На «Плюсах» цитують блогерів і придумують конспірологічні теорії, а на «Україні» Олег Ляшко рятує мед і вимагає налити дітям молока. Про що говорили інформаційно-аналітичні тижневики «1+1» та «Україна» 19 серпня 2018 року.

Поки більшість тижневиків на канікулах ніжаться під сонечком чи підкорюють вершини, «ТСН. Тиждень» та оновлений тижневик каналу «Україна», «Сьогодні», вже 19 серпня кинулися в бій. І якщо «ТСН. Тиждень» за кілька тижнів відпустки суттєво не змінився — та ж ведуча, ті ж рубрики й подача матеріалу, то в тижневику «Україна» багато що по-новому. Як показав перший випуск, суто зовнішні. Ведучий Олег Панюта тепер у кадрі говорить українською мовою, але нова назва й українська мова не вплинули на перебування в ефірі улюбленців публіки — Ріната Ахметова й Олега Ляшка. Та й порядок денний не дуже відрізнявся від «Событий недели».

Важливі зміни мають відбутися і з деякими іншими тижневиками. «Перші про головне. Деталі» ще в липні анонсували те, що Інна Москвіна залишає проект. Нова ведуча або ведучий можуть суттєво вплинути на те, що побачать в ефірі глядачі ZIKа. Втім, поки що конкретної інформації ані щодо дати виходу програми в ефір, ані щодо того, хто її вестиме, немає — чи то ще не знайшли заміну, чи то готують нам сюрприз.

Натомість справжній сюрприз отримали глядачі телеканалу «112 Україна», який розірвав співпрацю з «Радіо Свобода». Інформаційно-аналітичний тижневик «Завтра», який вели Олег Білецький і Григорій Жигалов, просто припинив існування. Чесно кажучи, шкода. Адже тижневик приділяв особливу увагу міжнародним подіям і, на відміну від інших підсумкових програм, був збалансованим і незаангажованим. Перед стартом виборчої кампанії цього особливо бракуватиме.

У «Радіо Свобода» припинення співпраці пов’язали безпосередньо зі зміною редакційної політики і топ-менеджменту «112 України». А те, що там відбулися серйозні зміни, видно неозброєним оком. Першим гостем нової програми «Велике інтерв'ю з великим політиком» став Віктор Медведчук, із яким тепер пов'язують канал. За даними «Схем», генеральний продюсер «112 України» Артем Марчевський безпосередньо пов'язаний із Медведчуком. Як з'ясували розслідувачі, Марчевський брав участь у виборах депутатів до Київської міськради від партії «Право народу», першим номером якої був Віктор Чорний. Саме Чорний, за словами журналістів «Схем», ще у 2013 році висловлювався від імені «Українського вибору», лідером якого є Віктор Медведчук. А нового власника «112 України» німця Едуарда Катца розслідувачі вважають підставною особою. Так чи інакше, програм, створених у співпраці з «Радіо Свобода», в ефірі «112 України» не буде. Про те, чи буде канал робити власний тижневик, інформації поки немає.

Нове «Сьогодні», а герої — старі

Старту нового сезону тижневика каналу «Україна» ми чекали з нетерпінням із того часу, як його анонсували. Ще б пак — один із останніх форпостів російськомовних інформаційно-аналітичних програм мав упасти (залишилися «Подробности недели» на «Інтері», які колись перейшли з української на російську саме за часів ведучого Олега Панюти). Теоретично зі зміною назви й мови могла змінитися й концепція програми, її наповнення. Але поки що цього не відбулося.

Характерною ознакою «Событий недели» була чимала кількість піару політиків із повідомленнями не першої свіжості. Іноді доходило до того, що 70–80 % програми займав паркет і матеріали з ознаками замовності. Випуск оновленого тижневика 19 серпня показав, що принаймні головні герої програми, Рінат Ахметов і Олег Ляшко, полишати ефір каналу «Україна» не мають наміру. Згадка про благодійну діяльність гуманітарного штабу власника каналу відбулося десь посередині програми. Цього разу він допоміг родині, яку спіткало лихо — смерть батька, хвороба матері, непростий стан сина з інвалідністю. Шкода людей, що опинилися в зоні військового конфлікту, і прикро, що їхню біду використовують для піару Ахметова.

Сюжет про Олега Ляшка був значно позитивнішим, його «Сьогодні» залишили на десерт. У підводці до матеріалу Олег Панюта пожалівся, мовляв, Україна втратила лідерство з експорту меду. Все через те, що багато хто використовує хімікати, а це впливає на якість кінцевого продукту. Лідер Радикальної партії пообіцяв контролювати використання хімікатів і запропонував рятувати бджіл радикальними методами — видавати школярам щодня склянку молока й ложку меду за рахунок держбюджету. Мовляв, і діти будуть здорові, й мед буде куди дівати. Рум’яний полум'яний лідер зі скибкою кавуна в руках повторив ці тези кілька разів, вочевидь, щоби краще закарбувалися у свідомості глядача. Для підсилення ефекту варто було увімкнути як супровід безсмертний хіт Павла Зіброва «Мертві бджоли не гудуть».

А от інших традиційних героїв тижневика каналу «Україна» — Володимира Гройсмана, Петра Порошенка та Бориса Колесникова, — 19 серпня в ефірі не було. Натомість процитували міністра інфраструктури Володимир Омеляна, який «пообіцяв протягом наступних чотирьох років витратити мільярд гривень, вибачте, мільярд доларів на ремонти мостів в Україні». Про поганий стан мостів Олег Панюта теж розповів, посилаючись на міністра інфраструктури. З одного боку, після трагедії з обвалом мосту в Генуї, це актуально, з іншого — добре було би почути не лише обіцянки чиновника, але й висновки експертів галузі.

Бракувало експертних висновків і в повідомленні про скасування тарифу «Роттердам+» — глядачі почули тільки про те, що з літа 2019 року ціну на газ визначатиме ринок, як у європейських країнах, і почули коментар нової голови НКРЕКП Оксани Кривенко про те, що правила ринку забезпечать рівні права учасників і конкуренцію. Цікаво, що сам «Роттердам+», який був вигідний власникові «України» Рінату Ахметову, критики не зазнав.

А розпочали випуск з інформації про зростання курсу долара. Попри фрази на кшталт «це нагадує кардіограму хворого», тон повідомлення був цілком спокійним.

Логічним наслідком такої інформації став сюжет Інни Христич про те, де краще зберігати заощадження. Інформація про облігації внутрішньої державної позики України, чесно кажучи, звучить дещо рекламно, принаймні про ризики, пов'язані з таким способом зберігати заощадження, не йдеться. Та й депозити подаються як цілком безпечний спосіб. Розповідають і про інші способи, зокрема вкладення коштів у дорогоцінні метали й нерухомість. Наостанок — універсальна порада від експерта Олега Устенка: «Сбережения должны быть разложены равными порциями в равные валюты. Это значит, что одна треть должна быть в евро, одна треть должна быть в долларах, одна треть должна быть в гривнах».

Із безперечних знахідок тижневика — ґрунтовні матеріали про українців у Португалії, неліквід у супермаркетах та про якість навчання в українських автошколах, де, за словами Панюти, «готують потенційних вбивць».

Люди добрі, ви подивіться на ці каштани!

Команда програми «ТСН. Тиждень» відпочила і взялася за старе — розповіла глядачам про шок, сенсації, змови й погоду. Чимало сюжетів тижневика не просто інформували, а згущували фарби навколо реальності. Наприклад, у матеріалі про негоду, що прокотилась українськими містами й містечками й завдала чималих збитків, журналіст Андрій Орляк панікує: «Ми все ще воліємо ігнорувати помсту природи, але з цим доведеться вчитися жити далі», «Подивіться на ці каштани. Люди добрі, на вулиці середина серпня, а таке враження, що вже добрячий жовтень», «Далі буде гірше». Експерт Віктор Глеба, колишній заступник головного архітектора Києва, з ним солідарний: «Я ще не бачив такого жаху». У всьому він звинувачує… хаотичну міську забудову. Цікаво, а будучи чиновником, він не мав важелів впливу на ситуацію? Комунальники провалили іспит, КМДА не знає ситуації в місті — коротше, ситуація змальована катастрофічна. Настільки, що журналіст вмонтовує в сюжет власний запис із телефону — він сидить у темряві в машині, на вулиці йде дощ. Що б це мало проілюструвати? І хоч коментарі влади є й це дозволяє говорити про певний баланс, тон сюжету — на межі істерики.

Подібна паніка охопила й журналістку Ірину Прокоф'єву, яка вирішила перевірити інформацію влади про дефляцію й виявила: насправді нічого не подешевшало! Система, за якою вона це доводить, доволі химерна: «Якщо вірити у державну статистику, то цього літа сталося нечуване для нашого гаманця — ціни знизилися. В економіці це явище називається дефляція. А ось так виглядає на графіках і у відсотках. Ми повірили, але вирішили перевірити. Тож в один кошик я кладу лідерів здешевлення. А у другий те, що, навпаки, додало у ціні. По ідеї, на касі не має бути жодних сюрпризів».

Після хаотичного наповнення кошиків журналістка доходить висновку: нічого не подешевшало. Між рядками вбачається — влада каже неправду. Як так вийшло, із сюжету не зрозуміло. Далі журналістка розповідає про те, що чекає на українців восени. А там — суцільна зрада: майбутня місія Міжнародного валютного фонду, що принесе підвищення ціни на газ, нові принципи розрахунку тарифів мобільних операторів, подорожчання залізничних квитків і поділ поїздів на класи. Висновок раптовий: «Я знаю, що ви хочете запитати наостанок. Чи підтягується до цих збільшень рівень зарплати. Скажу чесно, жоден з експертів прогнозувати не береться. єдине, що радять, нести гривні в банк. Відсоткові ставки поки дозволяють. Якщо не заробити мільйон, бодай не втратити».

Ще один дивний матеріал — переповідання Аллою Мазур допису у Фейсбуку політичного оглядача Павла Нусса про те, що президентські вибори можуть бути перенесені.

Такого в «ТСН. Тижні» ми ще не бачили. Допис приватної особи, схарактеризованої як «політичний оглядач, який на диво багато знає про плани Президента», подається як доконаний факт. Повідомляються деталі: «Українські політики орієнтуються на дату проведення чергових виборів глави держави 31 березня наступного року. А насправді 5 років повноважень Петра Порошенка на цій посаді спливуть тільки сьомого червня, бо, згідно зі статтею 104 Конституції, початком повноважень Президента є дата, коли він склав присягу у парламенті. Петро Порошенко переміг на виборах позачергово, у травні 2014-го, і свою присягу саме 7 червня. Таким чином чергові вибори очільника держави і Верховного головнокомандувача мають відбутися не 31 березня, а 9 червня 2019 року. Математика нібито проста».

За словами Мазур, є в описаній колізії проблема: «Політтехнологи називають літо мертвим сезоном, і вибори під час масових відпусток — найсприятливіша пора для чорних технологій. Поінформований про це пан Нусс уже передбачає протест опозиції, так званої, як він каже, і розмови про формування громадської думки щодо конституційності дати виборів 31 березня. Словом, пробний камінь кинуто, і до виходу на роботу народних депутатів 4 вересня цю громадську думку точно презентують». Вкладати власні висновки у вуста іншої людини, спираючись на допис у соцмережі, — доволі дивний хід. Ну і про вихід депутатів із канікул і презентовану громадську думку — незрозуміла заява. А як на цей переказ Фейсбуку має реагувати масовий глядач?

До речі, реакція Нусса не забарилася.

Але на «Плюсах» не обійшлося без плюсів. Вартий уваги великий сюжет Яни Слєсарчук про суд над Полом Манафортом, сюжет про участь жінок у параді — це буде вперше за історію України, а також великий матеріал Івана Гребенюка про обвал мосту в Генуї й постраждалих українців. Окрема подяка за інфографіку з поясненням, у чому проблема з вантовими мостами і який стан справ в Україні. Щоправда, й тут «Плюси» знайшли зраду. Виявляється, українцям не треба боятися повторення італійської трагедії не тому, що з мостами все гаразд, а тому, що вантових мостів в Україні дуже мало.

Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор Медіа».