлено уряд Арсенія Яценюка. У 2014-му у позитивні зміни мало хто міг повірити, який безвіз коли Кремль окупував Крим? Яке зростання євростандартів, якщо держскарбниця порожня?» — такі невтішні перспективи мав Яценюк, але зміг зробити неможливе. Глядачу нагадали, що у президентських перегонах Яценюк участі не бере, а «у планах парламентські, ну і формування нового уряду, бо зараз рейтинг Яценюка зростає, він у трійці призерів на пост майбутнього прем'єра». За якими даними рейтинг зростає і хто сформував трійку, не відомо.

ICTV розповів, як медіагрупа StarLightMedia долучилася до відстоювання чесних виборів разом із «Опорою». «Започатковано інформаційну кампанію, яка має допомогти кожному громадянину України дізнатися більше про свої виборчі права та захистити їх, не стати жертвою махінацій на виборах. Експерти уже кажуть, що ця виборча кампанія може стати однією з найдорожчих у Європі, бо кожен кандидат, що змагається за перемогу, витратить в середньому понад двісті мільйонів доларів», — повідомили в «Фактах тижня».

І, звісно ж, Рінат Ахметов на «Україні» невтомно рятує Донбас, а його корпорація «Метінвест» переймається екологією: «І “Метінвест” і ДТЕК є частиною компанії SCM, яка минулого року сплатила до бюджету 62 млрд гривень податків, це на третину більше, ніж 2017 року. Це зробило SCM одним із найбільших платників податків в Україні. Кошти пішли і на розвиток станцій альтернативної енергії, ідеться про сонячні та вітрові ферми. І на модернізацію металургійних комбінатів, роботи насамперед спрямовані на підвищення енергоефективності підприємств та їхню екологічність. Нові об'єкти на підприємствах SCM будують з урахуванням найжорсткіших екологічних вимог».

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.