Крим-не-наш. Українські канали «відрізають» півострів від своїх ефірів

Крим-не-наш. Українські канали «відрізають» півострів від своїх ефірів

24 Вересня 2016
1634
24 Вересня 2016
17:00

Крим-не-наш. Українські канали «відрізають» півострів від своїх ефірів

1634
Навіть вибори до парламенту іншої держави на українській території не збурили телеканали, не активізували уваги до кримської тематики
Крим-не-наш. Українські канали «відрізають» півострів від своїх ефірів
Крим-не-наш. Українські канали «відрізають» півострів від своїх ефірів

Українські центральні канали, які публічно відстоюють позицію належності Криму до України або не заявляють протилежного, водночас фактично ставляться до півострова як до віддаленої частини іноземної держави. Це яскраво продемонстрував попередній інформаційний тиждень — заключний перед парламентськими виборами до Державної Думи Російської Федерації, які проводила РФ і на території півострова. Як слушно зауважує у «Дзеркалі тижня. Україна» авторка статті «Зовнішньополітична заДУМливість» Валентина Самар, голосування стало «реперною точкою на шкалі заморожування-кипіння "кримського питання"». Для Росії, судячи з роспропаганди, це «другий референдум, оскільки нижню палату парламенту РФ громадяни обирають прямим голосуванням, яке, за ідеєю, виявляє їхню вільну волю тощо».

Протягом тижня оглядові чи аналітичні тексти виходили, зокрема, й у таких інтернет-ЗМІ, як «BBC Україна», «Страна.ua», «112.ua», «Крым. Реалии», «Європейська правда».

Та аналізуючи праймові ефіри випусків новин загальнонаціональних каналів, можна дійти висновку: для нашого ТБ — головного джерела постачання інформації українцям — ці вибори як були точкою, так і залишилися.

Факт проведення голосування до парламенту іншої держави на українській території жодним чином не збурив канали, не активізував редакції до висвітлення проблеми. Хоча це дало би змогу бодай залишити в інформаційному просторі, а отже і в пам’яті глядача, відбиток несанкціонованих дій РФ на півострові.

Питання кримських виборів в інформаційному порядку денному жодного дня протягом тижня не було на першому місці. Більшість редакцій згадували про це лише в контексті дотичних інформаційних приводів — заяви політиків вищих ешелонів, обговорення теми на форумі Ялтинської європейської стратегії (YES). Але навіть у цьому випадку про вибори в Криму канали згадували ніби між іншим. При цьому навіть після таких інформаційних приводів редакції не бажали в повному обсязі проінформувати глядача, яким чином відбувається нелегітимний передвиборчий процес.

По кісточках розібрала особливості виборів до Держдуми Росії Анна Макота на lb.ua у статті «Госдума. Версия 7.0. Российский парламентаризм после Крыма». У матеріалі — окремий блок про «кримський нюанс».

Тут особливо для українців цікавою є, принаймні, інформація про виборчу систему та як обиратимуться місцеві кримські давні знайомі — прокурор Наталія Поклонська та «голова» Криму Сергій Аксьонов.

«Оккупированную и аннексированную Автономную Республику Крым Россия разделила на четыре одномандатных округа: № 19 Симферопольский, № 20 Керченский, № 21 Евпаторийский и № 219 Севастополь.

По этим округам идут 16 мажоритарщиков-кандидатов от действующих парламентских партий, ведь оппозиция пока не открывает свои ячейки в Крыму.

Так называемые региональные списки партий в аннексированном Крыму возглавляют от ЕдРо — "глава" Крыма Сергей Аксенов, также в списке "прокурор Крыма" Наталья Поклонская, "первый вице-премьер Крыма" Михаил Шеремет, "вице-премьер РК" Руслан Бальбек, космонавт Антон Шкаплеров, депутат Государственной Думы Олег Лебедев».

Але не варто забувати, що цього разу до Думи обиралися депутати за змішаною системою, про що нагадує Валентина Самар у згаданій статті у «ДТ»: «Як відомо, ці вибори до Держдуми відбуваються за змішаною системою: половина депутатів обирається по загальнофедеральному округу за партійними списками, половина — у мажоритарних округах, яких на півострові створено чотири. Тобто кримську виборчу частку отримають не лише переможці виборів в одномандатних округах, а й ті, котрі пройдуть за партійними списками, — голоси, отримані в окупованому Криму, їм також зарахуються».

Навіть усе це змушувало замислитися (і ще до відомого рішення Верховної Ради України після виборів): нелегітимною буде вся оновлена Дума чи тільки обрані чотири мажоритарника?

Крім того, тема була актуальною принаймні тому, що на території півострова досі живуть люди, які не підтримують влади Росії та вважають її окупаційною. І бодай для них необхідно демонструвати, що на материковій частині України про них не забувають. І для них створювати український інформаційний продукт щодо їхніх проблем.

У понеділок, 12 вересня, з новин на «UAПершому» глядач дізнається лише про те, що вибори планує провести РФ. Проте не відомо навіть, коли це буде. Автор сюжету розповідає про це дотично та в контексті висвітлення святкування мусульманського свята Курбан-Байрам:

«Тисячі мусульман взяли участь в святкових намазах і в окупованому Криму, про це повідомили в прес службі духовного правління мусульман Криму. Найбільший байрам-намаз, святкова молитва, відбулася в Сімферополі. Його провів духовний лідер мусульман Криму Аміралє Абулаєв. По завершенню намазу віряни відвідали могили рідних, а окупаційна влада підготувала святкові концерти з передвиборною агітацією місцевих партій, повідомив новинам на першому голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смидляєв».

На ICTV ситуація дещо краща. Але це лише у порівнянні з «UA: Першим». Після інформації про невизнання ЄС виборів до Держдуми в Криму, редакція дає бек, із якого лише можна дізнатися про дату проведення голосування — 18 вересня: «Олена Фроляк, ведуча:… Нагадаю, 18 вересня відбудуться чергові вибори до Російського парламенту. Москва планує провести їх і в окупованому Криму. Українська ж сторона ухвалила рішення про заборону відкриття повноцінних виборчих дільниць на українській території».

При цьому виникла цікава ситуація: у верстці це повідомлення стоїть наприкінці випуску, одразу після розповіді про парламентські вибори в Білорусі, які відбулися 11 вересня. Таким чином, канал навмисне чи ні відсортував кримську тему до міжнародної.

«Інтер» згадує про російські вибори в окупованому Криму в контексті заяви представників ЄС про невизнання їх на території півострова. І з тексту начитки глядач дізнається занадто мало інформації — лише дату їх проведення. Аргументів, які би дали зрозуміти, чому вони нелегітимні — жодних: «Кохлянчич отметила: за выборами в России будет наблюдать ОБСЕ. Представители миссии уже начали свою работу на территории Федерации, но вот следить за голосованием в Крыму они не будут, а также не станут упоминать об оккупированном полуострове в отчете о проведении выборов. Напомню: голование состоится 18 сентября».

Цього ж дня в «ТСН» каналу «1+1» транслюється запис інтерв’ю з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Хронометраж нарізки розмови — 5 хв 5 с. Але жодного запитання, а отже й відповіді про Крим узагалі не звучить. Тим паче, про вибори на півострові: «Лідія Таран, ведуча: Нашій Дарії Щасливій вдалося потрапити до кімнати, де вже за кілька днів зустрінуться міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції і Великої Британії, аби обговорити зустріч у Норманському форматі. Очільник українського МЗС Павло Клімкін розкрив "ТСН" секрети протокольних зустрічей з російським колегою Лавровим. Розповів, коли ж Штанмайєр приїде до Донецького університету, а Петро Порошенко зустрінеться з Володимиром Путіним».

У вівторок ситуацію зрушив із мертвої точки канал «112», який присвятив темі сюжет. Канал став єдиним, хто цього дня взагалі згадав про вибори на півострові.

Але канал «112» хоча і сфокусувався на майбутній реакції України та європейських структур, жодного фактажу або інформації, чи є підстави для визнання недійсними всіх виборів, а чи тільки виборів у Криму: а) за мажоритарною системою; б) за пропорційною системою; в) в обох випадках — не надав. Але журналістка бодай дає деяку інформацію про кількість депутатів, яких обиратимуть жителі окупованого півострова до Думи:

«Олена Абрамович, кор.: Робитиме дуже радикальні кроки, обіцяє міністр Павло Клімкін, якщо Європа закриє очі на нелегітимні вибори до Держдуми Росії. Обиратимуть до неї уже цієї неділі чотирьох депутатів з анексованого Криму.

Кор.: Тим часом, у Єврокомісії на наше запитання, чи визнаватиме склад нової Держдуми Євросоюз, відповіли — висновки робитимуть на основі звітів спостерігачів, а як сигнал підтримки Україні — ЄС відмовився надсилати спостережні місії на вибори на території анексованого Криму. На думку брюссельського експерта Аманди Пол, Євросоюз навряд чи визнає Держдуму нелегітимною».

Наскільки ця тема була важливою для редакцій, яскраво показує її висвітлення із середи, 14 вересня. Коли в Україну завітали офіційні особи з Євросоюзу, а згодом у Києві тривала Ялтинська європейська стратегія (YES), де обговорювали різний спектр питань. Зокрема й вибори до Держдуми на території Криму.

У середу на «1+1» журналістка, розповідаючи про зустріч у Києві Президента України Петра Порошенка з міністром закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєром, про вибори каже лише наприкінці: «Кор.: Ну і ще одна важлива заява, не можу про неї не сказати. Як відомо, у неділю відбуватимуться вибори до Державної думи Росії і так само Росія проводитиме їх в окупованому Криму. Представники МЗС Німеччини та Франції заявляють про те, що вони не визнають цих виборів і спостерігачі від ОБСЕ не працюватимуть на них».

5 канал також розказав про вибори «між іншим», але вже в іншому контексті — у зв’язку з заявою заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова: «Артем Овдієнко, ведучий: Нових кримінальних справ проти себе не виключає Ільмі Умеров. В ефірі 5-го заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу припусти, окупаційна влада вигає нові обвинувачення через його публічні заклики не ходити на вибори Держдуми Росії, які мають на цій неділі провести і на території анексованого півострова. Утім Умеров запевняє, своїх поглядів він не змінить і самопроголошену владу Криму ніколи не визнає.

Ільмі Умеров, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу: В Крыму не признаём юрисдикцию Российской Федерации в Крыму, не признавая юрисдикцию, ходить на выборы это не правильно, это аморально. Поэтому и Меджлис крымскотатарского народа, и подавляющее большинство крымских татар не будут участвовать в этой компании, не будут участвовать в этих выборах».

«UA: Перший» із двох тем — вибори на Донбасі (які ще не призначені й невідомо коли відбудуться) та російські вибори в Криму — пріоритетнішою обирає першу. Хоча якщо враховувати часову характеристику, кримська тема була більш актуальною. Причому подає тему Криму як заклик Порошенка, не повідомляючи про реакцію іноземних чиновників. якщо враховувати часову характеристику, кримська тема була більш актуальною:

«Ілона Довгань, ведуча: Україна має призначити вибори на Донбасі, коли там припиниться вогонь, — про це говорив міністр закордонних справ Франції Жан Марк Еро після зустрічі з Петром Порошенко. На переговорах в Адміністрації Президента був керівник МЗС Німеччини Франк Вальтер Штанмайер. Він анонсував зустріч контактної групи наступного вівторка. Сподівається, що учасникам вдасться домовитися про відведення військ від лінії розмежування. Петро Порошенко подякував міністрам за продовження терміну європейських санкцій проти Росії, закликав ЄС не визнавати вибори, які Федерація планує провести в Криму. І не направляти на півострів своїх спостерігачів».

Робота «Інтера» — майже ідентична , але все ж таки дають саме через реакцію іноземних міністрів: «Кор.: Ну, а после шагов по безопасности — министры подчеркнули, что Украине нужно разработать законопроект о выборах на Донбассе, а так же внести изменения в Конституцию Украины об особом статусе Донбасса. Так же министры сказали, что ОБСЕ, наблюдатели ОБСЕ, не будут присутствовать на выборах депутатов в Российскую Думу Российской Федерации, которые будут проводиться в Крыму, поскольку эти выборы они не поддерживают».

15 вересня на каналі «112» згадується тема виборів тільки в синхроні голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, а в підводці до коментаря щодо несанкціонованого Україною візиту Президента РФ Владіміра Путіна, — жодного слова. Причому, переглянувши синхрон Чубарова, глядач залишається введеним в оману, оскільки глава Меджлісу помилково назвав дату проведення виборів — 17 вересня (субота):

«Володимир Андрієвський, ведучий: За останні два місяці президент Росії Володимир Путін відвідав анексований Крим. Візит почав з Керчі, прибув туди разом з прем'єром Дмитром Мєдвєдєвим. Провів робочу нараду щодо розвитку транспортної системи регіону та перевірив хід незаконного будівництва керченського мосту. Ноту протесту через візит російських керманичів вже висловило міністерство закордонних справ України, повідомила речниця відомства Маріанна Беца. Незадоволений приїздом Путіна і голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу: Його поїздка не є випадковою. 17 вересня (насправді 18 вересня. — С. Л.) вибори депутатів Державної Думи Російської Федерації. Якщо по всій материковій території Росії не є дуже важливим, який буде рейтинг явки виборців, але для кримської ситуації і Кремль і місцеві колаборанти хотіли, щоб ця цифра була набагато вищою, ніж по всій Росії».

16 вересня (п’ятниця — за два дні до голосування), коли більшість каналів розповідали про теми, що обговорювалися на YES, вибори у Криму теж не були основною темою. Цю мікротему редакції подавали наприкінці самої проблематики YES.

Канал «112» згадує про вибори як про вторинне, кажучи, що говорили серед іншого про Крим та вибори: «Ольга Паращук, кор.:… Серед іншого говорили і про Крим та вибори на території анексованого Криму до російської Держдуми. Представник турецького уряду Мехмет Шимшек на питання, чи буде Туреччина підтримувати і визнає легітимними ці вибор, заявив що позиція Анкари дуже однозначне: Крим — це Україна. Днем раніше Крістіан Йенсен, міністр закордонних справ Данії, теж висловив впевненість в цьому питанні».

Журналіст «1+1» на включенні так само проявив низький пріоритет зацікавленості виборами іншої держави на території України. Поставив кримське голосування до категорії інших тем і повідомив глядача, що вибори «незабаром мають пройти». Ніби вони пройдуть не за два дні, а за два місяці: «Ну, тут обговорювали і інші теми, зокрема, проблему недавніх подій у Туреччині. Але одразу скажу, що і на цій дискусії віце-прем’єр Туреччини висловився щодо тих виборів, які незабаром мають пройти у Держдуму в окупованому Криму. І Туреччина лишається проти таких виборів.

Мехмет Шимшек, віце-прем’єр-міністр Туреччини: Наша позиція прозора. Крим — це територія України і Крим повинен інтегруватися в Україну».

Ще раз про кримські вибори у випуску йдеться в контексті направлення українським парламентом ноти протесту в ПАРЄ щодо виборів: «Наталія Мосійчук, ведуча: Голова Верховної Ради Андрій Парубій у Франції передав президенту ПАРЄ ноту протесту від української МЗС щодо російських виборів в Криму. А також звернення українського парламенту не визнавати вибори до Держдуми, оскільки голосування на окупованих територіях підриває їхню легітимність…

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України: Повернення і розмови про повернення російської делегації до ПАРЄ вважаю неприйнятними. Бо жодна, наголошую, жодна з вимог, яка була зазначена в резолюціях ПАРЄ, Росією не була виконана. І фактично, коли йде мова про повернення російської делегації — це виглядає не як компромісу, а навпаки, як заохочення агресора до ще більш агресивних дій».

На каналі СТБ кримські вибори — також із низьким рівнем пріоритетності. У сюжеті про меседжі, виголошені головними спікерами форуму YES, думка Порошенка про перетворення Криму на мілітаризовану базу стоїть першою перед заявою про неприйнятність проведення голосування: «Кор.: Говорить Порошенко і про окупований Крим. Росія, за словами Президента, перетворює його на мілітаризовану базу, системно порушуючи права людини на півострові. Неприйнятними для України є вибори до Державної думи, що відбудуться в Криму. На тих, кого там оберуть, на думку Порошенка, мають бути миттю накладені санкції. Питання повернення Криму є для України безальтернативним».

В іншій частині випуску тема виборів у Криму знову спливає в контексті заяви колишнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. Оскільки наразі він не є офіційною фігурою, а тому його позиція може не збігатися з офіційною, подача його синхрону є необов’язковою й має ознаки замовності. А отже, невідомо, чи про вибори в Криму редакція сказала би, якби не «вимога», яку можна припустити, замовників: «Кор.: Критикував Кремль і колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. На тлі виборів до російської Держдуми. Я нагадаю, тепер за депутатів Думи голосуватимуть, на жаль, і в окупованому Криму.

Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України (2014-2016): Мене не турбує Росія в питанні, чи вона буде толерантна чи ні. Росія — це держава, яка порушила всі принципи міжнародного права. Росія — це держава, яка знищила світові устої після Другої світової війни. Це незаконно обраний орган уже тому, що Російська Федерація проводить вибори на українській території. Ми не обираємо українського президента і українську Верховну Раду в Ростові чи у Москві».

Про те, що подача його коментаря має ознаки замовності, свідчить і те, що це відбулося на кількох каналах. Зокрема, на «Україні», де останнім часом полюбили Арсенія Петровича (детальніше про повернення Арсенія Яценюка в інформаційне поле на «Україну» та ICTV, починаючи з серпня, — читайте тут). У цьому випадку також сумнівно, що редакція взагалі згадала би про вибори, якби не необхідність, можна припустити, відпрацювати перед можливим замовником: «Анна Панова, ведущая: Не признавать законными выборы в Российскую Госдуму на территории Крыма призвал Запад экс-премьер Арсений Яценюк на конференции Ялтинской Европейской стратегии. Он подчеркнул, что Россия нарушила все принципы международного права, и с ней, по мнению политика, нужно говорить лишь на языке жесткой дипломатии и оборонного сектора.

Арсений Яценюк, лидер фракции "Народный фронт", премьер-министр Украины (20142016): Це незаконно обраний орган уже, тому що Російська Федерація проводить вибори на українській території. Ми не обираємо українського президента в українську Верховну Раду в Ростові чи в Москві».

5 канал дає скупу інформацію — каже лише про реакцію офіційного Києва. Редакція навіть не дає жодного беку про дату проведення голосування: «Офіційний Київ просить світ не визнавати вибори до Держдуми, який Кремль запланував також провести і на окупованому півострові.

Петро Порошенко, Президент України: Ми очікуємо, що у Нью-Йорку буде ухвалена резолюція, що до анексії Криму. Настав час Росії відповісти за вкрадений український півострів».

17 вересня «Україна» стає ще одним винятком із тенденції повного ігнорування каналами теми. Редакція видала сюжет, у якому детальніше описує думське голосування. І вже на початку матеріалу канал чітко помічає, чому ця тема є надважливою. Тому що це — «первые выборы в Российскую Госдуму, которые пройдут на территории аннексированного Крыма». Щоправда, про підготовку та перебіг останніх передвиборчих днів у сюжеті дуже мало інформації: «Валерия Шапоренко, кор.: 14 партий на 450 парламентских кресел. Это первые выборы в Российскую Госдуму, которые пройдут на территории аннексированого Крыма. Киев требовал от Кремля отказаться от проведения выборов на полуострове, а получив отказ — запретил проведения голосования россиян, проживающих в Украине. Раньше они могли это делать в посольстве и консульствах. Ультиматум Киева в российских медиа назвали нарушением правил цивилизованного международного общения. И заявили, участки на территории своих диппредставительств, всё равно откроют.

Кор.: Политологи сходятся во мнении — результаты завтрашнего голосования врядле что-то кардинально изменят в российской политике. Избирать депутатов будут по смешанной системе. Кандидаты-мажоритарщики пойдут в Парламент на правах большинства голосов в своём округе, партии преодолев 5-процентный барьер. Согласно последним опросам, опубликованным в России, обойдется без сюрпризов. В состав Думы попадет четыре партии — "Единая Россия", "Коммунисты", "ЛДПР" и "Справедливая Россия". Из Москвы Валерия Шапоренко, Вячеслав Требушкин, канал "Украина"».

«1+1» побіжно згадує про вибори у Криму. Глядач дізнається, що від півострова «до Москви можуть відрядити чотирьох парламентаріїв». Утім, про те, що місцеві голосуватимуть і за партії, — ні слова: «Наталія Мосійчук, ведуча: Сполучені Штати не визнаватимуть виборів, які Росія влаштовує в анексованому Криму. Про це заявили в Державному департаменті США. Голосування за кандидатів у депутати до Державної думи має відбутися завтра. Від півострова до Москви можуть відрядити чотирьох парламентаріїв. В російському Центрвиборчкому сподіваються, що їхні співвітчизники можуть проголосувати і в Україні на території дипломатичних установ і навіть надіслати бюлетені. Однак Міністерство закордонних справ раніше заявили, що не дозволять ані російському посольстві в Києву, ані консульствам проводити голосування».

На каналі «112» у начитці йдеться про нічну акцію під російською амбасадою в Києві, коли невідомі атакували будівлю петардами та феєрверками. На тлі інших колег канал дещо глибше занурюється в тему й каже про певні технології, якими російська влада планує «заманювати на дільниці»: «Ведучий: Нагадаю, 18 вересня в Росії відбудуться парламентські вибори. Кремель вирішив проводити голосування також в анексованому Криму. Натомість Київ попередив про неприпустимість виборів на півострові. А голова ЦВК Курултай, Кримськотатарського народу Заїр Смедляєв у ефірі нашого телеканалу, виборців планують заманювати на дільниці розіграшами мобільних телефонів.

Заїр Смедляєв, голова ЦВК Курултаю Кримськотатарського народу: Админресурс работает чётко, говорят что вы обязаны прийти завтра на выборы и скажут за какую партию, или за какого кандидата нужно проголосовать, чтоб не потерять рабочее место плюс не понести другие какие-то наказания».

5 канал у начитці дає лише реакцію МЗС України на плани офіційного Кремля провести голосування в дипустановах України: «Артем Овдієнко, ведучий:… Водночас, як заявив міністр закордонних прав України Павло Клімкін, спроба Росії провести вибори до Держдуми на території окупованого Криму та в дипломатичних установах, що розташовані в містах України є, цитую: свідомою провокацією».

Із начитки на «UAПершому» глядач дізнається не набагато більше інформації, ніж у попередні дні — лише про проведення виборів. Та з тексту не відомо, наприклад, навіть про дату голосування: «Ілона Довгань: Поліція з'ясовує обставини нічного інциденту під посольством Росії. В Києві о першій ночі приблизно двадцять молодиків в масках напали на дипломатичне представництво Російської Федерації. Вони закидали будівлю феєрверками та петардами. Опісля зникли. В такий спосіб виступали проти планів Росії провести вибори до Держдуми в окупованому Криму. На місце події виїжджала столична поліція. Нікого не затримали, повідомляє прес-служба відомства. На ранок про інцидент вже нічого не нагадувало. Амбасада по всьому периметру огороджена парканами, а вікна закриті металевими жалюзі. Через цей напад російське МЗС надіслало Києву ноту протесту. Українське Міністерство відповідь дасть завтра. Принаймні, так сказала “Новинам” на Першому речниця відомства Мар’яна Беца».

Із начитки на «Інтері» можна дізнатися тільки про день голосування — «завтра»: «Тетяна Буть, ведуча: Завтра, в день выборов Госдуму, правоохранители обещают не допустить провокаций возле диппредставительства в Киеве, Львове, Одессе и Харькове. Я напомню, на этой неделе Евросоюз осудил проведение Россией выборов в Госдуму в оккупированном Крыму и в Севастополе».

Навіть 18 вересня, у день голосування, канали проявили аморфність. 5 канал узагалі проігнорував тему у свіжому випуску «Підсумків тижня». А на інших загальнонаціональних телемовниках протести під посольствами Росії в Києві та Консульством Росії в Одесі затьмарили процес нелегітимного, на думку офіційного Києва, голосування в самому Криму.

«1+1» спрацював досить дивно: обнадійливо анонсував тему, подаючи стендап журналіста, записаного в Москві. У тексті йдеться, що «Путін задля виборів юридично знищив Крим, але, здається, може обіграти сам себе. Дума може виявитися нелегітимною».

Але висвітлювати тему редакція взялася чомусь аж у другій половині випуску (!). Без жодного сюжету. Лише в начитці ведуча скупо повідомила (ніби це стосується далекої для України Бразилії чи Ефіопії), що вибори відбулися на українських територіях — «попри те, що Україна заборонила проводити вибори на своїй землі». Жодного аналізу, жодних деталей про процес голосування, організованого владою сусідньої держави на українських територіях: «Алла Мазур, ведуча: В Росії сьогодні обирали новий склад Державної Думи. І Москва вперше нахабно організували вибори до свого Парламенту і на українських територіях. Попри те, що Україна заборонила проводити вибори на своїй землі, та проігнорувала протест. А тепер вона й Крим, в супереч Міжнародному праву включила до виборчих федеральних округів. А по регіонах облаштувала майданчики для голосування в депустановах».

Для каналу «112» сутички біля російських дипустанов у Києві та Одесі були чомусь пріоритетнішими за самі вибори в Криму. Про це — сюжет наприкінці тематичного блоку. Але матеріал хоч якось проливає світло на процес голосування. Навіть є коментар виборця, який «чекає змін на краще»: «Ольга Бодрова, кор.: Понад 1100 дільниць відкрили на окупованому півострові. На них чергує поліція, організували представників тамтешньої самооборони. За даними так званого Кримського Центрвиборчкому станом на 15-ту годину проголосувало майже 34 відсотка.

Леонід Кузьмін, голова Українського культурного центру в Криму: Настроение у большинства пророссийского населения, думаю, что вероятно, что они все таки будут участвовать в этих выборах. Тем более есть люди, которые находятся сегодня на дежурствах и в больницах, их обязали взять открепительные талоны.

Кор.: Голосування бюджетників контролюють, заявив голова Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв. Запевняє, на дільницях є списки, хто не прийшов, тим телефонують. Тим часом у Сімферополі з’явилися автобуси, які одночасно є виборчими дільницями. Їх призначення пояснив так званий мер Сімферополя: мовляв, вони мають забезпечити голосування у разі надзвичайних ситуаціях на виборчих дільницях.

Заїр Смедляєв, голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу: Это еще одна попытка фальсификации, для того, чтобы было удобнее спрятать концы в воду.

Кор.: Самі ж виборці кажуть: голосують, бо чекають змін на краще.

Чоловік: Надеюсь, что страна станет намного благополучнее.

Кор.: Однак так зване волевиявлення на дільницях в окупованому Криму відбувається без міжнародних спостерігачів. А в СБУ та МВС можуть порушити справи на організаторів виборів».

Втім, маніпуляцією є те, що єдиний синхрон подано як думку начебто всіх виборців.

Серед позитивного ж у цьому сюжеті каналу «112» — з усіх колег протягом тижня канал єдиним був, хто долучив коментар представника компетентного органу виконавчої влади з міністерства України з питань тимчасово окупованих територій:

«Кор.: Однак так зване волевиявлення на дільницях в окупованому Криму відбувається без міжнародних спостерігачів. А в СБУ та МВС можуть порушити справи на організаторів виборів.

Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій: Ми попередили тих людей, які будуть приймати участь в організації цих заходів на території окупованого Криму. Переважна більшість тих людей, які приймають участь в організації цих процедур на території Криму , вони залишаються громадянами України».

А у відбивці ведучий дає детальну інформацію про систему голосування на думських виборах: «Голосування відбувається за змішаною системою: за партійними списками та в одномандатних округах. Змагаються 14 політичних партій».

ICTV цього дня присвятив темі виборів до парламенту сусідньої держави окремий сюжет. Автор деталізує особливості виборчого процесу, але які ознаки того, що принаймні чотири обраних депутати на території Криму будуть для світу поза законом, — глядачу не пояснив: «Кор.: Загалом, у виборах до Держдуми беруть участь 14 партій. Хоча, згідно з опитуваннями підконтрольних Кремлю соціологічних служб, п'ятивідсотковий бар'єр долають лише 4 — "Єдина Росія" і 3 її сателіти.

Кор.: Реакція Європи на вибори в Держдуму прогнозована — фактично, без наслідків для Кремля. Вибори в Криму вони не визнають. Але загалом, нелигітимним парламент швидше за все не назвуть, попри голосування на півострові за партійними списками. І тоді депутати, обрані у Криму, зможуть засі дати в європейських структурах.

Рефат Чубаров: Ми не можемо сидіти з бандитами, які проводили вибори на нашій території.

Кор.: Якщо так станеться, Рефат Чубаров навіть закликав керівництво держави припинити членство України в ОБСЄ, Раді Європи та ПАРЄ».

«UAПерший» на перше місце у висвітленні теми також поставив сутички під дипустановами Росії. І лише після цього в начитці редакція повідомляє якісь деталі теоретично пріоритетнішого — вибори на самому півострові: «Ілона Довгань, ведуча: В анексованому Росією Криму заявляють про 45% тих, хто проголосував на виборах. Принаймні, такі цифри на 18 годину наводить Центрвиборчком Криму. За його даними, найбільша активність виборців в Євпаторії, Красноперекопську, найнижча — в Сімферополі, активно проголосували в Бахчисараї, де живуть переважно кримські татари. Щоправда, самі кримці заявляють: цифра перебільшена. На дільниці прийшло максимум 20 % жителів півострова. Так розказав новинам на Першому голова ЦВК Курултая кримсько-татарського народу Заїр Смердляєв.

Заїр Смедляєв, голова центрвиборчкому Курултаю: Сказалось не желание жителей Крыма участвовать в этой авантюре, и плюс добавилось к этому местами ливневые дожди, прошли сильные ветры. И даже всевышний вместе с погодой работает на то, чтобы в Крыму не было даже 10% участия избирателей»

«Інтер» чітко дає зрозуміти, що на виборах «главным вопросом стал Крым». Але теж на першому місці ставить не голосування на території півострова, а сутички під дипломатичними установами в Києві, можливо, тому — як і на інших каналах — що було власне відео з цих подій. На цьому концентрується журналістка під час включення з-під Посольства Росії в Києві: «Кор.: Само сегодняшнее голосование, которое прошло в этих консульствах, вряд ли будет иметь какое-то значение на федеральном уровне из-за того, что проголосовало не так много человек — всего-то 100. А вот сами эти выборы стали причиной большого скандала — в течение недели их уже успели прокомментировать во многих странах, и в частности в США и Европе уже заявили, что не признают выборы в Госдуму в Крыму. Россия на полуострове организовала голосование, несмотря на протест украинского МИДа».

«Україна» також концентрується тільки на подіях не окупованої території України. Хоча, як зазначалося, сутички — другорядна підтема: «Украины. В Киеве и Одессе пикетировали избирательные участки, которые открылись в зданиях посольства и Генерального Консульства. Не обошлось без стычек и потасовок. По закону, граждане России, не находящиеся на территории своей страны, могут проголосовать по месту временного пребывания. Но украинские власти согласия на голосование не давали и потребовали от Кремля отказаться от выборов в Крыму. В Москве эти требования проигнорировали. Чем все закончилось, расскажет Ирина Смирнова».

Отже, минулий інформаційний тиждень продемонстрував, що редакції випусків новин загальнонаціональних каналів у прайм-таймі приділяють дуже мало уваги кримській тематиці. Навіть якщо це стосується такої актуальної теми, як проведення виборів на території українського півострова сусідньою державою. Протягом шести днів лише два канали — «112» та «Україна» — випустили в ефір по одному повноцінному сюжету на цю тему. А безпосередньо в день голосування, 18 вересня, до прикладу, 5 канал у «Підсумках тижня» взагалі не згадав про голосування. Інші ж телемовники з теми голосування на півострові відволіклися на дотичну, але менш пріоритетну тему — «видовищні» акції протесту біля дипломатичних установ Росії в Києві та Одесі.

Фото: скріншот випуску новин телеканалу «Україна» за 17.09.2016 (19:00)

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1634
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду