В перших ефірах у новому році тижневики відзначилися мінімальною кількістю замовних матеріалів. Однак у другому їх кинуло в крайнощі й редакції почали відпрацьовувати у звичному режимі 2014 року. «Інтер» піднімав імідж одного зі своїх власників — Сергія Льовочкіна, ICTV —Віктора Пінчука, а на зятя Кучми паралельно «наїхав» «1+1». Окрема республіка — канал Ахметова, який, власне, і став цього разу антирекордсменом корпоративної джинси. Її кількість в ефірі зашкалила. До звичного списку гумконвою та компанії ДТЕК додався ще один об’єкт замовного матеріалу —«Метінвест». Він теж разом із каналом входить у структуру компанії «СКМ» Ріната Ахметова.

Проблема перевірки інформації залишається актуальною. Та цього разу воду скаламутили політики й чиновники, подаючи в один і той же період різні дані щодо загиблих та постраждалих після тих чи інших подій. Утім, у такому разі журналістам варто не лише скрупульозніше перевіряти дані, а й посилатися на джерело.

«ФАКТИ ТИЖНЯ» З ОКСАНОЮ СОКОЛОВОЮ (випуск о 18:45)

Перший сюжет в ефірі — про атаку на Маріуполь. Дані щодо поранених у підводці ведучої та матеріалі журналіста чомусь відрізняються. Оксана Соколова називає точну кількість — 95 постраждалих. А Володимир Соколов каже про «понад 100 поранених».

«Оксана Соколова, ведуча: Число загиблих уже сягнуло 30. Поранених 95.

Володимир Соколов, кореспондент: У результаті терористичної атаки на Маріуполь загинуло 30 жителів. Серед них двоє дітей. Понад 100 людей поранені і доставлені до лікарні. Родичі постраждалих і досі розшукують своїх близьких. З надією, що вони вижили».

Насправді ж про 104 поранених офіційно стало відомо лише наступного після ефіру дня. Оновлений список жертв був опублікований на сайті ГУ МВС України в Донецькій області. Станом на неділю, згідно з тим же сайтом, було відомо про 95 поранених. Якщо ж в автора були нові дані ще до офіційного повідомлення, варто було би послатися на джерело. А краще подати синхрон чи хрип представника правоохоронців.

В одному із закадрових текстів журналіст вказує: докази того, що стріляли з боку Новоазовська «на вулицях більше, ніж треба». Втім, коментар чоловіка, вміщений після думки кореспондента, є заангажованим. Він, наприклад, каже, що «наші» війська не обстрілювали. А отже, вірити на слово його свідченням, що ракети летіли саме з боку Новоазовська, — навряд чи можна.

«Володимир Соколов, кореспондент: У тому, що Маріуполь обстрілювали з території підконтрольної бойовикам, і насамперед, зі сторони Новоазовська, доказів на вулицях міста лишилося більше ніж треба.

Чоловік: С асфальта торчало две ракеты. Направление было полета ракеты со стороны Новоазовска. Так что наши войска Мариуполь не обстреливали. Это обстреливали российские войска».

Крім того, думка про те, що обстрілювали «з боку Новоазовська» — не зовсім точна та спрощена. Адже згодом журналіст наводить висновки ОБСЄ по обстрілу. У звіті йдеться, що стріляли бойовики з н. п. Октябрь (північний схід, 19 км від місця обстрілу) та Заїченко (схід, 15 км від місця обстрілу). А Новоазовськ розташований за 30 км на сході. Водночас це не заперечує того факту, що обстріл відбувся з території, підконтрольної «ДНР».

Ще одна невідповідність між даними ведучої та журналіста — в матеріаліпро Донецький аеропорт. У підводці звучить «246» днів, протягом яких урядові війська обороняли летовище, а на початку сюжету — «242». Більш точним, згідно з повідомленнями ЗМІ, був кореспондент.

«Оксана Соколова, ведуча: Про 246 днів героїчної оборони Донецького аеропорту. Об'єкту, що став символом спротиву російській агресії.

Олександр Візгін, кореспондент: 242 дні героїчної оборони. Аеропорт Донецька тримався у 8 разів довше за славетну Брестську фортецю, і всього тиждень не дотягнув до рекорду оборони Севастополя в часи Другої світової».

Виникають сумніви в достовірності наведених у цьому сюжеті даних щодо вбитих найманців із Чечні під час одного зі штурмів. Журналіст каже про «десятки знищених». І для підтвердження подає синхрон невідомого чоловіка, який каже «погибло… очень много». Чоловік стоїть спиною до камери, при цьому його не протитровано. Якщо чоловік бажав від журналіста анонімності, в закадровому тексті кореспондент повинен хоча б повідомити про це й роз’яснити, звідки ця людина.

«Олександр Візгін, кореспондент: За підтримки бойової авіації терористів вибили з території аеропорту. Тоді з'явилися перші повідомлення про десятки знищених у бою чеченських найманців.

Чоловік: Погибло большинство, очень много».

Журналіст переповідає історію, чому українських військових у Донецькому аеропорту називають «кіборгами». Мовляв, так їх охарактеризував один із бойовиків. Утім, як уже зазначалося в одному з моніторингів «Телекритики», ця історія має ознаки фейку.

«Олександр Візгін, кореспондент: Та все марно. Взяти під контроль повітряні роботи Донецька їм не вдавалося. Один з бойовиків пояснив це тим, що там воюють не люди, а кіборги».

Дивно, але в цьому матеріалі немає жодного слова про українських військових, яких взяли в полон в останні дні захисту аеропорту. Про це каже інший журналіст у наступному репортажіз передовою біля летовища. Він зазначає офіційні дані — 16 полонених.

У цьому ж сюжеті журналіст вказує офіційні дані, скільки загинуло «українських кіборгів» — 18. Але потім додає, що «за іншими даними, до кількох десятків». Утім, подавати цю інформацію не зовсім коректно. Адже на противагу офіційним точним даним репортер наводить неофіційні неточні дані, джерело яких автор не називає.

«Станіслав Мельничук, кореспондент: Загалом, за Донецький аеропорт, за інформацією Міноборони, з 17 по 22 січня загинули 18 українських кіборгів. Але за іншими даними, до кількох десятків».

У сюжеті про Давос журналіст наприкінці подає синхрон власника каналу Віктора Пінчука. Попри те, що він — організатор традиційного Українського ланчу, ознакою того, що кореспондент був «вимушений» подати коментар Пінчука, є інформаційна малозначущість синхрону та його задовгий хронометраж (32 секунди).

«Віктор Пінчук, бізнесмен, благодійник: Ровно год назад, в этот день, в Давосе на украинском мероприятии я как раз попросил всех присутствующих почтить память тех первых 5-ти погибших на Майдане. Это было 5 первых человек тогда. Почтить минутой молчания. Я сказал с тех пор прошел год. Мы потеряли более 5 000 украинцев. И я сказал — им не нужно наше молчание. Им нужен, чтобы у нас был жесткий разговор, чтобы были очень жесткие и тяжелые вопросы, и честные ответы. Им нужны изменения, им нужны реформы».

Після цього — останній закадровий текст, який не містить якихось фактів чи даних, а лише наповнений оціночними судженнями та власними висновками журналіста.

«Михайло Малий, кореспондент: Відверта розмова з відвертими висновками. Лік іде на тижні. Захід не може більше тиснути на паузу. Україна не має права на помилки. І затягування, або імітацію реформ».

Оціночне судження траплється і в одному з останніхсюжетів випуску, де автор матеріалу розповідає про старт посиленого патрулювання міліціонерами у Харкові.

«Мирослав Ганущак, кореспондент: Під звуки оркестру по-радянськи помпезно, за участі мало не всього міліцейського автопарку міста правоохоронці посилили режим патрулювання».

У цьому ж матеріалі репортер маніпулює, коли каже, що Кернесу закидають співпрацю з «Оплотом». Журналіст не називає, хто закидає.

«Мирослав Ганущак, кореспондент: Геннадію Адольфовичу закидають і тісну співпрацю з організацією Оплот, яка мало не у повному складі бере участь у війна на Донбасі на стороні сепаратистів».

«СОБЫТИЯ НЕДЕЛИ» (випуск о 19:00)

Цього разу випуск «України» переповнений корпоративною джинсою. Минулого року редакція підсумкового випуску новин традиційно багато рекламувала гуманітарний штаб свого власника Ріната Ахметова. Минулої неділі ще попрацювали на імідж «Метінвесту», який входить разом із каналом у групу«СКМ» Ахметова.

«Олег Панюта, ведущий: Гуманитарный штаб Рината Ахметова и компания "Метинвест" уже оказывают помощь пострадавшим от обстрела жилых кварталов в Мариуполе. Из 30 погибших шесть — сотрудники металлургических предприятий группы "Метинвест". Компания заявила, что осуждает варварское и циничное преступление и уже помогает в ликвидации последствий».

Згодом в окремій підводці редакція знову проджинсувала «Метінвест».

«Олег Панюта, ведущий: Компания "Метинвест" выступила с официальным заявлением в связи с гуманитарной катастрофой в Мариуполе.

Юрий Рыженков, генеральный директор группы "Метинвест": "Мы поддержим семьи мариупольских металлургов, которые пострадали от артобстрела 24 января, и продолжим помощь городу и горожанам в преодолении последствий этой трагедии».

Після цього в ефірі — ще сюжет про гуманітарний конвой штабу власника Ахметова.

«Олег Панюта, ведущий: Следующий наш материал — о людях, презирающих смертельную опасность, потому что они считают своим долгом помогать мирным гражданам, оказавшимся заложниками войны и изоляции Донбасса. Несмотря на усиление боевых действий, гуманитарный штаб Рината Ахметова продолжает отправлять рейсы с помощью — и в оккупированные города, и в прифронтовую зону».

А в другій половині випуску — джинса на користь компанії ДТЕК, котра теж входить у структуру «СКМ».

«Кореспондент:. Оперативное решение компании ДТЭК — закупать наиболее близкие по качеству украинскому уголь на Кузбассе, натолкнулось на противодействие России. Там заблокировали экспорт.

Дмитрий Маляр, советник генерального директора ООО “ДТЭК Востокэнерго”: Щодо ситуації з антрацитними марками, вона залишається складною. Всі станції в Україні працюють на мінімальному складі обладнання. Поки суттєвого покращення в цьому плані ми не бачимо».

Некоректно ведучий порівнює «офіційні обличчя» та «здравомыслящих», мовляв перші — за війну, а другі — проти. Ведучий зіставляє статус людини, з одного боку, та особливості мислення — з іншого.

«Олег Панюта, ведущий: Официальные лица говорят о сплочении народа перед общей угрозой, здравомыслящие люди — о том, что война может привести к потере чувства единой страны, и это следует предотвратить, пока не поздно».

Крім того, після підводки в ефірі — кілька синхронів людей, які виступають проти війни. Втім, немає жодного коментаря офіційної особи, яка б говорила про «сплочение народа перед общей угрозой». А отже, звідки глядачу знати, що так кажуть офіційні особи?

Сумнівним щодо достовірності є слова автора матеріалу про обстріл тролейбуса в Донецьку, де загинуло мирне населення. Кореспондент посилається на «мирних жителів», які в «соцмережах» кажуть, що обстрілювали з міномета. Але такі свідчення — не показові.

«Корреспондент: В соцсетях местные жители говорят о миномете. Волонтеры, которые продолжают работать в Донецке, рассказывают: город охватили отчаяние и паника».

У сюжеті про обстріл Маріуполя журналістка називає кількість поранених — 102. Хоча, як зазначалося, на той момент офіційні дані від Донецької обласної міліції — 95. Про 102 поранених писав Арсен Аваков на своїйсторінці в мережі Фейсбук. Тому варто було б послатися на джерело.

«Корреспондент: Мариупольцы понемногу приходят в себя. Горожане как никогда едины — помогают разбирать завалы, круглосуточно дежурят в больницах, сдают кровь для раненых. Их 102».

«ТСН. ТИЖДЕНЬ» (випуск о 19:30)

Неточними даними оперує ведуча в підводці, коли називає масштаби руйнувань у Маріуполі після обстрілу східних районів міста в суботу.

«Алла Мазур, ведуча: Країна в жалобі. Маріуполь цього тижня пережив справжнє пекло. 30 загиблих — така остання наразі цифра. Серед них двоє дітей, майже сотня поранених. 53 розбомблених багатоповерхівок і 14 приватних будинків заданими місцевої влади. Чотири зруйновані школи і три дитячі садки».

Алла Мазур посилається на інформацію від місцевої влади, роз’яснюючи масштаби руйнувань. Утім, згідно з повідомлення на сайті Маріупольської міськради (за чотири години до початку ефіру), цифри відрізняються.

«По словам руководителя района, из 55 многоквартирных домов пятнадцать имеют сильные повреждения, а из 15 частных домостроений — пять выгорели практически полностью».

Виникають сумніви в достовірності висловлювання ведучої про те, що «у всьому світі» маріупольську трагедію визнали «терактом і військовим злочином». Далі вона зазначає — визнали всі, «крім Росії». Утім, це маніпуляція, аби демонізувати Росію. Адже зрозуміло, що консенсусу в трактовці цієї трагедії між усіма державами світу не може бути апріорі.

«Алла Мазур, ведуча: Теракт і військовий злочин, так вже у всьому світі кваліфікували маріупольську трагедію. У всьому світі, крім Росії, каже Яків Носков, яка і привезла ці “Смерчі” і “Гради” під Маріуполь».

У самому ж сюжеті журналіст каже, що «більшість держав» висловили українцям солідарність. Це суттєво суперечить словам Алли Мазур. Але навіть таке тлумачення — це маніпуляція, адже немає даних, що, до прикладу, сто держав світу висловили співчуття.

«Яків Носков, кореспондент: Переважна більшість держав вже відреагувала на жахливий злочин, висловивши українцям свою солідарність у важку годину. Російська Федерація і досі не висловила Україні навіть співчуття».

В наступній начитці — про обстріл тролейбуса в Донецьку, де загинули мирні мешканці. Ведуча суперечить сама собі. Спочатку каже, що постріл міг бути випадковим, «але ще ймовірніше — стріляли навмисне». Нібито для створення картинки для Росії. Втім, навряд чи можна з такою стовідсотковою впевненістю говорити про мотиви бойовиків — навмисне вони це зробили чи ні.

«Алла Мазур, ведуча: Зважаючи, якого типу люди зараз бігають серед бойовиків зі зброєю, міг бути випадковий постріл. Але ще імовірніше — стріляли навмисне, бо потрібна була чергова страшна телекартинка для Росії і виправдання нової хвилі війни».

Наступний сюжет в ефірі — «паркет». Журналістка розповідає про результати й рішення засідання РНБО після обстрілу Маріуполя. Всі синхрони в матеріалі — саме з цього засідання.

Також журналістка, слідом за колегами з «Фактів тижня», неточно описує напрям, звідки вівся обстріл східних районів Маріуполя. Каже, що обстрілювали «з боку Новоазовська». Крім того, вона чомусь зазначає, що це місто і ближні населені пункти контролюють «самопроголошені республіки». Утім, ці території контролює лише «ДНР».

«Людмила Бадалян, кореспондент: Маріуполь бойовики обстріляли з боку Новоазовська, а він і ближні населені пункти підконтрольні самопроголошеним республікам».

У репортажі з передової журналіст некоректно характеризує висловлювання одного з бойовиків, якого урядові війська захопили в полон. Називає його свідчення «хворобливою маячнею».

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Бойовики займали позиції не тільки навколо, а навіть під і над “кіборгами”, на другому поверсі та у підвалі. Саме там у підвалі бійці беруть полонених. Їхні зізнання схожі на хворобливу маячню».

У цьому ж матеріалі автор героїзує та романтизує війну.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Бій триває. І посеред цього пекельного вогню дівоча усмішка. Жанна — звичайний доброволець, усміхаючись дивиться в очі смерті».

В сюжеті про відносини Росії зі світом журналіст використовує мову ворожнечі. Так, він згадує, як проросійський мітингувальник зустрів українського президента матом. Але зображуючи негативну дію однієї людини, він паралельно характеризує й певну групу — «Новоросію». Мовляв, для неї мат можна зробити офіційною мовою. Крім того, слово «Новоросія» журналіст вживає без слів «так звана» чи «самопроголошена», легітимуючи таким чином невизнане формування.

«Костянтин Коробов, кореспондент: Проросійські протестувальники в Швейцарії демонструють мулькультурність. Петра Порошенка зустрічають під прапором неіснуючої республіки, але у вишиванці, і висловлюють свій протест іще однією мовою, яку в “Новоросії” теж можна було б зробити офіційною — матом».

Ознаки замовності має начиткапро Український ланч на економічному форумі в Давосі. Про те, що «Плюси» тиснуть на Пінчука, «Телекритика» писала в останніх моніторингах (приклади — тут і тут). Утім, раніше «Плюси» спекулювали темою Гонгадзе й нібито причетністю до його смерті Леоніда Кучми, тестя Пінчука. Цього разу редакція «вкусила» за інший «інформаційний привід» — участь колишніх журналістів «Української правди» Сергія Лещенка та Мустафи Найєма на Українському ланчі в Давосі, організованому якраз фондом Пінчука. Ведуча вдається до оціночного судження, коли каже, що «багатьом здалася дивною» участь колишніх медійників. Мовляв, канал (програма «Гроші») буде стежити й розслідувати, за які такі гроші вони туди полетіли. Але в заході брали участьколишній голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу та й українські міністри. То чому немає претензій до урядовців і їм програма «Гроші» не направила запит, аби пояснити, чи бува вони не отримали гонорари за роботу на зятя Кучми?

«Алла Мазур, ведуча: І ще невеличка ремарка щодо Давоса. Багатьом здалася дивною участь колишніх журналістів «Української правди», а нині уже народних депутатів Мустафи Найєма та Сергія Лещенка у так званому ланчі, організованому зятем Леоніда Кучми Віктором Пінчуком уже не як журналістів, а в ролі одних із головних дійових осіб. У той час, коли триває суд щодо вбивства керівника «Української правди» Георгія Гонгадзе, де Леоніда Кучму підозрюють у замовленні цього злочину, участь у такому заході може кинути тінь на шанованих колишніх колег. Нам стало відомо, що програма “Гроші” направила запит нардепам Найєму та Лещенку щодо причин їхньої участі в цьому заході, походження коштів на таку поїздку і можливо гонорарів за роботу на зятя Кучми».

В одній із підводокведуча фактично порушує презумпцію невинуватості. Спочатку каже, що мера Дебальцевого затримали і його звинувачують (!) у «пособництві бойовикам». А згодом фактичного називає його зрадником, хоча рішення суду немає, а отже, чи справді він допомагав бойовикам — невідомо.

«Алла Мазур, ведуча: За грати потрапив міський голова Дебальцевого Володимир Проценко. Його звинувачують у пособництві бойовикам. Але цей арешт і ще скандал з одіозною Неллі Штепою ледве не поодинокі випадки боротьби зі зрадниками у владі».

«ПОДРОБНОСТИ НЕДЕЛИ» (випуск о 20:00)

У випускупід час включення журналіста з Маріуполя редакція подає синхрон губернатора Донецької області, який зазначає дані по постраждалих після обстрілу. Втім, журналіст за час включення не сказав нічого про руйнування міста після обстрілу міста.

«Александр Пантелеймонова, корреспондент: И вот хочу сказать, что вчера в ходе этого массированного обстрела было разрушено большинство коммуникаций и сейчас городские службы работают в экстренном режиме».

Також дивно, але редакція жодного слова не сказала про звіт ОБСЄ з висновками про те, звідки обстрілювали місто бойовики.

В одній із підводок ведучий некоректно називає переселенців біженцями.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Вообще за время боевых действий, с начала весны прошлого года в Украине уже больше полутора миллионов беженцев».

Згідно з законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», біженець — особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності…

Крім того, якщо ведучий і мав на увазі переселенців, то не відомо,, звідки в нього цифра — півтора мільйона. За останніми даними ООН напередодні ефіру, в Україні внутрішньо переміщених осіб — 850 тис. І ще 600 тис за межами країни. Отже, навіть разом їхня кількість не «больше полутора миллионов».

Дивним чином редакція вирішила обговорити ситуацію із Надією Савченко. В студію запросили її сестру Віру Савченко та лідера партії і фракції «Батькіщина» Юлію Тимошенко. Утім, сестрі ведучий дав слово лише на початку інтерв’ю. Більше половини розмови говорила лише Тимошенко. А Віра Савченко була лише ширмою для здобуття іміджевих балів політика.

«Дмитрий Анопченко, ведущий:<…>Юлія Володимирівна. Ну, я як раз просто про війну і хотів поговорити. Ну ми почули ще раз додатково, що стягують російські війська. Що далі, як з цим боротися?

Юлия Тимошенко, лидер партии "Батьківщина": Ну, насправді, сьогодні мусить бути зроблена повна консолідаціявсіхукраїнських сил. Всіх, народ, президент,уряд, парламент. І коли почалисяціагресивнідії на Донбасі, Маріуполі, я звернулася з екстренимзверненням до президента, прем'єра, голови Верховної Ради, щоб провести розширену Раду національної безпеки і оборони».

Як і на ICTV, «Інтер» використав економічний форум у Давосі, аби проджинсувати свого власника. Так, у репортажі з’явився власник Сергій Льовочкін, депутат «Опозиційного блоку». Але аби виправдати його присутність у матеріалі, редакція протитрувала Льовочкіна як засновника фонду «Нова Україна».

«Сергей Левочкин, народный депутат, основатель фонда "Новая Украина": Давоский форум, в первую очередь — это экономика. Затем уже политика. Украине катастрофически необходимы инвестиции. Инвесторам нужны реформы. Пока то, что происходит — это разговоры и пожелания, но не реформы. В разговоры уже давно никто не верит».

Під час спілкування у студії із заступником адміністрації України Дмитром Шимківим, в одному із запитань журналіст маніпулює. Ставить одне запитання, прикриваючись думкою глядача, мовляв, вони саме зараз про це думають. Утім, важко уявити, що ведучий читає чиїсь думки та ще й усі люди по той бік екрану хочуть запитати лише одне.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Я би вас хотів запитати, нас зараз люди дивляться, про що вони думають? Є така загроза, що коли ми всі стаємо бідніші, та навіть коли нас чують інвестори, коли нас підтримує світ, то реформи не підтримує певна частина суспільства. Що з чим робити?»

«ЧАС. ПІДСУМКИ ТИЖНЯ» (випуск о 21:00)

На початку ефіру ведучий героїзує українські війська й демонізує противника, називаючи його «російськими маріонетками», які постійно «відбріхуються». Крім того, він називає одну з країн «державою-терористом», ще й не називаючи, кого він має на увазі.

«Це насправді був тиждень трьох великих трагедій. Героїчна оборона аеропорту, і загиблі. Фатальні обстріли тролейбуса в Донецьку і Маріуполі, і також загиблі. Російські маріонетки відбріхуються, як завжди. Але дуже хочеться, аби одного дня під час міжнародного трибуналу кадри, які ми зараз побачимо, стануть доказами терористичної діяльності проти держави-терориста і її лідера».

Під час включення журналістка з Маріуполя описує ситуацію після обстрілу міста. Репортерка каже, що «більшість» людей у Маріуполі «усвідомлюють» і «знають», звідки насувається небезпека. І «загальна думка» — «люди хочуть це припинити». Утім, важко уявити, що журналістка опитала багатотисячне місто. Тому навряд чи може говорити від більшості населення Маріуполя.

«Тетяна Ігнатченко, кореспондент: І більшість людей тут в Маріуполі, безумовно, це все усвідомлюють, знають, і знають звідки насувається небезпека. І, власне, загальна думка, що люди хочуть якнайшвидше все це припинити».

Ще один приклад антиросійської пропаганди в ефірі каналу — останній сюжет випуску про День Соборності.

У підводці ведучий маніпулює історичним минулим, аби довести, що Росія — ворог України з давніх-давен. Утім, це приклад тенденційності й мови ворожнечі, адже дії тогочасного політичного режиму ототожнює (заразом і спрощує) з діями усієї Росії. Мало навіть нагадувати, що історія була багатограннішою, а не чорно-білою.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Адже війна з Росією насправді не припинялася ніколи. Никогда мы не будем братьями. Це актуально від тоді, коли князь суздальський Андрій Боголюбський зруйнував Київ просто так, із заздрощів. Таке велике багате місто, але не його. Це від тоді, коли князь Костянтин Острозький на чолі війська великого князівства литовського розгромив московських окупантів під Орфею. Це актуально від тоді, коли Московський Царат підступами і репресіями нищив козацьку Україну. Від тоді, коли вже більшовицька Росія на початках 20-го століття руйнувала молоду українську державу, а потім в 40-х, 50-х роках нищила повстанський рух».

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня» з Оксаною Соколовою (випуск о 18:45)

«Цього тижня війна в Україні вийшла на новий рівень».

«Бойовики цілили практично в спальний район. Пошкоджено 37 приватних будинків, 22 багатоповерхівки».

«Що відбувається в Маріуполі зараз».

«Кіборги вистояли. Не вистояв бетон».

«Отже, після кровопролитних боїв, українські підрозділи залишили уламки нового терміналу».

«Втрати української сторони після боїв в аеропорту наразі підраховуються».

«Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров цього тижня заявив, що треба відводити важку артилерію від умовного кордону».

«Цього тижня бойовики активізувалися по всій лінії фронту».

«На лінії фронту на окупованих територіях продовжують гинути мирні люди».

«Цього тижня в Україні почалася перша хвиля нової мобілізації».

«Не зрозуміло, як збираються дивитися в очі батькам загиблих вояків офіцери-тиловики, що наживаються на війні».

«У пресі виплили документи, підписані міністром енергетики з Російською Федерацією».

«У понеділок долар побив черговий рекорд».

«Рік тому на Майдані пролилася перша кров».

«Російська пропаганда продовжує атакувати психіку своїх громадян».

ТРК «Україна», «События недели» (випуск о 19:00)

«Внимание всей страны приковано сейчас к Мариуполю».

«Гуманитарный штаб Рината Ахметова и компания "Метинвест" уже оказывают помощь пострадавшим от обстрела жилых кварталов в Мариуполе».

«Боевики открыто обещают масштабное наступление».

«Компания "Метинвест" выступила с официальным заявлением в связи с гуманитарной катастрофой в Мариуполе».

«Украина располагает неопровержимыми доказательствами того, что Россия поддерживает террористов на Донбассе и причастна к вчерашней трагедии в Мариуполе».

«Несмотря на усиление боевых действий, гуманитарный штаб Рината Ахметова продолжает отправлять рейсы с помощью».

«Официальные лица говорят о сплочении народа перед общей угрозой, здравомыслящие люди — о том, что война может привести к потере чувства единой страны, и это следует предотвратить, пока не поздно».

«21 января вступил в силу новый пропускной режим на линии соприкосновения украинских военных и боевиков».

«Диверсии и акты террора становятся практически ежедневными, и география их расширяется».

«20 января в Украине стартовал очередной, четвертый этап мобилизации».

«1+1», «ТСН. Тиждень» (випуск о 19:30)

«Маріуполь цього тижня пережив справжнє пекло».

«Кривава провокація була надто очевидною».

«Терористи планували почати масований наступ на українські сили ще 17 січня».

«Те, що сьогодні відбувається на фронті — фактична реалізація завдань президента Володимира Путіна».

«Кіборги» вистояли — не вистояв бетон».

«Юрій Бірюков про фронтову ситуацію зблизька».

«Маріуполь ще довго не зможе оговтатись від нелюдської і позбавленої усякого сенсу кривавої атаки».

«Після вчорашнього обстрілу Маріуполя люди шикуються у черги, щоб здати кров для поранених».

«А тисячі українців в День жалоби запалили сьогодні свічки пам’яті за загиблими у Маріуполі».

«Підтримуючи бойовиків, Росія псує і без того жахливі відносини з усім світом».

«Український ланч».

«У штаб-квартирі ООН попри вихідні уважно стежать за тим, що відбувається на Сході України».

«Павло Клімкін про ефективність наших зовнішніх зусиль».

«Частина Донбасу, яку звільнили від окупантів ще півроку тому і далі потерпає від сепаратистів».

«І останній факт, який вже точно дружківській міліції варто перевірити».

«Нові стратегії гібридної війни».

«Але спроби зірвати мобілізацію наразі не спрацьовують».

«Масового відгуку знайшла у наших земляків ідея кардинально змінити образ української міліції».

«І, як не дивно, наших урядовців виявляється ще треба вчити що таке розкіш справжня, а що надумана».

«І ми знову повертаємося до подій на Сході».

«На теракт в Маріуполі відреагував Барак Обама, який зараз перебуває з візитом в Індії».

«Після вчорашнього обстрілу Маріуполя люди шикуються у черги, щоб здати кров для поранених».

«На теракт в Маріуполі відреагував Барак Обама, який зараз перебуває з візитом в Індії».

«А тисячі українців в День жалоби запалили сьогодні свічки пам’яті за загиблими у Маріуполі».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск о 20:00)

«Анонс».

«Протистояння на сході. Розмова у студії з волонтером та "кіборгом" Частина перша».

«Включение из Мариуполя».

«Включение из Донецка».

«Протистояння на сході. Розмова у студії з волонтером та "кіборгом" Частина друга».

«Во время последнего боя за аэропорт, наш собственный корреспондент Роман Бочкала получил контузию и легкие осколочные ранения».

«Внеочередное заседание НАТО, ЕС, Верховной Рады Украины».

«Прямое включение Мариуполь (Виктор Шидлюк)».

«Гость студии Дмитрий Анопченко. Тема беседы обмены пленными, донецкий аэропорт».

«Вообще за время боевых действий, с начала весны прошлого года в Украине уже больше полутора миллионов беженцев».

«Анонс».

«Завтра во Франции откроется сессия парламентской ассамблеи Совета Европы».

«В начале этой недели 19 января прогремел очередной взрыв в Харькове».

«У нас на связи появился МаркиянЛубкивский, советник главы СБУ».

«Наши иностранные корреспонденты о том, как антитеррористические меры отразились на жизни обычных людей».

«Форум в Давосе».

«Деньги от МВФ».

5 канал, «Час. Підсумки тижня» (випуск о 21:00)

«Тиждень трьох великих трагедій».

«Теракт в Маріуполі».

«Ситуація на Луганському фронті».

«Ситуація на фронті».

«Харківські правоохоронці перейшли до посиленого режиму роботи».

«Давня війна Росії проти України».