Цього тижня був бенефіс «Опозиційного блоку» на лояльних «Інтері» та «Україні». Член фракції Вадим Рабінович взагалі влаштував собі турне в підсумкових випусках — спочатку з’явився на каналі Ахметова, а потім — у підопічних Льовочкіна. Причому теми, які обговорювали з ним ведучі цих двох медіа, часто збігалися. Фрази, які він виголошував із різницею у дві години, навіть схожі.

А одна з тем, яку висвітлили «Подробности недели», була спрямована на інформаційний захист мера Кривого Рогу, Юрія Вілкула, від активістів, які захопили міськраду. Мер міста — батько опозиціонера Олександра Вілкула.

Крім політичної джинси, в кількох тижневиках вийшли матеріали з елементами корпоративного замовлення. Це — «1+1», ICTV та традиційно «Україна».

«ФАКТИ ТИЖНЯ» З ОКСАНОЮ СОКОЛОВОЮ, ICTV (випуск о 18:45)

В сюжеті про мирний план Меркель та Олланда журналіст посилається на невідому «місцеву пресу», тим самим вводить в оману глядача. Адже далі автор переповідає оціночне судження, про яке йдеться в цій «пресі». Мовляв, план Меркель —Олланда є реверансом перед Путіним. Чи так насправді, чи це інтерпретація кореспондента «Фактів тижня» —  перевірити неможливо.

«Михайло Малий, кореспондент: Олланд перед вильотом дав чіткий сигнал, із чим летить до Києва. Місцева преса назвала його реверансом Путіну.

Франсуа Олланд, президент Франції: Для Франції вступ України до НАТО не бажаний. Це я кажу тим росіянам, які досі занепокоєні з цього приводу. Однак ми веземо мирний план, заснований на територіальній цілісності України».

Ще один раз у матеріалі журналіст посилається на «західну пресу». Але варто було взяти хоча б одне впливове видання, яке пише те, про що оповідає журналіст, і процитувати.

«Михайло Малий, кореспондент: Серед пунктів — створення демілітаризованої зони від 50 до 70 км. І вельми широка автономія для східних регіонів України. Західна преса пише також про можливий перегляд лінії розмежування і новий додаток до Мінських угод».

Цікаво, що в цьому ж сюжеті журналіст ще кілька разів посилається на різні видання, але вже з подачею точної цитати та скриншота.

Оціночне судження використовує журналіст, коли каже про зустріч Меркель, Олланда й Путіна. Він стверджує, що відео із зустрічі немає. Але є фото. І «можна припустити», що Меркель грала роль «суворого слідчого», а Олланд — «доброго». По-перше, це власна інтерпретація журналіста, а по-друге, не можна зрозуміти характер і хід розмови з однієї миттєвості, яку зафіксував фотограф. Адже глядач і журналіст банально не знає, про що говорили три лідери країн саме в той момент. Тим паче, це лише протокольні світлини. І важко з них зрозуміти, хто і як поводився протягом п’яти годин перемовин.

«Михайло Малий, кореспондент: <…> 5 годин перемовин віч-на-віч із Путіним. Знову — ні слова для преси. Настрій передають лише протокольні фото. Можна припустити що у розмові з Путіним Меркель грала роль суворого слідчого. А Олланд — доброго. Але судячи з останній заяв російського президента, цей метод не спрацював».

У цьому ж сюжеті, розповідаючи про Мюнхенську безпекову конференцію, журналіст подає синхрон власника каналу ICTV Віктора Пінчука, що є ознакою наявності в матеріалі корпоративної джинси. Адже слова Пінчука не мають великої інформативної ваги.

«Михайло Малий, кореспондент: Йшлося у Мюнхені також і про надання Україні фінансової допомоги. Але Київ має провести реформи. Вся увага світу зараз прикута до нашої країни. І імітація змін цього разу не пройде.

Віктор Пінчук, бізнесмен, благодійник: Должны быть, я так скажу образно, 2 войны. Одна — на Донбассе. Желательно мир, конечно, но все-таки мы имеем войну. А вторая — должна быть бескомпромиссная война за реформы, с коррупцией. Этого не ведется, слишком много компромиссов, слишком многие вещи не делаются».

У наступному репортажі з фронту журналіст використовує цитату користувача Фейсбук для того, щоб довести, що українські військові захопили російський танк. Утім, навряд чи можна довіряти такій інформації. Адже ми не можемо зрозуміти, наскільки вона точна й правдива. Тим паче, кореспондент навіть не пояснив, кого саме він цитує, яка його участь в операції, що могло б гіпотетично підняти довіру до джерела.

«Мирослав Ганущак, кореспондент: <…> Загалом під Дебальцевом знищили майже весь підрозділ з 16-ти танків. На ходу залишилося лише 2. Один зараз воює на українській стороні. Наші солдати його просто викрали. Разом з російськими сухпайками.

Цитата: "В 2 часа ночи 6 смельчаков пробрались на сепарскую территорию, и таки нашли этот ненавистный танк. Он стоял у небольшого домика. Заходить в дом ребята не стали, чтобы не поднимать шум. <…>"».

Оціночне судження використовує ведуча, коли підводить до сюжету про зміни в податковій системі. Історію про те, як журналісти сфотографували листування нардепа Хомутинніка, вона називає «скандалом».

«Оксана Соколова, ведуча: У Верховній Раді скандал. Журналісти видання Ukrnews.com із балкону преси зуміли сфотографувати смс-переписку народного депутата Хомутинника із одеським губернатором Палицею».

У сюжеті про реформу системи ДАІ журналіст неточно й маніпулятивно розповідає про спротив певної частини працівників служби через нову реформу. Так, автор матеріалу каже, що «вони» погрожували бунтами. Втім, хто це — «вони»? Це представники якоїсь профспілки чи ініціативної групи? Чи, можливо, це працівники лише київського ДАІ? Скільки тих, хто обурюється? Точніша подача такої інформації дозволить зрозуміти справжній масштаб спротиву реформі.

«Максим Крапівний, кореспондент: Вони обіцяли бунті і страйки, погрожували що не будуть контролювати рух на дорогах, і не виїжджатимуть на ДТП. Так інспектори відреагували на ліквідацію ДАЇ.

Ека Згуладзе: Вчера я встречалась с сотрудниками ГАИ. 3 часа говорили. Сложная была встреча».

Автор каже про одного житомирського даівця Бояркіна, який на камеру заявив про корупційні оборудки в системі державтоінспекції.

«Бояркін: Выезд на трасу Киев-Чоп — это надо быть приближенным к начальству у ДАИ. Это было за 2000 гривен за просто за выезд».

Згодом журналіст зазначає, що він — «сепаратист». Мовляв, про таке сказав начальник Бояркіна на прес-конференції. Втім, у синхронні йдеться зовсім про інше. Коментатор каже про те, що колишній працівник ДАІ має родинні зв’язки із сепаратистами. Але це різні речі.

«Максим Крапівний, кореспондент: Департамент ДАЇ відреагував блискавично. Його начальник Анатолій Сіренко зібрав прес-конференцію. Щоб розказати, що старший сержант сепаратист.

Анатолій Сіренко, начальник департаменту ДАЇ МВС України: Даний громадянин має родинні відносини з людиною, яка є керівником так званої МВС в так званій Луганській народній республіці».

Така подача є прикладом маніпуляції. Адже до теми спротиву реформі ДАІ довільно додається конфлікт у Житомирі. Крім того, навіть якщо відштовхуватися від версії начальника, потрібно навести факти, що зв’язки сержанта якось вплинули на те, що він вчинив — публічно розповів про корупцію в системі. Інші телеканали розповідали про цей конфлікт протягом тижня, втім, здебільшого без прив’язки до теми реформи.

«СОБЫТИЯ НЕДЕЛИ», «Україна» (випуск о 19:00)

Редакція продовжує ставити у верстку випуску корпоративну джинсу, рекламуючи свого власника Ріната Ахметова. Цього разу таких матеріалів у випуску на порядок менше. Втім, в одному сюжеті журналістка вмістила рекламу кількох активів Ахметова.

У сюжеті про життя переселенців журналістка розповідає про благодійництво гуманітарного штабу, згадуючи фонд Ахметова в закадровому тексті, а також подаючи синхрон координатора Римми Філь.

«Виктория Чистюхина, корреспондент: Помощь гуманитарного рейса Ахметова направляют жителям Тельмановского, Марьинского районов, Авдеевки, Дебальцева, Счастья, Станицы Луганской, Золотого, Попасной, Новотошковки, Лисичанска и Рубежного<…>.

Римма Филь, координатор Гуманитарного штаба Рината Ахметова: <…> По решению Рината Ахметова, мы доставляли и будем доставлять продукты питания для наших земляков для того, чтобы быть там и помогать там, где особенно сложно».

Також автор матеріалу прорекламувала компанію ДТЕК, яка разом із каналом «Україна» входить в СКМ Ахметова. Так, у сюжеті з’являється синхрон працівника ДТЕК. Про його приналежність до компанії стає відомо із титру, яким ідентифікувала журналістка коментатора.

«Виктория Чистюхина, корреспондент: Часть продуктов гуманитарного рейса Ахметова из Красноармейска развозят по городам на линии огня.

Иван Марченко, заместитель начальника сервисного отдела ШУ ДТЭК "Добропольское": Мы знаем, в каком сейчас положении находятся те люди, которые трудятся на заводе, которые живут в этом городе. Поэтому сегодня эту работу мы выполняем, хотя бы как-нибудь помочь облегчить ту участь ихнюю, которую они сейчас на себе испытывают».

У підводці до сюжету про заборону парламентом російських фільмів ведучий використовує безособове «увидели» та оціночні судження, що мають однозначно негативне забарвлення:

«Олег Панюта, ведущий: <…> В законе увидели ущемление прав человека и предпосылки для введения цензуры. Как удалось протянуть скандальный закон, и чем грозит его вступление в силу, об этом в материале Веры Свердлык».

Далі в самому сюжеті про заборону російських фільмів журналістка маніпулює, посилаючись на «юристів», хоча загалом у сюжеті є коментарі лише одного медіаюриста. А отже, важко зрозуміти, з якими ще правниками у цій сфері кореспондентка спілкувалася.

«Вера Свердлык, корреспондент: Маневры вокруг принятия закона сразу же вызывают критику. Юристы первым делом говорят о нарушенном регламенте.

Ольга Большакова, медиаюрист: Законопроект, який одразу поданий, от самого початку поданий і прийнятий в першому читанні, — він не повинен змінюватися кардинально».

У сюжеті є баланс думок щодо цієї теми — представлені позиції різних політичних сил, зокрема і «Опозиційного блоку». Але згодом тему продовжує в студії ведучий Олег Панюта. Він обговорює у студії затверджений документ лише з представником «Опозиційного блоку» Вадимом Рабиновичем. У цьому баланс і плюралізм закінчується, що є явною ознакою джинси. Думку представника влади чи коаліції, чи ініціатора законопроекту глядач не почув. Крім того, можна було б обговорити проблему з експертом, аби уникнути політизації. І фахівець міг би «розсудити» позитиви та небезпеки заборони російських фільмів.

«Олег Панюта, ведущий: Как с российской пропагандой бороться?

Вадим Рабинович, народный депутат Украины, фракция "Оппозиционный блок": Послушайте, с российской пропагандой надо бороться двумя вещами: первое, производить собственный продукт, который будет лучше, который зритель будет смотреть; второе, надо говорить людям правду, и тогда они будут смотреть твои каналы».

«ТСН. ТИЖДЕНЬ», «1+1» (випуск о 19:30)

У репортажі з Дебальцевого журналіст некоректно називає переселенців «біженцями».

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Напередодні звідси виходили дві колони біженців. Одна йшла вглиб території, яку контролює Україна. Друга — в Донецьк».

Також у матеріалі автор романтизує й героїзує війну. Він зазначає, що російському воєнторгу протистоїть те, чого немає на російських складах, — героїзм і незламність «воїнів світла».

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Утім, стара та перевірена зброя, що є на Дебальцівському плацдармі, день за днем виходить з ладу. А російський воєнторг не припиняє гнати під українські позиції новітні смертоносні “вироби”. Та Дебальцеве тримається і не в останню чергу на тому, чого на російських складах не знайдеш — на героїзмі і незламності “воїнів світла”».

Оціночне судження є в сюжеті про мирні переговори Меркель, Олланда та Путіна. Кореспондент описує підхід до преси Дмітрія Пєскова, прес-секретаря Владіміра Путіна. Журналіст каже, що він був «задоволений», і продовжує: бо Росія змогла виключити з процесу США, яку автор матеріалу назвав «найзатятішим переговірником».

«Олексій Бобровников, кореспондент: Перша година ночі. Прес-секретар Путіна одразу після перемовин виходить задоволений. Росії цього дня вдалося виключити з процесу мирного врегулювання найзатятішого переговірника — США».

У сюжеті про стрибки гривні журналістка посилається на «експертів», але подає при цьому думку одного фахівця.

«Ольга Кашпор, кореспондент: Потерпіти треба 2-3 тижні, коли прийдуть гроші від МВФ, бадьорять експерти.

Роман Петров, директор департаменту фінансової компанії: «Коли МВФ дасть кредит нам, золотовалютні резерви поповняться, дефіцит валюти в нашій країні зменшиться і після цього курс буде просідати. Ми очікуємо просідання в зону 23-24».

«Плюси» продовжили висвітлювати «справу Гонгадзе». Починаючи з грудня, редакція час від часу «наїжджала» на Пінчука, використовуючи  тиск на Кучму, який фігурує у матеріалах про вбивство Гонгадзе. Про це «Телекритика» писала у своїх моніторингах (приклади — тут і тут).

Цього разу для сюжету був інформаційний привід — засідання Апеляційного засідання по справі Пукача. Журналіст спрацював делікатніше, і явного «наїзду» протягом матеріалу не проглядається. Але наприкінці сюжету кореспондент «дає слабину». Каже, що Пукачу загрожує смерть. І якщо він помре, то одна з головних дійових осіб злочину Кучма не постане перед судом. Таким чином, журналіст діє на межі порушення презумпції невинуватості.

«Дмитро Фурдак, кореспондент: Якщо Пукач помре, головні дійові особи цього злочину, включно з екс-президентом Кучмою, вже ніколи не постануть перед фемідою. Тож чи є шанси зруйнувати систему, виплекану Кучмою, збережену з мовчазної згоди Ющенка та доведену до авторитаризму за часів Януковича?».

«ПОДРОБНОСТИ НЕДЕЛИ», «Інтер» (випуск о 20:00)

В ефірі «Інтера» продовжується практика обговорення проблем з людьми, які некомпетентні в тематиці. Так, у студію редакція запросила Юрія Луценка, голову фракції «Блок Петра Порошенка». З ним ведучий обговорював мирні переговори. Ведучий Дмитро Анопченко не обґрунтував, чому ця людина має право коментувати це. Юрій Луценко є головою фракції та членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Тобто профіль питань, за які він відповідає, точно не стосується питання мирних переговорів, про які запитував журналіст.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Юрий Луценко, глава Блока Петра Порошенко, у нас в студии. Спасибо большое, что приехали. Рад вас видеть. Скажите, я хотел  с вами поговорить, наверное о главной сегодняшней теме. О Мюнхене, о мире, о мирном плане. <…> Вот, по вашим ощущения, что намного важнее, по вашей информации, это 2-3 дня, куда мы движемся? К миру, к войне?

Юрий Луценко, глава фракции "Блок Петра Порошенко": Останній тиждень дійсно провів багато міжнародних контактів, велика активність європейська, американська, інших країн, коло подій в Україні».

Для порівняння: одна з наступних гостей Ганна Гопко. Вона — голова профільного комітету — в закордонних справах. Отже, її участь виправдана спеціалізацією.

Також під час спілкування у студії з Юрієм Луценко ведучий ставить йому запитання, відштовхуючись від того, про що «думають люди». Утім, він цього не може знати.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Можна я вам зараз пряме запитання поставлю? Просто зараз про це думають люди. Вони кажуть — мирний план, мирний план. Чи є якісь кроки, якісь поступки, на які доведеться піти Україні, щоб це підписати? І ось, для вас як для політика, чи представника політичної сили, чи є щось неприйнятне? Щось, на що ми ніколи не підемо?»

Ще одним гостем студії став Вадим Рабінович. Спочатку в нього ведучий запитував про мирний план Меркель та Олланд, який, за словами ведучого, місцями збігається з мирним планом «Опозиційного блоку». Згодом Дмитро Анопченко переходить на інші теми, до прикладу, заборони російських фільмів.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: <…> Главное, чтобы под вывеской патриотизма, у нас не стало как в России, которую мы критикуем, с которой мы воюем. Когда можно загреметь за решетку только за громкие высказывания в Интернете. На ваш взгляд, есть ли опасность, в тех законопроектах, которые были рассмотрены и, к счастью, провалены в Верховной Раде на этой неделе?

Вадим Рабинович, представитель "Оппозиционного блока": Я думаю, что у нас вечная проблема. Все идет в Европу, но это не касается лично его. Чтобы была Европа, никто не критиковал, все гладили, чтобы было одно лебединое озеро, чтобы новости с ними согласовывали».

Як і деякі запитання, так і деякі відповіді, які лунали з уст Рабіновича, за посилом були, звісно, схожі до того, що він говорив за годину до того в ефірі  «України».

Ось що він казав на каналі Ахметова з приводу заборони російських фільмів:

«Вадим Рабинович, народный депутат Украины, фракция "Оппозиционный блок": <…> Я думаю, что точно так же мы уверенно идем к Северной Корее, как можно дальше. Они же понимают прекрасно: надо отключать теперь Интернет, надо отключать теперь, обрезать спутниковые антенны. У нас будет "Лебединое озеро" по утрам и днем новости, которые будут санкционированные.

Олег Панюта, ведущий: Вы гиперболизируете.

Вадим Рабинович, народный депутат Украины, фракция "Оппозиционный блок": Я, конечно, немножечко чуть-чуть перегибаю, но поверьте мне, мы так успешно идем в Северную Корею, что всё может быть».

А ось що кажуть із цього ж приводу на «Інтері»:

«Вадим Рабинович, представитель "Оппозиционного блока": Вы знаете, в Северной Корее и интернет удачно подключили. Я же е знаю, каким мы идем путем. То, что я пока вижу, мы близко к Северной Корее».

Ознаки замовності має подача та обговорення теми «Криворізького майдану». Спочатку в ефірі — сюжет про захоплення міськради. Втім, жодного адекватного коментаря протестувальників чи їхнього представника немає. Один із синхронів про те, як годують мітингувальників, — не є репрезентативним. Тим паче, журналіст подає їх коментарі в завідомо «чорному» контексті. Мовляв, вони спочатку оголосили про голодування, але зараз їм готують їсти. Представляючи таким чином їх непослідовними.

«Сергея Бордюжи, корреспондент: Напомню, после захвата сессионного зала горсовета, некоторые из участников акции объявили голодовку. Правда, эта идея не нашла поддержки у молодых людей спортивного телосложения. Теперь протестующих подкармливают. Еду готовят здесь же на улице у стен горсовета.

Любовь Яланская, участница акции: Да, я готовлю для людей. У нас була обявлена акція — голодовка. 40 людей. Ми не їли, сім днів ми не їли. Зараз люди починають виходити з голодовки.

Участник акции: Ми тут нічого не ламаємо. Нічого не сорім. Самі убираємо. Но ми не согласни з етой владою».

Разом із тим, з вуст журналіста протягом сюжету лунають фрази, які без будь-яких наведених підтверджень очорнюють мітингувальників. Він каже, що в них кримінальне минуле, не наводячи ніяких фактів.

«Сергей Бордюжи, корреспондент: Кто будоражит город, хорошо видно вот на этих кадрах, в момент штурма здания. Не секрет, что прикрываются "криворожским майданом" люди с криминальным прошлым».

Після цього закадрового тексту журналіст нібито для підтвердження своєї думки подає синхрон представника місцевої громадської організації. Він також не наводить ніяких доказів.

«Александр Игнатенко, общественная организация "Рух сприяння": Эта группа радикалов, среди которых есть неоднократно судимые, а также иногородние люди. Не только наша организация против того, что происходит в исполкоме. Просто среди этих людей очень много приезжих. Это уже все выяснилось. Эти люди за деньги пытаются захватить силой в нашем городе. И эта кучка радикалов не имеет никакого права отвечать за весь город».

Ростуть «ноги» замовлення від все того ж «Опозиційного блоку». На плакатах, які мимохідь з’являються в сюжеті, можна побачити написи, спрямовані проти мера міста. Керівник Кривого рогу — Юрій Вілкул. Він — батько Олександра Вілкула, члена фракції «Опозиційний блок».

Після сюжету в студії ведучий обговорює ситуацію з Андрієм Гальченком. Його редакція представляє як заступника мера Кривого Рогу з 2010 по 2014 рік. Тобто він був заступником нинішнього керманича Юрія Вілкула. Втім, наразі Гальченко — член «Опозиційного блоку» у Верховній Раді.

«ЧАС. ПІДСУМКИ ТИЖНЯ», 5 канал (випуск о 21:00)

У першому сюжеті ефіру про мирні переговори журналістка використовує оціночне судження та на власний розсуд робить висновки. Так, каже, що Європа має завдання — не втягнутися у збройний конфлікт. І під час виступу на Мюнхенській конференції остання фраза президента Литви відображає європейські страхи. Разом із тим, синхрон, який іде після цього закадрового тексту, містить зовсім іншу інформацію. Таким чином, свої припущення кореспондент нічим не підкріплює.

«Ірина Герасимова, кореспондент: Остання фраза президента Литви є ключовою у європейських страхах. Не втягуватися у збройний конфлікт — ось завдання Європи. Саме тому більшість з них і досі продовжують схиляти агресора до чесної гри і дипломатії.

Елмар Брок, депутат Європарламенту: Так, як Росія намагається подати ситуацію в Україні — це просто неприйнятно. Ви говорите, що до влади прийшли якісь націоналісти і фашисти. Але це не так. Двічі відбувалися в Україні вибори, які визнав світ. А от бойовиків, яких озброює Росія, не визнає ніхто».

У наступному сюжеті з приводу потреб поставки зброї Україні журналіст посилається на «експертів». При цьому подає думку однієї людини — Дмитра Тимчука, якого титровано як військового експерта. Втім, він є і народним депутатом України за списком фракції «Народного фронту». Варто давати коментувати неполітичній людині. Тим паче, в Україні достатньо експертів у військовій справі.

«Олександр Аргат, кореспондент: Однак експерти кажуть: втрачено чимало часу. Навіть якщо Захід почне постачати цю зброю Україні, застосувати за призначенням її зможуть нескоро.

Дмитро Тимчук, військовий експерт: Проблема виникає в тому, що чим більш технологічні зразки озброєння, тим більше вони вимагають підготовки особового складу».

Наприкінці цього ж сюжету журналіст знову посилається на узагальнене й розмите за своєю суттю джерело. Цього разу він відштовхується від «передової». Втім, що це означає? Так каже конкретний солдат, командир відділення чи всі?

«Олександр Аргат, кореспондент: Втім, головне значення можливої передачі Заходом зброї Україні — те, що це буде знаком того, що нас вже не залишать наодинці і боротимуться за нашу незалежність до кінця, — кажуть на передовій».

Ще одне оціночне судження в наступному матеріалі про укріплення кордону. Кореспондент називає урядовий проект «Стіна» «амбітним».

«Наталія Тарасовська, кореспондент: Анонсований восени амбітний урядовий проект "Стіна" до стадії практичної реалізації ще не дійшов».

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня» з Оксаною Соколовою (випуск о 18:45)

«Один з останніх шансів зупинити велику війну».

«Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен не приховує свого песимізму».

«Колона російських бійців, які знімали себе на телефон, стояла на в'їзді до міста Вуглегірськ».

«З Артемівська та Слов'янська переселенців привозять у Київ».

«У Верховній раді скандал».

«Одна з найочікуваніших реформ — це реформування ДАІ».

«Цього тижня у безглуздій автомобільній аварії загинув Андрій Кузьменко».

«Події останніх 7 днів очима команди Фактів тижня».

«Катастрофа на валютному ринку розгортається просто на наших очах».

«Голову Антикорупційного бюро врешті обіцяють призначити наступного тижня».

«Минулого тижня ми вам розповідали про ймовірну доньку Володимира Путіна Катерину Тіхонову».

ТРК «Україна», «События недели» (випуск о 19:00)

«Антивоенная дипломатия».

«Из-под огня».

«Помощь Донбассу».

«Новое падение гривны стало реакцией валютного рынка на отказ Национального банка регулировать курс национальной валюты».

«Цензуру узаконили».

«О принятом законе мы поговорим с народным депутатом из фракции "Оппозиционный блок" Вадимом Рабиновичем».

«60 суток проведет за решеткой журналист Руслан Коцаба, подозреваемый в шпионаже и государственной измене».

«Дело о госизмене».

«Памяти Кузьмы».

«1+1», «ТСН. Тиждень» (випуск о19:30)

«Дорога на Дебальцеве — це лотерея».

«Цього ж тижня Київ сколихнули мітинги біля центральних органів влади із вимогами ввести воєнний стан».

«За океаном, дедалі більше переконуються, озброєного до зубів агресора може зупинити лише наявність не менш потужної зброї».

«Четвер 6 лютого увійде в історію, як одна зі спроб замирення із сучасним Гітлером».

«Переговори триватимуть і не один день».

«Джон Хербст про ситуацію в Україні».

«Ресурси Росії вичерпуються».

«Питання зброї розкололо учасників конференції».

«Вистежити вбивцю допомогло знаряддя вбивства».

«Треба закінчити військові дії і таким чином треба найти політичне рішення питання».

«26 гривень за долар правили 6 лютого».

«Непевні часи найкращі для мисливців на людські душі».

«Революційний парламентський тиждень».

«Ярема написав президентові заяву про відставку».

«Судове засідання, яке породило більше запитань».

«Харизматичний музикант, дотепний шоумен, письменник і легенда українського року, таким був наш Кузьма».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск о 20:00)

«Главная тема дня и, пожалуй, всей недели — мирный план».

«Гость в студии Василий Будник, советник заместителя министра обороны».

«У нас срочные новости. Они приходят из Мариуполя».

«Ну и давайте сейчас с Артемовском поговорим».

«Десятки тысяч украинцев сдерживают боевиков на фронте».

«Ключевые вопросы».

«Помощь Литвы».

«Принятые законы».

«Конференция в Мюнхене».

«Оружие для Украины».

«Позиция Артемовска».

«Новые законы».

«Одна из самых громких тем этой недели — мобилизация».

«К ситуации в одном из городов Центральной Украины».

«Гость в студии — Андрей Гальченко, заместитель городского Головы Кривого рога (2010–2014)».

«Уже более чем месяц назад в Украине появились биометрические паспорта».

«Гость студии — Михаил Саакашвили, президент Грузии (2004–2013)».

«Новости из Греции».

«Продолжение беседы с гостем студии — Михаил Саакашвили, президент Грузии (2004–2013)».

5 канал, «Час. Підсумки тижня» (випуск о 21:00)

«Європа ще не вирішила, що робити з конфліктом в Україні».

«Україна продовжує просити зброю у Заходу».

«Нині кордон з Росією — це бліндажі і рови».

«Цього тижня навіть ті, хто планували пересидіти обстріли у підвалах, нарешті зважилися на масову евакуацію».