«Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»): Торжество песимізму

Тижневик «Інтера» не перший рік пронизаний негативом. Можна було б апелювати до того, що українські реалії і справді не оптимістичні. Але в порівнянні з підсумковими програмами інших каналів «Подробиці тижня» — це суцільний блур. Чого вартий анонс: «Замерзнути чи покласти зуби на полицю: чи можна заощадити на комуналці? Як українці вирішують нову задачу у школі виживання. “Чорні ріелтори і нотаріуси” відкрили полювання на ваше майно. Як вберегтися від шахраїв? Криваві жнива на українських дорогах. Як можна знизити рівень смертності внаслідок ДТП завдяки оперативний медичній допомозі. Крізь терни до зірок: розвиток юнацького спорту по-українськи — без підтримки держави, обкладені поборами. Через що мають пройти молоді таланти або потім славити державу на змаганнях?»  Зростання цін на газ, зажерливі МВФ та «Нафтогаз», чорні ріелтори, рейдери в аграрній сфері, дефіцит медпрацівників, булінг у школах, загострення на фронті, падіння на біржах США — такі теми запропонували глядачам.

Один із сюжетів — про ставлення до міжнародних партнерів, у тому числі до Міжнародного валютного фонду. На початку матеріалу ведучий процитував опитування, згідно з результатами якого 53% українців вважають вплив Міжнародного валютного фонду негативним. Хто і коли проводив опитування, не розповіли. Хоча якщо придивитися до скриншота матеріалу, який побіжно продемонстрували на екрані, можна побачити назву «Демократичні ініціативи». Ведучий наголосив, що опитування проводили ще в серпні. Але це було зроблено не для того, щоби проінформувати глядача, а щоб наголосити, що було це ще до подорожчання газу, мовляв, «цікаво подивитися на динаміку настроїв після оголошеного рішення щодо газу». Далі Олексій Ліхман озвучив різні позиції — урядовці пообіцяли більше не підвищувати ціни, а от МВФ вимагає рівної ціни для громадян і для промисловості. І «Подробиці тижня» доходять висновку, що після опалювального сезону і президентських виборів тариф таки зросте. Висновку, заснованого суто на припущеннях.

Сумніви викликав і матеріал про «Нафтогаз», який на «Інтері» традиційно недолюблюють через економічні інтереси Дмитра Фірташа, співвласника каналу. №Боргова сверблячка тепер і в "Нафтогазі"! Там теж захотіли позичити грошей, причому одразу мільярд доларів. І це не зважаючи на шалені прибутки компанії, які вдалося акумулювати за останні роки, зокрема завдяки збільшенню газових цін і тарифів. Офіційне пояснення: новий кредит "Нафтогазу" потрібен, щоб повернути старий. Мовляв, борги — це навіть добре», — розпочав ведучий і перейшов до обговорення питання з гостем студії, експертом Фонду енергетичних стратегій Юрієм Корольчуком. Він стратегію «Нафтогазу» одразу розкритикував і назвав корупційною схемою. Інших експертних думок у програмі не було. До речі, керівником Фонду, який представляв Корольчук, є Валентин Землянський — колишній співробітник «Нафтогазу», який теж постійно критикує НАК і часто фігурує з цією критикою на «Інтері».

Традиційною для програми є й упередженість до Міністерства охорони здоров'я. Як і в багатьох попередніх випусках, говорити на цю тему в ефір запросили народну депутатку Ірину Сисоєнко. Вона закинула владі неспроможність вирішити питання з державною програмою по боротьбі з політравмою. Втім, тези Сисоєнко були не надто чіткі, та й самого МОЗ вона не згадувала, лише абстрактний уряд, який не може чи то прийняти, чи то профінансувати розроблену програму. Сисоєнко наголосила, що ініціювала програму, але не уточнила, на якій стадії прийняття та перебуває. Олексій Ліхман намагався підштовхнути гостю до більш прямолінійної критики МОЗ, але йому це вдалося лише частково. Цікаво, що Уляну Супрун цього разу в програмі навіть не згадали.

Володимир Гройсман на зв'язку зі студією вкотре розповів про субсидії й пообіцяв захистити кожну родину, причому повторив обіцянку кілька разів. Важливою була хіба його поява в контексті ситуації з «Укрпоштою», яка почала скорочувати третину персоналу. Прем'єр-міністр зізнався, що дізнався про цю історію зі ЗМІ, проте дав обіцянку не допустити цього, мовляв, нехай керівництво почне економити з себе, бо зарплати менеджменту організації достатньо високі.

Кілька разів згадали про Петра Порошенка: він схвально сприйняв резолюцію Європарламенту щодо Азовського моря і з'їздив на форум у білоруському Гомелі, де побратався з білоруським президентом Олександром Лукашенком. Останній назвав кордон з Україною «лінією миру».

Юрій Бойко, лідер «Опозиційного блоку» та зірка всіх випусків «Подробиць тижня» за останні кілька років, з'явився в матеріалі про рейдерські захоплення в аграрному секторі. Заявив, що нинішній режим не зацікавлений вирішити ситуацію.

«Перші про головне. Деталі» (ZIK): Хуг і агенти Кремля

Помітним акцентом випуску стало висвітлення протистояння Росії й України в Азовському морі. Висвітлення конфлікту на засідання комісії з поділу квот на вилов риби й окремий сюжет Романа Недзельського, з детальнішим описом подій, а також загальним аналізом того, що відбувається в Азовському морі.

Про наближення виборів нагадав Олексій Братущак у матеріалі про так званих агентів Кремля — як, за допомогою кого й коли Росія збирається впливати на український політикум. Матеріал ґрунтовний, висвітлює кілька аспектів впливу. Цікаво, що в самому сюжеті повно натяків на російських агентів (показують відео лідерів «Опозиційного блоку»), але з прізвищ прозвучало хіба ім'я підозрюваного Тимофія Нагорного, якому інкримінують державну зраду. 

Вийшли у випуску також ґрунтовні матеріали про стан українських доріг та захищеність дітей у школах. Єдине, що можна закинути тижневику ZIKу, — цитування ведучою Юлії Тимошенко, яка пообіцяла, що коли вона стане президентом, газ одразу подешевшає. Це спробували врівноважити тезами голови фракції Блоку Петра Порошенка в парламенті Артура Герасимова про те, що в газову кабалу Україну загнала політика саме Юлії Тимошенко та Партії регіонів (зараз «Опоблок»). Та осад залишився — навіщо виборчі гасла Тимошенко в ефірі? 

«Час. Підсумки тижня» (5 канал): Заручники чужих інтересів

Тижневик 5-го каналу, як і торік, приділяє багато уваги подіям за межами України: із пяти повноцінних матеріалів цього випуску три були присвячені питанням міжнародної політики, зокрема стосункам інших країн, і України в тому числі, з Росією. З одного боку, логічно — не розуміючи, що відбувається у світі, важко передбачити тенденції, в яких розвиватиметься Україна. До того ж, після закриття тижневика «112 України» «Завтра», коником якого була саме міжнародка, «Час. Підсумки тижня» може зайняти цю нішу. З іншого боку, тижневик 5-го каналу ризикує втратити ту частину аудиторії, яка все ж живе новинами з України.

Компенсувати неблизькість тем намагаються яскравими суб’єктивними підводками ведучого Віталія Гайдукевича. Зокрема, говорячи про напруження у стосунках Росії і США, він припускає серйозні зміни для України: «Люди схильні вірити, коли їм кажуть про гарні наміри, а коли гарні наміри стають декларацією і ширмою для злих намірів, чомусь вірять не одразу. Коли трапилася перебудова, кінець холодної війни, згортання гонитви озброєнь, чи багато було людей, які могли передбачити — все це блеф. Те, що Росія стане демократичною державою, — блеф. Те, що Росія відмовиться від імперських амбіцій СРСР, — блеф. Те, що Росія не буде більше фактором загрози, — також блеф. І от у США заявляють, що років п'ять, як вони вже думають над розірванням угод про непоширення ракет малої та середньої дальності. Причина? Все банально — Москва ігнорує старі домовленості. Тож джин, який був закоркований у пляшку разом зі смертю Радянського Союзу, він знову на волі, він відродився так само, як СРСР. Що далі? Далі може бути нова гонитва озброєнь або ж знову гра нервів, ніяких правил, а значить ядерний апокаліпсис, який стає ближчим, чи світ все ж таки більше не є біполярним і в грі нервів з'являються нові шанси. Зокрема для України, яка, можливо, має шанс, ну, наприклад, відроджувати свій ракетний щит. Тим більше ситуація, коли старих домовленостей більше немає».

У контексті наслідків пожежі на складах боєприпасів в Ічні згадали про міста, де подібне сталося раніше. За словами ведучого, чимало боргів досі не сплачено: «Винних начебто покарано, військові попри рішення суду все одно не відкидають версію диверсії, тож тепер пильнують і землю, і небо. Три роки минуло, а держава все ще винна людям гроші». У сюжеті і звинувачення людей, і виправдання влади, але підказок, що з цим робити, немає.

«Факти тижня» (ICTV): Калейдоскоп

Коли ефір триває півтори години, можна не поспішати: ґрунтовно й детально висвітлити важливі теми. А от якщо цей час немає чим наповнити, це стає проблемою. «Фактам тижня» 28 жовтня настільки не було чим заповнити випуск, що в ефірі з'явилося кілька дайджестів: нарізка фактів тижня, найцікавіші події світу за 100 секунд, нарізка курйозів та інших повідомлень. Суцільний калейдоскоп спортивних подій, ДТП, кран на вулиці Києва, закриті у фурі вівці, найдовший міст, бійка у шведській опері, спроба зґвалтування 90-річної бабці, німецькі пожежники, які самі влаштовували підпали, кішка на скейті… Коболєв, що перевів премію мамі в Америку, модний Вадим Карасьов, миролюбний Лукашенко, лідер рок-гурту «Юркеш», який співає в метро тощо. Програма про все на світі й ні про що конкретно.

Із паркету у «Фактах тижня» ми побачили хіба що сюжет про те, як прем'єр-міністр Володимир Гройсман протестував електричку до аеропорту «Бориспіль»: «Не кожен день український прем'єр їздить в електричці, але заради такої справи варто».

Знов чи не в кожному сюжеті є апеляції до російських політичних реалій, медійних персонажів, культурних кодів. Дуже багато й відсилок до радянської культури — її героїв чи антигероїв, цитати з фільмів у сюжетах, які до радянського кіно не мають стосунку.

Перший сюжет випуску присвячено гаданій афері Тимофія Нагорного, якого в сюжеті охарактеризовано чи то як «банального шахрая», чи то «підступного зрадника». Російський слід шукають і в розслідуванні про нерухомість українців за кордоном — у матеріалі постійні порівняння з нерухомістю, яку купують росіяни. Це не кажучи вже про те, що великий сюжет присвячено загостренню стосунків Росії і США з цитуванням Путіна, аналізом його вчинків і висловлювань. В окремому матеріалі висвітлено реакцію російської пропаганди на трагедію в Керчі і псевдовключення вбитої дівчини. Інформації про Росію чимало і в нарізках новин. Крім того, в сюжеті про королів блатної пісні в рубриці «Гучна справа» — російські реалії і герої. Є підозра, що співочий віслюк, якого Сергій Кудімов і Оксана Соколова показали наприкінці випуску, також мав російський паспорт.

«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» («Україна»): Газ і паркет

Тижневик «України» традиційно містить чимало паркетних сюжетів і відвертої реклами. 28 жовтня «Сьогодні. Підсумки» переплюнули самі себе: із восьми матеріалів чотири — паркет чи піар, іще один був рекламою іншого проекту каналу. І лише три сюжети для інформування глядачів. 

Розпочали, як і годиться, з паркету прем'єр-міністра і Президента, причому в одному сюжеті. Мовляв, тема підвищення цін на газ підігріває інформаційний простір уже другий тиждень. Тому в одному синхроні Володимир Гройсман запевнив, що іншого подорожчання ближчим часом не передбачається, а Петро Порошенко наголосив, що якби не борги попередньої влади, можна було б обійтися без кредиту МВФ, а так доведеться віддавати, а ще й захистити людей за допомогою субсидій.

Про ціни на газ говорив і в окремо відведеному для нього сюжеті Олег Ляшко, який не просто вимагав не підвищувати цін на комунальні послуги до їх обґрунтування, а ще й закликав виходити на мітинг 31 жовтня.

У зв'язку з підвищенням цін на газ актуальною є тема економії. Вдалися до цієї теми й у тижневику «України». Все б нічого, якби сюжет Максима Урлапова майже суцільно не будувався на схваленні «теплих кредитів» — урядової ініціативи, яка передбачає різного роду відшкодування за кредити в державних банках, узяті на утеплення будинків, придбання котлів тощо. Ініціатива доволі популярна — за словами журналіста, «попит зростає так швидко, що гроші, виділені на поточний рік, закінчилися ще влітку і уряду довелося додати 100 мільйонів гривень». Не забули похвалити й іншу кредитну програму — IQ energy від Європейського банку реконструкції та розвитку. Сюжет містить корисну інформацію, проте таке беззаперечне схвалення кредитних програм, та ще й у тижневику, що не цурається урядового піару, викликає запитання.

От що не викликає запитань, то це традиційні сюжети про благочинну діяльність Ріната Ахметова і його фонду — без них не минає жодна програма.

Два з трьох сюжетів, що залишилися для інформування, мали чітке соціальне спрямування — в одному порушили тему лікарських помилок і шансів довести помилку й отримати відшкодування, у другому — питання страхових договорів і як на них заробляють та обманюють. Іще один сюжет був про виготовлення боєприпасів на підприємствах української оборонки.

«ТСН. Тиждень» («1+1»): Бідні вівці

Перший сюжет — і одразу бомба: історія про овець, які були замкнуті без їжі й води у фурі. Як попередила Алла Мазур, «це пекло пекельне, і дивитися це не варто ні дорослим, ні дітям». Утім, сюжет показують, а ведуча далі підігріває емоції глядачів, пропонуючи уявити себе на місці вівці: «Уявіть, вам три тижні не дають ні їсти, ні пити, тримають у закритому фургоні в три яруси, ви опорожняєтесь на голову своїм сусідам і наступаєте на них уже мертвих, задихаючих трупним газом, бо таке катування витримують не всі. І ваша доля нікого особливо не цікавить, бо вас назвали товаром і тримають у фургоні як товар, від якого відмовились. Знаєте, ми часто кажемо фразу "бездушна чиновницька машина", але так явно побачити її змогли цього тижня. Бо саме з відома чиновників, для яких живі істоти — те саме, що цифри на папірці. У порту під Одесою мученицькою смертю помирали 300 овець. І ще страшніше, усі вони чекали малечу. Але, якби не "1+1" ці, ні, не люди, а шкуродери в краватках і далі б дивилися на це мовчки...». У сюжеті справді показують овець, добре, що не трупи. Звучить чимало деталей: «Розвантаження фури смерті — видовище не для слабкодухих. Сморід довкола такий, що зле стає навіть звиклим до всього працівникам Утильзаводу. Ще недавно статні породисті тварини виглядають як тіні», «Коли з вантажівки вже текли відходи та трупна отрута — раптом дозвіл на транспортування небезпечного вантажу з'явився», «Понад півсотні неживих і кілька сотень мертвонароджених. Серед кволих теж одужають не всі. Хтось має за це відповісти. От тільки хто?».

За інформацією журналістки, поліція відкрила два провадження — за порушення ветеринарних правил та жорстоке поводження з тваринами, але поки що неясно, кого за це можуть покарати і як. А після сюжету Алла Мазур риторично зауважила: як тут дивуватися, що в нас щодня зростає нелюбов до чиновників?

В’їдливими були коментарі ведучої й у матеріалі про засідання комісії щодо Азовського моря: «Війна війною, а рибка у мутній воді — за розкладом».

Суб’єктивно відгукнулась Алла Мазур і про саміт у Білорусі: оцінила підсумки переговорів із погляду мови тіла, мовляв, під час офіційних виступів після переговорів Порошенко й Лукашенко прикривали рукою рота, а будь-який психолог скаже, що це ознака недовіри до співрозмовника. А Сергій Швець у сюжеті зробив висновок, що Лукашенко продовжує грати в багатовекторність, але йому це дається вже важче.

Говорили також про те, як знайти підзаробіток, що робити з поборами у школах, про знищення трубопроводу на Закарпатті. В Ічні зняли другий випуск нової рубрики «Польова кухня» Костянтина Грубича, в принципі задуманої як суб'єктивний формат — журналіст приїжджає в місто чи село, вислуховує біди місцевого населення й намагається їм допомогти. Таким чином підкріплюється уявлення, що на владу немає чого розраховувати, хіба що журналісти лишилися. Цю тезу протягом програми повторюють не один раз.

А от на десерт глядачу лишили маніпуляцію — підсумки опитування Active Group. Згідно з дослідженням, найбільше з органів влади українці не довіряють Верховній Раді, «хоча сам парламент з його різними поглядами, суперечками і навіть різними впливами, це все-таки наш захист від диктатури». Цікава ситуація: ведуча починає сперечатись із результатами опитування й доводити, що більшість опитаних не має рації.

Але все це, звісно, заради президентського рейтингу: якби вибори відбулися найближчої неділі, Юлія Тимошенко набрала би 15,4%, ведучий «1+1» Володимир Зеленський — майже 10%, Петро Порошенко — 9%, Анатолій Гриценко — 6,5%, а Святослав Вакарчук — 5,3%. Алла Мазур розповіла глядачам про кампанію, що проводила дослідження, мовляв, вона на ринку з 2011 року. На жаль, не відомо, на чиє замовлення було проведено опитування й чому до переліку кандидатів включені Зеленський і Вакарчук, хоча жоден із них не заявляв про участь у виборах. Утім, уже на наступному тижні на вулицях українських міст з’явилися загадкові білборди «Президент — слуга народу».

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».